Порівняння SunSun HR 52 л vs RESUN DM 65 л

Форма акваріума визначає насамперед його зовнішній вигляд і придатність до установлення в тому чи іншому місці. Відповідно, під час вибору за цим показником цілком можна орієнтуватися на власні естетичні уподобання, дизайн приміщення, у якому буде знаходитися акваріум, а також особливості місця встановлення. Водночас для деяких видів акваріумної «живності» існують специфічні рекомендації щодо оптимальної форми: наприклад, сферичні ємності слабо підходять для донних і придонних мешканців через малу площу дна. Тому перед вибором за формою не завадить також визначитися з його мешканцями й уточнити умови, оптимальні для вибраних видів тварин і рослин.

— Паралелепіпед. Класична форма, також відома в народі як «прямокутна»: усі грані такого акваріума плоскі й дійсно являють собою прямокутники. Такі ємності прості у виробництві й недорогі, до того ж досить універсальні, підходять практично для всіх видів флори й фауни, і багато професійних акваріумістів віддають перевагу саме прямокутникам.

— Куб. Фактично ці акваріуми є різновидом описаних вище паралелепіпедів, з тією відмінністю, що висота, ширина й глибина ємності у цьому разі однакові. Куби є досить специфічним різновидом, вони зустрічаються рідко й зазвичай мають невеликий об'єм (аж до відсадників на одну рибу).

— Сфера. Круглі акваріуми, зазвичай суцільноскляні (див. «Конструк...ція»). Для установлення може використовуватися як спеціальна підставка, так і невелика плоскість в основі «банки», що відіграє також роль дна. Розмір цієї плоскості невеликий, що, з одного боку, дає змогу ставити акваріум на невеликі поверхні (значно менші, ніж діаметр), з іншого — ускладнює утримання риб, яким потрібна велика ділянка на дні. Крім того, об'єм круглих моделей зазвичай не перевищує кількох десятків літрів, що ускладнює підтримку необхідного мікроклімату; а викривлене скло створює спотворення під час перегляду.

— Овальний. Овальні акваріуми схожі за формою з паралелепіпедами (див. вище), за винятком того, що передня стінка зроблена випуклою. Це покращує огляд і візуально збільшує розмір акваріума, та й з огляду на загальний дизайн такі моделі іноді виявляються кращими, ніж «прямокутники» (щоправда, і коштують вони трохи дорожче).

— Шестикутний. Ще одна модифікація акваріумів-паралелепіпедів (див. вище): зазвичай шестикутна ємність виглядає так, ніби у прямокутного акваріума стесали два передніх кути, додавши дві додаткові грані. Як і описані вище овальні, такі «банки» забезпечують кращий огляд і мають оригінальний зовнішній вигляд; проте цей зовнішній вигляд значно грубший і вписується далеко не в кожен інтер'єр, тому шестикутні акваріуми зустрічаються рідше.

— Півколо. Акваріум у формі половини циліндра — задня стінка має плоску форму, а інша стінка виконана у формі суцільної напівкруглої поверхні. Це не тільки надає ємності оригінальний зовнішній вигляд, але й забезпечує однаково зручний огляд практично з будь-якого напрямку в межах 180°. З іншого боку, напівкруглі акваріуми коштують недешево, а реальна необхідність у такій формі виникає досить рідко.

— П'ятикутний. П'ятикутні акваріуми зазвичай призначаються для встановлення в кут: дві задні стінки сходяться під прямим кутом і під час установлення впритул прилягають до стін приміщення, а між ними розташовані ще три грані. Це забезпечує кращий огляд, ніж у кутових акваріумах (див. нижче) з плоскою передньою стінкою; а перевагою над кутовими моделями з вигнутою передньою стінкою є дещо менша вартість.

— Кутовий. У цю категорію віднесені всі акваріуми, які призначені для встановлення в кут і не належать до п'ятикутних (див. вище). Загальною особливістю всіх кутових моделей є дві плоскі задні стінки, встановлені під кутом 90° одна до одної; передня ж частина може бути плоскою, ввігнутою, багатогранною і т. ін.

Номінальний об'єм акваріума є одним з ключових показників під час його вибору.

Чим більша «банка» — тим більше риб і іншої живності в ній можна поселити, тим краще вона підходить для великих мешканців. Водночас професійні акваріумісти виходять з того, що «багато об'єму не буває» — адже навіть найбільші з домашніх акваріумів набагато менші за природні водойми. Тому під час вибору за об'ємом зазвичай ідеться про мінімально необхідну ємність. Її можна з'ясувати, визначившись з планованим складом і кількістю мешканців, а також уточнивши умови їх утримання — дані про це можна знайти в спеціальних джерелах.

Крім того, значення об'єму полягає в тому, що чим більший акваріум — тим простіше підтримувати в ньому постійний мікроклімат, тим менше він схильний до коливань температури через зміну навколишніх умов. Тому акваріумістам-початківцям не рекомендується купувати невеликі ємності — вони вимагають особливої ретельності для підтримки температури.

Також відзначимо, що об'єм може вказуватися по-різному. Так, одні виробники рахують ємність за габаритами й наводять повний об'єм, інші — робочий об'єм (тобто максимальну кількість води, яку є сенс наливати на практиці), треті — необхідну кількість води з урахуванням ґрунту й декорацій, які входять до комплекту, тощо. Однак частіше відмінності між моделями з однаковим заявленим об'ємом дуже невеликі.

Склад скла, який використовується для стінок акваріума.

