Порівняння WinGun W401 vs Umarex DX17

Тип описує загальний принцип роботи пістолета/револьвера. Серед пневматичних моделей в наш час можна зустріти газобалонні, мультикомпресійні, компресійні, PCP і пружинні пістолети (поршневі і з газом), а також моделі з електроприводом (AEG). Окремі категорії являє собою зброя з вогнепальним принципом роботи — моделі під патрон Флобера, а також стартові пістолети. Ось більш детальний опис кожного з цих типів:

— Газобалонний. Найпоширеніший в наш час різновид короткоствольної пневматики. В якості джерела енергії в таких пістолетах використовується газ зі спеціальних балонів — найчастіше у вигляді стандартних змінних балончиків на 12 г вуглекислоти. Виняток становлять лише деякі моделі для страйкболу калібром 6 мм — в них може використовуватися так званий грін-газ, що заправляється в резервуар в магазині (або рукоятці); а деякі страйкбольні пістолети допускають відразу обидва варіанти живлення. Однак у будь-якому разі газобалонні моделі мають ряд переваг, що і забезпечило їх популярність. По-перше, вони прості у використанні і потребують мінімум зусиль — не потрібно морочитися з накачуванням або зведенням механізму, досить вчасно міняти балончики. По-друге, таке живлення дає з...могу застосовувати систему Blow-back для максимальної схожості з бойовою зброєю (див. нижче). По-третє, всі подібні пістолети робляться багатозарядними. По-четверте, тільки такий тип живлення ідеально підходить для створення пневматики у форм-факторі револьверів. До недоліків газобалонних систем можна віднести необхідність купувати не тільки кулі, але й газ, а також зниження ефективності в холодну погоду; однак ці моменти здебільшого не є критичними.

— Пружинно-поршневий. Механізм, заснований на використанні підпружиненого поршня, що рухається в спеціальному циліндрі. Такий поршень при зведенні зброї відходить назад і фіксується стопором, а при натисканні на спуск — вивільняється і рухається вперед, виштовхуючи повітря в ствол. Перед кожним пострілом потрібно вручну зводити зброю, а в більшості подібних моделей — ще й заряджати чергову кульку. Це не дуже зручно, особливо в тих ситуаціях, коли стріляти потрібно багато. Крім того, пружинно-поршневий механізм дає помітну віддачу — причому досить специфічну, відмінну від вогнепальної зброї; а для зведення в більшості пістолетів цього типу використовується перелом ствола, що має ще й свої недоліки (докладніше див. «Система зведення»). З іншого боку, у пружинно-поршневих моделей є і помітні переваги. Насамперед це простота конструкції, наслідком якої є надійність, невисока вартість і великі можливості по тюнінгу. Другий момент — гарна повторюваність пострілів, оскільки при кожному зведенні в поршень надходить стандартна порція повітря. А пістолети-«переломки» ще й оснащуються досить довгими стволами, що дає змогу збільшити довжину прицільної лінії і підвищити точність прицілювання.

— З газовою пружиною. Різновид описаного вище пружинно-поршневого механізму, в якому роль пружини грає герметичний циліндр зі спеціальним газом. Всередині такого циліндра рухається власний поршень, при зведенні зброї газ стискається, при пострілі — розширюється, штовхаючи основний поршень. Подібна пневматика працює помітно тихіше і м'якше пружинно-поршневих моделей, віддача виходить не такою явно вираженою, а сама газова пружина практично не втрачає своїх властивостей у міру зносу і може необмежений час зберігатися в стиснутому стані. З іншого боку, такі механізми досить дорогі і громіздкі, а згадані переваги не так часто виявляються вирішальними. Тому в короткоствольній пневматиці газові пружини не набули особливого поширення.

