Порівняння Stanley 1-92-911 vs Stanley FatMax 1-95-615

Різновид інструменту, для якого штатно призначений контейнер.

- Для ручного інструменту. Вироби, призначені переважно для ручного інструменту – молотків, викруток, пасатижів тощо. Такій інструмент має порівняно невеликі розміри та найчастіше стандартну форму; наприклад що для подібних ящиків немає сенсу вказувати сумісність (див. нижче). Зазначимо, що для дрібних елементів такі вироби не підходять — тому якщо ви плануєте працювати з великою кількістю «дрібниць», варто підшукати контейнер, спочатку розрахований на це (див. нижче).

— Для інструменту та дрібниці. Контейнери розраховані як на ручний інструмент (див. вище), наприклад і на зберігання великої кількості дрібних деталей. Конкретна конструкція таких виробів може бути різною. Так, у класичних ящиках (див. «Тип») для дрібниці найчастіше передбачається кришка з органайзером (див. нижче); окремі органайзери цього призначення мають відсіки різного розміру; у жилетах та поясних сумках за розміром різняться, відповідно, кишені, тощо.

— Тільки для дрібних елементів. Контейнери, призначені тільки для невеликих деталей - кріплення (болтів, гайок, саморізів, цвяхів), деяких видів робочих насадок (свердла, біти) тощо. Переважна більшість подібних контейнерів відноситься до органайзерів (див. «Тип»), хоча бувають та винятки.

- Для електроінструменту.... Контейнери цього призначення відрізняються високим ступенем спеціалізації, вони зазвичай виготовляються під конкретні моделі електроінструментів (див. «Сумісність»). Це пов'язано з тим, що подібні інструменти (навіть схожого призначення та рівня) помітно відрізняються за загальним пристроєм та розташуванням різних елементів конструкції. І навіть якщо сумісність для такого контейнера не вказана, швидше за все, він призначається як мінімум для обладнання від певного бренду.

Основний розмір контейнера для інструментів. Для позначення цього традиційно використовуються дюйми, а в якості основного розміру, зазвичай, вказується довжина. Ця інформація дозволяє оцінити «вагову категорію» виробу загалом, а також визначити, чи підійде воно для того або іншого інструменту великих розмірів. При цьому в характеристиках зазвичай вказуються загальні габарити по всім трьом основним сторонам (в міліметрах), проте багатьом майстрам зручніше користуватися саме позначенням розміру в дюймах.

Для наборів (див. нижче) у даному пункті зазначаються розміри всіх контейнерів, що поставляються в комплекті.

Кількість відділень і/або кишень, передбачена в конструкції контейнера для інструментів (за винятком органайзерів, в тому числі вбудованих в кришку — для них число комірок вказується окремо, див. нижче).

Чим більше відділень або кишень — тим простіше одночасно тримати в контейнері велику кількість предметів. З іншого боку, більша кількість відсіків (при тому ж розмірі самого виробу) зазвичай означає менший розмір кожного окремого відсіку. Найскромніші моделі мають до 10 відділень/кишень, у найбільш містких це число може перевищувати 30. Зрозуміло, при виборі за цим параметром варто враховувати тип контейнера (див. вище). Так, для традиційних шухляд максимальним значенням фактично є 20 відділень, а серед рюкзаків зустрічаються моделі і на 20 – 30 відсіків.

Конструкція рухомих секцій, встановлених в ящику або іншому контейнері для інструментів. Секція — це окремий рухомий блок, зазвичай, розділений на кілька відділень (див. вище). Сенс таких блоків полягає в тому, щоб забезпечити компактність контейнера у складеному вигляді та зручність доступу до вмісту — в розкладеному. Види ж секцій можуть бути такими:

— Розсувні. Секції, розташовані у верхній частині контейнера і грають роль кришки для його нижньої частини. Зазвичай такі секції робляться парними або по чотири, по 2 пари, і при відкриванні, згідно з назвою, розходяться в різні боки, даючи змогу дістатися до простору, що знаходиться під ними. Зустрічається даний різновид переважно в ящиках (див. «Тип»).

— Висувні. Секції, висунуті з внутрішнього об'єму контейнера — зразок скриньки у письмовому або кухонному столі. Така конструкція використовується в органайзерах і візках (див. «Тип»).

Наявність вбудованого органайзера в кришці контейнера для інструментів.

Про особливості органайзерів докладно написано в п. «Тип»; ця ж різновид відрізняється тільки тим, що вбудований у кришку, а не виконана у вигляді окремого пристрою. Поєднання ж ящика або кейса з органайзером дозволяє із зручністю зберігати в одному контейнері великі інструменти, і дрібні предмети на зразок кріпильних деталей або змінних насадок: для перших добре підходить основний об'єм, другі зручно тримати в невеликих осередках органайзера.

Кількість окремих осередків, передбачених в органайзері. В даному випадку мова може йти як про органайзері у вигляді окремого пристрою (див. «Тип»), так і про набір комірок, вбудований в кришку ящика (див. «Кришка з органайзером»). А для рішень з знімними перегородками, в яких комірки можна об'єднувати, вказується максимальна кількість — при всіх встановлених перегородках.

Органайзери за визначенням розраховані переважно на дріб'язок. Тому чим більше є осередків — тим більше різновидів дрібних предметів можна зберігати в контейнері. Приміром, у 10 клітинках можна тримати болти п'яти різних розмірів і окремо гайки до них. Така кількість відсіків — до 10 — загалом вважається невеликим, проте на практиці його нерідко цілком вистачає. 11 – 20 осередків можна назвати середнім показником, а найбільш місткі органайзери мають до 30 відсіків. Правда, варто врахувати, що при тих же габаритах контейнера збільшення числа комірок веде до зменшення їх об'єму.

Наявність знімного органайзера, дозволяє використовувати його окремо від ящика. Зустрічаються такі випадки переважно в моделях, в яких є кришка з органайзером.

Наявність знімного лотка у конструкції контейнера для інструментів (зазвичай, скриньки — див. «Тип»).

Лоток являє собою відкриту платформу — зазвичай, з поглибленнями для зручності розміщення інструментів. На таку платформу можна викласти необхідні під час роботи предмети, щоб кожен раз не лазити за ними вглиб ящика; це особливо зручно в тому випадку, коли інструменти доводиться часто міняти під час роботи. А в неробочий час лоток завантажується в ящик разом з інструментами, зазвичай на саме дно; в деяких моделях конструкція цього «другого дна» така, що його можна швидко отримати разом з усім вмістом скриньки.