Порівняння Syntrax Matrix 5.0 2.3 кг vs Mutant Whey Protein 2.3 кг

Серед протеїнів можна виділити як окремі форми концентрат, ізолят, гідролізат, нічний (довгий), альбумін), так і комплексні рішення, що включають кілька типів спеціалізованих. Детальніше про них:

— Концентрат. Історично перший різновид протеїну як спортивного харчування, одержуваний найпростішим способом. Приміром, сироватковий (див. «Вид») концентрат виготовляють фільтрацією молочної сироватки через мембрани з мікроскопічними отворами, які пропускають молекули жирів і лактози, однак затримують білок. Така технологія обходиться недорого, що відповідно позначається і на вартості продукту. Однак фільтри, м'яко кажучи, не ідеальні, і якість протеїну-концентрату виходить вельми невисокою — наприклад, в тому ж сироваткового продукті вміст білка може варіюватися від 35 % до 85 %, а кількість жирів і лактози буває досить високою. Втім, висококласні спортивні концентрати з кількістю білка 80% і більш за своїми властивостями можуть не поступатися ізолятам (хіба що при підвищеній чутливості до лактози варто вживати сироваткові концентрати з обережністю).

— Ізолят. Протеїн, що отримується за допомогою більш прогресивних технологій фільтрації, ніж описаний вище концентрат. Є непоганим компромісом між доступністю і якістю: вміст білків в чистих ізо...лятах складає 95% і більш, а коштують такі продукти відносно недорого і цілком доступні більшості пересічних спортсменів.

— Гідролізат. Гідролізат є найбільш прогресивним і високоякісним різновидом протеїну з точки зору технології отримання. В процесі виробництва молекули білка не тільки фільтруються з високим ступенем чистоти, але ще й розщеплюються на окремі фрагменти — аналогічно тому, як це відбувається на початковому етапі травлення в людському організмі. Таким чином, спортсмен отримує максимально готовий до вживання білок, і засвоюється гідролізат дуже швидко і з мінімумом витрат енергії. З іншого боку, такі продукти відрізняються високою вартістю; а в порівняно недорогих сортах нерідко буває так, що розщепленою (гідролізованою) виявляється лише частина білкових молекул (іноді — менше половини від загальної кількості).

— Нічний (довгий). Протеїни з малою швидкістю всмоктування, засвоювані протягом тривалого часу. Один з варіантів застосування таких продуктів — запобігання нічному катаболізму м'язів (руйнування клітин під час сну), звідси і назва. Однак цим справа не обмежується — «довгі» протеїни можна вживати і вдень. Наприклад, вони можуть стати в нагоді для підтримки відчуття ситості і зниження потреби в звичайній їжі, що дуже зручно під час роботи на зниження ваги; крім того, тривале рівномірне надходження білка в організм буде зручно тим, хто веде активний спосіб життя — для захисту від виснаження. «Довгими» бувають тільки продукти на основі казеїну (див. «Вид»)

— Альбумін. Протеїн на основі специфічного білка, що міститься переважно в яйцях (див. «Вид»), а також у сироватці крові. Альбумін вважається практично «ідеальним білком», він має максимальний вміст незамінюваних кислот і найбільш високу ефективність. Такий продукт, зокрема, відмінно підходить для програм по зниженню ваги, до того ж сприяє зниженню рівня холестерину в крові і підвищенню рівня гемоглобіну. Швидкість засвоєння альбуміну — середня, що робить його досить універсальним. З іншого боку, даний тип протеїну зустрічається порівняно рідко і, найчастіше, коштує досить недешево.

— Комплексний. Продукт з комбінованим складом, що містить білки з різною швидкістю засвоєння — як «швидкі», що заповнюють дефіцит амінокислот після тренувань, так і «повільні», що замінюють (повністю або частково) звичайну їжу і/або працюють в якості нічних компенсаторів катаболізму м'язів. Вважається, що цей варіант непогано підходить для бажаючих схуднути за рахунок тренувань, а також для тих, хто загалом веде активний спосіб життя, не обмежуючись заняттями у залі.

Джерело, з якого був добутий протеїн. Різні джерела походження різняться як за складом та специфікою застосування, так і за загальною ефективності протеїну. Існують такі різновиди: сироватковий, казеїн, яловичий, яєчний, соєвий, рисовий, гороховий. Вони можуть бути як чистими, так і сумішами, об'єднуючись між собою.