— PCP (попереднє накачування). Пістолети, джерелом енергії яких є повітря високого тиску, закачане в спеціальний незнімний резервуар. Ємність такого резервуара зазвичай дає змогу зробити близько декількох десятків пострілів на одному заряді, а тиск всередині може досягати 200 атмосфер і навіть більше, завдяки чому можна досягти високої початкової швидкості кулі. При цьому PCP-пневматика дає непогану повторюваність пострілів (як мінімум на більшій частині заправки, до критичного зниження тиску), а віддача у неї практично відсутня. З іншого боку, резервуар неминуче виходить досить громіздким, що позначається на вазі і габаритах всієї конструкції; а єдиний варіант його більш-менш комфортного розміщення — під стволом — помітно впливає ще й на баланс (центр ваги виходить зміщеним вперед). Крім того, сама процедура заправки досить складна: треба або накачувати повітря спеціальним насосом (який далеко не завжди постачається в комплекті), або використовувати додаткове обладнання на кшталт компресора або водолазного балона. Як наслідок, PCP-пістолети в наш час зустрічаються досить рідко, а призначені вони переважно для спортсменів.

— Мультикомпресійний. Як і в описаних вище PCP-моделях, джерелом енергії в таких пістолетах служить вбудований резервуар для повітря. Однак заряду в резервуарі вистачає тільки на один постріл, повітря накачується вручну, вбудованим насосом, а для досягнення повного тиску потрібно зробити кілька рухів важелем насоса. В якості важеля найчастіше використовується цівка, що гойдається, або верхня частина кожуха-затвора; при цьому резервуар не обов'язково кожен раз накачувати на повну, а вибираючи те або інше число рухів важеля, можна регулювати початкову швидкість кулі. Мультикомпресійні моделі відносно прості і недорогі, вони дають змогу досягти високої швидкості кульки, практично не дають віддачі і не потребують складної процедури заправки повітрям. Один з ключових недоліків подібної конструкції — необхідність накачування перед кожним пострілом, що буває досить утомливо. Другий нюанс — погана повторюваність пострілів: навіть при однаковій кількості рухів важелем насоса тиск у резервуарі може дещо відрізнятися від накачування до накачування. Крім того, для комфортного використання важіль насоса повинен бути досить довгим, що відповідним чином позначається на довжині всього пістолета; однак цей момент можна розглядати і як перевагу: збільшення довжини ствола позитивно позначається на точності стрільби, а нерідко — і на початковій швидкості кулі.

— Компресійний. Спрощений аналог описаного вище мультикомпресійного механізму: у конструкції також є резервуар для повітря і вбудований насос, проте для заповнення резервуара достатньо зробити всього один рух важелем насоса. З точки зору переваг такі моделі поєднують в собі особливості мультикомпресійних і пружинно-поршневих пістолетів. З одного боку, вони не дають віддачі і можуть довгий час знаходитися у зведеному стані; з іншого — для зведення зброї достатньо лише одного руху, а найчастіше ця процедура поєднується ще й з перезаряджанням. Головним недоліком даного типу зброї є те, що для досягнення гарної дулової енергії за рахунок лише одного накачування потрібен великий резервуар і довгий важіль насоса. Через це подібні пістолети доводиться робити дуже довгими і важкими, що створює незручності у використанні. Як наслідок, цей тип механізму особливого поширення не отримав.

— AEG (електроприводний). Пневматика, що використовує в якості джерела енергії привод від електромотора. За конструкцією робочого механізму вона схожа з пружинно-поршневою — основу цього механізму складають циліндр і підпружинений поршень. Однак поршень в даному разі відводиться назад не вручну, а за допомогою згаданого електромотора. Таким чином, стрілку не потрібно робити «зайвих рухів», пов'язаних зі зведенням зброї. Крім того, такий принцип роботи дає змогу передбачити навіть повністю автоматичний режим стрільби — власне, багато короткоствольних AEG копіюють навіть не традиційні пістолети, а пістолети-кулемети. Окремо варто відзначити, що AEG'и не особливо поширені серед традиційної пневматики, зате вони дуже популярні в пістолетах для страйкболу, що використовують пластикові кульки калібру 6 мм (докладніше див. «Калібр»).

