Порівняння Rotex REPC53 vs Rotex RMC503

— Мультиварка. Класичні мультиварки є багатофункціональними пристроями, які дають змогу готувати продукти в різних режимах: варіння на воді, варіння на пару, тушкування, випічка тощо. Завдяки цьому сфери застосування таких моделей досить різноманітні, однак і коштують вони відповідно. Зазначимо, що, на відміну від описаних нижче типів (повільноварок, скороварок тощо), у більшості подібних моделей використовуються класичні процедури приготування страв, без специфічних модифікацій.

— Повільноварка. Головною особливістю таких електроварок, у повній відповідності з назвою, є те, що в процесі приготування страви температура в робочій камері підвищується дуже повільно. Подібний режим вважається оптимальним для приготування деяких продуктів, наприклад, деяких страв з м'яса. Зрозуміло, що приготування в повільноварках займає значний час, проте багато таких пристроїв забезпечуються таймером відстрочки старту (див. «Функції»), що доє можливість оптимально спланувати час приготування страви — наприклад, «зарядити» повільноварку на ніч і отримати готову страву до сніданку.

— Скороварка. У електроварках цього типу приготування продуктів здійснюється в міцній герметичній ємності. Завдяки закритості й спеціальному клапану, який підтримує підвищений тиск усередині, швидкість приготування страви знач...но збільшується в порівнянні зі звичайним варінням (звідси й назва); також цьому сприяє і підвищена через високий тиск температура кипіння води. Скороварки можна рекомендувати насамперед тим, у кого немає часу і/або бажання витрачати зайвий час на приготування продуктів, які довго варяться (буряків, квасолі, деяких видів м'яса); також вважається, що вони добре підходять для приготування борщу. Відзначимо, що за використання таких пристроїв потрібно дотримуватися особливої обережності через високий тиск і температуру всередині під час роботи; а тому перед використанням обов'язково слід ознайомитися із запобіжними заходами, описаними в інструкції до вашої скороварки.

— Рисоварка. Спеціалізовані пристрої, які розраховані насамперед на приготування рису. Особливість рису полягає в тому, що під час звичайного варіння (наприклад, на плиті) процесу необхідно приділяти досить багато уваги; у рисоварці ж усе автоматизовано, і вони фактично вимагають лише завантажити продукти, увімкнути програму й дочекатися її закінчення. Деякі моделі мають спеціальні функції — наприклад, дають змогу готувати не тільки розсипчастий, але й клейкий рис, кашу та навіть страви з інших продуктів, однак їх першопочатковим призначенням все ж є класичне приготування рису.

— Сувід. Пристрої для приготування їжі методом сувід. Суть цього методу полягає в тому, що продукти (м'ясо чи овочі), поміщені у вакуумну упаковку, піддаються нагріванню у воді порівняно низької температури (близько 60 °С, у залежності від типу продуктів); при цьому температура повинна строго контролюватися. Час такого приготування їжі може досягати 3 – 4 діб, хоча найчастіше воно триває кілька годин. Завдяки такому способу обробки забезпечується рівномірна готовність усієї страви, а вакуумна упаковка дає можливість зберегти смакові якості й вихідну вологість. Більшість пристроїв для приготування методом сувід є спеціалізованими нагрівачами для точного регулювання температури води. Під час роботи такий нагрівач за допомогою спеціального затискача кріпиться на край каструлі чи іншої аналогічної ємності таким чином, щоб частина корпусу була занурена у воду. Інший варіант — прилади з власними ємностями, більше схожі на традиційні мультиварки; однак їх робочий об'єм зазвичай невеликий, тому подібні моделі поширення не отримали.

Автоматичні програми приготування потрібної страви.

У сучасних мультиварках зустрічається велика різноманітність програм: каша/суп, вівсянка, соте, плов, м'ясо, птиця, риба, рис/гречка, молочна каша, дитяче харчування макарони / паста, омлет, пельмені, овочі, бобові варення/джем, йогурт, сир, десерт, холодець, піца, соус. Ось особливості кожного з цих режимів:

– Каша / Суп. Програма для приготування супів та рідких каш використовує досить інтенсивне варіння у великій кількості рідини.

– Вівсянка. Програма для готування вівсяної каші. Особливості цього режиму у різних моделях можуть відрізнятися; також не завадить уточнити, на яку кашу він роз...рахований — на молоці чи воді. Однак у будь-якому разі готування вівсянки передбачає швидке нагрівання до високої температури, наступне варіння на «повільному вогні» і настоювання під кришкою протягом декількох хвилин після відключення нагріву.

– Соте. Класичне соте готується шляхом нетривалого обсмажування в жирі, зазвичай з овочів, але можливі й інші інгредієнти – наприклад, м'ясо або риба. Втім, у мультиварках спосіб приготування цієї страви може й відрізнятися від традиційного.

