Порівняння Apple iPhone 7 Plus 128 ГБ vs Apple iPhone 6 Plus 64 ГБ

Найбільшою популярністю нині користуються чипи від Qualcomm і MediaTek, трохи рідше зустрічаються процесори від Unisoc. У Qualcomm можна виділити по кілька процесорів кожної серії, а саме Snapdragon 778G, Snapdragon 7 Gen 1, Snapdragon 7+ Gen 2, Snapdragon 7s Gen 2, Snapdragon 7 Gen 3, Snapdragon 7+ Gen 3, Snapdragon 865, Snapdragon 870, Snapdragon 888, Snapdragon 8 Gen 1, Snapdragon 8+ Gen 1, Snapdragon 8 Gen 2, Snapdragon 8 Gen 3, Snapdragon 8s Gen 3. А у Mediatek це бюджетна серія MediaTek Helio P і лінійка просунутих чіпсетів MediaTek Dimensity (Dimensity 1200, Dimensity 1000, Dimensity 7000, Dimensity 8000, Dimensity 9000).

Знаючи назву моделі процесора (CPU), встановленого у смартфоні, можна знайти докладні дані щодо конкретного CPU та оцінити його рівень та загальні можливості. Це особливо актуально у світлі того, що ці можливості залежать не тільки від кількості ядер та тактової частоти, а й від специфічних нюансів конструкції.

Тактова частота процесора, яким оснащений апарат. Для багатоядерних процесорів, які стандартно використовуються в сучасних смартфонах, мається на увазі частота кожного окремого ядра; а якщо процесор має ядра з різною частотою (див. «Кількість ядер») — як правило, наводиться максимальний показник.

В цілому для потужних продуктивних смартфонів характерна висока частота процесора. Однак варто враховувати, що сам по собі цей параметр не пов'язаний безпосередньо з можливостями CPU: на фактичну потужність чипа впливає безліч інших його особливостей, і нерідко бюджетне рішення з високою тактовою частотою виявляється менш продуктивним, ніж дорогий і при цьому, здавалося б, більше «повільний» процесор. Крім того, загальна продуктивність системи безпосередньо залежить від цілого набору інших чинників — насамперед об'єму оперативної пам'яті. Тому при оцінці смартфона варто орієнтуватися не стільки на частоту процесора, скільки на загальні характеристики системи та наочні показники на зразок результатів в тестах (див. нижче).

Кількість ядер в процесорі мобільного телефону.

Під ядром в даному випадку мається на увазі частина процесора, що виконує один потік команд. Відповідно, наявність декількох ядер дає змогу працювати з декількома потоками одночасно, що позитивно позначається на продуктивності. При цьому, завдяки розвитку та здешевленню технологій, багатоядерні CPU в наш час зустрічаються навіть в самих недорогих сучасних смартфонах — навіть чипи на 8 ядер не є серед них рідкістю, не кажучи вже про більше прості чотириядерні і шестиядерні рішеннях. А окремі сучасні апарати несуть процесори на цілих 10 ядер.

Теоретично більша кількість ядер дає змогу підвищити ефективність процесора. Однак на практиці продуктивність CPU (і, тим більше, смартфона в цілому) залежить від такої кількості додаткових факторів, що кількість ядер на цьому тлі є чисто довідковим параметром. Так, висококласний чотириядерний процесор цілком може виявитися більш продуктивним, ніж недорогий восьмиядерний. Так що при виборі варто орієнтуватися не стільки на даний показник, скільки на більш наближені до реальності параметри — такі, як загальний рівень апарата і результати, показані їм у різних тестах (див. нижче)

Також варто сказати, що в мобільних CPU окремі ядра можуть розрізнятися по тактовій частоті, продуктивності і енергоспоживанню. Класичний ва...ріант — 8 ядер за схемою «4 + 4»: 4 порівняно «слабких» і економічних ядра відповідають за нескладні завдання на зразок Інтернет-серфінгу, а 4 більше потужних включаються тоді, коли потрібна висока продуктивність (наприклад, в іграх з прогресивною графікою). Подібна схема роботи дає змогу досягти оптимального балансу між потужністю та енергоефективністю процесора.

