Лад вудилища
Лад, якому відповідає вудлище. Цей параметр часто пов'язують зі спінінговими моделями (див. «Тип»), проте він може вказуватися і в інших різновидах.
Лад характеризує загальну жорсткість і пружність бланка вудилища — основної робочої частини, що знаходиться між рукояттю і верхнім кінцем. На практиці від цього показника залежать особливості згинання і випрямлення під час закидання. Чим
«швидший» лад вудилища — тим воно жорсткіше, тим менше його частина (рахуючи від верхнього кінця) згинається при закидуванні і тим швидше конструкція повертається у вихідний стан. І навпаки, повільний лад говорить про те, що вудилище згинається майже по всій довжині і повертається назад з відносно невисокою швидкістю.
Якщо говорити про конкретні цифри, то до
швидким відносять моделі, у яких згинається 1/3 довжини і менше, до
повільним — 2/3 довжини і більше. Між цими цифрами знаходяться проміжні показники:
середньо-швидкий,
середній і
середньо-повільний лад.
Окремо серед інших стоїть
прогресивний або складний лад. Головна особливість таких вудлищ – при закиданні вони працюють як вудка швидкого ладу, а при виведенні великого видобутку виявляють властивості середнього або навіть повільного ладу, згинаючи зі
...зростанням навантаження у формі параболи і гасячи при цьому ривки риби. Вудилища прогресивного ладу поєднують в одному флаконі переваги швидких і повільних бланків, проте коштують вони дорожче за традиційні візаві.
Вибір вудилища по ладу залежить насамперед від передбачуваних умов риболовлі. Так, швидкі моделі добре підходять для ситуацій, де немає простору для замаху — вони дають змогу закидати приманку досить далеко за рахунок одного лише руху кисті. Такі вироби вважаються більш точними, швидким вудилищем простіше закинути приманку у «вікно» серед водоростей або інше невелике місце. Крім того, жорсткість забезпечує хорошу чутливість при проводці та виважуванні. Зі свого боку, повільний лад вимагає простору для замаху, але дає змогу досягти більшої дальності закидання і знижує вірогідність обриву волосіні при різких прискореннях здобичі. Ну і не варто забувати також про особисті уподобання рибалки — адже ефективність закидання багато в чому залежить від загальної зручності вудилища.Довжина складеною
Довжина вудилища в складеному стані. Цей параметр впливає насамперед на зручність транспортування: чим коротше складене вудилище, тим простіше його переносити/перевозити.
Матеріал ручки
—
Пробкова. Ручки виконані з натуральної пробки. Цей матеріал має безліч переваг: за рахунок пористості він легкий і слабо проводить тепло («гріє руку» на холоді), водночас не намокає, а виглядають коркові ручки досить елегантно. Головним недоліком є відносно висока вартість, внаслідок чого коркові ручки зустрічаються переважно у вудилищах середнього і вищого цінового діапазону (хоча є і недорогі моделі з такими ручками).
—
Поролонова (EVA). Ручки з дрібнопористого етиленвінілацетату — синтетичного матеріалу. Першопочатково EVA застосовувався в вудилищах, призначених для морської риболовлі — цей матеріал значно більш стійкий до солоної води, ультрафіолету та інших негативних впливів, ніж пробка. Однак зараз він досить поширений у всіх типах вудок. Перевагами EVA, крім вищезгаданих, є невисока вартість, а також різноманітність дизайнів — на відміну від пробки, цьому матеріалу можна надати практично будь-який колір. З іншого боку, EVA значно важча, що може мати критичне значення для професійних рибалок, які налаштовують баланс вудилища з точністю до грама» (особливо при використанні вудок класу «ультралайт»). А тому такі ручки переважно характерні для недорогих любительських моделей.
— Коркова/поролонова. Комбіновані ручки, що поєднують в конструкції обидва вищеописаних матеріали. Таким чином переваги пробки і поролону поєднується, а недоліки — частково компенсуються (детальніше
...про переваги і недоліки див. вище). Водночас цей варіант зустрічається досить рідко, оскільки з низки причин більш виправданим вважається все ж використовувати один певний матеріал.
— Пінопластова. Ручки з пінопласту — «спіненого пластику (зазвичай на основі полістиролу). Він складається з окремих мікроскопічних комірок, заповнених газом, при цьому об'єм газу може становити до 98% об'єму всього матеріалу. Це і зумовило основні властивості пінопласту: він дуже легкий, стійкий до вологи, крім того, слабо проводить тепло і не «холодить» руки. За рахунок останнього пінопластові ручки добре підходять, зокрема, для зимових вудок (див. «Тип вудилища»). З іншого боку, міцність і довговічність пінопласту трохи нижча, ніж у пробки і поролону.
— Пластикова. Класичний пластик обходиться недорого, до того ж він часто буває помітно міцнішим описаних вище пробки, поролону або пінопласту. З іншого боку, даний матеріал помітно важче і має порівняно високу теплопровідність (тобто може холодити руки в прохолодну погоду). У світлі цього пластикові рукоятки застосовуються переважно в ультракомпактних вудилищах зимового призначення. Вага такої снасті невелика навіть з урахуванням ручки, ідеальний баланс їй не потрібен, висока міцність ручки важлива з технічних причин, а рибалити все одно передбачається в теплих рукавичках, надійно ізолюючих руки від холоду.
— Карбонова. Варіант, що зустрічається в вудилищах з того ж матеріалу (див. вище). Ручка в таких моделях зазвичай являє собою потовщення особливої форми на корпусі. Така конструкція дозволяє знизити вагу і забезпечити максимальну чутливість вудлища, однак і обходиться недешево. Як наслідок, вона зустрічається переважно серед висококласних кастингових моделей (див. «Тип вудилища»). Як і самі вудлища, карбонові ручки дуже стійкі на вигинання, однак чутливі до сильних ударів (можуть потріскатися).
