Порівняння Whirlpool BTNF 5011 OX нержавіюча сталь vs Whirlpool BSNF 9151 OX нержавіюча сталь

Загальний об'єм холодильника — це сумарний об'єм усіх основних робочих камер: холодильної, морозильній, нульовий, камери для вина. Набір цих камер, зрозуміло, в різних моделях буде різним, докладніше про них див. вище. Тут же відзначимо, що великі обсяги, з однієї сторони, спрощують зберігання великої кількості продуктів, з іншого — впливають на габаритах і ціною агрегата. Також варто враховувати, що холодильники одного й того ж загального об'єму можуть розрізнятися по місткості окремих камер.

Загальний обсяг холодильної камери - основний робочої камери холодильника. За наявності окремих нульових камер, відсіків для вина та інших додаткових функцій у цьому пункті враховується лише обсяг самої холодильної камери без додаткового оснащення. У найбільш мініатюрних сучасних агрегатах цей показник не досягає і 100 л, у найбільших може перевищувати 400 л.

Вибір місткості залежить від реальних потреб у зберіганні продуктів. При цьому мають значення як обсяги запасів, наприклад і частота їх поповнення (щодня, раз на тиждень тощо). Камера не повинна бути забита «вщент», це негативно позначається на якості роботи холодильника. З іншого боку, варто пам'ятати, що великі об'єми позначаються на габаритах і ціні агрегата.

Загалом на одного-двох осіб вважається цілком достатнім об'ємом у 200 – 250 л, а то й менше. Оптимальна ємність для сім'ї з трьох осіб становить близько 250 - 300 л, для чотирьох - п'яти осіб - 300 - 350 л, а великі обсяги реально необхідні в основному для специфічних ситуацій, коли продукти доводиться запасати багато і надовго.

Об'єм морозильної камери, встановленої в холодильнику. Така камера призначена для зберігання продуктів при температурах значно нижче нуля (в середньому -18 °С). Її ємність пов'язана з загальною місткістю холодильника (і об'ємом основної, холодильної камери), однак строгої залежності тут немає — моделі зі схожим об'ємом холодильної камери можуть оснащуватися морозильниками різних розмірів.

При виборі за об'ємом варто враховувати, як багато заморожених продуктів ви плануєте зберігати за раз. При цьому варто мати на увазі, що морозилку небажано набивати «під зав'язку» — це негативно позначається на ефективності роботи. Втім, якщо цю камеру планується використовувати лише епізодично, і ви не плануєте тримати в ній велику кількість продуктів — за місткістю можна не гнатися: для подібних варіантів цілком вистачає 25 – 50 л, а то й менших об'ємів. У наймініатюрніших сучасних холодильниках ємність морозилки не перевищує 10 л. Трапляються і навпаки, дуже місткі морозильники — на 176 – 200 л і навіть більше. Такі об'єми характерні в основному для агрегатів side-by-side і French door (див. «Тип»), проте вони зустрічаються і в моделях класичного двокамерного компонування.

Робоча температура морозильної камери холодильника.

Загальноприйнятим стандартом для морозильних камер фактично є температура -18 °С. Вона дає змогу ефективно зберігати заздалегідь заморожені продукти, а також здійснювати заморожування (з певними застереженнями). Водночас для більшості сучасних холодильників заявлені більш низькі температури — в -24 °С, а в окремих моделях ще нижче. Правда, подібні показники не завжди є штатними — у багатьох агрегатах вони досягаються тільки в режимі швидкого заморожування (див. «Функції»); цей нюанс при виборі варто уточнювати окремо. Однак у будь-якому разі температура морозилки нижче -18 °С означає непогані можливості по заморожуванню.

Зі свого боку, камери зі скромнішими значеннями мінімальної температури — -12 °, а то й -6 °С — підходять лише для зберігання попередньо заморожених продуктів; для заморожування скільки-небудь значної кількості вмісту вони не придатні. Втім, холодильників з такими показниками на ринку дуже небагато — в основному це бюджетні або застарілі моделі.

Для позначення температури морозилки часто використовується маркування у вигляді зірочок (сніжинок), кожна з яких означає зниження температури на 6 °С. Наприклад, в моделях на -24 °С можна зустріти позначення *(***) — чотири зірочки, з них одна виділена. Це зазвичай означає, що в стандартному режимі морозильна камера працює на -18 °С (три зірочки), а ще на 6 °С до -24 °С) температура падає при швид...кому заморожуванні.

Час збереження холоду, що забезпечується холодильником при відключенні електроживлення.

Найчастіше даний параметр описує можливості морозильної камери. У таких випадках час збереження холоду вказується час, протягом якого при зовнішній температурі до +25 °С температура в заповненій вщерть морозильній камері не піднімається вище -9 °С (цей рівень вважається критичним для зберігання заморожених продуктів). Відповідно, фактичний час утримання холоду може і відрізнятися від заявленого — залежно від навколишньої температури, частоти відкривання холодильника і т. ін. Проте загалом цей параметр досить точно описує якість теплоізоляції, по ньому цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою.

Зазначимо також, що час збереження холоду може наводитися і для моделей без морозилок: в таких випадках мова йде про час, протягом якого температура в холодильній камері залишається на прийнятному рівні приблизно в тих же умовах.

Приблизна кількість свіжих продуктів, яку холодильник здатний за 24 години повністю заморозити від кімнатної температури до робочої температури морозилки. Потужності до 10 – 15 кг/добу буде цілком достатньо для повсякденного застосування, а от якщо заморожувати продукти планується у великих об'ємах і часто — варто звернути увагу на більш продуктивні морозилки.