Модель графічного процесора, що використовується в мобільному телефоні.

Цей модуль відповідає за всі завдання, пов'язані з графікою; відповідно, його характеристики безпосередньо впливають на ефективність оброблення тієї або іншої картинки. Особливо це помітно на прикладі «важкого» контенту, такого як сучасні 3D-ігри. Тому наявність потужного відеоадаптера особливо важлива для ігрових смартфонів. А знаючи модель графічного процесора, можна знайти докладні дані про нього і оцінити його можливості.

Параметр визначає загальну швидкодію смартфона: чим більше об'єм ОЗП – тим швидше працює пристрій і тим краще він справляється з великою кількістю задач та/або ресурсомісткими додатками (за інших рівних). Це ще більше вірно у світлі того, що великі об'єми оперативної пам'яті зазвичай поєднуються з потужними процесорами. Однак напряму порівнювати між собою можна тільки апарати з ідентичними операційними системами, а у разі Android — з однаковими версіями та редакціями цієї ОС (докладніше про це див. «Операційна система»). Пов'язано це з тим, що різні ОС і навіть різні версії однієї ОС можуть помітно відрізнятися за вимогами до RAM. Наприклад, iOS, завдяки гарній оптимізації під конкретні пристрої, здатна ефективно працювати з 3 ГБ оперативної пам'яті. Для сучасних версій Android у звичайній редакції (не Go Edition) згадані 3 ГБ фактично є необхідним мінімумом. Під таку ОС краще мати хоча б 4 ГБ чи 6 ГБ RAM. У висококласних апаратах з потужною електронною «начинкою» можна зустріти і більш вражаючі цифри — 8 ГБ або навіть 12 ГБ і більше.

Тип оперативної пам'яті (ОЗП, RAM), встановленої у смартфоні.

Всі сучасні апарати використовують «оперативку» формату LPDDR (LPDDR4, LPDDR4x, LPDDR5, LPDDR5x, LPDDR5T). Від стандартної комп'ютерної RAM, крім мініатюрних розмірів, вона відрізняється підтримкою спеціальних форматів передачі даних (16- і 32-бітних шин пам'яті). А ось версії такої пам'яті можуть бути різними:

– LPDDR3. Найбільш раннє покоління LPDDR з актуальних – представлене у 2012 році, реалізується у пристроях з 2013 року. Стандартно працює на швидкостях до 1600 MT/s (мегатранзакцій за секунду) та частоті до 933 МГц; «покращена» (enhanced) версія підтримує швидкості до 2133 MT/s. В наш час цей стандарт зустрічається рідко, переважно серед застарілих мобільних пристроїв.

– LPDDR4. Спадкоємець LPDDR3, офіційно представлений у серпні 2014 року (хоча перші розробки «в залізі» були випущені ще наприкінці 2013 року). Швидкість роботи, порівняно з попередником, збільшилася вдвічі – до 3200 MT/s; частота зросла до 1600 МГц; а енергоспоживання при цьому знизилося на 40 %. Крім того, змінився формат передачі даних — зокрема, замість однієї 32-бітної шини використовується дві 16-бітові, також у стандарт було впроваджено деякі покращення безпеки. Цю пам'ять можна зустріти у деяких смартфонах медіум-ланки....

– LPDDR4x. Удосконалена версія LPDDR4 зі зниженим енергоспоживанням – стандарт використовує напругу 0.6 В замість 1.1 В. Крім того, у цьому типі RAM були реалізовані деякі покращення, спрямовані на збільшення швидкості (вона досягає 4266 MT/s) та загальну оптимізацію роботи – наприклад, з'явився одноканальний режим для невибагливих програм. Завдяки подібним характеристикам дана версія пам'яті набула помітно більшого поширення, ніж оригінальна LPDDR4. Зустріти її можна у пристроях середнього та топового рівня.

