Порівняння Philips Avent SCF293/00 vs Miniland Warmy Digy

Тип визначає загальне призначення приладу.

— Стерилізатор. Пристрій, призначений для стерилізації дитячого посуду (пляшок, сосок і пустушок, ложок, стаканчиків тощо). Основне призначення стерилізатора — знищення шкідливих бактерій; використовувати для цього спеціалізований прилад зручніше, а нерідко і ефективніше, ніж застосовувати підручні засоби (наприклад, кип'ятіння в каструлі). Стерилізатори можуть використовувати різні принципи роботи (див. «Принцип роботи», «Стерилізація»).

— Підігрівач. Пристрій, призначений для підігріву дитячого харчування до оптимальної температури. Такий прилад більш зручний, ніж традиційна плита або мікрохвильовка — він зазвичай оснащується терморегулятором і ефективно нагріває їжу для малюка, не перегріваючи її.

— Підігрівач-стерилізатор. Універсальні пристрої, здатні працювати і в ролі підігрівача, і в ролі стерилізатора (див. вище). Коштують досить дорого, однак цей недолік компенсується тим, що замість двох окремих пристроїв можна використовувати одне багатоцільове (яке за підсумками може обійтися дешевше, та й місця займає менше).

Стерилізатори з цією особливістю складаються з головного блока та кількох знімних модулів-контейнерів під предмети, що стерилізуються. Найчастіше в комплекті поставляється високий контейнер, для пляшечок, і маленький — для сосок, пустушок та інших «дрібничок». Використовувати модулі можна як окремо, так і разом — в останньому випадку вони зазвичай встановлюються один на інший, на зразок кошиків пароварки. Подібність посилюється тим, що більшість подібних стерилізаторів використовують саме пару (див. «Стерилізація»), хоча в додаток до неї може передбачатися і холодний спосіб обробки.

В будь-якому випадку, модульна конструкція дозволяє оптимально підлаштувати прилад під особливості ситуації. Наприклад, для стерилізації декількох пустушок достатньо встановити лише один маленький контейнер — це не тільки забезпечить економію електрики, але і позитивно позначиться на ефективності самої процедури. А використання відразу двох модулів, зі свого боку, дозволяє економити час.

— Регулювання температури. Можливість точно виставляти температуру підігрівання на свій розсуд (в підігрівачах і підігрівачах-стерилізаторах, див. «Тип»). Дана функція дає змогу оптимально підлаштувати прилад під ту чи іншу ситуацію — наприклад, для різного віку дитини рекомендована температура харчування теж буде різною.

— Підтримання температури. Підігрівачі з даною функцією здатні не тільки нагріти холодне дитяче харчування до потрібної температури, але і зберігати цю температуру. Таким чином, батькам не обов'язково годувати дитину відразу ж після закінчення нагрівання, побоюючись, що інакше харчування охолоне — зняти пляшечку можна і пізніше, у максимально зручний момент.

— Автовимикання. Автоматичне вимикання приладу — зазвичай після закінчення програми роботи. Зміст і особливості цієї функції можуть бути різними. Так, у найпростіших підігрівачах автовимикання дає змогу уникати перегрівання — при досягненні потрібної температури спрацьовує термодатчик. У стерилізаторах дана функція забезпечує економію енергії — процедура триває рівно стільки часу, скільки потрібно для ефективної стерилізації, і не більше. Крім того, автовимикання може спрацьовувати при недостатній кількості води в баку парового стерилізатора — це запобігає перегріванню і поломці вже самого приладу. У будь-якому разі дана функція забезпечує додаткову зручність, а іноді —...і безпеку при користуванні пристроєм.

— Дисплей. Наявність в приладі власного дисплея. Зазвичай, це найпростіший чорно-білий РК-екран. Тим не менш, на такий екран може виводитись досить різноманітна інформація: температура (фактична та/чи запланована), обрана програма, час роботи (виставлений або такий, що залишився), налаштування таймера, рівень води, залишок антибактеріального засобу (в хімічних стерилізаторах), заряд батареї і багато іншого. Конкретні можливості залежать від моделі приладу, проте дисплей в будь-якому разі робить управління більш зручним і інформативним.

— Таймер. Найчастіше у цьому разі мається на увазі таймер відстрочки старту, що використовується в приладах з функцією підігрівача (див. «Тип»). Дана функція дає можливість «зарядити» прилад заздалегідь і задати час старту з таким розрахунком, щоб нагрівання закінчилося в потрібний час, щоб, наприклад, до повернення з прогулянки вдома вже чекала пляшечка з підігрітим молоком.

— Індикатор готовності. Індикатор, що сигналізує про досягнення потрібної температури або закінчення програми стерилізації. Зазвичай використовують світловий сигнал — наприклад, лампочка увімкнена в процесі нагрівання і гасне при його закінченні.

- Підігрів (рідке живлення). Низькотемпературний режим підігріву молока або рідкого харчування в теплій воді з температурою до 50 °С. При такому типі нагріву ємності не перегріваються — їх можна брати в руки. Однак і за часом процес підігріву розтягується надовше.

