Порівняння Maiwo K3502-U2S vs Gembird EE3-U3S-3

Загальний тип кишені для накопичувача. Основний розподіл таких пристроїв в наш час — на зовнішні і внутрішні, однак зустрічаються також більш специфічні різновиди — док-станції і чохли. Ось більш детальний опис кожного варіанта:

— Зовнішній. Моделі, що застосовуються поза корпусів ПК/ноутбуків і призначені для перетворення внутрішніх накопичувачів в зовнішні. Кишені цього типу виконують дві основні функції. По-перше, вони дають змогу підключати HDD і SSD з «внутрішнім» інтерфейсом, таким як SATA, до зовнішнього роз'єму, найчастіше USB. По-друге, кишеню забезпечує зручність в зберіганні та транспортуванні і додатково захищає вміст від пилу, вологи та інших несприятливих факторів. Таке пристосування може стати в нагоді, наприклад, у відрядженні, куди потрібно вести багато робочих матеріалів: можна зняти з комп'ютера жорсткий диск цілком і тримати його при собі, використовуючи як зовнішній накопичувач. Інший приклад застосування — працездатний HDD або SSD, що залишився від старої системи і не потрібний всередині нового комп'ютера: такий накопичувач із зовнішньою кишенею може виявитися непоганою (і однозначно більш дешевої) альтернативою нового пристрою чисто зовнішнього призначення.
Зазначимо, що хоча більшість кишень цього типу робиться портативними, зустрічаються і стаціонарні моделі; докладніше див. «Призначення». <...br>
— Внутрішній. Кишені, розраховані на установку всередину корпусу ПК, ноутбука або сервера. Можуть виконувати різні функції, залежно від спеціалізації (докладніше див. «Призначення»). Так, в ноутбуках кишені застосовуються для встановлення внутрішніх накопичувачів в «нерідне» посадкове місце. У ПК і серверах специфіка таких пристроїв дещо відрізняється — вони нерідко застосовуються для того, щоб забезпечити можливість швидкої перестановки накопичувачів з одного корпусу в інший. Втім, зустрічаються і рішення, що грають роль адаптерів — зокрема, для встановлення накопичувачів 2.5" в слоти 3.5" і для підключення SSD-модулів формату M. 2 слоти PCI-E для карт розширення. Зазначимо, що інтерфейс накопичувача у внутрішніх моделях таких моделях найчастіше відповідає інтерфейсу підключення (див. нижче) — простіше кажучи, для підключення накопичувача з кишенею для підключення кишені з встановленим накопичувачем до комп'ютера застосовується один і той самий інтерфейс. Але, знову ж, можуть бути і винятки — як згадані M. 2-PCIe адаптери.

— Док-станція. Особлива різновид кишень зовнішнього призначення, розрахована в основному на стаціонарне застосування. Основна відмінність «доків» від звичайних зовнішніх кишень полягає в тому, що в даному випадку замість повноцінних відсіків для накопичувачів передбачаються лише гнізда для підключення — у вигляді поглиблень з роз'ємами. Таким чином, на док-станцію накопичувачі встановлюються, як на підставку, причому при такій установці вони залишаються практично повністю відкритими. Головною перевагою такої конструкції є максимальна простота і швидкість заміни; так що доки має сенс застосовувати в тих випадках, коли доводиться часто змінювати встановлені HDD/SSD. Один з прикладів такого застосування — професійна діагностика внутрішніх накопичувачів: замість того, щоб всякий рах ставити чергового «пацієнта» прямо в корпус або в традиційний зовнішній кишеню, простіше скористатися доком. Також відзначимо, що слотів під накопичувачі в док-станціях нерідко передбачається відразу декілька, а окремі слоти можуть мати можливість перенастроювання під різні форм-фактори (докладніше див. «Слотів для накопичувачів»).

