—
USB-A. Класичний загальноприйнятий порт USB, який останнім часом активно здає позиції більш досконалому порту USB-C.
—
USB-C. Від класичного, повнорозмірного USB такий роз'єм відрізняється набагато меншими розмірами, а також двосторонньої конструкцією, що дозволяє вставити штекер будь-якою стороною. Цей інтерфейс рідко зустрічається в настільних ПК, однак стає дедалі популярнішим в ноутбуках, планшетах, телефонах. Зазначимо, що стандарт Type C описує тільки конструкцію роз'єму; версія (інтерфейс) USB описані в пункті нижче.
—
Lightning. Фірмовий інтерфейс компанії Apple, застосовуваний в її компактних пристроях (iPhone, iPad і iPod touch), починаючи з 2012 року. Щодо особливостей застосування повністю аналогічний описаному вище microUSB, з поправкою на те, що зустрічається лише в «яблучних» гаджетів і не використовується іншими виробниками.
— Внутрішній USB. Різновид стандарту USB, застосовувана для підключення внутрішніх картрідерів (див. «Тип», «Призначення»). Від зовнішнього USB відрізняється роз'ємом; під'єднати кардридер з таким підключенням можна тільки до портів на материнській платі, із зовнішніми USB-портами він несумісний. Інші характеристики повністю аналогічні відповідним стандартом зовнішнього USB (див. вище).
—
microUSB. Зменшена версія зовнішнього інтерфейсу USB (див
.... вище): габарити такого роз'єму в рази менше, ніж у повнорозмірного, що дозволяє застосовувати його в портативній техніці, зокрема смартфонах і планшетах. Власне, саме на таку техніку зазвичай і розраховані кардридер і хаби, які використовують для підключення даний інтерфейс. Зазначимо, що нормальна робота можлива тільки в тому випадку, якщо основний пристрій здатний працювати в режимі USB-хоста (ця функція має назву USB On-the-Go).
— Wi-Fi. Бездротовий стандарт, першопочатково розроблений як технологія побудови комп'ютерних мереж; пізніше з'явилася технологія Wi-Fi Direct, яка дозволяє з'єднувати пристрої між собою безпосередньо. У картридерах і хабах ця технологія зустрічається переважно серед моделей, розрахованих на використання з мобільними пристроями (ноутбуками, смартфонами, планшетами), які мають вбудований модуль Wi-Fi. При цьому перевагою перед дротяними інтерфейсами є не тільки відсутність дротів і відповідна свобода пересувань, але і можливість одночасного підключення декількох пристроїв і обміну даними з ними. А деякі моделі з Wi-Fi можна навіть підключати до комп'ютерних мереж в ролі повноцінних мережевих накопичувачів. З недоліків варто відзначити необхідність власного джерела живлення — небудь підключення до мережі, що відповідно обмежує свободу пересувань, або акумулятора, який має обмежений термін автономної роботи (у межах декількох годин).
— ExpressCard. Стандарт підключення компактної периферії, що застосовується переважно в ноутбуках. Пристрої ExpressCard зазвичай мають розмір 75х34х5 мм і встановлюються в спеціальне гніздо у корпусі комп'ютера. Залежно від особливостей системи може забезпечити швидкість до 2,5 Гбіт/с, проте загалом менш універсальний і зручний, ніж USB, за рахунок чого поширений значно менше і продовжує втрачати популярність. Зустрічається виключно у картридерах (див. «Тип»).
— Фірмовий роз'єм. Підключення зовнішніх картрідерів (див. «Призначення») через оригінальний роз'єм, який використовується, зазвичай, в техніці окремо взятого виробника і не відповідний загальнопоширеним стандартам зразок USB (див. вище). Область застосування таких моделей досить обмежена, найчастіше вони випускаються як додаткові аксесуари для певних моделей портативної техніки (наприклад, планшетів).
