Порівняння Karcher SG 4/4 vs Clatronic DR 3280

Серед пароочисників розрізняються компактні моделі, до яких належать ручні пароочисники та парові швабри , а також повноцінні побутові для дому та професійні пароочисники для офісів та клінінгових компаній. Докладніше про кожен:

— Побутовий. Агрегати, призначені для повсякденного застосування в побуті: відпарювання одягу, чищення штор, килимів, меблів тощо. Саме на цей різновид варто звернути увагу, якщо ви шукаєте пароочисник для регулярного використання в межах однієї квартири/будинку (або інших завдань аналогічного масштабу). Більшість побутових моделей зовні і за габаритами нагадують звичайні пилососи.

— Професійний. Найбільш прогресивний різновид сучасних пароочисників. Професійні моделі відрізняються характеризуються високою потужністю і продуктивністю, а також великим часом роботи на одній заправці. Підкреслимо, що для побутового застосування подібна техніка надмірно дорога і громіздка; а ось для значних обсягів робіт — таких як професійне прибирання великих приміщень — професійні пароочисники бувають просто незамінні.

– Ручний пароочисник. Легкі і компактні пароочисники, які при роботі утримуються в руках цілком. Зовні нагадують електрочайники або ручні садові обприскувачі. Потужність і продуктивність таких пристроїв невелика, вони призначаються переважно для невеликих за об'ємом і порі...вняно нескладних завдань.

– Парова швабра. Основою конструкції парової швабри є характерна штанга: на ній встановлені резервуар і парогенератор, знизу кріпиться робоча насадка, а зверху — ручка для управління агрегатом. За призначенням такі моделі аналогічні звичайним швабрам, вони використовуються переважно для прибирання на підлозі; одна з ключових відмінностей полягає в тому, що паровий агрегат можна застосовувати не тільки для гладких поверхонь, але і для килимових покриттів.

– Парова швабра / ручний пароочисник. Агрегати, що поєднують в собі можливості парової швабри і портативного пароочисника. Детальніше про ці різновиди див. вище, а їх поєднання виглядає наступним чином: портативний пароочисник, у якого в одному загальному корпусі знаходиться резервуар, парогенератор і ручка управління, доповнюється штангою, при встановленні якої пристрій перетворюється на швабру. Головна перевага подібних моделей – універсальність; при цьому деякі з них комплектуються не тільки штангою, але і гнучким шлангом, який ще більш розширює можливості застосування.

Крім основного блоку, в якому власне і відбувається перетворення води в пару, пароочисники оснащуються різною кількістю насадок та аксесуарів для різних задач. Серед них зустрічаються насадка для підлоги, насадка для килимів, насадка для текстилю, точкове сопло, кутова насадка, плоска насадка, кругла щітка, щітка, щітка для міжплиткових швів, тканинна насадка насадка для вікон, стяжка для вікон, гнучкий шланг, праска, прасувальна дошка. Пару слів про них:

– Насадка для підлоги. Насадка для прибирання підлог — переважно гладких, що не мають спеціального покриття (з плитки, каменю тощо). Застосовується у поєднанні зі штангою або шлангом на кшталт пилососного; формою зазвичай також нагадує насадку пилососа. У конструкції зазвичай передбачаються щітка для видалення забруднень, а до комплекту може входити серветка-обтяжка, при встановленні якої подібний пристрій перетворюється на тканинну насадку (див. нижче)....

– Насадка для килимів. Широкі насадки для освіження килимів, текстильних доріжок, ковролінових покриттів підлоги та інших аналогічних за фактурою поверхонь. Їх застосування дає змогу відновити пружність волокон килимових покриттів під впливом сили пари. Пристосування цього типу є доповненням до насадок для підлоги, їхня рамка дає змогу ефективно ковзати по килимах.

– Насадка для текстилю. Вузька насадка подовженої форми з безліччю точкових отворів у ряд для виходу пари. Використовується для освіження одягу, розгладження легких складок, усунення запахів. Може застосовуватись для обробки одягу на вішалках, фіранок або штор. Нерідко в конструкцію насадки для текстилю входить спеціальний пристрій для видалення ворсинок.

– Точкове сопло. Довга і вузька насадка з дуже невеликим вихідним отвором, що формує тонкий спрямований струмінь пари. Призначена переважно для роботи на невеликих площах і в стиснених умовах: наприклад, точковим соплом можна ефективно обробити окремі плями на поверхні кухонної плити або кути між кахельними стінами. Для зручнішого та ефективнішого видалення забруднень насадка може комплектуватися власною круглою щіткою.

– Кутова насадка. Насадка, яка використовуваний переважно для роботи у важкодоступних місцях. За можливостями схожа з описаним вище точковим соплом, проте саме сопло в таких пристосуваннях загнуте під кутом щодо самої насадки (звідси і назва). Подібна форма дає змогу з легкістю добиратися туди, куди не дістати традиційнішими насадками — наприклад, обробляти простір під обідком унітазу.

