Призначення
Призначення визначає категорію людей, на яку розрахований парасолька.
—
Чоловічий. Традиційні чоловічі парасолі характеризуються стриманим строгим дизайном, який зазвичай непогано поєднується з діловим стилем.
—
Жіночий. Парасольки, спеціально створені для жінок, зазвичай мають відповідне оформлення, часто з незвичайними кольорами, візерунками тощо
—
Дитячий. Дитячі парасолі виділяються насамперед характерним яскравим дизайном з строкатими квітами; вони також можуть нести малюнки — приміром, з популярними персонажами мультфільмів або коміксів. Також багато подібні моделі мають менший розмір, ніж «дорослі» — інакше дитині було б незручно користуватися парасолькою.
—
Унісекс. Парасольки без яскраво вираженої «статевої належності», однаково добре підходять і для чоловіків, і для жінок. Можуть мати різний дизайн — від стриманого до досить яскравого і помітного.
Число спиць
Кількість спиць, передбачене у каркасі парасольки. Теоретично чим більше спиць — тим жорсткіше і надійніше каркас. Водночас фактичні властивості виробу багато в чому визначаються іншими факторами — матеріалом спиць і куполи, особливостями їх конструкції, загальним типом парасольки (див. вище) і т. ін. Тому можна сказати, що здебільшого кількість спиць є чисто довідковим параметром, не надають помітного впливу на експлуатаційні характеристики.
Діаметр купола
Діаметр купола парасольки в розкладеному стані. Чим більше діаметр купола — тим надійніше він захистить Вас від дощу і тим простіше буде помістити під парасольку ще однієї людини. З іншого боку, широкий парасолька може створити незручності в тісних умовах — наприклад, в потоці пішоходів на жвавій вулиці — а в складеному вигляді буде займати більше місця. Тому не завжди має сенс вибирати найбільш великий з доступних варіантів.
Мінімальним діаметром для «дорослого» парасольки (див. «Призначення») вважається близько 80 см. Більшість моделей знаходяться в діапазоні 90 – 110 см — це забезпечує непогану ступінь захисту при зручності переміщень. А в
найбільш великих сучасних виробах діаметр купола може досягати 150 см.
Довжина (у складеному стані)
Довжина парасольки в складеному стані. Для розкладеного цей параметр не вказується, оскільки не має критичного значення, а от при транспортуванні закритого парасольки саме довжина є найважливішим габаритом.
Довжина парасольок-тростин (див. «Тип») за визначенням незмінна і в розкритому, і в закритому вигляді; найчастіше вона становить 60 – 90% від діаметра куполу (див. вище). А ось складні моделі однакового діаметра можуть помітно відрізнятися по довжині, і тут вибір залежить від ситуації: з одного боку, більш компактні парасольки зручніше в перенесенні, з іншого — менш надійними і більш складні за конструкцією, а також коштують дорожче.
Матеріал купола
Матеріал купола — полога, натягнутого між спицями парасольки.
— Поліестер. Синтетичний матеріал, найбільш популярний серед сучасних парасольок. Відрізняється хорошою міцністю і щільністю, а також водовідштовхувальними властивостями (хоча в чистому вигляді все одно рано чи пізно промокає); крім того, стійкий до перепадів температур і впливу ультрафіолету. Також варто відзначити, що в куполах з поліестеру можуть застосовуватися різні добавки, які можуть помітно змінювати зовнішній вигляд і властивості тканини — наприклад, їй можна легко надати схожість з шовком або атласом, забезпечити додаткові водовідштовхувальні властивості і т. ін. Тому можна сказати, що подібні парасольки дуже різноманітні, а властивості купола багато в чому залежать від цінової категорії виробу.
— Нейлон. Синтетичний матеріал, дещо схожий з поліестером, проте дешевший — причому у всіх сенсах: коштує недорого, однак програє з низки характеристик. Зокрема, нейлон не так міцний і надійний, до того ж менш приємний на дотик, а після сушіння може «сісти». Він застосовується переважно в бюджетних моделях парасольок.
— Епонж. Бавовняна або шовкова тканина, що відрізняється оригінальною фактурою поверхні — вона нагадує губку (звідси і назва — від французького eponge). Однак, на відміну від звичайної губки, епонж практично не вбирає вологу — навпаки, він відрізняється чудовими водовідштовхувальними властивостями і швидко висихає. При цьому тканина має оригінальний зовнішній вигляд, при...ємна на дотик, а її ціна невисока, що дозволяє застосовувати цей матеріал навіть у відносно недорогих парасольках.
— Шовк. Шовк забезпечує виробу розкішний зовнішній вигляд, однак програє іншим матеріалам по міцності, а також сильно промокає. Внаслідок цього даний матеріал використовується зазвичай в парасолі від сонця (див. «Застосування»), а серед «дощових» практично не зустрічається.
— ПВХ-плівка. Відмінними рисами плівки на основі полівінілхлориду (ПВХ) є повна водостійкість, а також прозорість. Це дозволяє створювати на її основі не тільки класичні парасольки, але і т. зв. birdcage («пташина клітка») — моделі з куполом великої висоти, що прикриває не тільки голову, але і плечі.
