Порівняння Nous A1Z (1-pack) vs Nous A1 (1-pack)

— Ведуча (Master). Розетки, здатні працювати самостійно і не потребують підключення до зовнішніх шлюзів — на відміну від описаних нижче моделей типу Slave. При цьому деякі з Master-пристроїв самі здатні грати роль шлюзу для підключення ведених розеток. У будь-якому разі, якщо вам потрібно всього одна смарт-розетка, або якщо ви будуєте систему таких розеток з нуля — варто звернути увагу саме на моделі провідного типу.

— Ведена (Slave). Розетки, не спроможні працювати самостійно і підключаються через додаткове обладнання. Іншими словами, така розетка приймає команди від користувача і передає йому інформацію не безпосередньо, а через керуючу обладнання — наприклад, Master-розетку (див. вище) або спеціальний шлюз для системи розумного дому. Звертати увагу на відомі моделі має сенс у тому випадку, якщо у вас вже є керуючий пристрій або ви плануєте побудувати систему на кілька розумних розеток — схема «1 Master і кілька Slave» обійдеться помітно дешевше і простіше в настройці, ніж декілька окремих Master-розеток. При купівлі веденої розетки потрібно звернути особливу увагу на сумісність — для зв'язку з ведучими пристроями можуть використовуватися різні технології, не завжди сумісні між собою.

Спосіб управління, підтримуваний пристроєм.

В наш час розумні розетки використовують переважно управління зі смартфона, з пульта ДУ або з контрольного блоку. Ось основні особливості кожного з цих варіантів:

— Зі смартфона. Управління через смартфон або інший аналогічний гаджет (наприклад, планшет) — найчастіше за допомогою спеціального додатка, але бувають і винятки. Спосіб зв'язку при цьому може бути різним: зустрічається як пряме з'єднання по Wi-Fi або Bluetooth, так і можливість передачі віддалених команд по мобільній мережі GSM або через той же Wi-Fi; кожен варіант має свої переваги і недоліки, детальніше див. «Протоколи зв'язку». Однак у будь-якому разі для самого по собі управління зі смартфона характерний цілу низку переваг. Так, воно дає змогу використовувати вже наявний в господарстві гаджет, не купуючи спеціальних пультів або іншого оснащення. При цьому згадані протоколи підтримуються всіма сучасними смартфонами, в планшетах труднощі можуть виникнути хіба що з GSM, а самі GSM-розетки нерідко допускають управління навіть із звичайних телефонів (не смартфонів). Встановлення та налаштування моделей з даним типом управління зазвичай досить просте і не потребує особливих зусиль. А управляючі додатки, як правило, доступні для всіх основних мобільних ОС (Android, iOS); їх функціонал може бути дуже широким, а інтерфейс найчастіше зручний і...інтуїтивно зрозумілий. Головним недоліком даного варіанта можна назвати деяку складність (а іноді і неможливість) інтеграції у більш великі системи, такі як «розумний дім». З іншого боку, цей момент актуальний лише для окремих протоколів зв'язку, і навіть там він не так часто виявляється критичним; так що саме управління зі смартфона користується в наш час найбільшою популярністю.

— Пульт ДК. Управління за допомогою власного пульта, що постачається в комплекті з розеткою. Пульт зазвичай працює бездротовим способом, а конкретна технологія може бути різною: одні моделі працюють в ІЧ-діапазоні і потребують прямої видимості, інші — використовують радіоканал і «дістають» навіть через стіну. У будь-якому разі цей варіант зручний тим, що все необхідне для управління відразу є в комплекті постачання, користувачеві не потрібно використовувати окремий гаджет (на відміну від описаних вище моделей, розрахованих на смартфон). Та й підключення виходить дуже простим, без потреби зайвих налаштувань. З іншого боку, пульт зазвичай менш функціональний, ніж мобільний додаток; діє він лише в межах одного приміщення (квартири, офісу тощо), та про віддалене управління мови не йде; а розетки, якими управляють, є строго самостійними пристроями, не здатними взаємодіяти з іншими компонентами систем охорони або «розумного дому». Тому даний варіант в наш час зустрічається досить рідко.