— Силікатне скло. Класичне скло, аналогічне за складом до того, що застосовується, наприклад, для вікон. Відрізняється твердістю, стійкістю до подряпин і хімічних засобів, завдяки чому практично не мутніє згодом — хіба що від забруднень, але за необхідності їх можна без особливих побоювань видаляти навіть абразивними чи сильнодіючими речовинами. Зворотною стороною твердості є крихкість — від сильного удару силікатне скло легко розколюється на осколки. Тому такі акваріуми не рекомендується використовувати в місцях «підвищеного ризику» (таких, як дитячі садки).

— Оргскло. Прозорий полімер, відомий також як «акрилове скло» чи «плексиглас». Є свого роду протилежністю силікатному склу: безпечний, відмінно протистоїть струсам і навіть від сильного удару тріскається, а не розсипається на осколки. З іншого боку, оргскло легко дряпається, унаслідок чого вимагає делікатності під час очищення і неминуче мутніє з часом.

Предмети, що входять до комплекту з акваріумом, крім самої посудини. Багато додаткових аксесуарів до «банки» можна купити й окремо. Однак їх наявність у комплекті, по-перше, позбавляє від турбот з пошуку й придбання, по-друге, гарантує оптимальну сумісність саме з цією моделлю акваріума — як за робочими характеристикам, так і за особливостями встановлення.

— Фільтр. Фільтр є обов'язковим практично для будь-якого акваріума: він очищає воду від механічних домішок, продуктів життєдіяльності риб та інших забруднень. Крім того, деякі фільтри можуть підключатися до компресора, насичуючи воду киснем (див. нижче).

— Кришка. Кришка, що закриває акваріум зверху, може виконувати безліч функцій. Першопочатково вона призначається для того, щоб захищати воду від потрапляння забруднень, уповільнювати її випаровування і не давати змогу мешканцям акваріума вистрибувати назовні. Крім цього, у кришку часто вбудовується система підсвічування та інше додаткове устаткування (наприклад, автоматичні годівнички). А для доступу до внутрішнього об'єму акваріума (наприклад, з метою годування) у великих кришках, які важко кожен раз знімати, зазвичай передбачаються люки.

— Система підсвічування. Окрема система освітлення, часто — вбудована в кришку (див. вище). Багатьом рибам і рослинам для нормальної життєдіяльності необхідне яскраве світло, яке в приміщ...енні складно забезпечити завдяки природному чи кімнатному освітленню. Крім того, підсвічування надає акваріуму приємний зовнішній вигляд, даючи змогу краще розглянути його вміст. Водночас критичні електронні деталі мають посилений захист від вологи, через що спеціальні системи підсвічування однозначно кращі, ніж імпровізовані конструкції.

— Терморегулятор. Під цим терміном можуть матися на увазі різні види устаткування: так, терморегулятором у рекламних цілях можуть називати навіть звичайні обігрівачі (див. нижче). Утім, найчастіше йдеться не тільки про підігрівачі, а й про додаткове оснащення — ручний регулятор потужності чи навіть термостат, що дає можливість автоматично підтримувати задану температуру. Конкретне оснащення і функціонал терморегулятора в кожному разі варто уточнювати окремо.

— Обігрівач. Пристрій для нагріву води. У багатьох приміщеннях, де встановлюються акваріуми, температура значно нижча, ніж потрібно — особливо з урахуванням того, що багато акваріумних риб походять з тропічних регіонів і дуже теплолюбні. Для створення необхідних умов потрібно використовувати спеціальні обігрівачі; вони продаються і окремо, однак найчастіше зручніше купити обігрівач разом з акваріумом — комплектний пристрій буде оптимально підходити за потужністю і особливостями встановлення.

— Заслінки. Призначення заслінок аналогічне до описаної вище кришки: вони прикривають акваріум зверху, захищаючи воду від забруднень не даючи змогу його мешканцям вистрибувати, а також використовуються для установлення різного обладнання. У деяких випадках компактніші заслінки можуть бути кращими за кришки — як з практичної, так і з естетичної точки зору.

— Компресор. Компресор призначений для подачі повітря в акваріум. Це один з найважливіших пристроїв, необхідний практично для будь-якої «банки»: кисню, який розчиняється у воді природним способом і виробляється рослинами, найчастіше недостатньо для нормальної життєдіяльності риб, і воду потрібно додатково «продувати». Крім того, деякі фільтри (див. вище) для роботи підключаються саме до компресора. Компресори можуть встановлюватися ззовні чи всередині акваріума; другий різновид також називають аераторами, вони зустрічаються відносно рідко.

— Насос. Насос може використовуватися з різними цілями: один з найпопулярніших варіантів — прокачування води через фільтр, але можливі й інші способи застосування (відкачування води під час її заміни, створення штучної течії тощо). Особливості застосування насоса в кожному разі варто уточнювати окремо.

— Задній фон. Зображення, що накладається на задню стінку (стінки) акваріума — таким чином, щоб через товщу води просвічували не шпалери на стіні, а, наприклад, малюнок з підводним ландшафтом. Задній фон відіграє лише декоративну роль; таку ж роль найчастіше грає сам акваріум, тому цей аксесуар може виявитися корисним для багатьох акваріумістів. Утім, фон можна організувати й самостійно, вибравши малюнок на власний розсуд і не покладаючись на вибір виробника акваріума; тому цей варіант комплектації особливої популярності не отримав.

— Тумба. Спеціальна підставка для встановлення акваріума, що оптимально підходить для нього за розміром. Тумба буде особливо корисна, якщо у передбачуваному місці встановлення немає і не планується ніяких меблів, на які можна було б установити акваріум. А ось в обмежених умовах, коли місця на підлозі мало, вона може виявитися зайвою.

Крім описаного вище, до комплекту акваріума можуть входити й інші аксесуари: субстрат (ґрунт або камінчики), штучні рослини, декорації, корм для риб і т. ін.