Режим форсованого заморожування, при якому температура всередині морозильної камери ненадовго опускається нижче стандартного рівня. Цей режим буває особливо корисний при завантаженні в морозилку великої кількості незаморожених продуктів. Справа в тому, що тепло від цих продуктів може привести до підвищення температури всередині; дана ж функція дає змогу компенсувати це явище і уникнути порушень температурного режиму. Однак варто враховувати, що швидке заморожування, як правило, потрібно вмикати за кілька годин до завантаження нового вмісту, а на постійну роботу в такому форматі морозилка зазвичай не розрахована, через деякий час її потрібно перевести в звичайний режим (в деяких холодильниках це здійснюється автоматично).
Також підкреслимо, що в деяких агрегатах передбачаються окремі шухляди або зони «швидкого заморожування», зі зниженою температурою. Таке оснащення за функцію швидкого заморожування не вважається, оскільки воно має дещо іншу специфіку роботи.

Тип управління для холодильників вказується передусім за типом панелі управління; нерідко також враховується її розташування. За цими критеріями в наш час виділяють такі варіанти: поворотні перемикачі, кнопкове внутрішнє управління, кнопкове зовнішнє, сенсорне внутрішнє і сенсорне зовнішнє. Ось особливості кожного з цих варіантів:

— Поворотні перемикачі. Управління за допомогою поворотних ручок; такі ручки традиційно встановлюються всередині холодильника, тому в даному разі розташування не уточнюється. В цілому це максимально простий і недорогий варіант, який застосовується в агрегатах відповідного рівня. Найчастіше поворотна ручка всього одна, вона безпосередньо пов'язана з термостатом і регулює лише температуру всередині холодильника (і то дуже приблизно); про більш тонкі налаштуваннях мови не йде. Тим не менш, навіть цього нерідко буває цілком достатньо, особливо якщо холодильник працює в більше-менш постійних температурних умовах (наприклад, на домашній або офісній кухні). У багатьох випадках справа обмежується тим, щоб один раз підібрати більше-менш відповідне положення перемикача і після цього взагалі не чіпати налаштування. Крім того, однозначними перевагами даного типу управління є надійність і простота в ремонті.

— Кнопкове внутрішнє. Кнопкові панелі в цілому вважає...ться більше прогресивними, ніж поворотні перемикачі; конкретний функціонал холодильників з таким управлінням може бути різним, проте серед них частіше зустрічаються моделі з додатковими функціями та можливістю точного налаштування температури (і іноді навіть вологості). Що стосується внутрішнього розташування, то воно дає змогу приховати панель за дверима холодильника, забезпечивши акуратний зовнішній вигляд з мінімумом виступаючих деталей. А якщо на двері є «дитячий» замок (вбудований або куплений окремо) — вона в даному разі виконує ще й функцію захисту від дітей. Правда, для доступу до управління доводиться відкривати холодильник — але цей момент в цілому не є критичним: такий доступ необхідний не так часто, а зміна налаштувань не займає багато часу.

— Кнопкове зовнішнє. Як і кнопкове внутрішнє (див. вище), подібне управління характерне переважно для досить прогресивних моделей (хоча можливі і винятки). А зовнішнє розташування зручно тим, що для доступу до налаштувань не потрібно відкривати дверцята. З іншого боку, реальна необхідність в такому розташуванні виникає не так часто, а кнопкову панель треба ще вписати в загальний дизайн агрегата (що не завжди виходить зробити найкращим чином). Як наслідок, зовнішній варіант кнопкового керування зустрічається помітно рідше внутрішнього.

— Сенсорне внутрішнє. Сенсорні панелі вважаються наступним кроком у розвитку управління, після кнопок. Так, вони стильно і технологічно виглядають, на них не треба сильно натискати (досить дотиків), а на поверхні панелі немає виступаючих частин, кутів і щілин, що спрощує очищення від забруднень. Відповідно, наявність сенсорного управління характерна переважно для холодильників середнього і топового рівня; воно обходиться дещо дорожче кнопкового, однак це непомітно на тлі загальної ціни агрегатів. А от конкретно внутрішнє розташування в даному випадку зустрічається помітно рідше зовнішнього. Пов'язано це з тим, що сенсори немає особливого сенсу ховати за дверима — їх можна без проблем вписати в зовнішній дизайн холодильника.

— Сенсорне зовнішнє. Загальні особливості сенсорного управління описані вище. А зовнішні сенсорні панелі в холодильниках використовуються значно частіше, ніж внутрішні: таким панелям можна надати майже будь-якого зовнішнього вигляду, оптимально вписавши їх в дизайн холодильника, до того ж розміщення зовні дає змогу зайвий раз не відкривати дверцята для доступу до налаштувань.

Середня кількість енергії, споживана холодильником за рік роботи. Зрозуміло, ці цифри не є абсолютно точними, фактичне енергоспоживання може бути різним залежно від конкретних умов експлуатації. Однак цей параметр дозволяє оцінити «ненажерливість» холодильника і порівняти між собою різні моделі. При цьому він нерідко виявляється більш зручним і наочним, ніж клас енергоспоживання (див. вище), оскільки в даному пункті йдеться про конкретну цифру (за якою можна вирахувати ще й вартість за електрику). Для наочності наведемо такий приклад: невеликий двокамерний холодильник з класом енергоспоживання A може споживати в рік менше енергії, ніж великий агрегат side-by-side класу А+++, хоча формально, за класів енергоспоживання, друга модель буде економічніше за першу.