Порівняння Apple iPhone 4S 16 ГБ vs Apple iPhone 4 16 ГБ

Найбільшою популярністю нині користуються чипи від Qualcomm і MediaTek, трохи рідше зустрічаються процесори від Unisoc. У Qualcomm можна виділити по кілька процесорів кожної серії, а саме Snapdragon 778G, Snapdragon 7 Gen 1, Snapdragon 7+ Gen 2, Snapdragon 7s Gen 2, Snapdragon 7 Gen 3, Snapdragon 7+ Gen 3, Snapdragon 865, Snapdragon 870, Snapdragon 888, Snapdragon 8 Gen 1, Snapdragon 8+ Gen 1, Snapdragon 8 Gen 2, Snapdragon 8 Gen 3, Snapdragon 8s Gen 3. А у Mediatek це бюджетна серія MediaTek Helio P і лінійка просунутих чіпсетів MediaTek Dimensity (Dimensity 1200, Dimensity 1000, Dimensity 7000, Dimensity 8000, Dimensity 9000).

Знаючи назву моделі процесора (CPU), встановленого у смартфоні, можна знайти докладні дані щодо конкретного CPU та оцінити його рівень та загальні можливості. Це особливо актуально у світлі того, що ці можливості залежать не тільки від кількості ядер та тактової частоти, а й від специфічних нюансів конструкції.

Кількість ядер в процесорі мобільного телефону.

Під ядром в даному випадку мається на увазі частина процесора, що виконує один потік команд. Відповідно, наявність декількох ядер дає змогу працювати з декількома потоками одночасно, що позитивно позначається на продуктивності. При цьому, завдяки розвитку та здешевленню технологій, багатоядерні CPU в наш час зустрічаються навіть в самих недорогих сучасних смартфонах — навіть чипи на 8 ядер не є серед них рідкістю, не кажучи вже про більше прості чотириядерні і шестиядерні рішеннях. А окремі сучасні апарати несуть процесори на цілих 10 ядер.

Теоретично більша кількість ядер дає змогу підвищити ефективність процесора. Однак на практиці продуктивність CPU (і, тим більше, смартфона в цілому) залежить від такої кількості додаткових факторів, що кількість ядер на цьому тлі є чисто довідковим параметром. Так, висококласний чотириядерний процесор цілком може виявитися більш продуктивним, ніж недорогий восьмиядерний. Так що при виборі варто орієнтуватися не стільки на даний показник, скільки на більш наближені до реальності параметри — такі, як загальний рівень апарата і результати, показані їм у різних тестах (див. нижче)

Також варто сказати, що в мобільних CPU окремі ядра можуть розрізнятися по тактовій частоті, продуктивності і енергоспоживанню. Класичний ва...ріант — 8 ядер за схемою «4 + 4»: 4 порівняно «слабких» і економічних ядра відповідають за нескладні завдання на зразок Інтернет-серфінгу, а 4 більше потужних включаються тоді, коли потрібна висока продуктивність (наприклад, в іграх з прогресивною графікою). Подібна схема роботи дає змогу досягти оптимального балансу між потужністю та енергоефективністю процесора.

Модель графічного процесора, що використовується в мобільному телефоні.

Цей модуль відповідає за всі завдання, пов'язані з графікою; відповідно, його характеристики безпосередньо впливають на ефективність оброблення тієї або іншої картинки. Особливо це помітно на прикладі «важкого» контенту, такого як сучасні 3D-ігри. Тому наявність потужного відеоадаптера особливо важлива для ігрових смартфонів. А знаючи модель графічного процесора, можна знайти докладні дані про нього і оцінити його можливості.

Результати тестів вказуються або молодшій моделі в лінійці або конкретній моделі, зроблено це для більшого розуміння продуктивності моделей телефонів, якщо ви порівнюєте телефони за цими параметрами. Наприклад, у моделі 128 ГБ є результати тестування, а у моделі на 256 ГБ у мережі немає інформації, в обох моделях ви побачите однакове значення, яке дасть розуміння загальної продуктивності пристрою. Але якщо редакція має інформацію окремо по кожній моделі, то буде на кожну модель заповнені свої результати тестів, і модель з великим об'ємом ОЗП матиме більші значення.