— Контрольний блок. Управління через окремий контрольний блок (шлюз). Роль такого блоку може грати центральний пристрій сигналізації або системи розумного дому, спеціалізований шлюз для смарт-розеток або навіть сумісна Master-розетка (хоча моделі з цим типом управління теж можуть відноситися до категорії Master; див. «Формат роботи»). В будь-якому разі, у даному випадку команди від користувача надходять не безпосередньо на розетку, а спочатку на шлюз і вже з нього — на пристрій.
Головна зручність цього варіанта полягає в тому, що управляючий блок можна вибрати на свій розсуд – залежно від конкретних потреб та інших особливостей ситуації. Також відзначимо, що зв'язок таких розеток зі шлюзом найчастіше здійснюється по одному зі спеціальних протоколів — Z-Wave, Zigbee або Jeweller (докладніше див. «Протокол зв'язку»). Це, крім іншого, дає змогу інтегрувати розетки у вже наявні системи охорони або розумного дому, якщо вони використовують той же протокол. З помітних недоліків цього типу управління можна відзначити насамперед необхідність наявності контрольного блоку. Крім того, підключення та налаштування таких розеток дещо складніше, ніж описаних вище різновидів (хоча виробники всіляко намагаються спростити цю задачу для рядових користувачів).

— З комп'ютера. Зокрема таке управління актуальне не стільки для розумних розеток, скільки для розумних фільтрів-подовжувачів. Вони здатні підключатися до мережі через LAN або USB B, що і дає змогу отримувати командні сигнали.

Протокол (стандарт) зв'язку, використовуваний розеткою для з'єднання з управляючим пристроєм.

У наш час серед смарт-розеток використовуються тільки бездротові стандарти, які можна розділити на два різновиди. Перший — це загальнопоширені технології Bluetooth, Wi-Fi і GSM, що застосовуються для з'єднання зі смартфоном (див. «Управління»); другий — спеціалізовані формати зв'язку Z-Wave, Zigbee і Jeweller, призначені для систем охорони / «розумного дому» і використовувані при управлінні через контрольний блок (див. там само). Ось більше докладний опис кожного з цих стандартів:

— Wi-Fi. Найпопулярніший протокол зв'язку серед розеток з управлінням зі смартфона. Першопочатково ця технологія застосовувалася переважно для бездротового доступу до локальних мереж і Інтернету, проте в наш час можливе і пряме сполучення різних пристроїв по Wi-Fi. Відповідно, конкретний спосіб реалізації такого зв'язку може бути різним: одні моделі підключаються до роутера і доступні через «локалку» або навіть віддалено через Інтернет; інші з'єднуються зі смартфоном/ планшетом, і керувати ними можна лише на відстані прямого зв'язку; треті допускають обидва формати роботи. Уточнювати ці подробиці варто окремо; проте в будь-якому разі саме подібна універсальність...не в останню чергу зумовила широке поширення Wi-Fi розеток. Друга перевага даного протоколу — хороша дальність зв'язку: вона становить порядку декількох десятків, а то і сотень метрів (що, крім іншого, дає змогу надійно працювати і через стіни). Також варто відзначити, що Wi-Fi модулі за визначенням є у всіх сучасних смартфонах і планшетах; а деякі розетки допускають управління і з інших пристроїв — наприклад, портативних і навіть стаціонарних комп'ютерів (в тому числі через мережі).
Із загальних недоліків цієї технології можна відзначити хіба що більше високу вартість і меншу енергоефективність, ніж у Bluetooth. Однак перший момент найчастіше переважається перевагами, а другий актуальний переважно для управляючих гаджетів, оскільки самі розетки постійно отримують живлення від мережі і мають практично необмежену автономність. Крім цього варто мати на увазі, що деякі Wi-Fi розетки працюють тільки через бездротовий роутер і не підтримують прямого з'єднання; однак, враховуючи поширеність Wi-Fi мереж в наш час, цей момент також не можна назвати критичним.

