Порівняння LG Q6 32GB 32 ГБ / 3 ГБ vs LG Q6a 16GB 16 ГБ / 2 ГБ

Параметр визначає загальну швидкодію смартфона: чим більше об'єм ОЗП – тим швидше працює пристрій і тим краще він справляється з великою кількістю задач та/або ресурсомісткими додатками (за інших рівних). Це ще більше вірно у світлі того, що великі об'єми оперативної пам'яті зазвичай поєднуються з потужними процесорами. Однак напряму порівнювати між собою можна тільки апарати з ідентичними операційними системами, а у разі Android — з однаковими версіями та редакціями цієї ОС (докладніше про це див. «Операційна система»). Пов'язано це з тим, що різні ОС і навіть різні версії однієї ОС можуть помітно відрізнятися за вимогами до RAM. Наприклад, iOS, завдяки гарній оптимізації під конкретні пристрої, здатна ефективно працювати з 3 ГБ оперативної пам'яті. Для сучасних версій Android у звичайній редакції (не Go Edition) згадані 3 ГБ фактично є необхідним мінімумом. Під таку ОС краще мати хоча б 4 ГБ чи 6 ГБ RAM. У висококласних апаратах з потужною електронною «начинкою» можна зустріти і більш вражаючі цифри — 8 ГБ або навіть 12 ГБ і більше.

Кількість вбудованої пам'яті, встановленої в телефоні; іншими словами — об'єм власного, незнімного накопичувача апарата.

Від цього об'єму безпосередньо залежить, скільки даних можна зберігати на телефоні, не користуючись знімними картами пам'яті. Цей показник особливо важливий для моделей, що не мають слотів для карт. Втім, навіть якщо змінні накопичувачі підтримуються — вбудована пам'ять все одно буває більш прийнятною: вона як мінімум працює швидше, до того ж зазвичай має менше обмежень щодо застосування (зокрема, більшість смартфонів дають змогу ставити програми тільки на незнімний накопичувач).

Що стосується конкретних об'ємів, то фактичним мінімумом для сучасного смартфона є 32 ГБ; менш «місткі» апарати в наш час зустрічаються дедалі рідше. 64 ГБ вважається комфортним мінімумом, 128 ГБ — середнім показником, 256 ГБ – вище середнього. Окремі висококласні пристрої обладнані накопичувачами на 512 ГБ і навіть на 1 ТБ< /a>.

Зазначимо також, що фактична кількість пам'яті, доступної користувачеві, неминуче буде дещо менше загальної, оскільки частину накопичувача займають файли операційної системи.

Види комунікацій, підтримувані апаратом крім мобільних мереж.

Даний список включає два види характеристик. Перший — це безпосередньо технології зв'язку: Wi-Fi (включаючи прогресивні стандарти Wi-Fi 5 (802.11ac), Wi-Fi 6 (802.11ax), Wi-Fi 6E (802.11ax), Wi-Fi 7 (802.11be)), Bluetooth (зокрема нове покоління Bluetooth v 5 у вигляді версії 5.0, 5.1, 5.2, 5.3 та 5.4), NFC, супутниковий зв'язок. Другий різновид – додаткові функції, які реалізуються через той чи інший стандарт зв'язку: це насамперед підтримка aptX (в тому числі aptX HD і aptX Adaptive) і aptX Lossless) і навіть вбудована рація. Ось докладніший опис кожної з цих характеристик:

— Wi-Fi 4 (802.11 n). Першопочатково Wi-Fi — технологія бездротового зв'язку, яка в сучасних телефонах може застосовуватися як для виходу в Інтернет через бездротові то...чки доступу, так і для прямого зв'язку з іншими пристроями (зокрема, фотокамерами і дронами). Wi-Fi є обов'язковим для смартфонів, а ось в традиційних телефонах зустрічається вкрай рідко. Конкретно ж Wi-Fi 4 (802.11 n) забезпечує швидкість передачі даних до 600 Мбіт/с і використовує відразу два частотні діапазони — 2,4 ГГц і 5 ГГц, завдяки чому сумісний і з більш ранніми стандартами 802.11 b/g, і з більш новим Wi-Fi 5 (див. нижче). Wi-Fi 4 за сучасними мірками вважається порівняно скромним стандартом, однак для більшості задач його все одно цілком достатньо.

— Wi-Fi 5 (802.11 ac). Стандарт Wi-Fi (див. вище), який є спадкоємцем Wi-Fi 4. В теорії підтримує швидкості до 6,77 Гбіт/с, а також використовує діапазон 5 ГГц — він менш завантажений сторонніми сигналами і більш стійкий до перешкод, ніж традиційний 2,4 ГГц. В цілях сумісності в смартфоні з модулем Wi-Fi 5 може передбачатися підтримка і більш ранніх стандартів, однак цей момент не завадить уточнити окремо.