Результат, показаний пристроєм під час проходження тесту продуктивності (бенчмарка) AnTuTu Benchmark.

AnTuTu Benchmark є комплексним тестом, розробленим спеціально для мобільних пристроїв, в першу чергу смартфонів і планшетів. Під час перевірки він враховує ефективність роботи процесора, пам'яті, графіки та систем введення-виведення, забезпечуючи таким чином досить наочне враження про можливості системи. Чим кращий результат — тим більша кількість балів видається за підсумками. І високопродуктивними за рейтингом AnTuTu вважаються смартфони, які набрали понад 900 балів.

Як і будь-який бенчмарк, цей тест не дає абсолютної точності: той самий апарат може показувати різні результати, зазвичай з відхиленнями в межах 5-7 %. Ці відхилення залежать від багатьох факторів, не пов'язаних безпосередньо з системою – починаючи від завантаженості пристрою сторонніми програмами і закінчуючи температурою повітря під час тестування. Так що говорити про істотну різницю між двома моделями можна лише в тому разі, якщо різниця в їх показниках виходить за межі згаданої похибки.

Результат, показаний пристроєм при проходженні тесту продуктивності (бенчмарка) 3DMark Gamer's Benchmark.

3DMark — це серія тестів, першопочатково призначених для перевірки графічної частини пристрою на продуктивність; пізніше до цих тестів додалася перевірка можливостей процесора. Тестування здійснюється насамперед з точки зору ефективності в іграх (власне, сам бенчмарк описують як «гру без можливості вплинути на процес»), однак враховуючи, що сучасні ігри можуть мати дуже високі вимоги, 3DMark є достатньо наочним інструментом для оцінки загальної продуктивності системи. А оскільки останні версії тесту зроблені кросплатформенними, він дає можливість ще й порівнювати між собою пристрої під різними ОС і навіть різних класів (наприклад, смартфони з планшетами). Чим більше балів отримала за цим тестом та чи інша модель — тим вона продуктивніша.

Варто зазначити, що результати будь-якого бенчмарку зазвичай є доволі приблизними, оскільки вони залежать від багатьох факторів, не пов'язаних безпосередньо з системою — починаючи від завантаженості пристрою сторонніми програмами і закінчуючи температурою повітря при тестуванні. Обумовлена цими чинниками похибка становить зазвичай близько 5-7 %; тому говорити про істотні відмінності між двома моделями можна лише в тому разі, коли різниця в показниках виходить за межі цієї похибки.

Характеристики основного об'єктиву тилової камери, встановлених у телефоні. У моделях з кількома об'єктивами (див. «Кількість об'єктивів») основним вважається «вічко», що відповідає за базові можливості зйомки і не має вираженої спеціалізації (ширококутний, телеоб'єктив тощо). Тут можуть вказуватися чотири основні параметри: роздільна здатність, світлосила (досить часто зустрічається оптика з високою світлосилою), фокусна відстань, додаткові дані матриці.

Дозвіл(у мегапікселях, МП)
Дозвіл матриці, яка використовується для основного об'єктиву. Бюджетні варіанти оснащуються модулем на 8 МП і нижче, багато моделей мають камеру 12 МП / 13 МП, також останнім часом популярна тенденція до нарощування мегапікселів. Часто в смартфонах можна зустріти основний фотомодуль на 48 МП, 50 МП, 64 МП та навіть 108 МП.

Від роздільної здатності сенсора безпосередньо залежить найбільша роздільна здатність одержуваного зображення; а висока роздільна здатність «картинки», у свою чергу, дає змогу краще відображати дрібні деталі. З іншого ж боку, саме собою збільшення числа мегапікселів може призвести до погіршення загальної якості зобра...ження — через менший розмір кожного конкретного пікселя зростає рівень шумів. У результаті безпосередньо роздільна здатність камери на якість зйомки впливає слабко - більше залежить від фізичного розміру матриці, особливостей оптики та різних конструктивних хитрощів, що застосовуються виробником.

