Порівняння FiiO BTR5 2021 vs FiiO BTR5

Модель ЦАП — цифро-аналогового перетворювача, встановленого в підсилювачі.

Згідно з назвою, ЦАП відповідає за конвертацію цифрового сигналу (наприклад, надходить на оптичний вхід або USB, див. «Входи») в аналоговий формат, з яким і працює безпосередньо підсилювач. Наявність такого перетворювача у зовнішньому «усилке» буває важливо з урахуванням того, що в багатьох популярних джерела сигналу — зразок смартфонів або вбудованих звукових карт — встановлюються досить прості і недорогі ЦАП, з невисокою якістю звучання; на зовнішньому обладнанні це якість може виявитися значно вище. А від характеристик ЦАП безпосередньо залежить якість перетворення і, відповідно, особливості звуку на виході: навіть самий прогресивний підсилювач потужності не «врятує» сигнал, перетворений зі значними похибками. Відповідно, знаючи модель перетворювача, можна знайти детальні дані по ньому — від офіційних характеристик до практичних оглядів — і оцінити, наскільки підсилювач з таким модулем задовольняє вашим вимогам.

Номінальна потужність, що видається підсилювачем при підключенні навушників (або іншого навантаження) з імпедансом в 32 Ом.

Сама по собі номінальна потужність — це найбільша середня потужність, яку пристрій здатний видати протягом тривалого часу без перевантажень; окремі «стрибки» сигналу можуть мати і більш високий рівень, однак загалом можливості підсилювача визначаються насамперед даним показником. При цьому фізичні особливості звукової апаратури такі, що фактична потужність, що видається на навантаження, буде залежати від опору цієї навантаження. Тому в характеристиках підсилювачів для навушників часто наводять дані для різних значень імпедансу. А опір 32 Ом дає змогу досягти досить непоганої якості звучання за мірками низькоомних навушників, при цьому воно не настільки високе, щоб створити проблеми для вбудованих підсилювачів смартфонів і іншої компактної техніки. Тому більшість дротяних навушників загального призначення (не професійних) виконуються саме в цьому опорі, і якщо в характеристиках підсилювача взагалі вказується потужність для певного імпедансу — то найчастіше саме для 32 Ом.

У найскромніших сучасних підсилювачах вихідна потужність при такому опорі становить від 10 до 250 мВт; значення у 250 – 500 мВт можна назвати середніми, 500 – 100 мВт — вище середнього, а найбільш потужні моделі здатні видати і більш 1000 Вт. Вибір за конкретними показниками потужності залежить від чутливості використовуваних навушників, а також від рівня звукового тиску (просто кажучи, гучності), якого планується досягти за рахунок підсилювача. Існують спеціальні формули і таблиці, що дозволяють обчислити мінімальну необхідну потужність для певної гучності при заданої чутливості «вух». Однак у випадку 32-омних навушників далеко не завжди має сенс «влазити в розрахунки». Приміром, згаданих 10 мВт більш ніж достатньо для розкачки навушників зі скромною чутливість 96 дБ до гучності більше 105 дБ — цього вже вистачає для прослуховування музики на цілком пристойній гучності. А для того, щоб досягти цих же «вухах» рівня в 120 дБ, що забезпечує повноцінне сприйняття самих гучних звуків (зразок вибухів, грому і т. п.) — потрібно видати потужність трохи вище 251 мВт. Так що на практиці звертати увагу на дану характеристику і вдаватися до розрахунків/таблиць доводиться в основному в тих випадках, коли доводиться використовувати навушники на 32 Ом з порівняно невисокою чутливістю — 95 дБ і менше.

Номінальна потужність, що видається підсилювачем при підключенні навушників (або іншого навантаження) з імпедансом в 16 Ом.

Сама по собі номінальна потужність — це найбільша середня потужність, яку пристрій здатний видати протягом тривалого часу без перевантажень; окремі «стрибки» сигналу можуть мати і більш високий рівень, однак загалом можливості підсилювача визначаються насамперед даним показником. При цьому фізичні особливості звукової апаратури такі, що фактична потужність, що видається на навантаження, буде залежати від опору цієї навантаження. Тому в характеристиках підсилювачів для навушників часто наводять дані для різних значень імпедансу. А 16 Ом — це досить невисокий показник опору навіть для низькоомних «вух»; такі характеристики передбачаються в основному в навушниках загального призначення, розрахованих на кишенькові гаджети з малопотужними підсилювачами.