– LPDDR5. Подальший розвиток «мобільної» оперативної пам'яті офіційно анонсований на початку 2019 року. Швидкість роботи в цій версії збільшена до 6400 MT/s, для покращення стійкості до перешкод та помилок було впроваджено диференціальний формат сигналу, а для зниження енергоспоживання – динамічне керування частотою та напругою. Використання таких модулів пам'яті характерне для висококласних смартфонів.

– LPDDR5x. Більш енергоефективна та швидка версія оперативної пам'яті LPDDR5. Швидкість передачі в ній наростили до 8533 MT/s, а показник пікової пропускної спроможності – до 8.5 Гбіт/с. Кількість банків пам'яті на канал у LPDDR5x завжди дорівнює 16. Оперативна пам'ять цього стандарту характерна для прогресивних смартфонів найвищого гатунку.

— LPDDR5T. T - означає «турбо». Швидкість роботи «оперативки– стандарту LPDDR5T наростили до 9600 MT/s, а пристрої з такими модулями пам'яті приблизно на 13% швидше порівняно з LPDDR5X. Працює пам'ять у діапазоні низьких напруг від 1.01 до 1.12 В. Відповідні модулі націлені на використання у топових мобільних пристроях.

Кількість вбудованої пам'яті, встановленої в телефоні; іншими словами — об'єм власного, незнімного накопичувача апарата.

Від цього об'єму безпосередньо залежить, скільки даних можна зберігати на телефоні, не користуючись знімними картами пам'яті. Цей показник особливо важливий для моделей, що не мають слотів для карт. Втім, навіть якщо змінні накопичувачі підтримуються — вбудована пам'ять все одно буває більш прийнятною: вона як мінімум працює швидше, до того ж зазвичай має менше обмежень щодо застосування (зокрема, більшість смартфонів дають змогу ставити програми тільки на незнімний накопичувач).

Що стосується конкретних об'ємів, то фактичним мінімумом для сучасного смартфона є 32 ГБ; менш «місткі» апарати в наш час зустрічаються дедалі рідше. 64 ГБ вважається комфортним мінімумом, 128 ГБ — середнім показником, 256 ГБ – вище середнього. Окремі висококласні пристрої обладнані накопичувачами на 512 ГБ і навіть на 1 ТБ< /a>.

Зазначимо також, що фактична кількість пам'яті, доступної користувачеві, неминуче буде дещо менше загальної, оскільки частину накопичувача займають файли операційної системи.

Результати тестів вказуються або молодшій моделі в лінійці або конкретній моделі, зроблено це для більшого розуміння продуктивності моделей телефонів, якщо ви порівнюєте телефони за цими параметрами. Наприклад, у моделі 128 ГБ є результати тестування, а у моделі на 256 ГБ у мережі немає інформації, в обох моделях ви побачите однакове значення, яке дасть розуміння загальної продуктивності пристрою. Але якщо редакція має інформацію окремо по кожній моделі, то буде на кожну модель заповнені свої результати тестів, і модель з великим об'ємом ОЗП матиме більші значення.

Результат, показаний пристроєм під час проходження тесту продуктивності (бенчмарка) AnTuTu Benchmark.

AnTuTu Benchmark є комплексним тестом, розробленим спеціально для мобільних пристроїв, в першу чергу смартфонів і планшетів. Під час перевірки він враховує ефективність роботи процесора, пам'яті, графіки та систем введення-виведення, забезпечуючи таким чином досить наочне враження про можливості системи. Чим кращий результат — тим більша кількість балів видається за підсумками. І високопродуктивними за рейтингом AnTuTu вважаються смартфони, які набрали понад 900 балів.

Як і будь-який бенчмарк, цей тест не дає абсолютної точності: той самий апарат може показувати різні результати, зазвичай з відхиленнями в межах 5-7 %. Ці відхилення залежать від багатьох факторів, не пов'язаних безпосередньо з системою – починаючи від завантаженості пристрою сторонніми програмами і закінчуючи температурою повітря під час тестування. Так що говорити про істотну різницю між двома моделями можна лише в тому разі, якщо різниця в їх показниках виходить за межі згаданої похибки.