Світлосила
Світлосила визначає здатність об'єктиву пропускати світло. Записується вона дрібним числом, наприклад f/1.9. При цьому чим більше кількість в знаменнику - тим нижче світлосила, тим менше світла проходить через оптику інших рівних. Тобто, наприклад, об'єктив f/2.6 буде «темнішим», ніж f/1.9.

Висока світлосила дає камері низку переваг. По-перше, вона покращує якість зйомки за низького освітлення. По-друге, з'являється можливість знімати на малих витримках, зводячи до мінімуму ефект «ворушки» і розмиття предметів, що рухаються в кадрі. По-третє, на світлосильній оптиці простіше добитися гарного розмиття фону (боке) — наприклад, при портретній зйомці.

Фокусна відстань(у міліметрах)
Фокусною відстанню називають таку відстань між матрицею та центром об'єктиву (сфокусованого на нескінченність), при якому на матриці виходить максимально чітке зображення. Втім, для смартфонів у характеристиках вказується не фактична, а наприклад звана еквівалентна фокусна відстань (ЕФР) – умовний показник, перерахований за особливими формулами; про нього і йтиметься. За цим показником можна оцінювати і порівнювати між собою камери з різним розміром матриць (фактична фокусна відстань для цього використовувати не можна, наприклад як при різному розмірі сенсора одна і та ж реальна фокусна відстань буде відповідати різним кутам огляду).

Як би там не було, від ЕФР безпосередньо залежить кут огляду та ступінь збільшення: більша фокусна відстань дає менший кут огляду і більший розмір окремих предметів, що потрапили в кадр, а зменшення цієї відстані, у свою чергу, дає змогу охоплювати більший простір. У більшості сучасних смартфонів фокусна відстань основної камери лежить у діапазоні від 13 до 35 мм; якщо порівнювати з оптикою традиційних фотоапаратів, то об'єктиви з ЕФР до 25 мм можна віднести до ширококутних, більше 25 мм до універсальних моделей «з ухилом у ширококутну зйомку». Подібні значення вибираються з урахуванням того, що смартфони нерідко використовуються для зйомки в стиснених умовах, коли при малій відстані в кадр потрібно вмістити досить простір. Збільшення картинки, за потреби, найчастіше здійснюється цифровим способом - за рахунок запасу мегапікселів на матриці; Проте трапляються й моделі з оптичним збільшенням (див. нижче) — їм наводиться не одне значення, а весь робочий діапазон ЕФР (нагадаємо, оптичний зум здійснюється зміною фокусної відстані).

Кут огляду(у градусах) Кут огляду характеризує розмір простору, що охоплюється об'єктивом, а також розмір окремих предметів, що «видимі» камерою. Чим більший цей кут — тим більша частина сцени потрапляє у кадр, проте тим дрібнішими виходять окремі предмети на зображенні. Кут огляду безпосередньо пов'язаний з фокусною відстанню (див. вище): збільшення цієї відстані звужує поле зору об'єктиву, і навпаки.

Зазначимо, що цей параметр загалом вважається важливим скоріше для професійного застосування камери, ніж для аматорської фотозйомки. Тому дані з кута огляду наводять переважно для смартфонів, оснащених просунутими камерами — у тому числі, щоб підкреслити таким чином високий клас камер. Що стосується конкретних значень, то для основного об'єктиву вони зазвичай лежать в діапазоні від 70 ° до 82 ° - це відповідає загальній специфіці такої оптики (універсальна зйомка з упором на загальні сцени і широке охоплення на невеликих відстанях).

Додаткові дані матриці
Додаткова інформація щодо матриці, встановленої переважно об'єктиві. У цьому пункті може вказуватися як розмір по діагоналі (у дюймах), наприклад і модель сенсора, а іноді обидва параметри відразу. У будь-якому разі подібні дані наводяться в тому випадку, якщо апарат оснащений висококласною матрицею, яка помітно вирізняється на загальному тлі. З моделлю все досить просто: знаючи назву сенсора, можна знайти докладні дані щодо нього. Розмір варто розглянути докладніше.