Що стосується вибору за конкретним значенням потужності, то він залежить від чутливості використовуваних навушників, а також від рівня звукового тиску (просто кажучи, гучності), якого планується досягти за рахунок підсилювача. Існують спеціальні формули і таблиці, що дозволяють обчислити мінімальну необхідну потужність для певної гучності при заданої чутливості «вух». Водночас варто відзначити, що на 16 омах навіть найбільш малопотужні сучасні «усилки» здатні видати близько 20 мВт — цього вистачає для розкачки навушників з чутливістю 88 дБ (далеко не найвищий показник) до гучності 105 дБ (м...інімальне значення, рекомендований для повноцінного прослуховування музики). А більшість підсилювачів під час роботи з даними імпедансом забезпечують набагато більшу потужність. Так що звертати увагу на цей момент і вдаватися в підрахунки має сенс в основному або при низькій чутливості «вух» (менше згаданих 88 дБ), або якщо ви хочете отримати в результаті рівень вище 105 дБ.

Частотний діапазон, підтримуваний підсилювачем на виході; простіше кажучи — діапазон, який дана модель здатна видати на навушники або інше аналогове пристрій handsfree.

Теоретично чим ширший частотний діапазон — тим багатше звучання підсилювача, тим нижче ймовірність, що нижній або верхній край чутних частот виявиться «обрізаним». Однак при оцінці даного параметра варто враховувати кілька нюансів. По-перше, середньостатистична людина здатна чути частоти від 16 до 22 000 Гц, а з віком ці кордони поступово звужуються. Тим не менш, підсилювачі для навушників досить часто зустрічаються і більш обширні робочі діапазони, причому вони бувають досить вражаючими — так, для окремих моделей заявляється набір частот від 1 Гц до 60 000 Гц, а то й до 100 000 Гц. Подібні характеристики є свого роду «побічним ефектом від застосування висококласних схем обробки звуку; з практичної точки зору ці цифри не мають особливого сенсу, однак вони є показником високого класу підсилювача і часто використовуються в рекламних цілях.

Другий нюанс полягає в тому, що будь-які навушники також неминуче мають свої обмеження по частотам — причому ці обмеження можуть бути більш значними, ніж в підсилювачі. Тому при виборі не завадить врахувати і характеристики навушників: наприклад, не варто спеціально шукати підсилювач з верхньою межею частот в повні 22 кГц, якщо в навушниках, які планується з них використовувати, ця межа становить всього 20 кГц.

В завершення відзначимо також, що са...м по собі широкий частотний діапазон не гарантує високої якості звуку — воно в більшій мірі залежить від інших факторів (АЧХ, рівень спотворень і т. п.).

Наявність в підсилювачі функції Gain Control — тобто регулювання вхідної чутливості, або, іншими словами, регулювання ступеня посилення. Чим вище «гейн» — тим вище підсумкова гучність звуку (при тих же характеристиках навушників і вхідного сигналу).

Найчастіше в сучасних підсилювачах для навушників передбачається найпростіша двоступенева (High/Low) або триступенева (Hi/Mid/Low) регулювання чутливості. Однак навіть така налаштування дає додаткові можливості за погодженням між собою джерела сигналу, підсилювача і навушників. Приміром, можливість підвищити Gain може виявитися до речі при зміні навушників на більш високоомні або менш чутливі: слабка ступінь посилення іноді не дозволяє досягти потрібної гучності на таких «вухах». І навпаки, для чутливих навушників високий ступінь посилення може виявитися зайвою.

Час роботи підсилювача з акумуляторним живленням (див. «Тип живлення») на одному заряді батареї.

Варто враховувати, що даний показник є досить умовним, оскільки в характеристиках найчастіше вказується якесь середнє час роботи: на невисокій потужності, з мінімальним використанням додаткових функцій і т. п. Так що на практиці час автономної роботи може відрізнятися від заявленого як в одну, так і іншу сторону — залежно від особливостей застосування. Тим не менш, загалом цей параметр непогано ілюструє реальні можливості пристрою, за заявленим часом роботи цілком можна оцінювати загальну автономність підсилювача і порівнювати його з іншими моделями: відмінності в заявлених цифрах, швидше за все, цілком будуть відповідати відмінностей в реальному автономності (за інших рівних умов).