Порівняння Amazfit GTR Mini vs Amazfit GTS 4 Mini

Види сповіщень, а також базові функції голосового зв'язку, підтримувані гаджетом.

— Сповіщення. У класичних розумних годинниках і фітнес-браслетах конкретний функціонал таких сповіщень може бути різним — від звичайного звукового або вібросигналу до можливості побачити на екрані номер абонента і прийняти/відхилити виклик. Але в будь-якому разі такі сповіщення часто виявляються більш помітними для користувача, ніж власний сигнал смартфона, що знаходиться глибоко в кишені або сумці.

— Голосове управління. Можливість управління пристроєм за допомогою голосових команд. Щоб смартгодинник або фітнес-браслет виконали якусь просту функцію, достатньо промовити її назву.

– Голосовий асистент. У годиннику з підтримкою голосового помічника рівень взаємодії користувача з пристроєм виводиться на новий якісний лад. Найпопулярніші віртуальні помічники – це Google Assistant і Amazon Alexa. У «яблучних» пристроях роль помічника виконує Apple Siri, в носимих гаджетах Samsung — віртуальний підмайстер Bixby. На відміну від функції управління голосом помічник не просто включає ту чи іншу функцію, а дає змогу виконувати певні операції в додатках, що потребують фідбеку.

— Звуковий сигнал. Можливість подавати звукові сигнали за допомогою вбудованого динаміка. Ця функція буде корисна насамперед у ситуаціях, коли гаджет знаходиться не на руці — наприклад, якщо він використовується в р...олі будильника і знімається на ніч.

— Вібрація. Вібросигнал на зразок того, що застосовується в мобільних телефонах. У носимих гаджетах такий сигнал особливо зручний за рахунок того, що пристрій постійно контактує з шкірою власника, завдяки чому вібрація відмінно відчувається – причому незалежно від рівня шуму навколо. Крім того, віброрежим стане в нагоді і в тихій обстановці, де гучний звуковий сигнал небажаний.

— Вбудований мікрофон. Власний мікрофон, вбудований в корпус пристрою. Таке обладнання може використовуватися з різними цілями, залежно від типу і функціоналу гаджета. Насамперед, без мікрофона неможливе голосове спілкування. Інша функція, для якої мікрофон обов'язковий — голосовий помічник (див. вище). А в дитячих маячки може передбачатися можливість дистанційно увімкнути мікрофон з батьківського гаджета і послухати, що відбувається навколо дитини; докладніше див. відповідний пункт нижче.

— Гучний зв'язок (динамік). Можливість роботи гаджета в режимі гучного зв'язку, з використанням вбудованого динаміка і мікрофону для бесіди. У звичайних розумних годинниках (див. «Тип») ця функція дає змогу розмовляти через годинник, не витягуючи смартфон з кишені; в годинниках-телефонах гучний зв'язок дає можливість обійтися без навушників та гарнітур, а для дитячих маячків дана функція практично обов'язкова. Правда, гучність вбудованого динаміка зазвичай невисока, так що в галасливій обстановці його потужності може не вистачити.

Види спортивних і медичних вимірювань, підтримувані гаджетом (плюс деякі функції схожого призначення, такі як <відстеження сну, розумний будильник, рівень стресу та жіночий календар). Зазначимо, що функції з цього списку можуть зустрічатися не тільки в спеціалізованих фітнес-браслетах (див. «Тип»), але і в більш традиційних пристроях на зразок розумних годинників. А ось, власне, найпопулярніші варіанти:

— Частота пульсу. Частота серцевих скорочень — один з найважливіших фізіологічних параметрів людини. Так, щоб спортивне тренування було максимально ефективним, пульс повинен перебувати у визначеному діапазоні (конкретне значення залежить від мети тренування та особистих особливостей користувача). А при деяких захворюваннях і процедурах лікування прискорення або уповільнення пульсу може бути важливим сигналом, у тому числі попередженням про небезпеку.

— Тиск (тонометр). Датчик, який дає змогу заміряти артеріальний тиск користувача. Варто враховувати, що точність такого датчика зазвичай досить невисока, похибка вимірів може становити 10 % і навіть більше; так що повноцінного медичного тонометра він не замінить. З іншого боку, гаджет з даною функцією цілком здатний визначити критичне підвищення або зниження тиску, що дасть змогу своєчасно п...рийняти необхідні заходи.

