Порівняння BRESSER Junior 40x-1024x vs BRESSER Biolux NV 20-1280x

— Оптичний. Традиційні мікроскопи, робота яких заснована на використанні лінз і інших оптичних елементів. Дають змогу забезпечити високу якість зображення і гарну кратність збільшення, при цьому не залежать від електрики (хіба що для системи підсвічування можуть знадобитися батарейки). В мікроскопах цього типу використовуються традиційні окуляри, проте є окремі моделі, що допускають підключення зовнішньої камери і виведення зображення на дисплей комп'ютера. Також зазначимо, що це єдиний принцип, який застосовується в стереоскопічних моделей (див. «Тип»)

— Цифровий. Мікроскопи цього типу фактично являють собою цифрові камери, доповнені потужної збільшує оптикою. Зображення з такої камери треба виводити на екран; деякі моделі оснащені власними дисплеями, інші екранів не мають, і їх потрібно підключати до комп'ютера/ноутбука. Перевагою першого різновиду є незалежність від зовнішнього обладнання, переваги другого варіанта — компактність і порівняно невисока вартість. Водночас варто відзначити, що по мірі збільшення більшість цифрових мікроскопів поступається оптичним, а для стереоскопічного зображення цей принцип не підходить.

— Оптико-цифрової. Мікроскопи, що поєднують в собі особливості оптичних та цифрових моделей (див. відповідні пункти). Від «чисто цифрових» приладів такі моделі відрізняються більш прогресивною оптикою, з револьверною головкою і...високою кратністю збільшення; від оптичних — вбудованою камерою і використанням екрану в ролі окуляра (традиційні окуляри в оптико-цифрових моделях не застосовуються).

Діапазон кратностей збільшення, забезпечуваний приладом — від мінімальної до максимальної.

Кратність мікроскопа вираховується за формулою «кратність окуляра помножити на кратність об'єктива». Наприклад, 20х об'єктив з 10х окуляром дадуть кратність 10*20 = 200х. Сучасні мікроскопи можуть оснащуватися револьверними головками на кілька об'єктивів, зум-об'єктивами (див. нижче) і змінними окулярами — так що в більшості моделей кратність можна регулювати. Це дозволяє підлаштовувати пристрій під різні ситуації: коли потрібно розглянути дрібні деталі, використовується високий ступінь збільшення, а ось для розширення поля зору кратність потрібно зменшувати.

Детальні рекомендації по оптимальним кратностям для різних завдань можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що багато виробників йдуть на хитрість і вказують максимальне значення кратності по ступеню збільшення, що досягається з додатковою лінзою Барлоу. Така лінза дійсно може дати серйозний приріст кратності, проте не факт, що зображення при цьому вийде якісним; докладніше див. «Комплектація».

— Монокуляр. Окуляр з однією лінзою, в який можна дивитися тільки одним оком. З очевидних причин використовується тільки в біологічних мікроскопах (див. «Тип»). Перевагами монокулярів є насамперед менші розміри і вартість, ніж у інших різновидів; крім того, вони не вимагають підстроювання по міжзрачковій відстані. З іншого боку, постійно дивитися одним оком в окуляр втомлює, тому даний варіант слабо підходить для ситуацій, коли у мікроскоп доводиться заглядати часто і довго.

— Бінокуляр. Здвоєний окуляр, в який можна дивитися відразу обома очима. Зазначимо, що така оптика застосовується не тільки в стереомікроскопах, першопочатково призначених для розглядання предмета через два об'єктива (див. «Тип»), але і в біологічних мікроскопах з одним об'єктивом. Річ у тім, що дивитися в оптичний прилад двома очима значно зручніше, ніж одним, очі при цьому менше навантажуються і втома настає не так швидко. Тому для серйозних завдань, пов'язаних з частим використанням мікроскопа, оптимальним варіантом є бінокуляри (або тринокуляри, див. нижче). Коштує така оптика дорожче монокулярної, проте це компенсується зручністю використання.

