Порівняння PowerWalker VI 1500 SC 1500 ВА vs Powercom RPT-1500AP Schuko 1500 ВА

Час безперервної роботи ДБЖ від повністю зарядженої батареї при підключенні до нього навантаження з потужністю, яка дорівнює вихідній потужності ДБЖ (максимальної або ефективної, залежно від типу навантаження, детальніше див. відповідні пункти). Для ДБЖ, розрахованих на роботу з домашнім або офісним ПК, достатнім вважається час близько 10-15 хв, цього вистачає для збереження даних і завершення роботи. Для живлення серверів варто використовувати пристрої з часом роботи від 20 хв і більше.

Час безперервної роботи ДБЖ від повністю зарядженої батареї при підключенні до нього навантаження з потужністю, яка дорівнює половині вихідний потужності ДБЖ (максимальної або ефективної, залежно від типу навантаження, детальніше див. нижче). Час роботи з навантаженням значно більше, ніж для повного навантаження, і навіть у найпростіших моделях може досягати 20-30 хв.

Час, необхідний для перемикання навантаження на живлення від мережі живлення від батареї. До резервних та інтерактивних ДБЖ (див. Тип) в цей момент відбувається короткочасне зникнення напруги — відповідно, чим менше час перемикання на батарею, тим більш рівномірне живлення забезпечує джерело при пропажі напруги. В ідеалі час перемикання для традиційної частоти змінного струму 50 Гц повинно становити не більше 5 мс (чверть одного періоду синусоїди). У інверторних ДБЖ час перемикання за визначенням дорівнює нулю.

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Цей параметр характеризує ступінь відмінності змінної напруги на виході ДБЖ від ідеального напруги, графік якого має форму правильної синусоїди. Ідеальне напруга так названий тому, що воно найбільш рівномірно і створює мінімум зайвого навантаження на підключені пристрої. Таким чином, спотворення вихідної напруги є одним з найважливіших параметрів, що визначають якість одержуваного навантаженням живлення. Рівень спотворення 0 % означає, що ДБЖ видає ідеальну синусоїду, до 5 % — легкі спотворення синусоїди, до 18 % — сильні спотворення, від 18 % до 40 % — трапецієподібний сигнал, понад 40 % — прямокутний сигнал.

ККД (коефіцієнтом корисної дії) у разі ДБЖ є відношення вихідної потужності до потужності, споживаної від мережі. Це один з основних параметрів, що визначають загальну ефективність пристрою: чим вище ККД — тим менше енергії ДБЖ витрачає даремно (за рахунок нагріву деталей, електромагнітного випромінювання тощо). У сучасних моделях значення ККД може досягати 99%.

Частота (діапазон частот) змінної напруги, що видається на виході ДБЖ. Для комп'ютерної техніки вважається нормальним діапазон частот 47-53 Гц, хоча чим менше відхилення від стандарту 50 Гц – тим краще. З іншого боку, в деяких моделях ДБЖ ця частота може автоматично синхронізуватися з частотою мережі живлення таким чином надходить на навантаження живлення не буде відрізнятися незалежно від того, харчується навантаження від мережі або від акумулятора. У цьому випадку більш широкий діапазон частот, навпаки, більш бажаний.

Ємність батареї, встановленої в ДБЖ. Для моделей з кількома батареями це одночасно і загальна робоча ємність, і ємність кожної окремої батареї: акумулятори в таких пристроях зазвичай підключаються послідовно, так що їх загальна ємність відповідає ємності кожного окремого елемента.

Теоретично більш висока ємність батареї означає можливість довше живити навантаження певної потужності. Однак на практиці цей параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим. Річ у тім, що фактична кількість енергії, що накопичується батареєю, залежить не тільки від ємності в ампер-годинах, але і від напруги у вольтах; ця напруга часто не уточнюється в характеристиках, при тому що для точних розрахунків її необхідно знати. Так що при виборі варто орієнтуватися на більш «наближені до життя» характеристики — насамперед на прямо заявлений час роботи в різних режимах (див. вище).

Тип акумулятора, встановлений у «безперебійнику».

– Склотканинна (AGM). Прогресивний різновид свинцево-кислотних АКБ з електролітом в адсорбованому стані: відсіки такого акумулятора заповнені пористим матеріалом, який містить кислоту. При цьому корпус батареї герметичний і AGM-моделі є такими, що не обслуговуються. Ця технологія є найпопулярнішою в акумуляторах для «безперебійників»: вона ідеально підходить для батарей, що працюють у буферному режимі (тобто коли доводиться рідко розряджатися і, як правило, потроху). Крім того, вона забезпечує тривалий термін служби та й обходяться AGM-батареї недорого. З недоліків цього варіанта можна відзначити неможливість поповнення електроліту при його витоку, а також погану переносимість перезаряду (хоча останнє при якісному контролері живлення стає неактуальним).

– Гелева (GEL). Різновид свинцево-кислотних акумуляторів, що використовує електроліт у вигляді гелю. GEL-акумулятори найкраще придатні для роботи в циклічному режимі – тобто коли батареї потрібно довго живити навантаження з розрядкою майже до нуля, потім заряджатися і знову забезпечувати тривале автономне живлення. А ось для буферного режиму, в якому працюють більшість ДБЖ (тривалий час стояти напоготові, щоб у разі збою ненадовго підтримати енергопостачання) ця технологія з низки причин підходить погано. Тому купувати такі батареї є сенс лише в тих випадках, коли «безпребійнику» д...оводиться вмикатися практично щодня — наприклад, у нестабільних мережах з постійними та тривалими перебоями у подачі енергії.

– Літій-іонна (Li-Ion). Ключовими перевагами літій-іонних акумуляторів можна назвати високу ємність при невеликих габаритах та вазі. Також батареї Li-Ion не схильні до «ефекту пам'яті» і здатні досить швидко заряджатися. Зрозуміло, цей варіант не позбавлений недоліків – перш за все, це чутливість до низьких і підвищених температур, а при перевантаженні літій-іонний акумулятор може спалахнути або навіть вибухнути. Втім, завдяки використанню вбудованих контролерів ймовірність подібних «аварійних» ситуацій надзвичайно мала і загалом переваги цієї технології помітно перекривають недоліки.

– Літій-залізо-фосфатна (LiFePO4). Прогресивна модифікація літій-іонних акумуляторів (див. вище), розроблена для усунення деяких недоліків оригінальної технології. Літій-залізо-фосфатні акумулятори характеризуються великою кількістю робочих циклів заряду/розряду, хімічною та термічною стабільністю, переносимістю низьких температур, нетривалим часом заряду (зокрема високими струмами) та безпекою в експлуатації. Імовірність «вибуху» батареї LiFePO4 при перевантаженні зведена практично до нуля, та й загалом такі акумулятори без проблем справляються з високими піковими навантаженнями і тримають робочу напругу майже до повного розряду.