— ЕКГ (кардіограма). Датчик, що дає змогу одержувати детальні дані про роботу серця користувача. Зазначимо, що такий датчик не є повноцінним електрокардіографом — по суті, він являє собою прогресивний різновид пульсометра, здатний відстежувати особливості серцевого ритму. Тим не менш, навіть цього вистачає, щоб виявити деякі небезпечні явища — наприклад, фібриляцію передсердь, яка спершу буває непомітна для людини — і вчасно вжити відповідних заходів.

— Рівень кисню в крові. Датчик (так званий пульсоксиметр), що визначає насиченість крові киснем (сатурацію); при цьому вимірювання здійснюється неінвазивним методом — без проколів та інших ушкоджень шкіри. Як і більшість «медичних» датчиків в наручних гаджетах, не відрізняється точністю і не є повноцінним медичним приладом, однак цілком здатен зреагувати на критичне зниження рівня кисню в крові. Вважається, що наявність пульсоксиметра актуальна насамперед при деяких захворюваннях, коли сатурація може знижуватися через саму хворобу або особливості лікування, що застосовується. Однак ця функція може стати в нагоді і цілком здоровим користувачам, які часто бувають на великій висоті — насамперед альпіністам і повітроплавцям.

— Температура тіла. Наявність датчика для вимірювання температури дає змогу проводити вимірювання без застосування термометрів. Звичайно, похибки дають про себе знати, тому легке відхилення від норми можна і не визначити, але суттєве збільшення температури пристрій легко зафіксує.

— T° навколишнього середовища. Незважаючи на те, що розумні годинники носяться на тілі, вбудовані датчики в них зазвичай призначаються для вимірювання температури навколишнього повітря. Ця інформація може знадобитися як для загальної оцінки оточуючих умов, так і для специфічних цілей - зокрема, прогнозу погоди. Нерідко годинники з цією функцією мають також барометр (див. «Навігація»).

— Кількість кроків. Традиційний крокомір — функція для підрахунку кількості кроків, зроблених користувачем. При таких вимірюваннях зазвичай використовуються дані з акселерометра, і результати виходять досить точними: сучасні акселерометри в більшості своїй добре калібровані і цілком здатні відрізняти струси при кроках від помахів рукою і інших сторонніх рухів. Винятком є поїздки у наземному транспорті: багато наручних гаджетів сприймають тряску як кроки, що варто враховувати при оцінці отриманих результатів.

— Пройдена відстань. Вимірювання загальної відстані, пройденої користувачем. Для цього зазвичай використовуються або дані з крокоміра, або GPS-модуль (див. «Навігація»); кожен варіант має свої переваги. Так, крокомір обходиться дешевше, його можна використовувати навіть в приміщеннях без вікон, куди не доходить сигнал із супутників, і на тренажерах на зразок бігових доріжок, де користувач не рухається відносно землі. GPS, зі свого боку, дає більш високу точність, особливо на великих відстанях, і не схильний до помилкових спрацьовувань в транспорті. У деяких прогресивних гаджетах ці способи можуть поєднуватися — це недешево, проте дає змогу поєднати переваги обох варіантів і досягти максимальної точності.

— Швидкість руху. Визначення швидкості руху користувача. Як і для пройденої відстані, вимірювання може здійснюватися різними способами; детальніше про них див. вище. Тут же відзначимо, що багато гаджетів з цією функцією здатні не тільки визначати поточну швидкість, але також постійно фіксувати її значення і виводити різні показники: максимальна досягнута швидкість, середнє значення за тренування тощо.

— Витрата енергії (калорії). Вимірювання кількості калорій, витраченої користувачем в процесі руху. Ці дані є досить приблизними, оскільки обчислюються за непрямими параметрами (швидкість і дальність руху, особисті особливості людини тощо). Тим не менш, навіть такої точності буває цілком достатньо для визначення загальної ефективності тренувань.

— Кількість спалюваного жиру. Вимірювання кількості жиру, спаленого за тренування. Як і у випадку з калоріями (див. вище), результат таких вимірювань виходить досить приблизними. Тим не менш, на практиці абсолютна точність не потрібна, а дані про усунення надлишків жиру можуть стати потужним засобом мотивації.

— Час активності. Вимірювання загального часу, протягом якого користувач активно рухається. У багатьох моделях таке вимірювання може передбачати додаткові можливості — наприклад, фіксацію декількох періодів активності з перервами між ними і визначення співвідношення між часом руху і часом відпочинку.

