Тип
–
Резервний. Найпростіший тип ДБЖ, звичний більшості пересічних користувачів. Його основне призначення – можливість «м'яко» завершити роботу при проблемах з живленням. Коли рівень напруги нормальний, ДБЖ подає на навантаження живлення з мережі, а при падінні або зникненні напруги перемикається на власну батарею. Ресурс цієї батареї зазвичай невеликий – близько декількох хвилин, чого зазвичай достатньо лише для збереження даних. Також такі ДБЖ можуть згладити короткочасні стрибки напруги, проте якщо такі стрибки бувають постійно, це зношує батарею і негативно позначається на самому джерелі. Резервні ДБЖ широко використовуються в домашніх та офісних умовах, вони зазвичай мають невисоку потужність.
–
Інтерактивний. Свого роду розвиток ідеї резервних ДБЖ; такі джерела не тільки забезпечують живлення при зниженні або зникненні напруги в мережі, вони також відіграють роль стабілізаторів напруги. Конструкція таких ДБЖ включає спеціальний регулятор (зазвичай у вигляді трансформатора), який компенсує зміни напруги на вході та подає на вихід стабільну напругу. Це дає змогу подавати на навантаження постійну напругу без використання батарей, завдяки чому такі блоки добре підходять для роботи в мережах з нестабільною напругою – вони не лише захищають навантаження, а й не зношуються самі. Інтерактивні ДБЖ також здебільшого мають невисоку потужність та ємність батареї та використовуються для захисту окремих
...пристроїв.
– Інверторний (online). Інша назва — «з подвійним перетворенням». Найбільш прогресивний тип ДБЖ, що забезпечує максимальний ступінь захисту. Назва походить від інвертора – генератора вихідної напруги, що безпосередньо видає живлення на навантаження. Сам інвертор одночасно отримує живлення із двох джерел — від мережі та від зарядженої батареї. У разі критичного зниження або зникнення напруги в мережі інвертор продовжує подавати енергію лише вже від батареї. Така схема дає змогу уникнути стрибків напруги при переході з мережі на батарею (що є серйозним недоліком двох вищеописаних типів ДБЖ і може навіть пошкодити чутливу електроніку, що підключається до них). Інверторні ДБЖ мають найбільшу потужність (аж до можливості живити цілу будівлю) і можуть бути розраховані на трифазне підключення (див. «Вхідна напруга»), а деякі моделі дають змогу підбирати батареї різної ємності, залежно від конкретних потреб. З іншого боку, інверторні ДБЖ мають невеликий ККД, працюють шумно і коштують дорого, а тому вони використовуються переважно тоді, коли вирішальне значення має висока потужність або захист.
– Низьковольтний. Мініатюрні ДБЖ для резервного живлення низьковольтної електроніки. Міні-пристрої видають постійний струм на виході з невеликою напругою (як правило, 9 В, 12 В, 15 В або 18 В). Традиційних розеток у їх конструкції не передбачається, а підключити до них зазвичай можна одного споживача. Наприклад, при відключення світла від резервного міні-ДБЖ налаштовують короткочасне автономне живлення роутера (протягом до однієї години), охоронних систем.Час перемикання на батарею
Час, необхідний для перемикання навантаження на живлення від мережі живлення від батареї. До резервних та
інтерактивних ДБЖ (див. Тип) в цей момент відбувається короткочасне зникнення напруги — відповідно, чим менше час перемикання на батарею, тим більш рівномірне живлення забезпечує джерело при пропажі напруги. В ідеалі час перемикання для традиційної частоти змінного струму 50 Гц повинно становити не більше 5 мс (чверть одного періоду синусоїди). У інверторних ДБЖ час перемикання за визначенням дорівнює нулю.
Діапазон вхідної напруги
У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.
Пікова вихідна потужність
Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.
Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.
Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають
700 – 1000 ВА, а то
...і менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.Номінальна вихідна потужність
Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.
Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.
Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають
не більше 500 Вт.
501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням,
1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник
перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).
Загальна ємність батарей
Ємність батареї, встановленої в ДБЖ. Для моделей з кількома батареями це одночасно і загальна робоча ємність, і ємність кожної окремої батареї: акумулятори в таких пристроях зазвичай підключаються послідовно, так що їх загальна ємність відповідає ємності кожного окремого елемента.
Теоретично більш висока ємність батареї означає можливість довше живити навантаження певної потужності. Однак на практиці цей параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим. Річ у тім, що фактична кількість енергії, що накопичується батареєю, залежить не тільки від ємності в ампер-годинах, але і від напруги у вольтах; ця напруга часто не уточнюється в характеристиках, при тому що для точних розрахунків її необхідно знати. Так що при виборі варто орієнтуватися на більш «наближені до життя» характеристики — насамперед на прямо заявлений час роботи в різних режимах (див. вище).