— Жакард. Водостійка тканина, зазвичай синтетична, має т. зв. жакардове плетіння. За рахунок цього на поверхні купола видний специфічний текстурний візерунок, надає йому оригінальний зовнішній вигляд. З іншого боку, жакард досить складний у виготовленні, а тому й коштує недешево.
— Сатин. Бавовняна або шовкова тканина з додатковою водовідштовхувальним просоченням, що має сатинове переплетення. Таке переплетення дає досить щільну поверхню з характерним блиском, що надає їй приємний зовнішній вигляд. Сатин застосовується переважно в дизайнерських моделях парасольок, на куполи яких нанесені різноманітні малюнки.
— Поліамід. Поліаміди — загальна назва для ряду синтетичних волокон, зокрема, капрону і нейлону (див. вище). Відрізняються хорошими водовідштовхувальними властивостями, а от експлуатаційні характеристики (довговічність, стійкість до розтягування і т. ін.) можуть бути різними — залежно від цінової категорії парасольки.
Форма ручки
—
Гак. Характерна вигнута ручка, що дає можливість повісити парасольку на будь-яке відповідне пристосування — спинку стільця, вішалку для одягу тощо. Крім того, вона досить надійна при утриманні і забезпечує стильний зовнішній вигляд з натяком на традиційну класику. З іншого боку, гак робить весь виріб більш громіздким і незручним в транспортуванні тому він зустрічається переважно серед тростин (див. «Тип»), де основна незручність обумовлена розмірами самої парасольки і мало залежить від форми ручки. Також деякі вважають, що «гаки» найчастіше губляться, ніж моделі з іншими типами ручок; і це думка не позбавлена підстав — наприклад, велика ймовірність забути про таку парасольку, що повісили за ручку в непримітному місці.
—
Пряма. Витягнута ручка циліндричної (або близької до неї) форми; в деяких моделях може бути злегка загнута — наприклад, для імітації набалдашника тростини. Дуже зручна в утриманні, але не так надійна, як гак, і менш компактна, ніж кругла.
—
Кругла. До цієї категорії належать ручки, за формою близькі або до кулі, або до дуже короткого циліндру (висота якого порівнянна з діаметром). Даний варіант найбільш компактний і вважається оптимальним для
складаних парасольок (див. «Тип»), створених у розрахунку на зручність перенесення. З іншого боку, за надійністю і зручністю утримання круглі ручки п
...рограють описаним вище типам; частково це компенсується ремінцем для кріплення на руці, передбаченим у багатьох подібних моделях.
—С-подібна. Досить незвичайний тип ручки – у вигляді петлі з невеликим прорізом, що нагадує букву С. Проріз при цьому передбачається для того, щоб парасольку можна було повісити на мотузку або інше аналогічне пристосування. У будь-якому разі така форма дає дві переваги перед традиційнішими варіантами. По-перше, вона забезпечує більше варіантів хвату — можна взятися за нижню частину петлі, за бічну, між ними тощо. По-друге, вона дає змогу звільнити руки при утриманні відкритої парасольки: С-подібну ручку можна надіти на зап'ястя, а центральний стрижень – оперти на плече, в результаті кисть руки виявиться вільною. З іншого боку, рукоятки цього досить громіздкі і дорогі; саме через це вони не набули особливого поширення.Застібка
Тип застібки, встановленої на ремінці парасольки.
Йдеться про ремінець, який щільно фіксує купол в закритому положенні. Найчастіше в якості застібки при цьому використовується
липучка або
кнопка, а в одиничних моделях – ґудзик. Ось опис кожного з варіантів:
— Липучка. Найбільш популярний в наш час тип застібки. Липучки недорогі, максимально компактні (зокрема, не виступають над ремінцем, на відміну від кнопок), до того ж прості у використанні — так що їх можна зустріти у всіх цінових категоріях парасольок. Головним недоліком подібних пристосувань є те, що в міру зносу їх ефективність помітно падає — аж до того, що в один момент липучка взагалі перестає тримати. Втім, термін служби таких застібок все одно зазвичай виходить досить тривалим, а липучку, яка зносилася, можна без особливих проблем і витрат замінити в майстерні або навіть своїми силами.
— Кнопка. Застібка у вигляді характерної металевої кнопки, на зразок одежних. Такі пристосування набагато надійніше і довговічніше липучок, проте обходяться дорожче і дещо менш зручні: для розстібання кнопки потрібне певне зусилля, а для застібання — ще й більша точність. Крім того, не всім користувачам подобається деталь, яка помітно виступає з ремінця при закритій парасольки. У світлі цього кнопки використовуються помітно рідше липучок, причому переважно в моделях середньої і топової цінової категорії (за рідкісними винятками)
....
— Ґудзик. Звичайний гудзик, який при застібанні протягується в петлю. З практичної точки зору такі застібки помітно поступаються липучкам і кнопкам – вони не настільки надійні, та й зручністю не відрізняються. Тому гудзики в наш час можна зустріти вкрай рідко — в окремих парасольках-тростинах в стилі «ретро», де така застібка використовується перш за все як характерний елемент дизайну.