Порівняння Vulkan VLK-20T3 vs Vulkan VLK-16T1

Номінальна споживана потужність верстата. В даному разі вказують сумарну споживану потужність верстата, що, як правило, рівна потужності основного двигуна, що відповідає за обертання шпинделя. У конструкції можуть передбачатися і інші двигуни – наприклад, для автоматичної подачі (див. «Управління») або прокачування МОР (див. «Функції») – вони також враховуються. «Ненажерливість» таких моторів порівняно невисока для малопотужних верстатів, а потужність основного двигуна — одна з головних характеристик для будь-якого верстата: вона визначає клас агрегата і його загальні можливості.

Більш потужний двигун дає можливість свердлити на великих обертах (що зменшує час на свердління) і/або з більш високим крутним моментом (він важливий для твердих матеріалів і свердл/коронок великого діаметру). Відповідно, чим потужніший верстат – тим більш прогресивним, як правило, він є, тим більше можливостей доступні при роботі з ним. Зворотною стороною цього є те, що з ростом потужності збільшуються габарити, вага, ціна і, відповідно, енергоспоживання агрегата. Тому вибирати за даним показником потрібно з урахуванням робіт, для яких купується верстат. Наприклад, для нескладних задач (наприклад, домашньої майстерні, де планується працювати лише час від часу) цілком достатньо потужності близько 300 – 600 Вт, для щоденного використання на порівняно «легкому» виробництві (наприклад, меблевому) — від 600 Вт до 1 кВт, а ось для великих металевих деталей...рекомендуються моделі від 1 кВт і вище. Також відзначимо, що, крім потужності, варто орієнтуватися ще й на максимальний діаметр свердління (див. нижче).

Найбільший виліт шпинделя, передбачений у конструкції верстата.

Вильотом називають відстань від центру шпинделя до опорної колони. Максимальний виліт відповідає найбільшій відстані від краю заготовки до центру планованого отвори, при якому цей отвір можна буде просвердлити на даному верстаті; якщо ж ця відстань буде більше вильоту, заготівля упреться в опорну колону і свердло до потрібного місця просто не дістане.

Відзначимо, що даний параметр актуальний тільки для вертикальних і радіальних верстатів (причому в першому випадку виліт взагалі незмінний; див. «Тип»). А ось магнітні моделі не мають обмеження за розміром заготовки, тому для них виліт взагалі не вказується.

Діаметр опорної колони, використовуваної у верстаті. По суті — суто довідковий показник, не грає особливої ролі при звичайному використанні агрегата; дані про діаметр колони можуть знадобитися хіба що для специфічних завдань кшталт ремонту та обслуговування.

Розміри опорної плити, встановленої у верстаті.

Опорна плита — це поверхня, на якій під час роботи розміщується заготовка. Відповідно, чим більша ця поверхня — тим краще дана модель підходить для роботи з великими деталями (тим більше, що від розміру плити залежать розміри лещат для заготівлі, встановлюваних у багатьох моделях). Втім, зазвичай виробники вибирають опорну плиту, орієнтуючись на загальний рівень агрегата і приблизно припускаючи найбільший розмір заготовки, з яким його будуть використовувати. А магнітні верстати взагалі не оснащуються опорною плитою (докладніше див. «Тип»).

Зазначимо, що для опорних плит розміри прийнято вказувати по найбільшій довжині і ширині, причому незалежно від форми. Це означає, що, наприклад, плита розміром 300х300 мм може бути не тільки квадратної, але і круглої.

Розміри підстави верстата — платформи, завдяки якій він здатний стійко стояти на підлозі або верстаті. Цей показник дозволяє оцінити, скільки вільного місця знадобиться для розміщення агрегата. Більш потужні, великі і, відповідно, важкі верстати мають і більший діаметр основи.

Найбільший діаметр отворів, які за допомогою даного верстата можна свердлити в металі. При цьому в характеристиках наводиться показник для якогось «середнього» (по твердості, щільності і т. ін. металу), тоді як на практиці характеристики матеріалу можуть бути різними; це потрібно враховувати при виборі. Тим не менш, максимальний діаметр свердління є досить наочним параметром, добре описує можливості верстата і обмеження на його застосування.