Діагональ матриці зазвичай вказується в дрібних частинах дюйма — відповідно, наприклад, сенсор на 1/2.3" буде більшим, ніж 1/2.6". Більші матриці вважаються більше просунутими, тому що при тому ж дозволі вони дають змогу досягти кращої якості зображення. Логіка тут проста - за рахунок великої площі сенсора кожен окремий піксель також має більші розміри і на нього потрапляє більше світла, що покращує чутливість та знижує шуми. Зрозуміло, фактична якість картинки залежатиме також від інших параметрів, але загалом більший розмір сенсора, зазвичай, означає більше просунуту камеру. У просунутих фотофлагманах можна зустріти матриці з фізичним розміром 1”, що можна порівняти з датчиками зображення, що застосовуються у топових компактних фотоапаратах із незмінною оптикою.

Роздільна здатність і максимальна частота кадрів, забезпечувані основною камерою телефону при відеозапису у форматі Full HD (1080p) з нормальною швидкістю, без використання сповільненої зйомки (якщо вона є).

Стандартною роздільною здатністю для даного формату є 1920х1080; є й інші варіанти роздільних здатностей, проте в мобільних телефонах вони практично не зустрічаються. Зазначимо, що це може бути як максимальна роздільна здатність зйомки, так і один із порівняно простих варіантів на додаток до більш прогресивних стандартів (таких як UltraHD 4K). При цьому Full HD вважається більш ніж пристойною роздільною здатністю за сучасними мірками, і водночас вона може підтримуватися навіть досить простими і недорогими смартфонами.

Що стосується частоти кадрів, то при звичайній зйомці в Full HD фактично зустрічаються два значення — Full HD 30 к/с і Full HD 60 к/с. Більш висока частота кадрів дозволяє досягти дуже плавного відображення динамічних сцен — навіть об'єкти, що швидко рухаються в кадрі, видно максимально чітко, майже без змазування. Втім, невисока швидкість зйомки теж має свої переваги — вона дозволяє зменшити обсяги матеріалів, що знімаються. Тому в смартфонах з підтримкою 60 к/с може передбачатися можливість знизити частоту кадрів до 30 к/с. А ось швидкості вище 60 к/с застосовуються вже для зйомки сповільненого відео (slow-mo); докладніше про це див. «Швидкісна зйомка (slow-mo)».

Стандарти зв'язку, підтримувані мобільним телефоном. У сучасному світі активно використовуються декілька стандартів, що належать до різних поколінь: GSM, 3G, 4G (LTE), 5G (в тому числі швидкий мобільний інтернет), CDMA. Вони розрізняються як за характеристиками, так і по поширеності в різних країнах:

— GSM. Найбільш ранній зі стандартів зв'язку, що зустрічається в сучасних телефонах. Належить до другого покоління (2G). Дає змогу здійснювати голосові дзвінки з прийнятною якістю звуку, а також передавати дані зі швидкістю до 474 Кбіт/с (при використанні технології EDGE). В наш час GSM вважається остаточно застарілим, він практично повсюдно витіснений більш прогресивними стандартами наступних поколінь (3G, 4G тощо). Однак підтримка 2G зустрічається в більшості сучасних апаратів — не стільки з практичної необхідності, скільки через технічні особливості. Річ у тім, що практично всі актуальні в наш час стандарти зв'язку є надбудовами над GSM, і модулі для роботи з цими стандартами майже гарантовано виходять сумісними ще й з GSM.

— 3G. У широкому розумінні категорія 3G (зв'язок третього покоління) включає в себе декілька стандартів. Проте на вітчизняному ринку мобільних телефонів під цим терміном мова йде про конкретно зв'язок формату UMTS. Цей стандарт є розвитком GSM, подібні мережі нерідко розгортаються на базі готових мереж 2 покоління і можуть без...проблем обслуговувати GSM-телефони. Конкретно UMTS забезпечує швидкість передачі даних від 2 до 70 Мбіт/с, залежно від додаткових технологій, впроваджених у конкретного оператора. Це вже можна порівняти зі стаціонарним доступом в Інтернет; так що, незважаючи на поширення нових стандартів, 3G-зв'язок і телефони під нього все ще залишаються досить популярними — тим більше, що такі апарати сумісні з 4G і 5G мережами.