— Сироватковий. Найчастіше під цією назвою мається на увазі протеїн на основі білка, видобутого з молочної сироватки. Інший варіант — альбумін, одержуваний із сироватки крові — зустрічається вкрай рідко, і на практиці його зазвичай називають саме альбуміном, щоб уникати плутанини; докладніше про цю речовину див. «Тип». Що ж до «молочних» сироваткових білків, то однією з особливостей є надзвичайно швидка й ефективна засвоюваність. Крім того, такі протеїни містять повний набір необхідних амінокислот і сприяють виробленню антиоксидантів; загалом багато хто вважає такі продукти навіть більш ефективними, ніж «ідеальні» яєчні альбуміни (див. нижче). Варто враховувати, що сироваткові білки можуть випускатися в різних ступенях очищення — концентрат, ізолят і гідролізат; детальніше про них див. «Тип».

— Казеїн. Протеїн на основі білка, що одержується з молока в процесі ферментації. Є ідеальним «довгим» протеїном, при перетравлюванні згортається в шлунку у згусток, який протягом тривалого часу забезпечує організм амінокислотами. Також прийом казеїну на ніч нейтралізує катаболізм під час сну. Водночас він уповільнює засвоєння інших білків і загалом має порівняно слабку анаболічну дію. Тому казеїн найбільш бажаний при зниженні ваги, причому насамперед для усунення почуття голоду та захисту м'язів від виснаження при недостатньому харчуванні; для стимуляції спалювання жиру або для набору маси багато казеїну не потрібно, тут основну роль відіграє сироватковий або інший аналогічний протеїн.

— Яловичий. Протеїн на основі яловичого білка, отриманого з м'яса — з видаленням більшої частини жиру і холестерину. Відрізняється досить прогресивними практичними властивостями і ефективністю — порівняний за цим показником з сироватковим, однак не містить лактози і глютену (що робить його повністю безпечним для людей з непереносимістю цих речовин), до того ж у складі зазвичай є креатин. З іншого боку, яловичий протеїн коштує досить дорого, не маючи при цьому значних переваг перед тим же сироватковим ізолятом (див. «Тип»), а в деяких випадках більш вигідними варіантами можуть виявитися яєчний або навіть соєвий продукт (див. нижче).

— Яєчний. Основним компонентом яєчних білків є альбумін — високоефективний білок з відмінною засвоюваністю і універсальним застосуванням. Детальніше про нього див. «Тип», тут же відзначимо, що така ефективність поєднується з відповідною високою ціною.

— Соєвий. Протеїни на основі соєвого білка мають непоганий склад по амінокислотам, включаючи незамінні (хоча і скромніший, ніж у багатьох інших різновидів); вони сприяють зменшенню почуття голоду і зниженню холестерину в крові. Крім того, цей протеїн без застережень підходить вегетаріанцям і навіть веганам (він має повністю рослинне походження). З іншого боку, соєві продукти мають досить низьку біологічну цінність і поступаються за ефективністю іншим видам протеїнів як при наборі ваги, так і при спалюванні жиру. Крім того, вони відрізняються деяким ступенем естрогенної активності — містять речовини, що діють аналогічно «жіночому» гормону естрогену. Це цілком безпечно для жінок, проте у чоловіків може викликати неприємні наслідки, пов'язані зі статевою сферою (аж до імпотенції), а також підвищувати ймовірність виникнення жирових відкладень. Втім, естрогенна активність актуальна лише для протеїнів слабкого ступеня очищення — високоякісні ізоляти її практично позбавлені.

— Гороховий. Ще один різновид протеїну, призначений переважно для вегетаріанців і веганів. Гороховий протеїн містить багато білка і порівняно небагато додаткових інгредієнтів, завдяки чому добре засвоюється і є фактично найефективнішим з рослинних протеїнів. З інших переваг такого продукту можна назвати гіпоалергенність, високий вміст деяких незамінних амінокислот (зокрема, аргініну і лізину), а також більш низьку естрогенну активність, ніж у соєвого протеїну (що особливо важливо для спортсменів-чоловіків). Водночас до складу горохового протеїну входять далеко не всі незамінні амінокислоти, тому його бажано поєднувати з іншими спеціальними добавками (наприклад, описаним нижче рисовим протеїном).