— Під патрон Флобера. Зброя, що використовує патрон Флобера (калібр 4 мм). Детальніше про цей патрон див. «Тип боєприпасів», тут же відзначимо, що найчастіше такі моделі виконуються у вигляді револьверів (див. «Форм-фактор»). По суті вони являють собою дрібнокаліберну вогнепальну зброю; однак дульна енергія, пробивна спроможність і забійна сила у таких револьверів настільки невисока, що у багатьох країнах вони законодавчо прирівняні до пневматики і продаються без спеціальних дозволів. Варто враховувати, що така зброя більш вимоглива до обслуговування, ніж пневматика, воно потребує регулярного чищення і змащення (бажано після кожного застосування, оскільки капсульний склад, який є основою метального заряду в патронах Флобера, дуже агресивно взаємодіє з металом ствола). Втім, для деяких користувачів цей момент є швидше перевагою — він підсилює схожість з бойовою зброєю. А ось із однозначних недоліків подібних моделей варто відзначити високу вартість боєприпасів: один патрон Флобера обходиться помітно дорожче свинцевої кульки і набагато дорожче звичайної.

— Під холостий патрон. Різновид зброї, також відомий як «стартові пістолети». Строго кажучи, такі пістолети є вже не зброєю, а спеціальними піротехнічними засобами. Так, холостий («світлошумовий») патрон не має кулі (докладніше див. «Тип боєприпасів») і при пострілі дає лише звуковий ефект і спалах; а в ствол пістолета встановлюється заглушка, так що вистрілити з нього бойовим або навіть травматичним набоєм неможливо. Тим не менш, стартові пістолети зазвичай повністю імітують роботу автоматики бойових аналогів — віддачу, викид гільз, затворну затримку тощо. Першопочатково такі засоби широко використовувалися для подачі сигналу «старт» у спортивних змаганнях — звідси і назва. Однак у наш час сфера їх застосування значно ширша: пістолети під холостий патрон застосовуються під час зйомки кіно, для подачі звукових сигналів на далекі відстані, при навчанні службових собак, у тренуваннях професійних стрільців (як для холощения, так і для привчання до звуку пострілу і віддачі) тощо.

Робоча довжина ствола, встановленого в пістолеті / револьвері - від патронника до дульного зрізу. "Тип") вказується довжина внутрішнього стволика, по якому безпосередньо рухається куля. Від даного параметра безпосередньо залежать три основні моменти: початкова швидкість кулі, довжина прицільної лінії і габарити зброї.

У короткоствольній (до 20-25 см) пневматиці і револьверах Флобера довгий ствол дозволяє домогтися більш високих початкових швидкостей. Правда, жорсткої залежності тут немає, і моделі з однаковими розмірами ствола можуть помітно відрізнятися по початковій швидкості (тим більше що остання залежить ще від ряду параметрів, перш за все принципу роботи — см. «Тип»). Однак довгоствольні пістолети в цілому краще підходять для стрільби на далекі дистанції, ніж короткоствольні. Це пов'язано з другим нюансом — довжиною прицільної лінії: довгий ствол дозволяє збільшити відстань між мушкою і цілком, за рахунок чого знижуються похибки при прицілюванні. Однак що стосується габаритів, то збільшення довжини ствола не тільки робить зброю більш громіздким, але і погіршує його баланс, так як центр ваги через це зміщується вперед.

Існує ще пара нюансів, пов'язаних з цим показником. Вище) довжина ствола вибирається відповідно до розмірів зброї, з якого скопійована дана модель. "Тип") даний параметр взагалі не вказується, так як повноцінний ствол в таких пістолетах фактично відсутня.

Початкова швидкість кулі - тобто швидкість кулі на виході зі ствола-забезпечується пістолетом / револьвером. Відзначимо, що в деяких видах зброї фактична початкова швидкість може змінюватися; докладніше про це см. «Тип», а тут відзначимо, що для подібних моделей в характеристиках зазвичай вказується середнє значення для ідеальних умов.

В цілому чим більше швидкість кулі-тим далекобійна зброя і тим вище його пробивна здатність. У світлі цього в деяких країнах цей показник є підставою для законодавчих обмежень на продаж пневматики (як правило, сумлінні продавці володіють відповідною інформацією). А для страйкбольної зброї цей момент важливий з міркувань безпеки: занадто висока швидкість кульки підвищує ймовірність травм. Втім, страйкбольні пістолети зазвичай видають не більше 100 м / сек. За мірками класичної пневматики це дуже небагато: більшість короткоствольної пневматики потрапляє в діапазон 100 – 125 м/с, в окремих моделях початкова швидкість може досягати 125 – 150 м/с і навіть більше.