— Чохол. Звичайні чохли для перенесення накопичувачів; не виконують ніякої іншої функції, крім зберігання вмісту і захисту його від пилу, вологи та інших несприятливих факторів. Зазвичай, чохли непогано протистоять забруднень, а ось ударостійкість може бути різною, та й найчастіше вона невисока — якщо цей момент для вас важливий, його не завадить уточнити окремо.

Загальне призначення кишені.

Зазначимо, що для різних типів подібних аксесуарів (див. вище) використовується різний розподіл за призначенням. Так, зовнішні кишені ділять на портативні і стаціонарні, а внутрішні — на моделі для ноутбуків, шасі для ПК і рішення для серверів. Для док-станцій та чохлів даний параметр взагалі не уточнюється: перші першопочатково припускають стаціонарне застосування, другі, знову ж таки, за визначенням є портативними.

Ось детальніший опис варіантів, актуальних для зовнішніх кишень:

— Портативні. Моделі, створені в розрахунку на часте переміщення з місця на місце і навіть на застосування на ходу (наприклад, підключення до ноутбука в дорозі). До цієї категорії належить більшість сучасних зовнішніх кишень — адже першопочатково зовнішні накопичувачі (альтернативою яким є подібні кишені) також робляться переважно портативними. Конкретні особливості подібних аксесуарів можуть бути різними, однак усі вони досить компактні і розраховані тільки на один внутрішній накопичувач, а енергію отримують від того ж порти USB, до якого підключаються (див. «Живлення»).

— Стаціонарні. Зовнішні кишені, розраховані на постійне перебування на одному місці і не передбачають частих переміщень і використання в дорозі. Такі моделі зустрічаються значно рід...ше портативних; більшість з них являє собою досить великі конструкції, розраховані на установку 2 і більше накопичувачів і нерідко представляють собою свого роду «NAS-сервера без мережевих функцій». Втім, зустрічаються і моделі на 1 слот — від портативних аналогів вони зазвичай відрізняються наявністю підставки, що дозволяє ставити кишеню вертикально (щоб він займав менше місця на столі), і живлення від БЖ.

Зі свого боку, внутрішні кишені різних призначень мають таку специфіку:

— Для ноутбуків. Дана різновид зазвичай призначаються для встановлення накопичувачів форм-фактора 2.5" або M. 2 у відсік для приводу оптичних дисків (CD/DVD) — через компактних розмірів ноутбуків це нерідко буває єдиний можливий спосіб встановлення додаткового накопичувача.

— Шасі. Кишені, призначені для звичайних настільних ПК. Зазначимо, що терміном «шасі» традиційно позначають лише одну особливу різновид таких кишень — так звані Mobile Rack, відомі в народі як «санчата». Основне призначення таких аксесуарів полягає в тому, щоб забезпечити можливість швидкої перестановки накопичувачів з одного корпусу в інший. Для цього в конструкції передбачається дві частини: основа, яка монтується в слот 5.25" на корпусі, і знімний картрідж, в який безпосередньо встановлюється накопичувач. Для запобігання крадіжки або несанкціонованого фізичного доступу «санчата» можуть оснащуватися замком, блокуючим зняття накопичувача. Подібні пристосування в наш час застосовуються досить рідко, переважно під час роботи з дисковими масивами, а також в деяких інших специфічних випадках — наприклад, щоб після закінчення робочого дня можна було забрати диск з матеріалами з собою або заховати його в сейф для забезпечення конфіденційності.
Інша різновид кишень для ПК — адаптери для встановлення накопичувачів у позаштатні посадкові місця. Класичний випадок — використання «ноутбучного» накопичувача 2.5" в гнізді 3.5" настільного корпусу, але в наш час зустрічається і більш специфічний варіант — використання SSD M. 2 накопичувача в якості плати розширення PCI-E (докладніше див. «Форм-фактор»).

