Інтерфейс підключення
Основний спосіб з'єднання наручного гаджета із зовнішніми пристроями. Для розумного годинника та фітнес-браслетів (див. «Тип») мається на увазі підключення до смартфону або планшета, а у випадку годинника-телефонів мова зазвичай йде про гарнітури.
- Bluetooth. Бездротова технологія для прямого зв'язку різних пристроїв між собою. Це найбільш популярний інтерфейс у розумних годинниках і браслетах: модулі Bluetooth можна зробити дуже мініатюрними, дальність зв'язку навіть у ранніх версіях досягає 10 м, а різні покоління Bluetooth взаємно сумісні за основним функціоналом. Саме версії нашого часу зустрічаються такі:
- v 2.0. Найбільш ранній стандарт, що використовуваний в сучасних гаджетах, що носяться. Можливості такого зв'язку скромніші, ніж у більше просунутих версій, проте їх нерідко виявляється цілком достатньо з урахуванням сфери застосування.
- v 3.0. Стандарт, що поєднує класичний Bluetooth v 2.0 і високошвидкісну надбудову для передачі великих об'ємів даних.
- v 4.0. Подальше, після 3.0, покращення Bluetooth: до класичного та швидкісного формату в даній версії додалася технологія «Bluetooth з низьким енергоспоживанням». Підтримка цієї технології особливо корисна у фітнес-браслетах, які зазвичай передають невеликі обсяги даних, але постійно.
- v 4.1. Модифікація описаного вище стандарту 4.0 з покращеним захистом від перешкод під час одночасної роботи з мобільним зв'язком...LTE.
- v 4.2. Ще одне вдосконалення стандарту 4.0, що представило, зокрема, покращений захист даних та підвищення швидкості з'єднання.
- - V 5. П'яте покоління Bluetooth було випущено у 2016 році. Ключовим нововведенням у версії 5.0 стало розширення можливостей, пов'язаних із «Інтернетом речей». Наприклад, у протоколі Bluetooth Low Energy з'явилася можливість збільшувати швидкість передачі даних удвічі (до 2 Мбіт/с) ціною зменшення дальності, а також збільшувати дальність вчетверо ціною зменшення швидкості; крім того, було введено низку покращень, що стосуються одночасної роботи з великою кількістю підключених пристроїв.
- - v 5.1. Оновлення описаної версії v 5.0. Крім загальних покращень якості та надійності зв'язку, в цьому оновленні була реалізована така цікава можливість, як визначення напрямку, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому з'являється можливість визначати розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра.
- - v 5.2. Наступне після 5.1 оновлення Bluetooth п'ятого покоління. Основними нововведеннями в даній версії стали низка покращень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE та новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на кількох пристроях.
- - v 5.3. Протокол бездротового зв'язку Bluetooth v 5.3 був узвичаєний на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером та пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання. Принципових нововведень у протоколі 5.3 не представлено, проте ряд якісних поліпшень бачиться в ньому.
Зрозуміло, для використання всіх можливостей тієї чи іншої версії Bluetooth її має підтримувати не лише сам гаджет, а й смартфон/планшет, до якого він підключений.
Тип матриці
— TFT. Найпростіший різновид рідкокристалічних матриць, які використовуються в кольорових дисплеях. Забезпечують відносно невисоку, проте загалом достатню якість зображення, при цьому коштують помітно дешевше більш прогресивних технологій. Не потребують підсвічування — точніше, підсвічування є частиною самого екрану і вмикається разом з ним. З однозначних недоліків варто відзначити те, що багато
TFT-матриць мають досить обмежені кути огляду; втім, у міру вдосконалення технології цей недолік поступово усувається.
— IPS. Різновид РК-матриць, створений у спробі усунути недоліки TFT. Існує безліч підвидів
матриць IPS, проте всі вони характеризуються високою якістю передачі кольору, відмінною яскравістю і широкими кутами огляду. Недолік цього варіанта — порівняно висока вартість.
—
OLED. У цьому разі мається на увазі технологія, використовувана для створення найпростіших монохромних дисплеїв. У таких екранах кожен сегмент, з якого складається зображення, являє собою окремий світлодіод, завдяки чому відпадає необхідність у зовнішньому підсвічуванні. Колір світіння в різних моделях може бути різним, що дає змогу надавати гаджету стильний і оригінальний зовнішній вигляд.