Зазначимо, що незалежно від матеріалу, чим більше діаметр отвору — тим вище опір, який потрібно подолати при свердлінні, і тим більше повинна бути потужність двигуна (див. вище). Це означає, що для ефективного свердління великих отворів потрібні потужні і важкі верстати. А значить, при виборі далеко не завжди має сенс гнатися за «великого калібру» моделлю — вона може виявитися невиправдано дорогий, громіздкою і важкою.

Також варто враховувати, що розмір патрона (див. вище) нерідко буває більше максимального діаметра свердління; однак перевищувати рекомендації виробника все одно не можна — щоб уникнути перевантажень інструменту.

— Реверс. Можливість обертання шпинделя в зворотному напрямку — на «викручування» свердла з матеріалу. Основне призначення даної функції — звільнення інструменту, який застряг в заготівлі. Крім того, реверс може знадобитися для деяких специфічних видів робіт, наприклад, нарізування різьби (власне, майже всі верстати з реверсом допускають таке застосування).

— Регулятор обертів. У цьому разі мається на увазі можливість плавно змінювати швидкість обертання шпинделя. Це дає можливість набагато точніше підлаштувати оберти, ніж шляхом вибору однієї з фіксованих швидкостей (див. «Кількість швидкостей»). При цьому обидва способи регулювання можуть передбачатися в одному і тому ж верстаті. У будь-якому разі моделі з плавним регулюванням вважаються більш прогресивними, ніж агрегати без нього.

— Підтримка обертів. Автоматична система, яка регулює потужність, що подається на шпиндель, залежно від навантаження на свердло — з таким розрахунком, щоб швидкість обертання інструменту залишалася незмінною: при високих навантаженнях потужність збільшується, при малих — зменшується. Постійна швидкість обертання позитивно позначається як на якості оброблення, та й на терміні служби свердел і самого верстата.

— Безщітковий двигун. Електродвигун бесколлекторного типу — що не має вугільних щіток. Такі агрегати помітно складніше і дорожче класичних кол...екторних двигунів, однак мають перед ними ряд важливих переваг. Це, зокрема, високий ККД, мінімальне нагрівання під час роботи, довговічність, дуже низький рівень шуму, а також майже нульова ймовірність виникнення іскор, що дає змогу безпечно працювати в умовах підвищеної пожежної небезпеки.

— Підсвічування. Наявність у верстаті власної системи підсвічування — у вигляді лампи, спрямованої на місце проведення робіт. Ця функція робить агрегат незалежним від зовнішнього освітлення і дає змогу комфортно працювати навіть при слабкому світлі (аж до повної темряви). Та й у денний час світло може бути затінене навколишніми предметами, а то й самим верстатом; на цей варіант підсвічування також буде незайвим.

— Лазерний маркер. Лазерний маркер, який грає роль «цілевказівника»: мітка від нього показує точку на заготівлі, якої свердло торкнеться, якщо його опустити прямо зараз. Ця функція значно полегшує наведення інструменту на потрібну точку.

— Дисплей. Власний дисплей, на який можуть виводитися різні числа та спеціальні символи. Зазвичай це досить простий екранчик на 3 – 4 розряди, однак навіть такий екран більш інформативний, ніж світлові індикатори. Приміром, на дисплеї може відображатися точна швидкість обертання шпинделя; та й загалом дана функція робить управління більш зручним і наочним.

— Водяне охолодження (МОР). Система, що дає змогу подавати мастильно-охолоджувальну рідину (МОР) до місця роботи. Дана функція особливо важлива при важких роботах, з інтенсивним обробленням твердих матеріалів або делікатних деталей: знижуючи нагрівання і тертя, МОР запобігає деформації заготівель, зменшує вірогідність появи дефектів і загальний знос інструменту. Крім того, охолоджувальна рідина може виконувати й інші спеціальні функції — наприклад, забезпечувати антикорозійне оброблення. Відзначимо, що конструкція системи подачі може бути різної — від найпростішого бачка над шпинделем, з якого МОР надходить самопливом, до окремого насоса з власним двигуном. Цей момент перед покупкою не завадить уточнити окремо.

— Нахил опорної плити. Можливість нахилити опорну плиту і відповідно закріплену на ній заготівлю. Таким чином стає доступним свердління не під прямим кутом, а під встановленим. Однак переважно мова йде про нахил ліворуч/праворуч в межах 45°, втім для абсолютної більшості робіт цього цілком достатньо.