— Bluetooth. Ще одна технологія, що використовується для зв'язку розеток зі смартфонами і планшетами. Зустрічається помітно рідше, ніж описаний вище Wi-Fi, оскільки за можливостями помітно поступається цьому стандарту. По-перше, з'єднання по Bluetooth здійснюється тільки безпосередньо між пристроями, так що про віддалене управління мови не йде. По-друге, фактична дальність такого зв'язку зазвичай не перевищує 15 – 20 м, а при великій товщині стін вона може виявитися значно менше. Що стосується переваг Bluetooth, то до них відносять перш за все невисоку вартість і можливість роботи без роутерів та іншого проміжного обладнання (тоді як багато Wi-Fi моделей працюють тільки при наявності бездротової мережі). Крім того, подібний зв'язок відрізняється низьким енергоспоживанням, але у випадку смарт-розеток цей момент не можна назвати особливо значущим. Річ у тім, що самі розетки і так постійно підключені до мережі і їм не потрібно особливо берегти енергію; а управляючий гаджет повинен знаходитися в безпосередній близькості від розеток, і з зарядкою його батареї зазвичай не виникає проблем.

— GSM. З'єднання через мережу мобільного зв'язку; термін «GSM» в даному випадку є досить умовним, оскільки такі розетки можуть працювати і в більш сучасних мережах 3G і 4G LTE. Для використання такого підключення потрібно придбати стартовий пакет мобільного оператора і встановити SIM-карту в смарт-розетку. Як правило, управління по GSM здійснюється за допомогою дзвінків і/або SMS на номер, присвоєний розетці; нерідко передбачається також можливість надсилання відповідних повідомлень (текстових або навіть голосових), а для захисту від несанкціонованого доступу в пам'ять пристрою заноситься список номерів фіксованого набору. Ключова перевага даного способу з'єднання — можливість доступу до налаштувань розетки з будь-якої точки планети, де є мобільне покриття. Крім того, здійснювати дзвінки і відправляти SMS можна з будь-якого мобільного телефону, це не обов'язково повинен бути смартфон. З іншого боку, управління через мобільну мережу дає значно менше можливостей, ніж інші протоколи, а сам зв'язок вимагає фінансових витрат. Так що навряд чи має сенс звертати увагу на подібні розетки, якщо більшу частину часу керувати ними доведеться «локально», з того ж будинку або офісу, де встановлені ці пристрої.

— Z-Wave. Стандарт бездротового зв'язку, спеціально створений для систем автоматизації та управління, включаючи сигналізацію і «розумний дім». Поряд з описаним нижче Zigbee є одним із загальноприйнятих протоколів, що застосовуються в подібних системах; а в смарт-розетках, управляємих через контрольних блок, ще й користується найбільшою популярністю. Пов'язано це з тим, що подібний зв'язок простий і недорогий в реалізації, при цьому досить функціональний і практичний. Він передбачає передачу максимально простих і коротких управляючих команд, що сприяє економії енергії, і працює в діапазоні до 1 ГГц, завдяки чому не піддається перешкодам від Wi-Fi і Bluetooth пристроїв. Крім того, в мережах на основі Z-Wave можливе використання топології типу MESH — коли кожен окремий пристрій є ще й повноцінним ретранслятором сигналів від інших компонентів системи. Пристрої в мережах цього типу можуть вибирати будь-який маршрут прямування сигналу, через будь-яку кількість проміжних вузлів, залежно від ситуації. Приміром, якщо прямий зв'язок між двома вузлами чомусь виявився неможливим — дані будуть відправлені «в обхід», через інші мережеві пристрої, причому система автоматично визначить найбільш оптимальний маршрут. Це дає змогу з легкістю організовувати великі мережі з великою кількістю пристроїв і великою площею покриття.

