Порівняння GRUNTEK Orca vs Stanley 1-15-676

Загальна довжина полотна ножівки.

Значення даного параметра безпосередньо пов'язано з типом пилки (див. вище). Загальне правило щодо вибору звучить наступним чином: полотно має бути вдвічі довше, ніж товщина найбільшої заготовки, яку планується пиляти. Це забезпечить оптимальну амплітуду рухів, що дозволяє уникнути зайвої втоми, а інструмент, з іншого боку, не буде занадто громіздким. Втім, довге полотно схильне пружинити, тому під час роботи з твердими породами дерева або іншими важкооброблюваними матеріалами можна брати і більш короткі пилки. А в моделях зі змінними полотнами (лучкових і лобзикових, деяких міні-пилах) дані про довжину потрібні для пошуку запасних полотен.

Загалом для нескладних побутових завдань по розпилюванню дерева оптимальною вважається довжина 280 – 300 мм. Для приватного будинку з садом, нескладних будівельних робіт варто звернути увагу на більш великі моделі — до півметра. А найбільш великі плоскі пилки можуть мати довжину 1000 мм і навіть більше. Більш детальні рекомендації по оптимальній довжині полотна під ті чи інші завдання можна знайти в спеціальних джерелах.

Щільність зубів в комплектному полотні пилки; вимірюється за кількістю зубів на дюйм довжини полотна (TPI).

Чим вищий TPI — тим дрібніший кожен окремий зуб, і навпаки. За інших рівних умов великі зуби дають змогу пиляти легко і швидко, але не дуже акуратно; дрібні — забезпечують точний і чистий розпил, проте ціною підвищених витрат сил і часу. Відповідно, при виборі пилки за цим параметром потрібно виходити з того, що в даному випадку важливіше — швидкість або точність. Крім того, TPI визначає придатність для роботи з дрібними заготовками: вважається, що найменша допустима товщина поліна дорівнює кроку трьох зубів. Приміром, в пилі на 9 TPI три зуба будуть займати 1/3", або приблизно 8,5 мм

Варто пам'ятати, що порівнювати за кількістю зубів на дюйм можна тільки інструменти одного типу і призначення. Так, наприклад, в стандартних ножівках по дереву мінімальне значення TPI становить 4, а вже в пасовочних — 9. Найбільш крупнозубими на сьогодні є пилки з пінобетону — вони мають близько 1,2 – 1,8 зубів на дюйм; а «рекордсмени» за щільністю — пилки по металу і лобзики, для яких значення TPI 24 є чи не стандартом.

Наявність загартованих зубів в полотні пилки (в моделях з знімними полотнами — як мінімум в одному з комплектних полотен).

Загартовані зуби зазвичай мають характерне темне покриття, що виділяється на тлі основного матеріалу полотна. Вони відрізняються підвищеною твердістю і міцністю, що значно збільшує термін роботи ножівки до затуплення. З іншого боку, заново заточити інструмент з такими зубами неможливо — доведеться міняти або всю ножівку, або як мінімум полотно.

Тип заточення, застосовуваний у зубах пилки. Фактично цей параметр визначає форму зуба.

— Стандартна. Зуби стандартної заточування зазвичай робляться в трикутній формі; винятком є хіба що ножівки по пінобетону, в яких «стандартні» зуби можуть мати досить специфічні обриси. Стандартна заточка досить функціональна і підходить практично для будь-якого варіанта застосування; крім того, якщо зуби не загартовані (див. вище) і мають досить великий розмір, їх при необхідності можна заточувати.

— Тригранна. Зовні зуби тригранної заточування можуть бути майже не відрізняються від стандартних; однак, якщо придивитися, можна помітити додаткову грань — як якщо б вершинку трикутного зубця хтось зрізав навскіс і заточив отриману поверхню. Також таку заточку називають 3D. Вона вважається більш ефективною і прогресивною, ніж стандартна: зокрема, пила легше йде у зворотному напрямку і зуби на такому ходу зношуються менше, що знижує втому і підвищує термін служби полотна. З іншого боку, обходяться тригранні полотна недешево, а заточити тупі зубці своїми силами неможливо — потрібно міняти пилу (у кращому випадку — саме полотно).

Основний матеріал, що використовується в конструкції рукоятки ножівки.