— Для сервера. Серверних систем найчастіше доводиться мати справу з великими об'ємами інформації, для якої потрібна висока надійність і/або швидкість доступу. У світлі цього більшість кишень даного призначення розраховані на декілька накопичувачів (від двох до шести) — це дозволяє забезпечити потрібні обсяги і при необхідності організувати RAID-масив того чи іншого рівня. Водночас вбудована підтримка RAID (див. нижче) в подібних пристроях не зустрічається — її простіше і розумніше організувати засобами самого сервера. Також варто відзначити, що за способом установки дисків такі кишені зазвичай належать до «санчатах» (див. «Шасі» вище) — це дає додаткову зручність, даючи змогу, наприклад, швидко змінювати вийшов з ладу накопичувачі в RAID-масиві. У серверних кишенях можуть застосовуватися спеціалізовані інтерфейси підключення на зразок SAS, хоча більшою популярністю користується все ж традиційний SATA.

Спосіб підключення кишені зі встановленим накопичувачем до комп'ютера, передбачений у конструкції.

Зазначимо, що цей параметр уточнюється лише у випадках, коли інтерфейс підключення відрізняється від інтерфейсу накопичувача (див. вище). Подібна особливість характерна для всіх зовнішніх моделей і док-станцій (див. «Тип»): у наш час вони найчастіше використовують USB 3.2 gen1, рідше USB 2.0 або USB З тієї чи іншої версії (див. нижче). У внутрішніх рішеннях роз'єм накопичувача вкрай рідко відрізняється від роз'єму самої кишені, хоча трапляються і винятки.

Також варто сказати, що у зовнішніх моделях спосіб підключення зазвичай визначається типом комплектного кабелю; при цьому такій кабель часто робиться знімним, з можливістю заміни на шнур з іншим типом штекера.

Що ж до конкретних способів підключення, то їх основні особливості:

- USB 2.0. USB використовується для підключення зовнішньої периферії, у тому числі кишень; це найпопулярніший сучасний інтерфейс такого призначення. А версія 2.0 є найстарішим стандартом USB із актуальних на сьогодні. Можливості такого підключення дуже скромні - зокрема, потужність живлення через роз'єм становить 2,5 Вт, а максимальна швидкість передачі даних не перевищує 480 Мбіт/c. Це помітно повільніше, ніж навіть у SATA 2 (3 Гбіт/с), не кажучи вже про SATA 3 (6 Гбіт/с); наприклад що в цілому дан...ий стандарт вважається застарілим, а в кишенях із цим типом підключення загальна швидкість роботи обмежується якраз можливостями USB 2.0. Тим не менш, підтримка цього інтерфейсу коштує недорого; для нескладних завдань, які пов'язані з великими обсягами інформації, його нерідко виявляється цілком достатньо; до того ж пристрої USB 2.0 повністю сумісні з портами USB новіших версій. Так що в наш час все ще можна зустріти кишені з цим типом підключення - це в основному найпростіші та найдешевші моделі.

- USB 3.2 gen1. Підключення до повнорозмірного роз'єму USB (не USB З), що відповідає версії 3.2 gen1. Ця версія (раніше відома як USB 3.1 gen1 і USB 3.0) є безпосередньою спадкоємицею USB 2.0, вона забезпечує у 10 разів більшу швидкість передачі даних – до 4,8 Гбіт/с – а також вищу потужність живлення. Згадана швидкість практично один за одним відповідає можливостям популярного внутрішнього інтерфейсу SATA 3; тому кишені з цим типом підключення в наш час надзвичайно поширені.

- USB З 3.2 gen1. Підключення до гнізда USB З, що відповідає версії 3.2 gen1. За можливостями даний спосіб ідентичний описаному вище "звичайному" USB 3.2 gen1, різниця полягає лише в типі роз'єму. USB З - це відносно новий стандарт, який застосовується як у стаціонарній, наприклад і в портативній електроніці. Такий роз'єм помітно менший за стандартний USB-A (трохи більший за microUSB), при цьому він має зручну двосторонню конструкцію. Втім, саме в комп'ютерах і навіть ноутбуках порти USB З використовуються помітно рідше повнорозмірних USB, тому в кишенях цей варіант зустрічається порівняно рідко.