— Розумний будильник. Будильник, що відслідковує фази сну користувача і подає сигнал для пробудження в оптимальний для цього період. Людський сон складається з чергування фаз, і пробудження в «невдалу» фазу створює відчуття в'ялості і розбитості, навіть якщо часу на сон було достатньо. Розумний будильник дає змогу уникнути таких ситуацій; його робота заснована на відстеженні пульсу, темпу дихання та інших параметрів, які розрізняються в залежності від фази сну. Варто враховувати, що відхилення сигналу від заданого часу може становити до півгодини, проте зазвичай це відхилення в бік більш раннього підйому. У результаті ризик запізнитися з розумним будильником — нульовий, а «недоспаний» час компенсується оптимальним моментом пробудження.

— Відстеження сну. Оцінка якості сну базується на даних з бортових датчиків фітнес-браслетів або розумного годинника. Зокрема, пульсометр контролює кількість скорочень серцевого м'яза, акселерометр – рухи користувача. Датчик рівня кисню в крові, якщо такий є в розпорядженні носимого гаджета, підвищує точність збору відомостей про якість сну. За показаннями сенсорів фіксуються моменти входу у фазу глибокого сну та виходу з неї. Саме в цей період відбувається відновлення нервової системи та накопичення енергії на день майбутній. У глибокому сні людина може повністю перезавантажитись і набратися сил, у стадії швидкого сну мозкова активність практично не відрізняється від стану неспання. Функція аналізу якості сну допомагає визначити найбільш підходящі тимчасові рамки для сну і надає персоналізовані рекомендації для поліпшення нічного відпочинку.

– Рівень стресу. Рівень стресу організму дає можливість оцінити метрика, що визначає варіабельність серцебиття – різницю у часі між послідовними скороченнями серцевого м'яза. До уваги також беруться частота дихання, максимальне споживання кисню та його надмірне споживання після тренування. Оцінка рівня стресу дає чітке уявлення про переживання користувача протягом дня, разом з тим цінність цього параметра полягає у визначенні найбільш оптимального режиму тіла для тренування. Висока варіабельність серцевого ритму зазвичай вказує на гарну форму для занять спортом, низька може говорити про втому, зневоднення або погане самопочуття. Усе це безпосередньо впливає на здатність ефективно тренуватися. Чітких одиниць виміру рівня стресу не існує — у смартгодинниках параметр зазвичай показується у вигляді шкали від 0 до 100, нерідко із зазначенням кількості годин перебування організму у стресі та часу його відновлення до нормального стану.

– Жіночий календар. Інструмент для відстежувння менструального циклу у представниць прекрасної статі тримає руку на пульсі подій передбачуваних дат менструального періоду, дає змогу визначити найсприятливіші дні для зачаття, допомагає вчасно помітити тривожні симптоми та запобігти багатьом захворюванням при порушеннях циклу. Виходячи із загальної тривалості циклу, пристрій розраховує імовірну дату початку наступної менструації. У жіночому календарі фіксуються дати циклу, вікна фертильності та день овуляції. Додаючи в нього власні нотатки, можна відслідковувати коливання сну, апетиту, спортивної форми, зміни настрою та прогнозувати самопочуття на певний день.

Крім описаних вище, у сучасних наручних гаджетах можуть зустрічатися і більш специфічні види вимірів.

Діагональ дисплея, встановленого в гаджеті; для круглих екранів, відповідно, вказується діаметр.

Більш великий екран, з одного боку, виходить більш зручним у використанні, з іншого — помітно впливає на габарити всього пристрою, що особливо критично для наручних гаджетів. Тому виробники вибирають розмір дисплея у відповідності з призначенням і функціоналом кожної конкретної моделі — щоб і місця на екрані вистачало, і саме пристрій було не надто громіздким.

Також варто сказати, що екрани зі схожою діагоналлю можуть мати різні пропорції сторін. Наприклад, традиційні розумні годинник зазвичай оснащуються квадратними або круглими матрицями, тоді як у фітнес-браслетах екрани часто роблять витягнутими у висоту.

Розмір екрану годин точок (пікселів) по горизонталі і вертикалі. Загалом це один з показників, що визначають якість зображення: чим вище роздільна здатність, тим чіткіше і рівніше картинка на екрані (при тій же діагоналі), тим менш помітні окремі точки. З іншого боку, зростання кількості пікселів впливає на вартість дисплеїв, їх енергоспоживання і вимоги до апаратної платформи (потрібна більш потужна «начинка», яка і сама буде коштувати дорожче). Крім того, специфіка використання розумних годин така, що у них «наворочені» екрани високої роздільної здатності просто нічого. Тому сучасні наручні аксесуари використовують дисплеї з відносно невеликим роздільною здатністю: наприклад, 320х320 при діагоналі близько 1,6" вважається цілком достатнім показником навіть для годин преміумкласу.