– Плоска насадка. Насадка у формі скребка з вузьким довгим соплом для виходу пари. Застосовується для видалення стійких забруднень із плоских поверхонь. Сила пари розм'якшує їх, а кінчиком скребка бруд, що присохнув, легко видаляється.

– Кругла щітка. Різновид щіток, що застосовується в традиційних пароочисниках (що не належать до відпарювачів для одягу) для прибирання підлоги та інших поверхонь. Як правило, така щітка має невеликий діаметр і призначається для стиснених умов і невеликих просторів, де застосовувати повнорозмірну насадку для підлоги неможливо або не має сенсу. Зокрема, подібним пристроєм зручно чистити шви між кахельними плитками.

– Щітка. Відмінною рисою таких насадок для пароочисників є характерна щетина. Щітки передбачається використовувати для роботи з покриттям для підлоги, сантехнікою, плиткою тощо. Спочатку забруднення на поверхнях розм'якшуються парою, потім їх легше відтерти щіткою. Існують щітки з різною довжиною та жорсткістю ворсу. Насадки з м'якою щетиною призначені для очищення чутливих поверхонь, щоб уникнути утворення подряпин, з жорсткою – для обробки невибагливих матеріалів.

– Щітка для міжплиткових швів. Спеціалізовані насадки для ефективного очищення від бруду міжплиткових швів. Як правило, вони є точковим соплом, по обидва боки від якого розташовані щетинки. Завдяки поєднанню високої температури і механічного тертя з міжплиткових проміжків видаляється навіть бруд, що глибоко в'ївся.

– Насадка для вікон. Насадка для миття вікон із використанням гарячої пари. Пара подається на скло прямо через таке пристосування – цим насадки для вікон відрізняються від описаних нижче стяжок. В іншому ж ці два види аксесуарів дуже схожі за принципом дії: і там, і там для видалення забруднень зі скла використовують спеціальний скребок. Зауважимо також, що в деяких пароочисниках функцію насадки для вікон виконує аксесуар іншого типу (наприклад, насадка для текстилю), на який встановлюється комплектна стяжка; при цьому при бажанні стяжку можна використовувати окремо.

– Стяжка для вікон. Скребок для миття вікон, що використовується окремо від приладу: спочатку скло обробляється гарячою парою, а потім волога разом з забрудненнями, що розм'якшилися, вручну збирається стяжкою. Така процедура дещо складніша, ніж використання описаної вище насадки для вікон, а також дещо менш ефективна; тому цей тип аксесуарів у сучасних пароочисниках зустрічається рідко. А в деяких моделях стяжка для вікон може застосовуватися і як ручний інструмент, і як адаптер, що перетворює насадку іншого типу на пристрій для миття скла.

– Гнучкий шланг. Гнучкий подовжувальний шланг встановлюється на вихідне сопло пароочисника для забезпечення роботи у важкодоступних місцях, куди важко дістатися без використання допоміжних пристроїв. Гнучкий шланг допомагає направити пару в потрібне русло і дістатися найвіддаленіших ділянок у будь-якому куточку дому. На кінчик шланга можна встановлювати інші відповідні спеціалізовані насадки. Наявність гнучкого шлангу вказується для портативних моделей та парових швабр, де він потачається опціонально. У побутових пароочисниках шланг є невід'ємною частиною штатної комплектації пристрою.

– Праска. Класична праска, підключена до пароочисника за допомогою шланга. Таке оснащення фактично перетворює пристрій у парогенератор для прасування; а моделі, укомплектовані ще й дошкою для прасування, нерідко можна порівняти за функціоналом з повноцінними прасувальними системами.

– Прасувальна дошка. Класична дошка для прасування — горизонтальна поверхня, яка використовується для прасування тканин. Дає змогу перетворити пароочисник на повноцінну систему догляду не тільки за домом, а й за білизною.

У комплект постачання сучасних пароочисників можуть входити інші предмети та аксесуари, крім описаних вище. Наприклад, паропилососи (див. вище) можуть оснащуватися «пилососними» насадками – пиловою та щілинною; а в традиційніших моделях можна зустріти спеціальні насадки для килимів.

Номінальна потужність, споживана пароочисником при роботі. Як правило, вказується за максимальним енергоспоживанням при використанні в звичайному режимі, без нештатних ситуацій.

В цілому даний параметр є при виборі другорядним: виробники підбирають потужність з таким розрахунком, щоб забезпечити необхідні показники продуктивності, тиску тощо. Однак з потужністю пов'язані і деякі практичні моменти. Так, за тієї ж продуктивності (див. «Інтенсивність пари») більш потужний агрегат буде витрачати менше часу на нагрівання води і вироблення пари; також в ньому можна передбачити більш ємний бойлер (див. «Об'єм бойлера для води»), що буває корисно для тривалої безперервної роботи. З іншого боку, такі пристрої виходять більш дорогими, а нерідко — також більш важкими і громіздкими, ніж відносно «слабкі» пароочисники, до того ж вони сильніше навантажують електромережу.

Другий момент, пов'язаний з потужністю – це саме розрахунки навантаження на проводку і різне електротехнічне обладнання (захисну автоматику, стабілізатори, генератори тощо).