У» флоберах " швидкості вище: показник до 175 м/с вважається відносно невисоким, до 200 м / з — середнім, а окремі довгоствольні моделі видають і більше 200 м / сек. Однак варто враховувати, що мова йде про заявле...ні виробником швидкостях, тоді як фактичні показники будуть сильно залежати від характеристик патрона (навішування, склад, якість збірки). Тому реальні початкові швидкості в такій зброї можуть помітно відрізнятися від заявлених.

Система зведення, передбачена в зброї — тобто спосіб переведення його механізму в стан готовності до пострілу.

Цей параметр актуальний переважно для класичної пневматики; тут можна зустріти пістолети із автозведенням, переломом ствола, а також затворів і курковими системами. Зброя під патрон Флобера і під холостий патрон (див. «Тип») практично вся робиться із автозведенням, як виняток зустрічаються окремі куркові моделі. А особливості різних систем такі:

— Автозведення. Системи, що передбачають автоматичне зведення зброї перед кожним пострілом; іншими словами, з таким пістолетом стрільцю не потрібно вчиняти ніяких додаткових дій для зведення зброї. Переваги таких систем очевидні — вони роблять стрільбу максимально простою та зручною Так що саме цей варіант найбільш популярний в сучасній короткоствольній пневматиці; інші системи зведення використовуються переважно там, де без них не можна обійтися з конструктивних причин. Однак варто мати на увазі, що особливості роботи автозведення можуть бути різними, залежно від типу і форм-фактора зброї (про те й інше див. вище). Так, пістолети з blow-back (див. нижче) і моделі типу AEG зазвичай мають автозведення в повноцінному розумінні слова, тобто для кожного пострілу досить натискати на спуск, і зусилля на спуску залишається незмінним і досить невисоким. Тим не менш..., для першого пострілу в таких пістолетах може знадобитися зведення курка або навіть рух затвором. В револьверах під автозведенням зазвичай мається на увазі так званий механізм подвійної дії, де зведення курка (і проворот барабана) здійснюється мускульною силою стрілка при натисканні на спуск. Такий формат роботи вимагає значного зусилля при спуску, тому більшість подібних револьверів дають змогу зводити курок і окремо; зустрічаються також пістолети без blow-back з такою можливістю. А для компресійних і мультикомпресійних моделей автозведення вказується в тому випадку, якщо механізм пістолета зводиться прямо в процесі накачування; в такій зброї без «зайвих рухів» між пострілами все одно не обійтися.

— Затвор. Системи, що передбачають ручне зведення перед кожним пострілом за допомогою затвора. Зустрічаються переважно в двох типах пневматичних пістолетів. Перший тип — більшість PCP-пневматики. У таких моделях затвор має вигляд окремої рукоятки або важеля; в багатозарядних моделях за рахунок його руху в ставол подається черговий заряд з магазину, в однозарядних — відкривається і закривається патронник, даючи змогу зарядити зброю. Завдяки такому формату роботи кількість деталей, які рухаються в зброї в момент пострілу, зводиться до абсолютного мінімуму, що, зі свого боку, зменшує струси — важлива перевага з урахуванням того, що PCP-пістолети використовуються переважно у спортивній високоточній стрільбі. Другий тип пістолетів з цією системою зведення — пружинно-поршневі моделі. При цьому в класичній пневматиці калібру 4.5 мм роль затвора зазвичай виконує важіль, така зброя зазвичай робиться однозарядною і має оригінальний дизайн; а страйкбольні моделі калібру 6 мм копіюють бойові пістолети і зведення в них здійснюється аналогічним способом — рухом кожуха-затвора (затворної рами) назад-вперед.