- USB З 3.2 gen2. Підключення до гнізда USB З, що відповідає версії 3.2 gen2. Докладніше про USB З в цілому див. А версія USB 3.2 gen2 (раніше відома як 3.1 gen2 або просто 3.1) є спадкоємицею 3.2 gen1 з ще більше просунутими характеристиками: максимальна швидкість підключення в даному стандарті становить 10 Гбіт/с. З іншого боку, для SATA-накопичувачів подібна швидкість зайва, підтримка цієї версії обходиться досить дорого, а порти підключення USB З 3.2 gen2 зустрічаються поки що порівняно рідко. Тому і в кишенях даний варіант поширення не отримав: він передбачається лише в окремих моделях під M.2 SSD з підключенням PCI-E, де швидкість роботи внутрішнього інтерфейсу вимірюється вже десятками гігабіт в секунду.

- PCI-E. Підключення до стандартного слота PCI-E на материнській платі. Іншими словами, подібні кишені підключаються до комп'ютера тим же способом, що відеоадаптери, звукові карти та інші плати розширення. Така конструкція використовується в окремих внутрішніх моделях для накопичувачів форм-фактору M.2 SSD; за допомогою такої кишені можна підключити подібний накопичувач до настільного ПК навіть у тому випадку, якщо власні порти М.2 на материнці зайняті, недоступні, не підходять для підключення (наприклад, використовують інтерфейс SATA, тоді як накопичувач зроблений під PCI-E), або взагалі відсутні.
Зазначимо, що подібні кишені зазвичай без проблем сумісні з модулями SSD під M.2 PCI-E, а ось сумісність з M.2 SATA варто уточнювати окремо (хоча зустрічається і такій функціонал). Також варто сказати, що PCI-E слоти та пристрої під них можуть мати різне кількість ліній, і загальне правило тут таке: кількість ліній у слота на «материнці» має бути не меншим, ніж у плати, що підключається. Втім, у кишенях з таким підключенням зазвичай передбачається не більше 4 ліній, наприклад що підключати їх можна до роз'ємів PCI-E, починаючи з 4x.

- IDE. Застарілий інтерфейс для підключення внутрішніх накопичувачів. У сучасних кишенях зустрічається дуже рідко - в окремих моделях, призначених для встановлення сучасних або HDD/SSD в застарілі комп'ютери без SATA та інших актуальних роз'ємів.

Основний матеріал, з якого виготовлений корпус кишені.

— Пластик/гума. У цю категорію включені моделі, що використовують в конструкції корпусів пластик та/або гуму. Конкретне співвідношення і особливості застосування цих матеріалів бувають різними: корпус може бути суцільнопластиковим, мати гумові накладки по торцях для підвищення захисту від ударів, бути повністю покритий гумою тощо. А в чохлах (див. «Тип») ці матеріали можуть доповнюватися іншими — наприклад, EVA, неопреном або навіть тканиною. В будь-якому випадку, пластикові/гумові корпуси зустрічаються виключно у зовнішніх моделях, включаючи док-станції. Такі кишені дещо поступаються металевим по міцності і надійності, однак коштують вони дешевше, а при нормальному повсякденному використанні згадана різниця не є критичною.

— Сталь. Корпуси, виконані з металу — найчастіше саме із сталі, але зустрічаються й інші варіанти (наприклад, алюмінієві сплави). У внутрішніх кишенях зустрічається тільки цей варіант — це обумовлено рядом особливостей подібних аксесуарів. Що стосується зовнішніх моделей в подібному виконанні, то вони значно міцніше і надійніше пластикових, до того ж металевий корпус створює додаткове відчуття солідності. Зворотний недолік цих переваг — більш висока ціна.