—
AMOLED. Екрани на основі матриці з активних органічних світлодіодів. Аналогічно різним видам TFT, ця технологія дає змогу створюв
...ати кольорові дисплеї з високою роздільною здатністю. Її ключовою особливістю є те, що для екрану не потрібна окрема система підсвічування — в матрицях AMOLED кожен піксель світиться самостійно, в результаті чого енергоспоживання виходить дещо меншим. При цьому подібні екрани характеризуються гарною якістю передачі кольору, відмінною яскравістю і великими кутами огляду, однак і коштують помітно дорожче TFT.
— Super AMOLED. Удосконалена версія описаної вище технології AMOLED, забезпечує більш широку кольоропередачу і яскравість, а також поліпшену точність і швидкість сенсорної віддачі — причому при меншій товщині дисплея і більш низькому енергоспоживанні. Крім того, знижено ступінь відображення зовнішнього світла, така матриця дає менше відблисків і краще видима при сонячному світлі.
— E-Ink (E-Paper). Дисплеї, виконані за технологією «електронного паперу»; крім того, до цієї категорії включають також екрани типу Memory LCD. Класичний E-Ink екран — чорно-білий, не оснащується підсвічуванням (втім, воно може бути вбудоване в гаджет окремо), має дуже невисоку швидкість оновлення і слабо підходить навіть для секундомірів, не кажучи вже про відео або анімовані картинки. З іншого боку, «електронний папір» відмінно видимий на яскравому світлі і має дуже низьке енергоспоживання: електрика йому потрібно тільки при зміні зображення, нерухома ж картинка залишається видимою навіть при повністю відключеному живленні. Екрани Memory LCD, зі свого боку, при тих же переваги майже не поступаються класичним РК-матрицям за швидкістю оновлення, проте з низки причин особливого поширення вони не отримали.
— Transflective. Специфічний різновид РК-матриць, здатний працювати як за рахунок власного підсвічування, так і за рахунок відбитого світла. При яскравому зовнішньому освітленні (наприклад, на сонці) такий екран ефективно відображає його і не потребує окремого підсвічування — проте воно все одно є в конструкції і вмикається при слабкому освітленні. Подібний формат роботи дає змогу помітно знизити енергоспоживання в порівнянні з традиційними РК-екранами, де зображення не видно без підсвічування; крім того, гарна видимість на яскравому світлі теж є важливою перевагою. Основний недолік матриць цього типу — висока вартість; крім того, вони робляться переважно монохромними.
– LTPO. OLED і AMOLED-матриці з адаптивною частотою оновлення, що змінюється в широкому діапазоні, виходячи з задач, що виконуються. При відтворенні динамічних кадрів екрани з LTPO-технологією автоматично піднімають частоту розгортки до максимальних значень, при перегляді статичних зображень автоматично знижують її аж до мінімуму. У суті технології лежить традиційна LTPS-підкладка з тонкою оксидною плівкою TFT поверх основи тонкоплівкових транзисторів. Динамічне управління частотою оновлення забезпечується за рахунок контролю потоків електронів. Ключовою перевагою LTPO-екранів є знижене енергоспоживання.Яскравість
Максимальна яскравість у нитках, яку видає екран пристрою.
Дисплеї з високою яскравістю залишаються добре читабельними під інтенсивним зовнішнім освітленням, що є важливим для швидкого отримання інформації з циферблату на вулиці в ясну сонячну погоду. Однак великий запас по даному параметру позначається на вартості та енергоспоживання дисплея, через що знижується тривалість автономної роботи пристрою.
Безрамковий
Безрамковими (bezel-less) вважаються дисплеї, у яких корпус або безель не займають корисну площу лицьової панелі або ж вона зведена до мінімуму. З точки зору дизайну, рамки і безель мають як плюси, так і мінуси. Одна з найбільш важливих причин для додавання істотних рамок до екрану — фізичний захист.
Безрамковий дисплей дуже легко подряпати або пошкодити при падінні. З іншого ж боку, рамка займає місце на екрані, і це одна з причин, по якій рамки в сучасних смарт-годиннику зводяться до мінімуму, роблячи гаджет більш компактним і стильним.
Джерело живлення
Тип елементу живлення, штатно встановленого в годинах/браслеті.
— Li-Ion (літій-іонний). Власний акумулятор оригінального формату, виконаний за технологією Li-Ion. Подібні батареї поєднують компактні габарити з хорошими показниками ємності, вони невибагливі у використанні, довговічні і надійні, а з істотних недоліків можна відзначити хіба що деяку чутливість до низьких температур. Як наслідок, ця технологія є однією з найпопулярніших у сучасній портативній електроніці, в т. ч. носяться аксесуарах.
