Порівняння Bosch KAD90VI20 нержавіюча сталь vs Bosch KAN58A45 нержавіюча сталь

Загальний об'єм холодильника — це сумарний об'єм усіх основних робочих камер: холодильної, морозильній, нульовий, камери для вина. Набір цих камер, зрозуміло, в різних моделях буде різним, докладніше про них див. вище. Тут же відзначимо, що великі обсяги, з однієї сторони, спрощують зберігання великої кількості продуктів, з іншого — впливають на габаритах і ціною агрегата. Також варто враховувати, що холодильники одного й того ж загального об'єму можуть розрізнятися по місткості окремих камер.

Загальний обсяг холодильної камери - основний робочої камери холодильника. За наявності окремих нульових камер, відсіків для вина та інших додаткових функцій у цьому пункті враховується лише обсяг самої холодильної камери без додаткового оснащення. У найбільш мініатюрних сучасних агрегатах цей показник не досягає і 100 л, у найбільших може перевищувати 400 л.

Вибір місткості залежить від реальних потреб у зберіганні продуктів. При цьому мають значення як обсяги запасів, наприклад і частота їх поповнення (щодня, раз на тиждень тощо). Камера не повинна бути забита «вщент», це негативно позначається на якості роботи холодильника. З іншого боку, варто пам'ятати, що великі об'єми позначаються на габаритах і ціні агрегата.

Загалом на одного-двох осіб вважається цілком достатнім об'ємом у 200 – 250 л, а то й менше. Оптимальна ємність для сім'ї з трьох осіб становить близько 250 - 300 л, для чотирьох - п'яти осіб - 300 - 350 л, а великі обсяги реально необхідні в основному для специфічних ситуацій, коли продукти доводиться запасати багато і надовго.

Об'єм морозильної камери, встановленої в холодильнику. Така камера призначена для зберігання продуктів при температурах значно нижче нуля (в середньому -18 °С). Її ємність пов'язана з загальною місткістю холодильника (і об'ємом основної, холодильної камери), однак строгої залежності тут немає — моделі зі схожим об'ємом холодильної камери можуть оснащуватися морозильниками різних розмірів.

При виборі за об'ємом варто враховувати, як багато заморожених продуктів ви плануєте зберігати за раз. При цьому варто мати на увазі, що морозилку небажано набивати «під зав'язку» — це негативно позначається на ефективності роботи. Втім, якщо цю камеру планується використовувати лише епізодично, і ви не плануєте тримати в ній велику кількість продуктів — за місткістю можна не гнатися: для подібних варіантів цілком вистачає 25 – 50 л, а то й менших об'ємів. У наймініатюрніших сучасних холодильниках ємність морозилки не перевищує 10 л. Трапляються і навпаки, дуже місткі морозильники — на 176 – 200 л і навіть більше. Такі об'єми характерні в основному для агрегатів side-by-side і French door (див. «Тип»), проте вони зустрічаються і в моделях класичного двокамерного компонування.

Час збереження холоду, що забезпечується холодильником при відключенні електроживлення.

Найчастіше даний параметр описує можливості морозильної камери. У таких випадках час збереження холоду вказується час, протягом якого при зовнішній температурі до +25 °С температура в заповненій вщерть морозильній камері не піднімається вище -9 °С (цей рівень вважається критичним для зберігання заморожених продуктів). Відповідно, фактичний час утримання холоду може і відрізнятися від заявленого — залежно від навколишньої температури, частоти відкривання холодильника і т. ін. Проте загалом цей параметр досить точно описує якість теплоізоляції, по ньому цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою.

Зазначимо також, що час збереження холоду може наводитися і для моделей без морозилок: в таких випадках мова йде про час, протягом якого температура в холодильній камері залишається на прийнятному рівні приблизно в тих же умовах.

Приблизна кількість свіжих продуктів, яку холодильник здатний за 24 години повністю заморозити від кімнатної температури до робочої температури морозилки. Потужності до 10 – 15 кг/добу буде цілком достатньо для повсякденного застосування, а от якщо заморожувати продукти планується у великих об'ємах і часто — варто звернути увагу на більш продуктивні морозилки.

Середня кількість енергії, споживана холодильником за рік роботи. Зрозуміло, ці цифри не є абсолютно точними, фактичне енергоспоживання може бути різним залежно від конкретних умов експлуатації. Однак цей параметр дозволяє оцінити «ненажерливість» холодильника і порівняти між собою різні моделі. При цьому він нерідко виявляється більш зручним і наочним, ніж клас енергоспоживання (див. вище), оскільки в даному пункті йдеться про конкретну цифру (за якою можна вирахувати ще й вартість за електрику). Для наочності наведемо такий приклад: невеликий двокамерний холодильник з класом енергоспоживання A може споживати в рік менше енергії, ніж великий агрегат side-by-side класу А+++, хоча формально, за класів енергоспоживання, друга модель буде економічніше за першу.

Середній рівень шуму, створюваний холодильником під час роботи.

Найбільш тихі моделі холодильників шумлять на рівні близько 30 дБ — ця гучність порівнянна з пошепки або тиканьем настінних годинників і не перевищує санітарних норм для житлових приміщень в нічний час. Іншими словами, такий агрегат не буде заважати сну, навіть якщо його поставити прямо в спальні. Водночас стандартне місце холодильника — все-таки кухня, при такій установці він ізольований від інших житлових приміщень. Тому шум у 40 – 42 дБ, відповідний неголосного розмови, вважається цілком припустимим для звичайних побутових холодильників. А при гарній звукоізоляції допускається гучність до 50 дБ — це рівень розмови на середній гучності.

Більш високі показники серед холодильників зустрічаються рідко, вони характерні переважно для холодильних вітрин (див. «Тип»), які встановлюються в торгових точках, де обмеження по рівню шуму не такі жорсткі, як для житлових приміщень.