— Тринокуляр. Різновид бінокуляра (див. відповідний пункт), доповнений третім оптичним каналом для спеціальної камери-відеоокуляра. Така камера, зазвичай, підключається до ПК або ноутбука; встановивши її в гніздо для третього ок...уляра, можна здійснювати фото - і відеозйомку, а також виводити зображення в реальному часі на екран комп'ютера. Одночасно з цим можна дивитися в мікроскоп і звичайним способом. Пристрої з тринокулярами дуже функціональні і універсальні, однак складні і коштують недешево.

— LCD-екран. Наявність у мікроскопа LCD-екрану, що замінює традиційний окуляр. До такого приладу не потрібно кожен раз нахилятися для перегляду зображення, що буває дуже зручно, якщо спостереження потрібно поєднувати з веденням записів та іншими подібними заняттями. Мікроскопи подібної конструкції зазвичай мають функцію фото - і відеозйомки, а також різні вбудовані інструменти — наприклад, масштабну сітку для оцінки розмірів видимих об'єктів, що виводиться прямо на екран. Крім того, зображення на екрані може бачити не тільки безпосередній користувач, але і всі, хто перебуває поруч; такі можливості бувають незамінні під час навчальних занять, консультацій, презентацій тощо. З іншого боку, подібні мікроскопи виходять громіздкими і дорогими.

— Кратність збільшення. Кратність збільшення, забезпечувана окуляром. Цей параметр, поряд з кратністю об'єктива, впливає на загальну кратність збільшення приладу (див. вище). Класичним варіантом для окулярів в мікроскопах вважається 10х, однак зустрічаються і більш високі значення. В комплект поставки може входити кілька окулярів, різної кратності — для зміни загального ступеня збільшення. Зустрічається позначення кратності з буквеним індексом, наприклад, WF10x. Це означає, що окуляр має розширене поле зору (WF — широке, EWF — екстра-широке, UWF — надшироке). – Нахил. Кут нахилу окуляра вказується щодо горизонталі — і лише в тих моделях, де окуляр не є вертикальним і не має регулювання за кутом нахилу (про те й інше див. нижче). Найбільш популярний варіант у подібних моделях – 45°, коли окуляр розташований, по суті, рівно посередині між строго вертикальним і горизонтальним положенням. Такий нахил досить зручний у різних ситуаціях — і якщо користувач сидить за столом, і якщо він стоячи нахиляється до мікроскопа, що стоїть на столі. Не такий популярний, але все ж дуже поширений варіант – 30°, що передбачає ближче до горизонталі положення окулярів; така конструкція оптимально підходить для роботи сидячи, але нахилятися до подібного приладу вже не дуже зручно. І навпаки, кут 60° відмінно підходить для роботи стоячи, але і тільки; тому цей варіант можна зустріти дуже рідко, буквально в поодиноких моделях.

– Регульований нахил. Можливість змінювати кут нахилу окуляра дає можливість підлаштовувати пристрій під конкретні ситуації. Так, для роботи, сидячи за столом, краще підходить невеликий нахил (близький до горизонталі), а якщо потрібно постійно нахилятися до мікроскопа — кут краще збільшити, піднявши окуляр ближче до вертикалі. Водночас регульований нахил ускладнює конструкцію приладу та збільшує її вартість, тому що на практиці реальна потреба у подібному функціоналі виникає не так часто. Також варто сказати, що для спрощення конструкції в деяких моделях похилим робиться весь встановлений на основі прилад – включаючи об'єктив і предметний столик. Однак такі пристрої мають інший недолік: нахил предметного столика прямо пов'язаний з нахилом окуляра, і якщо потрібно розмістити препарат строго горизонтально – то оптику неминуче доведеться встановити вертикально, без інших варіантів. Тому регульований нахил (в усіх варіантах) у час зустрічається досить рідко.

