Порівняння MikroTik CRS125-24G-1S-RM vs MikroTik CRS125-24G-1S-IN

— Настільний. Пристрої, призначені для розміщення на рівній поверхні на зразок стільниці чи полиці; деякі моделі допускають також підвішування на стіну. Значно простіші у встановленні, ніж обладнання, що розміщується на стійці або DIN-рейці (див. нижче), однак більшість настільних комутаторів належить до початкового, максимум — середнього рівня. Це пов'язано з тим, що настільне розміщення менш надійне, ніж кріплення на стійку або на рейку, через що воно вважається менш підходящим для професійної апаратури.

— Монтується в стійку. Комутатори, розраховані на монтаж в телекомунікаційну стійку. Для цього в конструкції передбачається відповідний набір кріплень, а корпус виконується в стандартному розмірі. Цей розмір досить великий, що дає змогу передбачити велику кількість мережевих портів; а сам монтаж в стійку відрізняється надійністю. Тому саме цей варіант використовує більшість комутаторів професійного рівня, хоча зустрічаються і порівняно прості моделі з таким способом встановлення.

— Монтується на DIN-рейку. Комутатори, що встановлюються на стандартну рейку формату DIN. Подібні рейки використовуються як монтажні пристосування, зокрема, на електрощитах і в шафах під спеціальне обладнання, але при бажанні вони можуть бути закріплені на будь-якій вертикальній поверхні, включаючи звичайну стіну. Конкретно ж «світчі» з подібним монтажем, як і такі, що...монтуються в стійку, належать в основному до професійного рівня; однак моделі зі встановленням на рейку мають значно менші розміри, як наслідок — більш скромний функціонал і менше число портів. Також зазначимо, що вони зазвичай виконуються у вертикальному, а не горизонтальному компонуванні.

— Вуличний (на щоглу). Комутатори, що допускають встановлення поза приміщенням. Характерною особливістю такого обладнання є посилений захист корпусу, що оберігає внутрішні компоненти від пилу, вологи, високих і низьких температур тощо.

Стандарт входу PoE, передбаченого в комутаторі.

Сама по собі технологія PoE (Power over Ethernet) дає можливість передавати по мережевому Ethernet-кабелю не тільки дані, але і енергію для живлення мережевих пристроїв. А наявність входу PoE дає змогу самому комутатору отримувати живлення подібних способом. Як правило, функцію такого входу виконує вхід Uplink (або один/кілька з таких входів, якщо їх більше одного); відповідно, джерелом живлення при використанні PoE зазвичай є мережеве обладнання більш високого рівня. Також відзначимо, що існують спеціальні пристрої — так звані PoE-інжектори — які дають змогу додати в звичайний мережевий сигнал ще й живлення (тобто доповнити підтримкою PoE обладнання, яке першопочатково не має такої функції).

Що стосується стандартів PoE, то вони визначають як потужність живлення, так і основні можливості по погодженню джерела живлення зі споживачем — той і інший повинні підтримувати один стандарт, інакше нормальна робота буде неможливою. При цьому формати, що мають маркування виду «802.3*», називають активними; їх спільною особливістю є те, що при підключенні навантаження джерело живлення спочатку «опитує» його, перевіряючи, чи відповідає пристрій, що живиться, вимогам відповідного стандарту, і якщо так — то яку саме потужність потрібно на нього подавати. У пасивному стандарті такої функції немає. А ось більш докладний опис конкретних варіантів:

— 802.3at. Стандарт, першопочат...ково випущений ще в 2009 році і відомий як PoE+, або PoE тип 2. Стандартна потужність живлення, одержуваного на такий вхід – 25,5 Вт, з напругою від 42,5 до 57 В і струмом в парі до 600 мА.

— 802.3af/at. Дане маркування означає, що вхід PoE підтримує як описаний вище стандарт 802.3 at, так і більш ранній 802.3 af (PoE тип 1). Другий формат помітно скромніше за можливостями: він передбачає потужність на вході живлення до 13 Вт, Вхідна напруга 37 – 57 В і струм в парі живлять дротів до 350 мА. Незважаючи на «поважний вік», багато пристроїв з виходами живлення 802.3 af все ще продовжують використовуватися в наш час; так що і для входу живлення комутатора сумісність з цим стандартом може виявитися незайвою. Відзначимо тільки, що 802.3 af охоплює цілих чотири так званих класи потужності (з 0 по 3), що розрізняються за конкретним числом ват на виході і вході. Так що при підключенні живлення від пристрою з цим стандартом PoE не завадить додатково уточнити сумісність за класами потужності.