— Перелом ствола. Спосіб зведення, зустрічається виключно в пружинно-поршневих моделях (див. «Тип»). Ствол у таких пістолетах встановлюється на поворотному кріпленні і при зведні повертається вниз, за рахунок чого зброя буквально «переламується» навпіл (звідси і назва). При цьому поршень стає на бойове зведення, а патронник відкривається для перезарядки (подібна зброя робиться тільки однозарядною). Моделі з переломною конструкцією прості, недорогі, невибагливі в обігу і вимагають мінімуму навичок, завдяки чому підходять навіть для стрільців початківців. З іншого боку, таку зброю немає сенсу робити багатозарядною, а кріплення ствола може розбовтуватися по мірі зносу. Також варто відзначити, що ствол в «переломуваннях» повинен бути досить довгим, інакше зусилля при зведенні було б занадто високим для нормальної роботи зі зброєю. Цей нюанс може бути як перевагою, так і недоліком, залежно від планованого застосування пістолета.

— Куркове. Системи, в яких перед кожним пострілом потрібно вручну зводити курок. Досить рідкісний варіант; зустрічається, зокрема, в окремих пістолетах, де від автозведення відмовилися заради зниження вартості та/або спрощення конструкції, а також деяких мініатюрних револьверах, де розмір зброї не дозволив передбачити повноцінний механізм подвійної дії (автозведення).

Тип боєприпасів, на які розрахований пістолет/револьвер.

В пневматиці можуть використовуватися кулька або свинцеві кулі , а окремі моделі сумісні відразу з обома різновидами. У зброї під патрон Флобера і холостий патрон тип боєприпасів очевидний вже з назви. А ось більш детальний опис кожного варіанту:

— Кулька. Звичайні круглі кульки; для традиційної пневматики калібру 4.5 мм вони робляться з металу, для страйкбольних пістолетів калібру 6 мм — з пластика (хоча зрідка зустрічаються і інші матеріали). Власне, Страйкбольна "зброя" за визначенням використовує тільки кульки, під інші типи зарядів воно не робиться. Що стосується класичної пневматики, то тут основною перевагою даного варіанту можна назвати невисоку вартість — кульки десь на порядок дешевше свинцевих куль. Крім того, вони мають непогану пробивну здатність, а магазини і системи перезарядки під кульки виходять гранично простими. З іншого боку, подібні боєприпаси гірше підходять для точної стрільби на далекі дистанції. По-перше, кульки поступаються кулям по балістичним характеристикам; по-друге, вони зазвичай робляться з твердої сталі і практично не підходять для роботи з нарізними стволами. З іншого боку, для розважальної стрільби і нескладних тренувань на відносно невеликій дальності ці моменти не мають вирішального значення; так що саме даний тип боєприпасів найбільш поширений в сучасних пневматичних пістолетах.

...- Свинцеві кулі. Кулею в даному випадку називають снаряд спрямованої форми, з чітко вираженою передньою і задньою частиною. Конкретна форма таких снарядів може бути різною, проте всі вони мають ряд загальних особливостей. Так, будь-яка куля при тій же початковій швидкості летить далі і потрапляє точніше, ніж кулька. А в якості матеріалу зазвичай використовується свинець або інший м'який метал, що дає цілий ряд переваг. По-перше, кулі відмінно працюють з нарізними стволами: краї кулі чітко входять в канавки на внутрішній поверхні (багато кулі навіть здатні злегка розширюватися в момент пострілу, для максимально щільного розташування в стволі), снаряд ефективно розкручується і стабілізується, при цьому знос нарізів виходить мінімальним. По-друге, кулі розплющуються при попаданні в більш-менш тверду поверхню — це зводить до мінімуму ризик рикошетів. У той же час кулі коштують дорожче, ніж кульки, а в багатозарядних моделях вимагають більш складної конструкції магазинів і механізмів перезарядки. Як наслідок, в короткоствольній пневматиці даний тип боєприпасів зустрічається порівняно рідко — переважно в професійних далекобійних пістолетах, а також в моделях, де це обумовлено особливостями конструкції (зокрема, кулі краще підходять для пружинно-поршневих «переломок»).