– Без нахилу. Ще більш рідкісний і специфічний варіант: окуляр і вся оптична система в таких моделях розташовані вертикально. У подібний мікроскоп не дуже зручно дивитися, навіть стоячи над робочим столом, а для сидячого становища такі моделі взагалі практично непридатні. З іншого боку, у цієї конструкції є і свої переваги. Насамперед вона виходить простішою і надійнішою, ніж у аналогах із похилим окуляром — завдяки відсутності додаткових дзеркал та призм; а предметний столик у таких пристроях завжди розташований горизонтально, що буває важливо при роботі з деякими препаратами.

— Посадковий діаметр. Номінальний діаметр окуляра, використовуваного в мікроскопі, а також діаметр отвору в тубусі, призначеного для встановлення окуляра. В сучасних мікроскопах використовується кілька стандартних діаметрів, зокрема, 23 і 27 мм. На практиці цей параметр необхідний насамперед у тому випадку, якщо планується купувати запасні або змінні окуляри до мікроскопа, або якщо у господарстві» вже є окуляр, і потрібно оцінити його сумісність з даною моделлю.

— Діоптрійна корекція. Діапазон діоптрійної корекції, передбачений в окулярі. Така корекція застосовується для того, щоб короткозора або далекозора людина могла дивитися в мікроскоп без окулярів або контактних лінз. У більшості моделей з даною функцією діапазон корекції становить близько 5 діоптрій в обидві сторони; це дає змогу використовувати мікроскоп при невисокому і середньому ступені короткозорості/далекозорості.

Тип і/або розмір предметного столика, встановленого в мікроскопі. Нагадаємо, предметний столик – це поверхня, на якій розміщується досліджуваний препарат.

— Стаціонарний. Предметний столик, закріплений нерухомо; наведення на різкість в таких мікроскопах здійснюється за рахунок руху вгору-вниз тубуса з об'єктивом і окуляром. Такі системи прості і недорогі, проте наводити різкість, дивлячись в окуляр, що постійно рухається, не дуже зручно. Крім того, для прогресивних біологічних мікроскопів (див. «Тип») з бінокулярами і тринокулярами (див. «Окуляр») цей варіант слабо підходить ще й з деяких конструктивних причин. А ось абсолютна більшість стереомікроскопів оснащується саме стаціонарними столиками – це найбільш розумна конструкція з урахуванням специфіки застосування.

— Рухомий. У мікроскопах цього типу вся оптична система нерухомо закріплена на штативі, а предметний столик може переміщатися вгору-вниз для наведення оптики на різкість. Така конструкція зустрічається виключно в біологічних мікроскопах (див. «Тип»). Вона трохи складніше і дорожче, ніж при нерухомому столику, але в той же час значно зручніше: при наведенні на різкість окуляр не рухається, що дає змогу з комфортом підлаштовувати зображення, не відриваючись від спостереження. Крім того, саме рухомий столик є найбільш підходящим для прогресивних приладів з бінокулярами і тринокулярами (див. «Окуляр»), практично всі подібні мікроскопи мають подібне обладнання....

Що стосується розмірів предметного столика, то вони можуть варіюватися від 75х75 мм до 240х200 мм і навіть більше. Тут при виборі варто враховувати плановані розміри досліджуваних препаратів.

Особливості конструкції конденсора, встановленого в мікроскопі.

Конденсор є частиною системи підсвічування в біологічних мікроскопах (див. «Тип»). Це оптична система, яка особливим чином оброблює потік світла, що надходить на препаратное скло. Для різних ситуацій можуть знадобитися різні способи такої обробки; відповідно, в мікроскопах можуть застосовуватися різні види конденсорів. Тим не менш, найпопулярнішим в наш час є найпростіший конденсор Аббе. Він забезпечує концентрацію пучка світла і рівномірний його розподіл по полю зору. Першопочатково таке пристосування призначене для досліджень методом світлого поля, проте може застосовуватися і для фазоконтрастних спостережень. Конденсор Аббе може оснащуватися ірисовою апертурною діафрагмою — з її допомогою можна знизити яскравість освітлення — а також кольоровими світлофільтрами.

