Порівняння Sony SA-SW5 vs Yamaha NS-SW300

— Закритого типу. Найпростіший тип конструкції: закритий (іноді герметично) корпус з виведеним на передню панель динаміком. Вважається, що такі сабвуфери мають невелику чутливість, що, однак, компенсується високою точністю передачі звуку і невисоким рівнем спотворень.

— Фазоінверторного типу. У таких корпусах сабвуферів встановлюється трубка, що має вихід в навколишній простір. Довжина трубки підібрана так, що з неї виходить сигнал, перевернутий по фазі щодо сигналу з фронтальної частини дифузора (простіше кажучи, з основного динаміка). Це покращує звучання сабвуфера і підсилює звуковий тиск. Недоліком фазоінвертора є додатковий шум від звукового потоку в трубці.

— З пасивним випромінювачем. Конструкція, аналогічна фазоинвертору (див. вище) за призначенням і принципом дії, однак замість трубки в таких сабвуферах застосовується т. зв. пасивний випромінювач. По суті, він являє собою звичайний динамік, позбавлений котушки і магніту і грає ту ж роль, що і трубка фазоінвертора. Застосування пасивного випромінювача дозволяє позбутися від шуму повітряного потоку, характерного для фазоинверторов.

— Ззаду. Сабвуфери з заднім розташуванням фазоінвертора рекомендується ставити таким чином, щоб тильна частина корпусу, де знаходиться фазоінвертор, була подалі від стіни. Якщо поставити такий сабвуфер впритул задньою частиною до стінки, то якість звучання буде помітно знижена. Сабвуфери з фазоінвертором на задній частині корпусу зазвичай ставлять по центру кімнати. Якщо можливості поставити акустику в центрі немає, то цей тип сабвуферів намагаються розміщувати подалі від стінки, на яку дивиться фазоінвертор.

— Спереду. Сабвуфери з переднім розташуванням фазоінвертора гарні в тому випадку, якщо акустика повинна глибоко розкривати образ низькочастотного звучання. Акустика даного типу рекомендована для музики, в якій багато баса. Переднє розташування фазоінвертора дозволяє ставити сабвуфер практично впритул до стінки.

— Знизу. Сабвуфери з нижнім фазоінвертором призначені для підвішування на висоті. У цьому випадку на шляху низькочастотного звуку не буде перешкод, тобто бас буде розкриватися гранично повно. Якщо немає можливості підвісити такий сабвуфер, то акустику допустимо ставити на високу підставку. Але підставка при цьому не повинна перекривати фазоінвертор.

— Збоку. Сабвуфери з боковим фазоінвертором можна ставити впритул до стіни і в кутку, але якщо кутова стіна не буде перекривати фазоінве...ртор. Бічне розташування фазоінвертора дає можливість акустиці зосередитися на середньочастотному і високочастотному звучанні. Низькочастотний звук стане помірним. Це оптимальна схема акустики для перегляду кіно.

Номінальна потужність сабвуфера. Технічно — це найбільша середня (середньоквадратична) потужність звуку, при якій пристрій може нормально (без спотворення звуку і пошкодження компонентів) опрацювати протягом необмежено тривалого часу. Простіше кажучи, чим потужніший сабвуфер — тим він голосніше. Вибір за цим параметром залежить насамперед від розміру простору/приміщення, яке планується перекривати; детальні рекомендації для різних ситуацій можна знайти в спеціальних джерелах.

Також потужність безпосередньо пов'язана з характеристиками підсилювача, використовуваного з «сабом». Для активних сабвуферів (див. «Тип») у даному пункті фактично вказується номінальна потужність вбудованого підсилювача; сам динамік може бути і могутніше, однак це вже не має значення. Для пасивних моделей номінальна потужність відповідає найбільшій потужність підсилювача, який можна підключити до колонки без ризику пошкодження на високій гучності.

Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. За загальним правилом чим ширший частотний діапазон — тим багатша звук і більше його деталей здатний передати динамік. Проте варто згадати, що сабвуфери як клас призначені для низьких і наднизьких частот в діапазоні від 20 до 150 (іноді 200) Гц. Тому на практиці значна різниця в звучанні помітна тільки при великій відмінності в відтворюваних діапазонах (наприклад, 20-200 Гц і 50-150 Гц).

Також не варто забувати, що великий діапазон частот ще не є гарантією якісного звуку; а в деяких випадках (наприклад, якщо основні динаміки АС теж непогано справляються з низькими частотами) він може бути взагалі зайвим.

Діаметр динаміка (динаміків), встановленого в сабвуфері.

Вважається, що чим більший динамік (15 дюймів, 18 дюймів і більше) — тим більшу потужність він може видати і тим глибшим буде звучання басів на такій акустиці. Втім, у сучасних сабвуферах виробники застосовують різні хитрощі, що дозволяють досягти хорошої глибини звучання навіть при відносно невеликих розмірах динаміка (10 дюймів, 8 дюймів). Тому однозначно порівнювати різні моделі можна лише в тому випадку, якщо вони значно відрізняються за цим показником; та й то в таких випадках варто звертати увагу не стільки на діаметр динаміка, скільки на цінову категорію. Золотою ж серединою серед розмірів є сабвуфери 12 дюймів.

Наявність у сабвуфері бездротового підключення — найчастіше Bluetooth: цей стандарт є практично загальноприйнятим в сучасній електроніці, він підтримується абсолютною більшістю смартфонів, планшетів і ноутбуків. Відзначимо, що мова може йти як про підключення аудіосигналу, так і про з'єднання з девайсом зразок смартфона або планшета для управління налаштуваннями. Втім, останній варіант зустрічається нечасто — переважно в концертних моделях, в розрахунку на можливість переналаштувати «саб» навіть в ситуації, коли до нього немає безпосереднього доступу.

Якщо ж говорити про передачу звуку бездротовим способом, то цей варіант зручний насамперед з точки зору вибору оптимального місця встановлення: рухаючи сабвуфер по приміщенню, не потрібно морочитися з дротами, а радіус дії Bluetooth досягає 10 м. Правда, якість передачі звуку при бездротовому підключенні може бути нижче, ніж при дротовому, однак для басів цей момент не так помітний, як для інших частотних смуг.

Можливість зрушувати звук, видаваний сабвуфером, по фазі — зазвичай на 180°, але в деяких моделях доступний варіант і на 90°.

Звукові коливання можна зобразити як синусоїду. У деяких випадках синусоїди від сабвуфера і від основних колонок можуть надаватися в протифазі — наприклад, при різниці у відстані, неузгодженості в роботі підсилювачів і т. ін. Це погіршує якість звуку. А регулювання фази дозволяє виправити ситуацію і погодити «саб» з іншими компонентами акустичної системи.

Наявність у сабвуфера власного регулятора рівня, простіше кажучи — регулятора гучності. Налаштовувати баси таким регулятором часто буває простіше, ніж копатися в настройках підсилювача або іншого зовнішнього пристрою.

Наявність регульованого кросовера в конструкції сабвуфера.

Кросовером називають пристрій, що розмежовує аудіосигнал на окремі смуги частот і направляє кожну смугу на «свої» динаміки. Докладніше про це див. «Частота кросовера». Тут же відзначимо, що регульований кросовер дозволяє змінювати верхній поріг частот, що подаються на сабвуфер. Це дозволяє оптимально узгодити басовий динамік з основними колонками — щоб, з одного боку, баси не перекривалися, з іншого — не виникало провалу між «сабом» і решті акустикою.