Час повної зарядки
Час, що витрачається на повну зарядку батареї ДБЖ. Зазначимо, що в даному випадку це час вважають за особливими правилами: не від 0 до 100 % заряду, а від стану, в якому неможливо підтримувати половинну навантаження, до 90 % заряду. Зрозуміло, повна зарядка займе трохи більше часу. Однак ці дані більш наближені до практики, ніж підрахунок «від 0 до 100 %»: неможливість роботи з половинною навантаженням робить ДБЖ практично марним, і цей стан можна прийняти за нуль, а 90% акумулятора вже здатні дати непогану гарантію на випадок збою електроживлення.
Холодний старт
Можливість вмикання ДБЖ в режимі «холодного старту».
Холодним стартом називають такий режим вмикання, при якому зовнішнє живлення відсутній, а підключена до ДБЖ навантаження живиться відразу від батареї ДБЖ (яка, зрозуміло, повинна бути заряджена). Подібний режим буває особливо корисний в екстрених випадках — наприклад, якщо потрібно терміново надрукувати документ, а світла немає.
Захист
Функції захисту, передбачені в конструкції ДБЖ.
—
Захист від короткого замикання. Коротке замикання — це різке падіння опору навантаження до критично малих величин, за рахунок чого зростає сила струму і ДБЖ відчуває значні перевантаження, здатні вивести пристрій з ладу і навіть викликати загоряння. Воно може бути викликано несправністю в підключеному пристрої, неякісною ізоляцією, потраплянням сторонніх предметів тощо. При виникненні такої ситуації система захисту від короткого замикання відключає ДБЖ, запобігаючи неприємним наслідкам.
—
Захист від перевантажень. Перевантаженням в даному разі називають перевищення споживаної потужності навантаження над вихідною потужністю ДБЖ. Робота в такому режимі також може призвести до неприємних наслідків, аж до поломки і загоряння; щоб уникнути цього і встановлюється система захисту, що відключає ДБЖ при виникненні перевантаження.
—
Захист від перезарядки зовнішньої АКБ. Функція захисту від перезарядки запобігає накопиченню надлишкової кількості енергії в акумуляторі, від якого налагоджено роботу ДБЖ в автономному режимі. Перезаряд є вкрай небажаним будь-якого типу батарей. Він може загрожувати різними неприємними наслідками – від погіршення робочих характеристик до перегрівання та займання АКБ. Захисна автоматика на борту безперебійника відключає живлення після того, як акумулятор повністю з
...арядиться. Таким чином це запобігає надходженню у батарею «зайвого» струму, який міг би пошкодити її. Подібна система зручна тим, що акумулятор можна залишати на зарядці протягом тривалого часу, не боячись «перетримати» його.
— Фільтрація перешкод. Система, що подавляє високочастотні перешкоди в електричній мережі — це можуть бути як поодинокі скачки напруги при вмиканні і вимиканні потужних електроприладів, так і тривалі наведення від постійних джерел, таких як електродвигуни. Ці перешкоди можуть негативно позначатися на роботі підключеної до мережі електроніки (аж до видимих збоїв); система фільтрації перешкод дає змогу цього уникнути. Такі системи досить прості, а тому ними оснащується більшість сучасних ДБЖ.
— Захист лінії передачі даних. Система захисту від високочастотних перешкод, аналогічна фільтрації перешкод (див. вище) — тільки використовується не в електричній, а в телефонній або дротовій комп'ютерній (LAN) мережі. Такі мережі також схильні до перешкод від різних джерел електромагнітного випромінювання, здатних викликати збої підключеного до них обладнання: ПК, принтерів, факсів тощо. ДБЖ з цією функцією мають як мінімум два роз'єми стандарту LAN (вхід і вихід), в які вставляються відповідні мережеві або телефонні (з роз'ємами RJ-11, сумісними з LAN) кабелі.
— Роз'єм аварійного відключення. Цей роз'єм дає змогу підключити ДБЖ до системи аварійного відключення живлення. Таким чином в екстреній ситуації (наприклад, при виникненні пожежі) всі приміщення, в т. ч. і з резервом живлення, може бути повністю знеструмлено натисненням однієї кнопки. Без цього ДБЖ при відключенні живлення просто переключилося б на батарею і залишило обладнання під струмом, що могло б призвести до негативних наслідків.
— Звукова сигналізація. Система, що подає звуковий сигнал у різних важливих ситуаціях. Найчастіше застосовується для повідомлення про зникнення напруги в електромережі і перехід ДБЖ на живлення від батареї. Без звукового сигналу цього можна було б взагалі не помітити (не завжди в приміщенні включене світло, яке гасне при збої в мережі, може пропасти контакт в самій розетці тощо), що загрожує раптовим відключенням обладнання, втратами даних і поломками. Також звукова сигналізація може застосовуватися для інших подій — низький заряд батареї, закінчення заряду, вмикання/вимикання байпасу тощо.