Інші, більш специфічні види конденсорів (наприклад, фазовий або темного поля) зазвичай купуються окремо і в стандартне оснащення мікроскопа включаються рідко.

В характеристиках конденсора може зазначатися N. A. — розмір апертури (діючого отвору) в міліметрах, наприклад, N. A.=1,2. Це досить специфічний параметр; досить сказати, що він підбирається виробником під комплектні об'єктиви і на вибір мікроскопа принципово не впливає.

— Регулювання міжзінична відстані. Можливість змінювати відстань між окулярами в бінокулярному або тринокулярному мікроскопі (див. «Окуляр»). Для нормальної видимості необхідно, щоб відстань між лінзами окулярів відповідала відстані між зіницями користувача. У різних людей це відстань розрізняється, відповідно, для комфортного використання може знадобитися дана налаштування.

— Регулювання яскравості. Можливість змінювати яскравість підсвічування — для налаштування освітлення під особливості ситуації. Наприклад, для дослідження тонкого прозорого препарату в світлому полі висока яскравість буде зайвою, а ось при просвічуванні щільного темного об'єкта без неї не обійтися.

— Освітлення по Келлеру. Наявність у мікроскопі освітлення по системі Келлера. Таке освітлення застосовується виключно в біологічних моделях (див. «Тип») , воно є ознакою приладу професійного рівня. Система Келлера ускладнює і здорожує конструкцію, крім того, для неї може знадобитися специфічна настроювання, проте при правильному налаштуванні якість освітлення виходить дуже високим, а зображення — максимально достовірним. Відзначимо, що в мікроскопах зустрічається т. зв. «спрощена система Келлера», коли налаштування виставляються на заводі і не піддаються зміні; проте в даному випадку мова йде про саме повноцінне, регульоване освітлення по Келлеру.

— Запис фото / відео. Можливість фото - і відеозйомки зображення, видимого в мікроскоп. Особливості реалізації цієї функції в різних мікроскопах можуть бути різними. Приміром, одні моделі потрібно підключати до комп'ютера, інші можуть записувати матеріали безпосередньо на карту пам'яті або інший носій. Також самі камери, здійснюють зйомку, можуть бути як вбудованими, так і знімними (див. «Комплектація»/відповідні пункти).

Способи передачі даних на інші пристрої, передбачені в конструкції мікроскопа.

Даний параметр актуальний перш за все для цифрових і оптико-цифрових моделей, а також для окремих оптичних приладів, оснащених камерами. Всі описані мікроскопи можуть оснащуватися виходами AV і HDMI, універсальними портами USB, картрідерами для знімних носіїв, а також бездротовими модулями Wi-Fi. Ось докладний опис кожного інтерфейсу:

– AV-вихід. Аналоговий вихід для передачі відеосигналу. Застосовується перш за все для прямої трансляції зображення з камери мікроскопа, а в деяких моделях — ще й для перегляду відзнятих матеріалів, збережених в пам'яті. Такі виходи не підтримують роздільних здатностей HD і в цілому за загальною якістю «картинки» поступаються HDMI (при тих же характеристиках камери). З іншого боку, конкретно для мікроскопів ці моменти не так часто є критичними; аналогові роз'єми все ще досить популярні і в звичайній відеотехніці, і в спеціальному обладнанні; а реалізація цього інтерфейсу обходиться недорого. Тому AV-виходи можна зустріти навіть в досить прогресивних моделях.