— Li-Pol (літій-полімерний). Оновлений і покращений варіант технології Li-Ion (див. вище). При тих же основних перевагах літій-полімерні елементи характеризуються ще більшою ємністю при тих же невеликих габаритах і масі, вони стабільніше тримають напруга по мірі розряду і більш стійкі до низьких температур. Водночас і коштують такі батареї трохи дорожче.
— Батарейка. Живлення від змінної батарейки — зазвичай, компактною «таблетки» того чи іншого типу. Такі батарейки мають порівняно невисоку ємність і зазвичай робляться одноразовими, тобто не допускають перезарядки. Тому подібне живлення зустрічається переважно серед двох категорій пристроїв: у фітнес-браслетах без дисплея, а також годинах класичної конструкції з мінімумом «розумних» функцій, які не потребують великої кількості енергії.
Ємність акумулятора
Ємність акумулятора, штатно встановленого в гаджеті.
Теоретично чим вища ємність, тим більший час роботи на заряді може забезпечити батарея. Однак на практиці автономність гаджета залежить ще й від його енергоспоживання, а воно визначається характеристиками дисплея і «начинки». Тому порівнювати з ємності батареї можна лише моделі одного типу з дуже схожими характеристиками; а для точної оцінки автономності краще орієнтуватися на прямо заявлений час роботи в тому чи іншому режимі (див. нижче).
Також варто сказати, що ємні батареї неминуче виходять досить важкими і громіздкими. Так що ємність акумуляторів, що встановлюються в наручний гаджети, сильно обмежується також габаритами і вагою.
Час роботи (звичайний режим)
Час, який гаджет здатний працювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батарейки) у звичайному режимі використання. У цьому варіанті значення вказуються днями, що свідчить про витривалість пристрою.
Під нормальним режимом, як правило, мається на увазі робота з порівняно невисоким навантаженням. Дисплей у цей час може відображати якісь дані, також можуть працювати базові функції (підрахунок кроків, періодична перевірка пульсу тощо), однак у будь-якому випадку енергоспоживання виходить невисоким. Тому час роботи у звичайному режимі може бути досить вражаючим, аж до
кількох тижнів, а то й місяців. Однак при виборі не завадить звернути увагу на заявлений час в активному режимі (див. нижче) — особливо якщо тривалий час роботи має вирішальне значення, або ж ви плануєте інтенсивно експлуатувати гаджет. Реальна автономність пристрою, швидше за все, виявиться десь посередині між цими двома значеннями залежно від фактичного навантаження. Якщо для гаджета вказано лише час у звичайному режимі — варто вибирати з певним запасом.
Час роботи (активний режим)
Час, який гаджет здатний пропрацювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батарейки) в активному режимі використання.
Для годинників-телефонів (див. «Тип») під цим, зазвичай, мається на увазі режим розмови, для інших гаджетів — режим інтенсивної роботи, коли використовується велика кількість функцій та датчиків і йде постійний обмін інформацією зі смартфоном/планшетом. Втім, конкретне розуміння «активного режиму» у різних виробників може відрізнятися: одні вказують час при максимальному навантаженні (тобто, по суті, гарантований час автономної роботи), інші — в деякому «середньому режимі». Однак у будь-якому разі це досить наочний параметр, що непогано описує автономність тієї чи іншої моделі (і набагато більш близький до реальних показників, ніж згадане вище час у звичайному режимі).
Відзначимо, що для моделей з датчиком GPS (див. «Навігація») в характеристиках може додатково уточнюватися час активної роботи з використанням такого датчика. Детальніше див. «Час роботи (GPS)»
Час заряджання
Час повної зарядки акумулятора гаджета - від 0 до 100%. На практиці цей параметр залежить від кількох факторів: ємності батареї (чим вона більша, тим довше здійснюватиметься зарядний процес), потужності зарядного пристрою та технології заряджання (підтримка прискореної зарядки підвищеною потужністю прискорює процес відновлення енергетичних запасів у комірках акумулятора). Для більшості сучасних смарт-годин та фітнес-браслетів час повної зарядки варіюється від півгодини до пари-трійки годин. Однак конкретний час залежить від моделі гаджета і характеристик зарядного пристрою - ці моменти бажано уточнювати окремо.