Об'єм бойлера для води, використовуваного в пароочиснику.

Перш за все підкреслимо, що не варто плутати бойлер і бак для води (див. Бойлером називається резервуар, в якому вода нагрівається для утворення пари; в деяких моделях такий резервуар доповнюється баком для холодної води, в інших весь запас води знаходиться безпосередньо в бойлері. Відповідно, сенс даного параметра залежить від того, чи є в агрегаті додатковий бак чи ні.

Якщо окремий бак в конструкції є, то об'єм бойлера є скоріше другорядним показником: він підбирається з таким розрахунком, щоб забезпечити заявлені робочі характеристики, перш за все продуктивність (і орієнтуватися при виборі варто саме на ці характеристики). Якщо ж бак відсутній, то від об'єму бойлера безпосередньо залежить, скільки води поміститься в агрегат і як довго він зможе пропрацювати на одному такому «заряді». При цьому збільшення об'єму дозволяє довше пропрацювати без перезаправки, однак позначається на габаритах, вазі, ціні, а нерідко — ще й енергоспоживанні пристрою (більш ємний бойлер вимагає більш потужного нагрівача).

Наявність в пароочиснику окремого бака для холодної води.

У будь-якому сучасному пароочиснику є як мінімум бойлер-ємність, в якій вода нагрівається до високої температури і утворюється пара. Однак, крім бойлера, в конструкції може передбачатися також окремий резервуар для запасу холодної води — таке оснащення і мається на увазі в даному випадку. Воно дозволяє оптимізувати формат роботи, уникнути зайвої витрати енергії і збільшити час роботи на одній заправці. Так, бойлер можна зробити невеликим і нагрівати в ньому тільки ту кількість води, яке потрібно безпосередньо найближчим часом; а додатковий бак, з якого поповнюється запас гарячої води — навпаки, може бути досить об'ємним. Крім того, в запасному Баку може передбачатися можливість доливання води без виключення агрегату, тоді як для бойлера така можливість недоступна (спочатку потрібно стравити пар, знизивши тиск і температуру до безпечного рівня).

Об'єм бака для запасу води, передбаченого в пристрої.

Підкреслимо, що не варто плутати цей показник з об'ємом бойлера (див. вище): в даному випадку мова йде про резервуарі з запасом холодної води, з якого така вода надходить в бойлер для нагріву. Не всякий пароочисник оснащений таким резервуаром-докладніше див. "Доп. бак для води". Що ж стосується об'ємів, то велика ємність, з одного боку, дозволяє довше пропрацювати без дозаправки, з іншого — позначається на габаритах, вазі і вартості агрегату. «Тип") об'єм бака не досягає навіть 1 л - для таких пристроїв компактність і невелика вага важливіше, ніж можливість обійтися без зайвих заправок. Подібні баки можна зустріти і серед побутових пароочисників, проте більшість такої техніки вміщує все ж 1 – 2 л.а резервуари більш ніж на 2 л застосовуються переважно в потужних професійних агрегатах.

Регулятор, що дає змогу регулювати вологість пари, що виходить з пристрою.

Конкретні можливості з налаштування вологості можуть бути різними — аж до перетворення струменя пари в струмінь гарячої води (в деяких моделях). Однак в будь-якому разі регулятор вологості пари дає змогу додатково підлаштувати агрегат під особливості ситуації. Наприклад, для видалення застарілих забруднень на плитці, камені та інших подібних поверхнях найкраще використовувати максимально насичену пару; а ось матеріали на зразок меблевої оббивки погано переносять високу вологість.

Відзначимо також, що не варто плутати цю функцію з регулюванням потужності (див. нижче) — в даному разі змінюється лише кількість водяної пари в потоці повітря, що видається пристроєм (без зміни швидкості самого потоку). Втім, обидва цих види налаштувань цілком можуть поєднуватися в одному агрегаті.

Регулятор, що змінює потужність пари, яка надходить з пристрою, іншими словами – загальну швидкість і інтенсивність потоку на виході. Не варто плутати цю функцію з регулюванням вологості: зміна потужності здійснюється переважно за рахунок зміни робочого тиску, вологість при цьому може залишатися незмінною (і навпаки).

Пароочисники з регулятором потужності можна з легкістю підлаштовувати під особливості ситуації, підбираючи оптимальний режим залежно від завдань і матеріалів. Наприклад, для видалення застарілих забруднень може знадобитися максимальна інтенсивність впливу, а для регулярного прибирання такий вплив буде зайвим.

Система безпеки на той випадок, якщо до пароочисника добереться допитлива маленька дитина. Конкретний спосіб захисту від дітей може бути різним. Наприклад, нерідко він передбачає блокування відкриття бака для води — під час роботи в баку знаходиться пара високої температури під великим тиском, і відкривши його, допитливий малюк запросто може отримати серйозний опік або травму. У деяких моделях може бути передбачене також блокування органів управління, щоб дитина не могла самостійно увімкнути пристрій або, скориставшись неуважністю дорослих, поміняти режим його роботи.