— WiGig (802.11 ad). Подальший, після Wi-Fi 5, розвиток стандартів Wi-Fi, що характеризується, насамперед, використанням діапазону 60 ГГц. За максимальною швидкістю фактично не відрізняється від Wi-Fi 5, однак вища частота збільшує пропускну здатність каналу, завдяки чому при одночасному зв'язку декількох гаджетів з одним загальним пристроєм (наприклад, роутером) швидкість зв'язку падає не так сильно, як у попередніх стандартах. З іншого боку, сигнал 802.11 ad майже не здатний проходити крізь стіни; виробники використовують різні хитрощі для компенсації цього недоліку, однак найкраща якість зв'язку все одно досягається лише при прямій видимості. Обладнання під стандарт WiGig поки що випускається порівняно мало, а з більш ранніми версіями Wi-Fi він не сумісний; тому в смартфонах зазвичай передбачається підтримка і інших стандартів.

— Wi-Fi 6 (802.11 ax). Стандарт, розроблений як безпосередній розвиток і удосконалення Wi-Fi 5. Використовує діапазони від 1 до 7 ГГц — тобто здатний працювати і на стандартних частотах 2,4 ГГц і 5 ГГц (зокрема з обладнанням попередніх стандартів), і в інших смугах частот. Максимальна швидкість передачі даних збільшилася до 10 Гбіт/с, проте основною перевагою Wi-Fi 6 стало навіть не це, а подальша оптимізація одночасної роботи декількох пристроїв на одному каналі (поліпшення технічних рішень, застосованих в Wi-Fi 5 і WiGig). Завдяки цьому Wi-Fi 6 дає найменше з сучасних стандартів падіння швидкості при завантаженому каналі.

– Wi-Fi 6E (802.11ax). Стандарт Wi-Fi 6E має технічну назву 802.11ax. Але на відміну від базового Wi-Fi 6 (докладніше див. відповідний пункт), який називається аналогічним чином, у ньому передбачається робота в незавантаженому діапазоні 6 ГГц. Загалом стандарт використовує 14 різних діапазонів частот, пропонуючи високу пропускну здатність в найбільш людних місцях з безліччю активних підключень. І він зворотно сумісний із попередніми версіями.

– Wi-Fi 7 (802.11be). Технологія, як і попередня Wi-Fi 6E, здатна працювати у трьох частотних діапазонах: 2.4 ГГц, 5 ГГц та 6 ГГц. При цьому максимальну ширину смуги пропускання в Wi-Fi 7 наростили зі 160 МГц до 320 МГц – чим ширший канал, тим більше даних він може передати. У стандарті IEEE 802.11be використовується модуляція 4096-QAM, що дає змогу вміщувати більше символів в одиниці передачі даних. З Wi-Fi 7 можна вичавити максимальну теоретичну швидкість обміну інформацією до 46 Гбіт/с. У контексті застосування бездротового підключення для стрімінгу та відеоігор дуже цікавою є впроваджена розробка MLO (Multi-Link Operation). З її допомогою можна агрегувати кілька каналів у різних діапазонах, що суттєво зменшує затримки при передачі даних, забезпечує низький та стабільний пінг. А мінімізувати затримки зв'язку за умови великої кількості підключених клієнтських пристроїв покликана технологія Multi-RU (Multiple Resource Unit).

— Bluetooth. Технологія прямого бездротового зв'язку між різними пристроями. У мобільних телефонах використовується переважно для підключення навушників, гарнітур і наручних гаджетів на зразок фітнес-браслетів, проте можливі й інші способи застосування — режим пульта ДУ, пряма передача файлів тощо. В сучасних мобільниках можуть зустрічатися різні версії Bluetooth, ось їх особливості:

• Bluetooth v 4.0. Принципове оновлення (після версії 3.0), що представило ще один формат передачі даних — Bluetooth з низьким енергоспоживанням (LE). Цей протокол розроблений переважно для мініатюрних пристроїв, що передають невеликі об'єми інформації, таких як фітнес-браслети і медичні датчики. Bluetooth LE дає можливість значно економити енергію при подібному зв'язку.
• Bluetooth v 4.1. Розвиток і удосконалення Bluetooth 4.0. Одним з ключових удосконалень стала оптимізація спільної роботи з модулями зв'язку 4G LTE — щоб Bluetooth і LTE не створювали перешкод один одному. Крім того, у цій версії з'явилася можливість одночасного використання Bluetooth-пристрою в декількох ролях — наприклад, для дистанційного управління зовнішнім пристроєм з одночасною трансляцією музики на навушники.
• Bluetooth v 4.2. Подальший, після 4.1, розвиток стандарту Bluetooth. Принципових оновлень не представив, проте отримав ряд поліпшень, які стосуються надійності і захисту від перешкод, а також покращену сумісність з «Інтернетом речей» (Internet Of Things)
• Bluetooth v 5.0. Версія, представлена в 2016 році. Ключовими нововведеннями стало подальше розширення можливостей, пов'язаних з «Інтернетом речей». Зокрема, в протоколі Bluetooth Low Energy (див. вище) з'явилася можливість збільшувати швидкість передачі даних вдвічі (до 2 Мбіт/с) ціною зменшення дальності, а також збільшувати дальність вчетверо ціною зменшення швидкості; крім того, був введений ряд поліпшень, які стосуються одночасної роботи з великою кількістю підключених пристроїв.
• Bluetooth v 5.1. Оновлення описаної вище версії v 5.0. Крім загальних поліпшень якості та надійності зв'язку, у цьому оновленні була реалізована така цікава можливість, як визначення напряму, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому з'являється можливість визначати місце розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра, що може стати в нагоді, наприклад, при пошуку бездротових навушників.
• Bluetooth v5.2. Наступне, після 5.1, оновлення Bluetooth 5 покоління. Основними нововведеннями в даній версії став ряд поліпшень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE і новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на декількох пристроях.
• Bluetooth v 5.3. Протокол бездротового зв'язку Bluetooth v 5.3 був узвичаєний на зорі 2022 року. З нововведень у ньому прискорили процес узгодження каналу зв'язку між контролером і пристроєм, реалізували функцію швидкого перемикання між станом роботи в малому робочому циклі та високошвидкісному режимі, покращили пропускну здатність та стабільність з'єднання за рахунок зниження сприйнятливості до перешкод. При несподіваному виникненні перешкод у режимі роботи з низьким енергоспоживанням Low Energy прискорено процедуру вибору каналу зв'язку для перемикання. Принципових нововведень у протоколі 5.3 не представлено, проте ряд якісних поліпшень в ньому очевидні.
• Bluetooth v 5.4. У версії протоколу 5.4, який представили на початку 2023 року, збільшили радіус дії та швидкість обміну даними, що добре підходить для використання у додатках, що потребують зв'язку на великих відстанях (наприклад, системах «розумного дому»). Також у Bluetooth v 5.4 удосконалили енергозберігаючий режим BLE. Ця версія протоколу використовує нові функції безпеки для захисту даних від несанкціонованого доступу, має підвищену надійність з'єднання за рахунок вибору найкращого каналу для зв'язку та запобігає втратам з'єднань через перешкоди.

— Підтримка aptX. Технологія aptX була розроблена для поліпшення якості звуку, що передається по Bluetooth. При передачі звуку в звичайному форматі, без aptX, сигнал досить сильно стискається, що позначається на якості звучання; це не критично при розмові по телефону, проте може помітно зіпсувати враження від прослуховування музики. Зі свого боку, aptX дає змогу передавати звук практично без стиснення і досягати якості звучання, порівнянної з дротовим підключенням. Такі можливості особливо оцінять меломани, які віддають перевагу Bluetooth-навушникам або бездротовій акустиці. Звичайно, для використання aptX його повинні підтримувати і смартфон, і зовнішній аудіопристрій.

— Підтримка aptX HD. aptX HD являє собою подальший розвиток і поліпшення оригінальної технології aptX, що дає змогу передавати звук у ще більш високій якості — Hi-Res (24-bit/48kHz). За заявою творців, цей стандарт дає можливість досягти якості сигналу, що перевершує AudioCD, та чистоти звуку, порівнянної з дротовим зв'язком. Останнє нерідко піддається сумніву, однак можна стверджувати, що загалом aptX HD забезпечує дуже високу якість звуку. З іншого боку, всі переваги цієї технології стають помітні тільки на Hi-Res аудіо з якістю 24-bit/48kHz або вище; у іншому разі якість обмежується не стільки особливостями з'єднання, скільки властивостями вихідних файлів.

— Підтримка aptX LL. Модифікація технології aptX, розрахована на максимальне зниження затримок при передачі сигналу. Кодування і декодування сигналу при передачі звуку через Bluetooth з aptX неминуче займає деякий час; це не критично при прослуховуванні музики, однак у відео або іграх може виникнути значна розсинхронізація між зображенням і звуком. Технологія aptX LL позбавлена цього недоліку; вона теж дає затримку, однак це запізнення виходить настільки малим, що людина його не помічає.