– Плов. Класичний плов готується на повільному вогні в чавунному казані або іншому аналогічному товстостінному посуді; програма імітує нагрівання, характерне для подібного готування.

– М'ясо. Різні програми для приготування м'яса. Найчастіше йдеться про смаження та/або запікання, але можливі й інші способи обробки; ці подробиці варто уточнювати окремо.

– Птиця. Програма для приготування курки, індички, гусятини та дичини. Спочатку птах інтенсивно обсмажується до утворення рум'яної скоринки, потім інтенсивність нагрівання автоматично знижується, переводячи мультиварку в режим тушкування. Програма приготування птиці дає змогу отримати добре просмажену, соковиту, смачну та ароматну страву.

– Риба. Різні програми для приготування риби. Зазвичай цей режим ближчий до запікання, інші варіанти практично не зустрічаються.

– Рис / Гречка. В даному разі мається на увазі програма для приготування розсипчастих каш, насамперед із рисової або гречаної крупи (звідси і назва). Пристрій у такому режимі працює доти, доки в робочій ємності залишається «зайва» вода; коли вся вода випаровується, нагрівання відключається.

– Молочна каша. Приготування каш на молоці потребує обережності: навіть за невеликого перевищення температури продукт може пригоріти. Відповідно, спеціальна програма для цього передбачає «делікатне» нагрівання.

– Дитяче харчування. Режим приготування їжі для дітей. Нерідко є різновидом приготування на парі (див. відповідний пункт) – саме такій спосіб вважається найбільш здоровим і безпечним.

– Макарони / Паста. Макарони або пасту при готуванні бажано заливати гарячою водою і періодично помішувати, щоб уникнути злипання; варяться вони відносно швидко. Програми для приготування, як правило, враховують ці особливості.

– Омлет. Програма, що дає змогу готувати так званий меланж – суміш білка з жовтком. Нагрів у чаші мультиварки подається відразу з усіх боків, що забезпечує омлету апетитну золотисту скоринку.

– Пельмені. Спеціальний режим для приготування пельменів. Пельмені при варінні бажано помішувати, щоб вони не злипалися; це враховується у програмі. Крім того, деякі мультиварки можуть готувати пельмені ще й способом обсмажування/запікання за специфічними рецептами.

– Овочі. Ця програма дає можливість готувати як рагу, так і цільнокускові овочі. Головною її особливістю є використання помірної температури – овочі піддаються повільному прогріву, як при тушкуванні. При такому режимі можна готувати картоплю, моркву, цукіні, баклажани, томати, капусту тощо. Також програму можна використовувати для приготування як простих гарнірів, так і складних страв або супових заправок.

– Бобові. Особливість бобових культур (горох, квасоля, нут тощо) полягає в тому, що для їх варіння може знадобитися досить багато часу, що знаходить своє відображення у спеціалізованих програмах.

– Фондю. Найчастіше в мультиварках готується сирне фондю. При використанні цієї програми сирна маса плавиться за досить високої температури — близько 110 °С. Щоб розплав не густішав, після розпалювання сиру температура трохи зменшується десь до 100 °С. Також ще бувають шоколадні та карамельні розплави. Але у шоколаду, сиру та карамелі різна температура плавлення, тому в мультиварці для сирного фондю швидше за все не вийде готувати шоколадні або карамельні розплави.

– Хліб. Наявність цієї програми дає змогу застосовувати мультиварку ще й у ролі хлібопічки. Як правило, це спеціальний режим випікання, розрахований саме на хліб. Втім, на відміну від повноцінної хлібопічки, у цьому разі тісто для хліба зазвичай доводиться замішувати вручну.

– Варення/Джем. Приготування деяких видів варень і джемів потребує варіння протягом кількох годин – щоб продукт «уварився» і з нього випарувалася зайва волога. Температура також не повинна бути надто високою. Все це потребує окремої програми із відповідними параметрами.

– Йогурт. Для приготування йогурту необхідна тривала підтримка в ємностях із закваскою невисокої температури, необхідної для оптимального функціонування молочнокислих бактерій – близько 38-40 °С.

- Сир. Сир готується з кислого молока або кефіру, при цьому процес потребує акуратного нагрівання для того, щоб сирна маса відокремилася від сироватки. Традиційно для такого нагріву використовували водяну баню, сучасні мультиварки можуть імітувати його за допомогою програми.

– Десерт. Програма для готування найширшого спектру солодощів – від варення та мармеладу до пудингу та пташиного молока. У ній передбачається використання великої кількості температурних режимів із чергуванням нагріву та витримки. Тобто нагрів то подається, то припиняється, що дає змогу вберегти інгредієнти від пригорання. Нерідко користувачеві необхідно самостійно встановлювати оптимальну температуру, хоча зазвичай також реалізована можливість використання стандартного «універсального» температурного режиму, який заданий за замовчуванням.