— HDMI. Цифровий вихід для передачі відеосигналу. Аналогічно AV, може використовуватися як для трансляції в реальному часі, так і для застосування мікроскопа в ролі відеоплеєра при перегляді збережен...их матеріалів (якщо така можливість в даній моделі взагалі передбачена). При цьому такі виходи є більш прогресивними, ніж аналогові AV: через HDMI можна передавати зображення HD-якості (в тому числі Full HD і вище), а сигнал дуже стійкий до перешкод. Також нагадаємо, що даний інтерфейс надзвичайно поширений в сучасній відеотехніці – зокрема, наявність хоча б одного входу HDMI є практично обов'язковою для телевізорів і моніторів з підтримкою HD-стандартів. З іншого боку, реалізація HDMI обходиться помітно дорожче, та й застосовувати його має сенс з досить прогресивними камерами, які самі по собі помітно впливають на ціну мікроскопів. Тому подібні виходи можна зустріти переважно в досить дорогих і прогресивних приладах.

— USB. Універсальний роз'єм, що допускає різні варіанти застосування; конкретний набір цих варіантів напряму пов'язаний з функціоналом мікроскопа. З характерних прикладів використання USB можна назвати такі: копіювання відзнятих фото і відео на комп'ютер або ноутбук; трансляція зображення в реальному часі; дистанційне управління через ПК/лептоп (наприклад, переміщенням препаратоводителя); зарядка вбудованого акумулятора тощо. Конкретний тип USB-розєму в мікроскопі може бути різним, однак в комплекті, як правило, постачається відповідний кабель для підключення до стандартного повнорозмірного порту.

– Кардридер. Пристрій для роботи з картами пам'яті – зазвичай SD, а в мініатюрних кишенькових моделях — microSD. На такі карти зазвичай записуються матеріали, відзняті камерою. Загалом дана функція помітно полегшує копіювання інформації на інші пристрої, що також мають кардридери — насамперед ноутбуки та ПК; а мініатюрні карти microSD підтримуються ще й смартфонами, планшетами та іншими портативними гаджетами. У будь-якому разі зняти карту з мікроскопа і встановити в інший пристрій нерідко буває простіше і швидше, ніж возитися з дротовим підключенням або зв'язком по Wi-Fi.

— Wi-Fi. Бездротовий модуль, який в даному разі застосовується переважно для зв'язку із зовнішнім пристроєм — таким, як смартфон, ноутбук або ПК. Підключення по Wi-Fi дає змогу як мінімум транслювати зображення з камери і копіювати відзняті нею фото, а нерідко — ще й управляти іншими функціями і налаштуваннями (яскравість освітлення, рух препаратоводителя тощо). При цьому відсутність дротів дає додаткову свободу переміщень і загальну зручність. Однак варто мати на увазі, що конкретний формат зв'язку може бути різним, його варто уточнювати окремо. Так, одні моделі підтримують тільки пряме підключення на відносно невеликій дистанції (на практиці — до пари десятків метрів, а то і менше). Інші здатні з'єднуватися із зовнішнім пристроєм через Інтернет, і тут вже відстань не грає ролі — був би доступ до Всесвітньої мережі. Треті допускають обидва формати роботи. Відзначимо також, що окремі прилади з такою функцією і взагалі не мають власних екранів і розраховані на застосування з зовнішніми гаджетами; така конструкція дає змогу зробити мікроскоп максимально компактним і зручним в перенесенні.

Способи живлення, що передбачені в мікроскопі. Навіть оптичним моделей може знадобитися джерело енергії для роботи підсвічування (див. вище), а для інших різновидів живлення є практично обов'язковим. Деякі моделі можуть підтримувати кілька типів живлення.

— Мережа 230 В. Підключення до звичайної розетки на 230 В. Досить зручний і практичний варіант, слабо підходить хіба що для портативних моделей (див. вище).

— USB порт. Живлення від USB роз'єму часто зустрічається в цифрових мікроскопах (див. «Принцип роботи»): пристрій живиться від того ж роз'єму, через який підключається до комп'ютера або іншого зовнішнього екрана. А в оптичних моделях подібне живлення може передбачатися у додаток до вищеописаної мережі 230 В . Зазначимо, що USB-порти, крім того, зустрічаються також в ноутбуках і інших портативних пристроях, що дозволяє застосовувати такі мікроскопи навіть за відсутності розеток поблизу. Це особливо зручно у випадку портативних приладів (див. вище).