- Кульки / свинцеві кулі. Можливість використовувати відразу обидва описаних вище типу боєприпасів, на вибір. Відзначимо, що подібна універсальність може реалізовуватися по-різному: одні пістолети/револьвери дійсно є універсальними за типом боєприпасів (хіба що під кожну різновид знадобиться свій магазин), інші випускаються в двох окремих версіях — під кулі і під кульки. Цей момент варто уточнювати окремо перед покупкою. Також варто враховувати, що у «всеїдній» зброї з нарізним стволом по можливості краще використовувати кулі, а кульки варто розглядати як запасний варіант. Це пов'язано з тим, що кульки погано сумісні з подібною зброєю; докладніше див.

- Патрон Флобера. Дрібнокаліберний (4 мм) патрон, фактично представляє собою капсуль з кулею, без Порохової навішування (або з дуже невеликою кількістю пороху — у вигляді лічених крупинок). Фактично є вогнепальним боєприпасом, однак за балістичними характеристиками зброю під патрон Флобера можна порівняти з пневматикою, завдяки чому в багатьох країнах воно офіційно прирівняне до пневматичного і продається без спеціальних дозволів (втім, цей момент не завадить уточнити окремо). Відзначимо, що переважна більшість зброї під цей патрон відноситься до револьверів; пістолети зустрічаються рідко і мають специфічну конструкцію (докладніше див.

- Холостий патрон. Патрон з гільзою, капсулем і пороховим зарядом, аналогічний за конструкцією повноцінному вогнепальному боєприпасу — за винятком того, що в його складі відсутня куля. Замість цього дульце гільзи обжимається у вигляді «зірочки» або прикривається заглушкою з легко руйнується матеріалу на зразок пластика. "Тип"), але і в більшості травматичних і бойових пістолетів відповідного калібру; однак пістолети під Холостий патрон зазвичай не вимагають спеціальних дозволів, і відпрацьовувати з ними базові навички (включаючи роботу з віддачею і реакцію на постріл) можуть всі бажаючі.

Тип прицільного пристосування, передбаченого в конструкції пістолета / револьвера.

Переважна більшість короткоствольної пневматики,» флоберів " і стартових пістолетів оснащуються найпростішими механічними прицільними пристосуваннями у вигляді мушки і цілика. У пневматичній зброї моделей з регульований і нереґульований прицілом приблизно порівну; в револьверах Флобера можливість налаштування зустрічається дещо рідше, ніж нерегульовані мушка і цілик; а в моделях під холостий патрон в принципі не має сенсу передбачати регулювання. Бувають пістолети / револьвери і зовсім без прицільних пристосувань.

Ось загальні особливості різних типів прицілу:

— Нереґульований. Мушка і цілик, закріплені нерухомо і не передбачають ніякої додаткової настройки. Перевагами такої конструкції є простота, невисока вартість і надійність; крім того, подібний приціл практично неможливо збити за рахунок випадкового удару мушки або цілика об сторонній предмет. Головним недоліком є власне неможливість регулювання, що не дозволяє підлаштувати Прицільні пристосування під зміну відстані, бічний вітер або відхилення, обумовлені похибками виробництва. З іншого боку, для розважальної стрільби на невеликі дистанції ці моменти не мають вирішального значення, а Серйозний заводський брак на практиці зустрічається вкрай рідко. Так що якщо м...аксимальна точність не має для вас вирішального значення — нерегульованого прицілу може виявитися цілком достатньо.

— Регульований. Прицільні пристосування з можливістю настройки; при цьому конкретні можливості такого налаштування можуть бути різними. Один з найпопулярніших варіантів — Регулювання цілика по висоті, для пристрілки зброї під конкретну дистанцію. Для цього зазвичай використовується мікрометричний гвинт. Інший варіант-цілик з можливістю пересування по горизонталі, він призначений переважно для компенсації похибок в конструкції самої зброї, що дають бічний зсув точки попадання. Найбільш просунуті моделі-переважно високоточні спортивні пістолети-дозволяють регулювати цілик по обох осях. Як би там не було, регульований приціл складніше і дорожче нерегульованого, він може зажадати додаткової настройки силами самого користувача, зате з такими пристосуваннями можна домогтися максимальної точності стрільби.
Також відзначимо, що в продажу можна зустріти пневматику, укомплектовану оптичними або коліматорними прицілами; вони теж є регульованими.