— Zigbee. Ще одні протокол зв'язку, створений для систем автоматизації (включаючи «розумний дім»), сигналізації, промислового управління тощо. За багатьма особливостями схожий з описаним вище Z-Wave: дає змогу передавати сигнали з невисокими витратами енергії, а також створювати мережі MESH зі спрямуванням сигналу через кілька вузлів і автоматичним вибором оптимального маршруту з урахуванням поточної ситуації в мережі. Головними відмінностями Zigbee від Z-Wave є висока захищеність каналів зв'язку від злому, а також можливість забезпечити високу швидкість спрацьовування. Зворотною стороною цих переваг є більше висока вартість реалізації цього протоколу, притому що в смарт-розетках швидкість і безпека зазвичай не відіграють ключової ролі. Тому пристроїв під даний стандарт зв'язку випускається дещо менше, ніж під Z-Wave.

— Jeweller. Фірмовий протокол зв'язку, розроблений компанією Ajax Systems. Спеціалізацією компанії є сигналізації, і даний протокол створювався саме в розрахунку на подібні системи — цим і обумовлені його прогресивні характеристики. Зокрема, Jeweller забезпечує дальність зв'язку до 2 км при дуже низьких витратах енергії, має висококласну захист від злому, дає змогу змінювати частоти при спробах глушіння робочого діапазону і підтримує одночасне підключення до 150 пристроїв на шлюз. З іншого боку, для смарт-розеток більшість цих особливостей є зайвими, притому що вони помітно впливають на вартість. Однак головним недоліком даного протоколу можна назвати те, що його застосування обмежене пристроями одного виробника. Так що купувати розетки з підтримкою Jeweller має сенс у тому випадку, якщо в будинку використовується (або планується використовувати) систему сигналізації від Ajax Systems.

Максимальна потужність навантаження, яку можна підключити до мережі через розумну розетку. Якщо через пристрій планується підключити декілька приладів — відповідно, потрібно врахувати їхню загальну потужність.

Допустима потужність до 2 кВт вважається відносно невисокою, проте її цілком вистачає для більшості побутових приладів, не відрізняються високим енергоспоживанням. Наприклад, таких значень буде достатньо для побутового світильника, телевізора середніх розмірів, домашнього кондиціонери, мікрохвильові печі і т. ін. Пристрою з максимальною потужністю від 2 до 3 кВт підійдуть вже для більш «ненажерливою» техніки на зразок електрочайника або бойлера. А найбільш «витривалі» смарт-розетки мають обмеження від 3 до 3,5 кВт, вони будуть сумісні з будь-якими електроприладами, які взагалі розраховані на роботу від розетки (нагадаємо, потужність більш ніж в 3,5 кВт вимагає підключення безпосередньо до щитка, звичайні розетки на неї вже не розраховані).

Максимальний струм навантаження, на який розрахована розумна розетка. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з максимальною потужністю (див. вище) — нагадаємо, потужність обчислюється множенням сили струму на напругу. Таким чином, якщо максимальна потужність складає, наприклад, 2200 Вт, то максимальне навантаження буде дорівнює 2200/220 = 10 А.

Допустиме навантаження менш ніж 10 А для сучасних смарт-розеток вважається невисокою, 11 – 15 — середньої, а максимальним показником фактично є 16 А — звичайні стінні розетки першопочатково не передбачають більш високого навантаження. Обладнання, яке споживає струм понад 16 А, вимагає спеціального підключення з особливою регулюючою автоматикою, смарт-розетки для таких приладів не застосовуються.

Робоча температура пристрою — діапазон температур навколишнього повітря, при якому розетка/подовжувач гарантовано зберігає працездатність.

Всі розумні розетки і подовжувачі без проблем переносять «кімнатні» умови з комфортною для людини температурою. Тому якщо пристрій купується для звичайного житлового або офісного приміщення — на даний показник можна не звертати особливої уваги. А ось якщо розетку/подовжувач належить використовувати в екстремальній обстановці (наприклад, в неопалюваному гаражі) — варто переконатися, що обрана модель зможе нормально перенести відповідні температури. Особливо це актуально стосовно стійкості до холоду: на ринку можна знайти морозостійкі пристрою, однак їх досить небагато.