Гітари, призначені
для лівшів — точніше, для музикантів, що грають зворотним (ліворуких) хватом.
Традиційний (праворукий) хват передбачає утримання грифом вліво: ліва рука на ладах, права над декою. Ліворукий, відповідно — навпаки. Відзначимо, що багато гітари (наприклад, класичні, див. «Тип») мають повністю симетричну конструкцію, і для перебудови під лівшу досить встановити струни в зворотному порядку. Тому до моделей для лівшів у цьому разі належать лише спеціалізовані інструменти, в яких асиметричні деталі (наприклад, виріз або захисна накладка, див. нижче) встановлені саме в розрахунку на ліворукий хват. Такі інструменти оцінять насамперед професійні гітаристи-лівші.
Матеріал, з якого виконана верхня дека гітари — плоска частина корпусу, на якій розташовані бридж (див. нижче) і резонаторное отвір.
В сучасних гітарах зустрічається велика різноманітність матеріалів — від звичних в наших широтах
ялини, клена або
кедра до дорогого
червоного дерева і «екзотики» на зразок бубінги («африканського рожевого дерева») або коа, що виростає тільки на Гаваях. Кожен матеріал має свої особливості, які впливають на звучання і інші властивості інструменту (наприклад, зовнішній вигляд і довговічність). Однак звук гітари багато в чому залежить від низки інших чинників, крім матеріалу — від типу інструменту, форми корпусу і т. ін. Тому моделі з схожих матеріалів цілком можуть звучати відчутно по-різному. Крім того, варто враховувати, що дорогі породи дерева можуть використовуватися виключно в естетичних цілях і не мати переваг перед більш дешевими матеріалами.
У світлі всього цього можна сказати, що дані про матеріали мають довідкове значення, і орієнтуватися при виборі варто скоріше на більш значущі характеристики (наприклад, ту ж форму корпусу), а також на практичні дані про інструменті (відгуки, огляди, аудіозаписи ігри тощо). Детальні дані за матеріалами можуть знадобитися хіба що професійним музикантам, майстрам-лютьє тощо; цю інформацію при бажанні можна знайти в спеціальних джерелах.