- Підігрів (густе живлення). Режим для підігріву каш і густих сумішей гарячою водою (70 – 80 °С і більше). Дістаючи з апарату нагріту в цьому режимі ємність необхідно дотримуватися запобіжних заходів, оскільки нею можна обпалити руки.

- Швидкий Підігрів. Застосовується для прискореного розігріву дитячого харчування, як правило, за допомогою невеликої кількості пари. Нагріті в швидкому режимі пляшечки потрібно витягувати з приладу з особливою обережністю, щоб уникнути ризику отримання опіків.

- Розморожування. Режим передбачає дбайливе розморожування молока або харчування в пляшечці до рідкого стану без підігріву.

— Додатково. Тут можуть зустрічатися функції, не позначені вище.

Додаткові предмети, що входять у комплект поставки, крім самого приладу.

— Щипці. Спеціальні щипці, призначені для вилучення оброблюваних предметів з приладу. Таке пристосування актуально насамперед для парових стерилізаторів (див. «Стерилізація») — при такій обробці предмети сильно нагріваються, і діставати їх руками буває незручно.

— Ліфт. Пристрій, покликаний полегшити діставання пляшечки з підігрівача. Зазвичай має вигляд кошики з довгою ручкою, на яку і ставиться пляшка; після закінчення нагріву кошик разом з пляшкою можна з легкістю отримати з робочої камери.

— Мірний стаканчик. Мірні стаканчики в даному випадку, зазвичай, призначаються для заливання води в сам прилад. Підігрівачі нерідко працюють за принципом водяної бані, та й для парових стерилізаторів (див. «Стерилізація») вода потрібна за визначенням. Відміряти необхідну для роботи кількість води простіше за допомогою комплектного мірної склянки.

— Контейнер для розігріву їжі. Спеціальний контейнер, призначений для розігріву в підігрівнику густий їжі — такий, як каші або фруктові/овочеві пюре. Гріти таку їжу в пляшечці незручно, а іноді і неможливо; контейнер ж робиться досить містким і широким.

— Соковитискач для цитрусових. Пристосування для отримання соку з апельсинів, лимонів...та інших цитрусових. При вичавлюванні фрукт потрібно спочатку розрізати навпіл, потім кожну половинку притиснути м'якоттю до спеціального ребристому виступу на соковитискачу і сильно натиснути.

Максимальна кількість предметів, помещающееся в пристрій за раз.

Практично всі підігрівачі (див. «Тип») робляться «однозарядними» — на практиці часто виникає необхідність гріти відразу кілька пляшок з молоком. А ось стерилізатори часто призначаються для декількох предметів відразу — це дозволяє економити час на обробці. При цьому більш місткий прилад, з одного боку, зручніше при великій кількості посуду, з іншого — більш важкий, громіздкий і коштує дорожче. Так що при виборі варто враховувати, що важливіше — компактність або можливість роботи з великою кількістю предметів.

Відзначимо, що в моделях для пляшечок і баночок (див. «Призначення») ємність зазвичай вказується для ємностей з вузьким горлечком; широкої посуду в такий прилад поміститься менше. А для універсальних приладів, розрахованих і на пляшечки/баночки, і на соски/пустушки, зазвичай наводиться ємність тільки з пляшок; кількість місць під соски і пустушки може бути менше, це варто уточнювати перед покупкою.

Час, що витрачається приладом на один стандартний цикл стерилізації.

В ідеалі це має бути якомога меншим — адже чим швидше працює стерилізатор, тим більше часу він економить. Водночас при електричному нагріванні або ультрафіолетовому типі стерилізації висока швидкість вимагає більш потужною «начинки», що, зі свого боку, позначається на енергоспоживанні, ціною та габарити приладу. А в моделях, що нагріваються від НВЧ-печей, фактичний час роботи програми залежить від потужності печі; при цьому в характеристиках може приводитися час для нагріву на потужності 1200 Вт і більше, а така потужність забезпечується далеко не всіма мікрохвильовками.

Номінальна потужність, споживана пристроєм під час роботи.

Даний параметр вказується для моделей, що підтримують живлення від мережі (див. вище). При цьому навіть найбільш потужні і «ненажерливі» стерилізатори і підігрівачі споживають всього лише близько 1 кВт — нормальна домашня розетка без проблем забезпечує таку потужність. Тому даний показник актуальний переважно для тих, хто принципово піклується про максимальної економії електрики.

Країна походження бренду, під яким продукція представлена на ринку. Найчастіше вказується за національною ознакою компанії або місцем розташування її штаб-квартири. При цьому фактичні виробничі потужності бренду нерідко відрізняються від країни походження.

Відзначимо, що якість продукції, що випускається залежить не стільки від географії, скільки від особливості організації процесів і контролю якості на всіх етапах виробництва. Тому національні упередження щодо брендів з певних регіонів, як правило, нічим не підкріплені. Звертати увагу на країну походження бренду необхідно лише в тому випадку, якщо стоїть завдання принципово підтримати або ж обійти стороною виробника з конкретної держави.