— Рисовий. Продукт рослинного походження, що отримується переважно з коричневого рису; один з варіантів, які підходять для вегетаріанців і веганів. До головних переваг рисового протеїну можна віднести високу ефективність і середню швидкість засвоєння. Так, є дані, що у високих дозах такий продукт сприяє зростанню м'язової маси не гірше, ніж традиційний сироватковий протеїн. Що стосується швидкості засвоєння, то вона нижча, ніж у «швидкого» сироваткового протеїну, але вище, ніж у «повільного» казеїнового; деякі фахівці вважають це ледь не ідеальним показником. Головним недоліком даного типу протеїну є низький вміст, а то і взагалі відсутність у складі деяких амінокислот. Однак цей момент можна компенсувати одночасним прийомом горохового протеїну: за набором амінокислот ці продукти взаємно доповнюють один одного.

Тип упаковки, у якій поставляється протеїн.

Протеїни у фасуванні до 4,54 кг (10 фунтів) можуть поставлятися в коробках, банках або пакетах. Перший варіант особливого поширення не отримав, а вибір між двома залежить переважно від того, як часто доведеться носити продукт з собою. Так, пакет займає менше місця (і зменшується в об'ємах по мірі витрачання вмісту), що полегшує його упаковку в сумку; банку більш стабільно стоїть на столі, полиці і т. ін. Також відзначимо, що в пакет зазвичай легше «залізти» ложкою або рукою, дістаючи відповідно порошок або таблетку, а з банки зручніше висипати/витрушувати вміст.

При кількості продукту більш 4,54 кг використовують виключно відра, їх ємність може досягати 7 кг. Хоча відро зазвичай має ручку для перенесення, його зручніше все ж тримати в одному місці, а необхідну порцію протеїну для перенесення «з собою» набирати в іншу тару, меншого розміру — наприклад, в пляшку або банку. Тим більше, що велика ширина відра дозволяє з легкістю набирати вміст — можна навіть опускати тару прямо всередину.

Кількість порцій, що міститься в даному варіанті фасування. Детальніше про сенс терміна «порція» див. відповідний пункт нижче, тут лише зазначимо, що рекомендований розмір порції може відрізнятися від зазначеного виробником, відповідно і фактичне число порцій може виявитися менше або більше заявленого. Тим не менш, за даним показником можна хоча б приблизно оцінити, на який час вистачить упаковки. Найбільш скромні варіанти фасування включають до 25 порцій, в найбільших це число може перевищувати 100.

Розмір (вага) стандартної порції протеїну; найчастіше мова йде про порція на один прийом (на добу таких прийомів може бути і декілька). Цей показник вказується залежно від особливостей фасування: наприклад, для продуктів в індивідуальній упаковці (пакетиках) наводиться вага вмісту в одному пакетику.

Хай там що, варто мати на увазі, що в характеристиках виробник вказує якусь умовну порцію, розраховану на «стандартного» спортсмена і середній рівень навантажень. На практиці ж оптимальний розмір порції може помітно відрізнятися від стандартного залежно від ваги, особливостей метаболізму, програми тренувань, специфіки харчування і т. ін. Детальні рекомендації за такими розрахунками можна знайти в спеціальних джерелах, однак у будь-якому разі ці розрахунки відштовхуються від розміру стандартної порції, заявленого виробником.

Кількість чистого білка в кожній порції протеїну.

Жоден протеїн (як вид спортивного харчування) не може складатися з білка на 100% — навіть найбільш чисті продукти неминуче містять ароматичні і смакові добавки, консерванти та інші «службові» речовини. Тому кількість самого білка неминуче буде менше загальної ваги порції. А це кількість потрібно знати для точних розрахунків, що забезпечують правильну дієту. Крім того, знаючи співвідношення між вагою білка в порції і вагою самої порції, можна оцінити ступінь очищення і загальної якості концентрату (див. «Тип»).

Країна, в якій був випущений протеїн. На цю інформацію нерідко звертають досить пильну увагу: вважається, що продукція, випущена у високорозвинених країнах на зразок США або Німеччини, відрізняється найбільш високою якістю. Однак такий підхід багато в чому є невірним, оскільки під термін «країна виробництва» різні виробники можуть розуміти дуже по різному — аж до того, що під ним нерідко мається на увазі лише «батьківщина» бренду, а виробляється продукт зовсім в інших країнах. Це не можна назвати однозначним обманом: сумлінні виробники зазвичай ретельно стежать за якістю своєї продукції і підтримують репутацію висококласного американського (німецького тощо) бренду» (тим більше що високотехнологічне виробництво, з дотриманням необхідних стандартів, зараз можна розгорнути в будь-якому регіоні). З іншого боку, походження з менш популярною країни саме по собі не означає менш сумлінного виробника. Тому на практиці якість продукту практично не пов'язане з країною виробництва, і звертати увагу варто скоріше на репутацію конкретної марки, ніж на її «походження».