— Акумулятор. Живлення від власного вбудованого акумулятора, в деяких випадках — незнімного. Даний варіант робить мікроскоп повністю автономним і дозволяє застосовувати його навіть при повній відсутності поблизу зовнішніх джерел живлення. З іншого боку, цей момент актуальний переважно для портативних моделей, і то лише в окремих випадках, а вбудована батарея помітно позначається на вазі, габаритах і ціну пристрою. Тому чисто акумуляторні мікроскопи зустрічаються вкрай рідко, частіше...такий спосіб живлення передбачається на додаток до мережі 230 В або USB (див. вище) — як запасний на випадок проблем з зовнішнім живленням.

— Батарейки. Ще один різновид автономного живлення, поряд з описаними вище акумуляторами. Наявність батарейного відсіку обходиться дешевше вбудованого акумулятора, однак самі батарейки доводиться купувати окремо — причому або регулярно купувати одноразові елементи, або викласти досить велику суму за акумулятори і зарядний пристрій до них. Крім того, якість батарейок сильно залежить від конкретної марки, та далеко не всі елементи можуть нормально «завести» мікроскоп і забезпечити прийнятний час автономної роботи. Тому таке живлення, як і акумуляторне, в чистому вигляді зустрічається рідко, частіше воно доповнює підключення до мережі 230 В або USB.

Додаткове оснащення, що входить в комплект поставки мікроскопа.

— Камера. У цьому випадку мається на увазі знімна камера, що встановлюється або на основний оптичний канал (для використання зовнішнього екрану в ролі окуляра), або на третій додатковий канал тринокуляра (див. «Окуляр»). Крім цього, зустрічаються також вбудовані камери (див. відповідний пункт). Деякі моделі, що поставляються без камери, дають змогу докупити її окремо, але даний варіант комплектації загалом все ж таки більш зручний.

— Адаптер для смартфона. Пристосування, що дає змогу встановлювати на мікроскоп смартфон таким чином, щоб камера апарата «бачила» зображення в окулярі. Таким чином можна проводити фото - і відеозйомку на смартфон, а також використовувати його екран в якості окуляра — наприклад, якщо зображення хочеться показати відразу кільком людям.

— Набір аксесуарів і препаратів. Набір додаткових аксесуарів для роботи з мікроскопом. У такий набір входять як мінімум препаратні і покривні скла; крім них, в комплекті можуть поставлятися інструменти для препарування, різні допоміжні склади (смола для приклеювання, масла і рідини для імерсійних об'єктивів), а також готові препарати для перевірки можливостей мікроскопа і початкового навчання роботі з ним.

— Лінза Барлоу. Додаткова лінза, яка встановлюється перед окуляром і змінює загальну кратність...збільшення — зазвичай, у бік підвищення, але можливо і навпаки. Щоб обчислити загальну ступінь збільшення при застосуванні такої оптики, потрібно початкову кратність приладу помножити на кратність лінзи: приміром, 200х мікроскоп з 1,6 х лінзою Барлоу дасть 200*1,6 = 320х збільшення. Почасти саме тому лінзи Барлоу мають дуже невисоку кратність — навіть вона дає значний приріст збільшення. Друга причина полягає в тому, що підвищувати загальну ступінь збільшення має сенс тільки до певної межі — понад цієї межі оптика буде лише розтягувати зображення, не підвищуючи деталізацію. Власне, у багатьох мікроскопах саме це і відбувається, якщо налаштувати прилад на максимальну кратність і встановити лінзу Барлоу. Так що дане пристосування варто розглядати швидше як інструмент для налаштування збільшення на середніх кратностях, а не як спосіб підвищення максимальної кратності.

— Чохол/кейсс. Футляр для зберігання і транспортування мікроскопа. Чохлами називають м'які футляри, вони призначені переважно для захисту від забруднень; кейси робляться з твердих матеріалів, вони більш громіздкі, зате здатні захистити прилад ще й від ударів і струсів.