Порівняння LG 49UJ630V 49 " vs LG 49SJ810V 49 "

Підтримка телевізором функції Upscaling. Ця функція зустрічається тільки в моделях з екранами роздільною здатністю 4K та 8K.

Upscaling до 4K дозволяє збільшити роздільну здатність вихідної «картинки» до 4K (3840х2160), якщо спочатку вона нижча — наприклад, переглядати в 4K фільм, спочатку записаний у Full HD (1920х1080). При цьому йдеться не просто про «розтягування» зображення на весь екран (це здатні робити всі телевізори), а про спеціальну обробку, завдяки якій збільшується фактична роздільна здатність відео. Зрозуміло, таке відео все одно поступатиметься контенту, спочатку записаному в 4K; проте, апскейлінг забезпечує помітне поліпшення якості проти необробленим сигналом.

Upscaling до 8K працює за тим же принципом, лише актуальним для телевізорів 8К.

Найбільша частота зміни кадрів, що підтримується телевізором.

Зазначимо, що в даному разі мова йде саме про власну частоту кадрів екрану, без додаткового оброблення зображення (див. «Індекс динамічних сцен»). Ця частота має бути не нижче, ніж швидкість зміни кадрів у відтворюваному відео — інакше можливі ривки, перешкоди та інші неприємні явища, що погіршують якість картинки. Крім того, чим вище частота кадрів — тим більш плавним і згладженим буде виглядати рух в кадрі, тим краще буде деталізація рухомих предметів. Проте тут варто відзначити, що швидкість відтворення нерідко обмежується властивостями контенту, а не характеристиками екрану. Приміром, фільми нерідко записуються з частотою 30 к/с, а то і 24 – 25 к/с, тоді як більшість сучасних телевізорів підтримує частоти 50 або 60 Гц. Цього достатньо навіть для перегляду висококласного контенту в роздільній здатності HD (швидкості вище 60 к/с у такому відео зустрічаються вкрай рідко), проте на ринку зустрічаються і більш «швидкі» екрани: на 100 Гц, 120 Гц і 144 Гц. Подібні швидкості, зазвичай, свідчать про досить високий клас екрана, також вони нерідко передбачають застосування різних технологій, покликаних поліпшити якість динамічних сцен.

Декодер загалом можна описати як стандарт, у якому записаний цифровий звук (нерідко — багатоканальний). Для нормального відтворення такого звуку необхідно, щоб відповідний декодер підтримувався пристроєм. Першими ластівками багатоканального декодування були Dolby Digital і DTS, поступово поліпшуючись і додаючи нові фішки. Завершальною стадією у 2020 році стали декодери Dolby Atmos і DTS X.

— Dolby Atmos. Декодер, який використовує не жорсткий розподіл звуку по каналах, а обробку аудіооб'єктів, завдяки чому може використовуватися практично з будь-якою кількістю каналів на відтворювальній системі — звук буде розподілений між каналами з таким розрахунком, щоб кожен аудіооб'єкт було чути максимально близько до визначеного для нього місця. При використанні Dolby Atmos вкрай бажаною вважається наявність стельових колонок (або динаміків, спрямованих у стелю). Утім, у крайньому разі можна обійтися і без них.

— DTS X. Аналог описаного вище Dolby Atmos, коли звук розподіляється не за окремими каналами, а через аудіооб'єкти. У цифровому сигналі міститься інформація про те, де (за задумом режисера) повинен знаходитися об'єкт, який добре чує користувач, і як він повинен переміщуватися, а процесор відтворювального пристрою обробляє цю інформацію та визначає, як саме потрібно розподілити звук по наявних каналах, щоб досягти необхідної локалізації. Завдяки цьому DTS X не прив'язаний до конкретної кількості звукових каналів — їх мож...е бути скільки завгодно, система автоматично розподілить звук по них, досягаючи потрібного звучання. Також відзначимо, що даний декодер дає змогу окремо регулювати гучність діалогів.

Кількість входів HDMI, передбачене в конструкції телевізора.

HDMI — це комплексний цифровий інтерфейс, що дозволяє передавати по одному кабелю відео високої роздільної здатності і багатоканальний звук. Він широко поширений в сучасній апаратурі з підтримкою HD — фактично, наявність такого виходу є обов'язковим для сучасних медіацентрів, DVD-плеєрів і т. ін. Тому і LCD-телевізори в абсолютній більшості випадків оснащуються хоча б одним портом HDMI. А наявність кількох таких портів дозволяє одночасно підключати кілька джерел сигналу і перемикатися між ними; в деяких моделях кількість HDMI може досягати 4 і навіть більше. При цьому деякі виробники застосовують технології, що дозволяють керувати підключеними до телевізора через HDMI пристроями з одного пульта.

— Коаксіальний S/P-DIF). Інтерфейс для передачі звуку в цифровому форматі, що дозволяє передавати багатоканальний звук по одному кабелю з роз'ємом RCA («тюльпан»). По стійкості до перешкод даний стандарт дещо програє оптичному (див. нижче) — це зумовлено принциповими відмінностями між цими інтерфейсами. З іншого боку, електричний кабель більш надійний, ніж оптоволокно, і не такий чутливий до тиску і перегинів.

— Оптичний. Вихід для передачі цифрового аудіосигналу по оптоволоконному кабелю; допускає передачу багатоканального звуку. Примітний повною нечутливістю до електромагнітних перешкод. З іншого боку, оптоволоконний кабель досить крихкий, його потрібно берегти від перегинів і сильних натискань.

— Mini-Jack (3.5 мм) на навушники. Стандартний роз'єм 3.5 мм для підключення навушників. Навушники можуть стати у нагоді, якщо потрібно дотримуватися тиші і використовувати динаміки телевізора не можна — наприклад, в пізній час доби; або навпаки, якщо навколо шумно і звук телевізора погано чути. Велика частина сучасних «вух» використовує штекер mini-Jack, тому саме цей роз'єм є стандартним виходом на навушники в телевізорах. А в деяких моделях такий вихід може застосовуватися також в ролі лінійного — наприклад, для підключення окремих колонок, звукозаписуючого пристрою тощо.

— На сабвуфер. Окремий вихід для підключення до телевізора сабвуф...ера — динаміка для відтворення низьких і наднизьких частот. Аудіосистеми без сабвуферів зазвичай відтворюють ці частоти досить слабо. Застосування «саба» дозволяє досягти максимально глибокого і насиченого звучання, що особливо актуально при перегляді фільмів з великою кількістю спецефектів або високоякісних записів з концертів. Водночас варто відзначити, що подібні виходи в телевізорах зустрічаються досить рідко: передбачається, що вимогливому слухачеві скоріше підійде повноформатна зовнішня аудіосистема, ніж окремий сабвуфер.

— Лінійний. Стандартний аналоговий інтерфейс для передачі звуку; зазвичай, передбачає передачу двоканального стерео. Використовується насамперед для підключення до телевізорів активних колонок та іншої аудіотехніки (наприклад, аудіоресиверів або підсилювачів потужності). Може використовувати різні типи роз'ємів, однак найчастіше передбачається або mini-Jack 3.5 мм, або пара гнізд RCA під кабелі «тюльпан». Зазначимо, що тут мається на увазі саме окремий лінійний вихід; в деяких моделях цю функцію може виконувати роз'єм 3.5 мм для навушників (див. вище), однак для них наявність лінійного виходу не вказується.