— Підтримка aptX Adaptive. Подальший розвиток aptX; фактично об'єднує в собі можливості aptX HD і aptX Low Latency, проте не обмежується цим. Однією з головних особливостей даного стандарту є так званий адаптивний бітрейт: кодек автоматично регулює фактичну швидкість передачі даних, виходячи з особливостей трансльованого контенту (музика, ігрове аудіо, голосовий зв'язок тощо) і завантаженості використовуваних частот. Це, зокрема, сприяє зниженню енергоспоживання і підвищенню надійності зв'язку; а спеціальні алгоритми дають змогу транслювати звук, за якістю порівнянний з aptX HD (24 біт/48 кГц), використовуючи в рази меншу кількість даних, що передаються. А мінімальна затримка передачі даних (на рівні aptX LL) робить цей кодек таким, відмінно підходить в тому числі для ігор і фільмів.

– Підтримка aptX Lossless. Наступна гілка розвитку технології aptX, що дозволяє передавати звук CD-якості бездротовою мережею Bluetooth без втрат і використання компресії. При цьому трансляція звуку з параметрами дискретизації 16 біт / 44.1 кГц здійснюється з бітрейтом порядку 1.4 Мбіт / с - це приблизно втричі швидше, ніж в редакції aptX Adaptive. Підтримку aptX Lossless почали впроваджувати з кінця 2021 року в рамках ініціативи Snapdragon Sound від Qualcomm, яка доступна на смартфонах, навушниках та колонках із процесором Snapdragon 8 Gen 1 та новішою.

— NFC-чип. NFC — технологія бездротового зв'язку на надмалих відстанях, до 10 см. Один з найпопулярніших варіантів застосування даної технології в смартфонах — безконтактні платежі, коли апарат фактично відіграє роль кредитної карти: досить піднести пристрій до терміналу з підтримкою безконтактної технології на зразок PayPass або PayWave. Інший поширений спосіб використання NFC — автоматичне з'єднання з іншими NFC-сумісними пристроями по Wi-Fi або Bluetooth: піднесені один до одного гаджети автоматично налаштовують з'єднання, і користувачеві залишається тільки підтвердити його. Технічно можливі й інші варіанти: розпізнавання смарт-карт і RFID-міток, застосування апарата в ролі проїзного, карти доступу тощо. Однак такі формати використання зустрічаються помітно рідше.

— ІЧ-порт. Інфрачервоний порт має вигляд невеликого «вічка», зазвичай, на верхньому торці телефону. Таке оснащення дає можливість перетворити телефон у пульт ДК для управління різною технікою — досить встановити відповідний додаток. При цьому зазначимо, що серед таких додатків можна знайти варіант практично під будь-який пристрій — починаючи з телевізорів і закінчуючи кондиціонерами, витяжками тощо. Відповідно, «пульт-смартфон» виходить досить універсальним.

— Рація. Вбудований модуль радіозв'язку, що дає можливість використовувати телефон в якості рації – для спілкування на відносно невеликих відстанях без використання SIM-карт. Зрозуміло, для такого спілкування буде потрібна інша рація (або телефон з цією функцією). Конкретні частоти, підтримувані вбудованим радіомодулем, варто уточнювати окремо; тим не менш, всі телефони з цією особливістю працюють в одному або декількох стандартних діапазонах. На практиці це означає, що вони здатні зв'язуватися не тільки з аналогічними телефонами, але і з класичними цивільними раціями – за умови збігу за підтримуваними діапазонами. Дальність зв'язку, як правило, досить невелика; проте, вбудована рація може виявитися досить корисною в тих ситуаціях, коли звичайний мобільний зв'язок малоефективний або недоступний. Характерні приклади таких ситуацій – перебування «далеко від цивілізації», в зоні слабкого покриття, або поїздка за кордон, де роумінг обходиться недешево.

– Супутниковий зв'язок. Функція супутникового зв'язку призначається для надсилання екстрених сповіщень рятувальним службам у надзвичайних ситуаціях. Смартфони з можливістю підключення до супутникових частот можуть спілкуватися зі службами екстреної допомоги в тих зонах, де немає покриття мобільних мереж. Для найкращого прийому сигналу від супутників користувачеві бажано перебувати на відкритому просторі. На етапі становлення функції можна передавати лише готові звернення. У перспективі планується підтримка повноцінного обміну повідомленнями через супутниковий зв'язок, однак за них стягуватиметься окрема плата.