— Бути відсутнім. Відсутність власних прицільних пристосувань-вкрай рідкісний варіант, що зустрічається в двох різновидах пневматичного і аналогічного зброї. Перша-це деякі пружинно-поршневі і PCP-пістолети (див. "Тип") з довгими стволами і високою початковою швидкістю кулі, призначені для високоточної стрільби. Вони мають кріплення під приціл (див.нижче) або посадочні місця для таких кріплень, що дозволяє стрілку вибрати Прицільні пристосування на свій смак. Другий різновид-це Револьвери (переважно під патрон Флобера) мініатюрних розмірів, спочатку не розраховані на прицільну стрільбу в класичному розумінні цих слів.

Наявність кріплення для додаткового прицілу в конструкції пістолета / револьвера.

Такі кріплення розміщуються у верхній частині зброї і призначаються насамперед для оптичних і коліматорних прицілів. Найбільш популярним різновидом кріплень в короткоствольній пневматиці є планка Вівера/ Пікатінні: вона має Т-подібний профіль і характерні поперечні прорізи для жорсткої фіксації встановлених аксесуарів. Формально планки Уівера і Пікатінні — це різні типи посадочних місць; однак більшість прицілів, доступних на цивільному ринку, Сумісні відразу з обома різновидами, так що ці види кріплень зазвичай не поділяють.

Основна маса зброї з кріпленням для прицілу - це пневматичні пістолети двох різновидів: потужні далекобійні моделі для високоточної стрільби, а також копії бойової зброї, переважно пістолетів-кулеметів (у тому числі призначені для страйкболу). У револьверах Флобера додаткові кріплення майже не застосовуються: встановлювати на таку зброю оптику/Коліматори не має особливого сенсу через невелику ефективної дальності. А в пістолетах під Холостий патрон планка для прицілу може передбачатися виключно як декоративний елемент, що підсилює зовнішню схожість з бойовою зброєю; таке «кріплення» навіть може являти собою муляж, що не відповідає стандартним розмірам і не придатний для розміщення прицілів (що, втім, в даному випадку не є недоліком).

Загальна довжина зброї - як правило, від дульного зрізу до деталі, яка виступає найдалі назад (зазвичай це нижня частина рукоятки). Цей параметр не тільки дозволяє оцінити загальну компактність пістолета, але також може стати в нагоді для підбору аксесуарів для нього — наприклад, кобури, чохла або сумки для перенесення.

Загальна вага зброї. Зазвичай, в характеристиках вказується: «порожня» вага, без витратних матеріалів (кулі/патрони, балончики).

Даний параметр має двояке значення. З одного боку, важкий пістолет/револьвер утомливо тримати на вазі тривалий час; до того ж збільшення ваги нерідко пов'язане зі збільшенням довжини ствола, за рахунок чого центр ваги зміщується вперед — а це ще більше посилює незручність. З іншого боку, масивність дає додаткову схожість з бойовою зброєю і загальне враження солідності, а в моделях з Blow-back (див. вище) ще й знижує віддачу, що відчувається. Тому значну вагу багато хто вважає швидше перевагою, ніж недоліком.

Відзначимо, що в моделях під патрон Флобера і холостий патрон вага більш-менш відповідає бойовій зброї аналогічної моделі або розмірів. В пневматиці ж діапазон може бути досить великим, тим більше, що далеко не кожен такий пістолет скопійований з бойового. Тут варто відзначити, що наймасивнішими виходять PCP-моделі (див. «Тип»): за рахунок вбудованого резервуара вага таких пістолетів зазвичай складає 1 кг і більше. Мультикомпресійна пневматика трохи легше — тут можна зустріти зброю вагою до 900 г і навіть до 800 г. Максимальний показник для AEG'ів — 900 – 1000 г, а в найлегших моделях вага не перевищує 700 г. А серед пружинно-поршневих і га...зобалонних моделей зустрічається практично будь-яка вага — від невеликої (менше 600 г) до значної (більше 1 кг).