— 4G (LTE). Зв'язок 4 покоління на основі стандарту LTE; інші стандарти 4G в мобільних телефонах не використовуються. LTE є подальшим розвитком 3G (UMTS), розгортається на основі тієї ж технічної бази, проте працює на більш високих швидкостях — до 173 Мбіт/с, що може бути порівняно з повноцінним широкосмуговим підключенням до Інтернету. Мережі LTE комерційно експлуатуються в багатьох країнах світу, однак далеко не у всіх; тому перед покупкою 4G-сумісного телефону не завадить уточнити, чи можна буде використовувати всі його можливості у вашому регіоні.

— 5G. Подальший, після 4G, розвиток стандартів мобільного зв'язку. В офіційних специфікаціях цього покоління заявлена пікова швидкість 20 Гбіт/с на прийом і 10 Гбіт/с на передачу, гарантована швидкість (при високому завантаженні мереж) в 100 та 50 Мбіт/с відповідно, а також ряд рішень, спрямованих на підвищення надійності і загальної якості зв'язку. Набір таких рішень включає, зокрема, багатоелементні антенні решітки (Massive MIMO) і технології формування спрямованого променя (Beamforming) на базових станціях, а також можливість прямого зв'язку між абонентськими пристроями. При всьому цьому даний стандарт дозволяє знизити енергоспоживання в порівнянні з попередниками.
Окремо варто торкнутися чуток про шкоду 5G-зв'язку для здоров'я. Згідно з сучасними науковими даними, такий зв'язок не представляє небезпеки для організму людини, а згадані чутки являють собою конспірологічні теорії, що не підтверджуються ніякими вагомими аргументами.

— CDMA. Мережі CDMA користувачам відомі насамперед за діяльністю операторів, що надають можливість отримати мобільний телефон з прямим міським номером. У свій час ці мережі конкурували з GSM і більш прогресивними стандартами на його основі, однак по мірі розвитку і здешевлення мобільного зв'язку CDMA-оператори здебільшого згорнули діяльність на ринку голосового зв'язку і переключилися на послуги мобільного доступу в Інтернет. Тут варто зазначити, що технології передачі даних EV-DO Rev.A і Rev.B, доступні в мережах CDMA, здатні забезпечити швидкість підключення на рівні мереж третього покоління (до 3.1 Мбіт/с у першому випадку і до 14,7 Мбіт/с у другому), тому подекуди ці послуги просувалися і просуваються під маркуванням 3G. Проте не варто плутати таке підключення з 3G на основі UMTS (див. вище) — це два принципово різних стандарти несумісні один з одним. Грубо кажучи, якщо мова йде про 3G в мобільному телефоні — як правило, мова йде про UMTS, а ось 3G-модеми частіше використовують CDMA (EV-DO).

Варто зазначити, що стандарти GSM, 3G і 4G (саме в такому порядку), по суті, є етапами розвитку мобільних мереж одного типу. На практиці це означає, що телефон з підтримкою більше пізнього стандарту за визначенням підтримує більше ранні — наприклад, апарат з LTE здатний працювати і з GSM і 3G.

Також потрібно враховувати, що в межах одного стандарту можуть використовуватися різні діапазони, і не всі з них можуть підтримуватися в мобільному апараті. Правда, телефони, що офіційно продаються в певній країні, зазвичай оптимізовані під місцеві мережі, і з ними проблем не повинно виникати. Але от якщо пристрій планується ввезти з іншої країни, і для місцевого ринку воно не призначалося — має сенс заздалегідь уточнити сумісність по діапазонах. Інакше може виникнути ситуація, коли апарат просто «не побачить» мережу, хоча формально він буде сумісний з певним стандартом зв'язку.