Щільність точок на екрані гаджета, а саме — кількість пікселів, що припадає на кожен дюйм матриці по вертикалі або горизонталі.

Чим вище PPI — тим вище деталізація екрана, тим більш чітким і згладженим виходить зображення. З іншого боку, цей показник відповідним чином впливає на ціну. Тому чим вище щільність точок — тим більш прогресивною, зазвичай, є гаджет і на загальних можливостей. Втім, при виборі екрану виробники враховують загальне призначення і функціонал пристрою; так що навіть невелика кількість PPI зазвичай не заважає комфортному використанню.

Ємність акумулятора, штатно встановленого в гаджеті.

Теоретично чим вища ємність, тим більший час роботи на заряді може забезпечити батарея. Однак на практиці автономність гаджета залежить ще й від його енергоспоживання, а воно визначається характеристиками дисплея і «начинки». Тому порівнювати з ємності батареї можна лише моделі одного типу з дуже схожими характеристиками; а для точної оцінки автономності краще орієнтуватися на прямо заявлений час роботи в тому чи іншому режимі (див. нижче).

Також варто сказати, що ємні батареї неминуче виходять досить важкими і громіздкими. Так що ємність акумуляторів, що встановлюються в наручний гаджети, сильно обмежується також габаритами і вагою.

Час, який гаджет здатний працювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батарейки) у звичайному режимі використання. У цьому варіанті значення вказуються днями, що свідчить про витривалість пристрою.

Під нормальним режимом, як правило, мається на увазі робота з порівняно невисоким навантаженням. Дисплей у цей час може відображати якісь дані, також можуть працювати базові функції (підрахунок кроків, періодична перевірка пульсу тощо), однак у будь-якому випадку енергоспоживання виходить невисоким. Тому час роботи у звичайному режимі може бути досить вражаючим, аж до кількох тижнів, а то й місяців. Однак при виборі не завадить звернути увагу на заявлений час в активному режимі (див. нижче) — особливо якщо тривалий час роботи має вирішальне значення, або ж ви плануєте інтенсивно експлуатувати гаджет. Реальна автономність пристрою, швидше за все, виявиться десь посередині між цими двома значеннями залежно від фактичного навантаження. Якщо для гаджета вказано лише час у звичайному режимі — варто вибирати з певним запасом.

Час, який гаджет здатний пропрацювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батарейки) в активному режимі використання.

Для годинників-телефонів (див. «Тип») під цим, зазвичай, мається на увазі режим розмови, для інших гаджетів — режим інтенсивної роботи, коли використовується велика кількість функцій та датчиків і йде постійний обмін інформацією зі смартфоном/планшетом. Втім, конкретне розуміння «активного режиму» у різних виробників може відрізнятися: одні вказують час при максимальному навантаженні (тобто, по суті, гарантований час автономної роботи), інші — в деякому «середньому режимі». Однак у будь-якому разі це досить наочний параметр, що непогано описує автономність тієї чи іншої моделі (і набагато більш близький до реальних показників, ніж згадане вище час у звичайному режимі).

Відзначимо, що для моделей з датчиком GPS (див. «Навігація») в характеристиках може додатково уточнюватися час активної роботи з використанням такого датчика. Детальніше див. «Час роботи (GPS)»

Час, який гаджет здатний пропрацювати на одному заряді акумулятора (або комплектної батарейки) при використанні GPS-датчика.

Даний параметр уточнюється переважно для висококласних годинників туристичного призначення, призначених для досвідчених мандрівників, військових, рятувальників, дайверів, пілотів тощо. В подібних пристроях використовуються прогресивні GPS-приймачі, які самі по собі можуть споживати досить значну кількість енергії; крім того, робота приймача неминуче супроводжується використанням інших функцій — передачею навігаційних даних на інший пристрій (зазвичай по Bluetooth), роботою з власними вбудованими картами тощо. Тому час роботи з використанням GPS виходить досить скромним — він може бути в рази, а то і на порядки менше часу роботи в активному і тим більше в звичайному режимі (про те й інше див. вище).

Нагадаємо також, що зазначені в характеристиках показники автономності є приблизними – на практиці вони можуть відрізнятися (в ту чи іншу сторону, залежно від конкретних особливостей застосування). Проте, за цими показниками цілком можна оцінювати фактичні можливості годинника і порівнювати їх між собою: різниця в заявленому часі роботи, як правило, пропорційно відповідає і різниці в практичній автономності.