– Холодець. Програми для холодцю також відрізняються невисоким ступенем нагріву та великою тривалістю — щоб продукт міг нормально застигнути, його потрібно «уварити».

– Піца. Піца є різновидом випічки, тому температура для її приготування має бути досить високою. Фактично така програма перетворює мультиварку на духовку.

– Соус. Програма для приготування соусної групи. Її характерною особливістю є використання багатоетапного нагрівання. Спочатку мультиварка забезпечує інтенсивне нагрівання, яке ідеально підходить для швидкої обсмажування інгредієнтів, потім нагрівання слабшає, даючи можливість тушкувати залиту бульйоном або іншими рідинами засмажку.

Цей список не є вичерпним, у сучасних пристроях можуть передбачатися й інші режими роботи, наприклад, для приготування пирогів, смаження барбекю тощо.

— Термостат. Регулятор, що дає змогу виставляти певні значення температури для робочої ємності мультиварки; далі пристрій самостійно регулює режим роботи таким чином, щоб температура залишалася постійною. Ця функція може застосовуватися як окремо, так і для налаштування автоматичних програм приготування їжі.

— Індукційний нагрів. Суть роботи індукційного нагріву зводиться до того, що дно чаші розігрівається через силу магнітної індукції, завдяки чому робоча поверхня посуду досягає необхідної температури буквально за лічені секунди. Крім цього відсутність традиційного ТЕНу позитивно позначається на енергоефективності — ККД мультиварки з індукційним нагріванням досягає 95 – 98%.

— 3D-нагрів. Технологія «об'ємного нагріву» передбачає використання в конструкції мультиварки додаткових теплоелементів, які найчастіше монтуються в кришку. Ще один варіант її реалізації – наявність із внутрішнього боку кришки вбудованого вентилятора для забезпечення циркуляції розігрітих повітряних потоків. Завдяки цьому продукти розігріваються і знизу, і зверху, що дає змогу помітно прискорити процес приготування їжі, а також досягти максимально рівномірного прогріву. Також 3D-нагрів дає можливість збільшити кількість використовуваних програм готування.

— Автоприготування. Наявність у пристрої програм автоматичного пригот...ування різних страв. Використовувати такі програми часто буває зручніше, ніж регулювати всі параметри вручну; детальніше див. «Програми» вище.

— Підтримка температури. У режимі збереження температури мультиварка не вимикається відразу після закінчення програми приготування страви, а продовжує роботу на невисокій потужності, зберігаючи готову страву теплою.

— Таймер автовимкнення. Ця функція дає змогу виставити час, після закінчення якого мультиварка буде автоматично вимкнена. Таким чином вам не доведеться стежити за часом самостійно, а ризик того, що страва через недогляд виявиться «перетриманою» і зіпсованою, зводиться практично до нуля. Автовимкнення за визначенням є в моделях з автоприготуванням страв (див. вище), однак не залежить від нього й може зустрічатися як окрема функція і в досить простих моделях.

— Таймер відстрочки старту. За допомогою цієї функції можна встановити час автоматичного ввімкнення певної програми в мультиварці. Таким чином можна отримати, наприклад, свіжоприготовлену кашу до сніданку, завантаживши інгредієнти з вечора й виставивши таймер з розрахунком на ранок — це дасть можливість зранку поспати трохи довше, оскільки не доведеться вставати для ввімкнення мультиварки.

— Віддалене управління. Можливість управління функціями мультиварки на відстані. Зазвичай для цього використовується не класичний пульт ДУ, а відповідний додаток, який встановлений на смартфон, планшет або інший гаджет. Деякі моделі з цією функцією можуть керуватися навіть через Інтернет (фактично — з будь-якої точки світу). Наявність дистанційного управління є зручною не тільки самою можливістю змінювати налаштування на відстані — мобільні пристрої часто мають досить широкий функціонал, який значно перевершує можливості управління зі штатної панелі мультиварки.

– Захист від дітей. Під захистом від дітей в даному разі мається на увазі можливість заблокувати панель управління мультиваркою – щоб допитлива маленька дитина не змогла увімкнути пристрій або поміняти виставлені робочі налаштування. При цьому для дорослого зняття блокування не становить проблем. В ідеалі ця функція повинна поєднуватися з надійним замком на кришці, проте сам собою захист від дітей ще не гарантує наявності такого замку — цей момент не завадить уточнити окремо.

Можливість повністю зняти кришку мультиварки. Ця особливість зручна насамперед при чищенні і митті — кришку зручніше мити окремо, до того ж вона не буде заважати при обробці чаші. Крім того, знімна кришка полегшує упаковку пристрої для зберігання і транспортування.