— Пасивний. Максимально простий і недорогий стандарт, створений в розрахунку на застосування переважно в обладнанні початкового рівня (оскільки реалізація активних стандартів PoE в цілому обходиться недешево). Як уже згадувалося вище, ключовою відмінністю від описаних вище форматів є те, що джерело живлення подає енергію «як є» — зі строго фіксованою напругою і потужністю, не перевіряючи характеристик навантаження і не підлаштовуючись під неї. Саме це забезпечує невисоку ціну і доступність. З іншого боку, при використанні пасивного входу PoE треба приділяти максимальну увагу тому, щоб напруга і потужність джерела живлення відповідали характеристикам комутатора; а подібне узгодження буває досить непростою справою в світлі того, що пасивний стандарт не має строго певних стандартів навіть за напругою, не кажучи вже про потужність. При цьому нестиковка призводить до того, що в кращому разі (якщо напруга/потужність на виході нижче необхідних для навантаження) живлення просто не запрацює, а в гіршому (при надлишку напруги/потужності) велика ймовірність перевантажень, перегрівання і навіть поломок із загоряннями — причому такі неприємності можуть статися не відразу, а через досить значний час. Так що звертати увагу на даний варіант варто перш за все в тих ситуаціях, коли простота і доступність більш важливі, ніж прогресивні стандарти живлення. При цьому відзначимо, що деякі світчі, що мають на додаток до пасивного входу також пасивний вихід PoE, допускають з'єднання «каскадом» — у вигляді послідовного ланцюжка з декількох пристроїв, що живляться від одного зовнішнього джерела (головне, щоб у цього джерела вистачало потужності).

Окремо підкреслимо, що не варто намагатися підключити активне джерело живлення до пасивного входу, і тим більше навпаки. У першому варіанті комутатор просто не пройде перевірку, яка проводиться перед подачею енергії, і живлення не увімкнеться. А в другому варіанті можливі серйозні збої і навіть аварії: пасиве джерело живлення подає енергію відразу, не перевіряючи характеристик пристрою, який живиться, що створює ризик перевантажень при невідповідності робочих параметрів.

— Вбудований. Вбудований блок живлення не займає місця зовні, однак може помітно збільшити габарити і вагу всього комутатора. Через це даний варіант зустрічається досить рідко — в основному серед моделей з монтажем в стійку (див. «Форм-фактор»), де зовнішній блок може створити значні незручності, а також серед найбільш потужних настільних комутаторів, для яких обмеження за габаритами і вазі некритичні.

— Зовнішній. Теоретично зовнішній блок живлення потребує додаткового місця, а тому не настільки зручний, як внутрішній. На практиці ж більшість блоків цього типу має досить компактні розміри і оснащується «вилками» для розеток прямо на корпусі — іншими словами, блок встановлюється на розетці, і вже звідти дріт тягнеться до комутатора. А відсутність схем живлення і трансформаторів всередині корпусу позитивно позначається на компактності. Завдяки всьому цьому цей варіант вельми популярний серед настільних моделей (див. «Форм-фактор»), насамперед початкового і середнього рівня.

— Без БЖ. Відсутність блока живлення як у конструкції, так і в комплекті постачання — досить рідкісний випадок, який зустрічається в трьох різновидах комутаторів. Перший різновид — це моделі, які використовують живлення формату PoE (див. вище) і не потребують окремих джерел енергії. Потужність PoE порівняно невелика, тому до цієї категорії належать порівняно прості пристрої з невеликим числом портів. Другий різно...вид являє собою професійні світчі, блоки живлення для яких продаються у вигляді внутрішніх модулів, що встановлюються окремо; у такому обладнанні може передбачатися навіть можливість використання одночасно двох БЖ (основного і резервного) та їх гарячої заміни. Третій вид — комутатори з встановленням на DIN-рейку (див. «Форм-фактор») і які мають клеми для підключення спеціалізованого зовнішнього джерела живлення.

Величина напруги, необхідної комутатору для безперебійної роботи. Значення напруги живлення мережного обладнання може варіюватися від 5 до 230 В, що дає змогу запитати сумісні пристрої як від маловольтажного гнізда USB комп'ютера, наприклад і від стандартної побутової розетки. Значення «посередині» припускають енергетичне постачання комутатора через відповідний блок живлення.

Діапазон робочих температур, допустимих для комутатора, іншими словами — температура повітря, при якій пристрій гарантовано зберігає працездатність.

Всі сучасні комутатори здатні нормально перенести умови, комфортні для людини. Тому звертати увагу на цей показник слід передусім у тих випадках, якщо умови в місці установки свіча будуть помітно відрізнятися від домашніх/офісних; як характерний приклад можна навести розміщення обладнання Інтернет-провайдера на горищі багатоповерхового будинку. При цьому особливу увагу варто приділити нижньої межі температурного діапазону — далеко не кожне пристрій здатний працювати при мінусових температурах. Якщо говорити про конкретні цифри, то для неопалюваного приміщення бажана морозостійкість хоча б на рівні -5 °С, а в ідеалі - 20 °С (хоча, зрозуміло, це залежить ще й від особливостей клімату).

Також зазначимо, що, крім температури, більшість комутаторів мають обмеження за відносної вологості повітря; ці обмеження, як правило, уточнюються в документації.