Насамперед зазначимо, що з якого матеріалу б не робилася рукоятка, виробник зазвичай намагається зробити її досить зручною і надійною для тримання — щоб інструмент впевнено лежав в руці, не вислизав і не приводив до надмірного стомлення. Для цього може передбачатися спеціальна форма рукояті, рельєфна насічка на поверхні і т. ін. Тому якщо брати інструмент приблизно одного цінового рівня, принципової різниці між матеріалами рукояток практично немає, і вибір за даним показником залежить переважно від особистих уподобань і симпатій користувача. Тим не менше, кожен матеріал має свої особливості:

— Пластик. Недорогий, простий в обробці і водночас досить практичний матеріал. Пластик стійкий до вологи, має низьку теплопровідність (не «холодить» руки), міцність його відносно невисока, однак для більшості випадків цілком достатня. Водночас така рукоять (особливо в недорогому інструменті, де використовуються відносно прості сорти пластику) може тріснути від сильного удару і легко дряпається.

— Пластик/гума. Рукоятки з пластику, доповнені гумовими накладками. Особливості пластику описані вище. Що ж стосується гуми, то вона передбачається переважно для зручності утримання: цей матеріал більш м'який і «чіпкий», ніж пластик, рукояті з накладками менш схильні вислизати з рук, та й тримати їх дещо комфортніше. Крім того, гума не особливо чутлива до подряпин — на такій поверхні вони...малопомітні, а то і взагалі «затягуються» самі. Поєднання пластику і гуми є одним з найбільш популярних варіантів на сьогоднішній день.

— Алюміній. Алюмінієвими рукоятками, зазвичай, оснащуються лучкові пилки по металу (див. «Тип», «Призначення»). Цей матеріал відрізняється високою міцністю, а важить небагато, проте водночас досить дорогий, через що особливого поширення не отримав. За практичним властивостям він повністю аналогічний металу (див. нижче).

— Метал. У цю категорію включені всі метали, крім алюмінієвих сплавів (див. вище). Даний матеріал дуже міцний і надійний, а коштує він дешевше алюмінію — хоча і важить більше. Однак для тримання метал (без спеціальних покриттів) не дуже зручний: вони твердий і схильний холодити руки за низьких температур повітря. Тому більшість моделей з подібними ручками — це специфічний різновид лучкових пилок: інструменти, в яких рукоятка як така практично відсутня, та її роль грає задня частина рамки. Втім, зрідка зустрічаються ножівки з окремо виконаними рукоятками з металу.

— Дерево. Класичний матеріал для рукояток, не втрачає своєї популярності в наші дні; примітний насамперед характерним зовнішнім виглядом, та й на дотик досить приємний. Втім, за експлуатаційними властивостям дерево не має особливих переваг перед пластиком, а коштувати така рукоять може набагато дорожче. Тому в сучасних ножівках дерев'яні рукоятки нерідко передбачаються не стільки з практичних, скільки з дизайнерських міркувань, а також як данина традиції — у розрахунку на покупців, що віддають перевагу «класичним» інструментам.

— Гума. В рукоятках зазвичай використовується досить щільна і тверда гума, інакше про надійність не могло б бути й мови. По своїм властивостям цей варіант аналогічний описаному вище поєднанню гуми і пластику, з поправкою на те, що пластикова основа в даному випадку відсутня. Щоправда, всередині гумової рукоятки може перебувати хвостовик полотна, що грає роль основи; однак товщина такого хвостовика невелика, тому такі рукоятки відносять до чисто гумових, а не до гумово-металевих.

— Дерево/гума. Дерев'яні рукоятки, доповнені гумовими накладками. Загалом аналогічні цільнодерев'яним (див. вище), з поправкою на те, що м'яка гума забезпечує впевнене і комфортне утримання в руці, проте закриває при цьому більшу частину візерунка на дерев'яній поверхні.

— Метал/гума. Поєднання металевої основи з гумовими накладками. Про перший матеріал див. вище, про гуму див. «Пластик/гума»; зазначимо тільки, що гумове покриття в даному випадку грає ще й роль теплоізоляції, забезпечуючи комфорт в холодну погоду.

— Алюміній/гума. Поєднання алюмінієвої основи з накладками з гуми; не має принципових відмінностей від описаного вище варіанта «метал/гума».

— Метал/пластик. Металеві рукоятки з накладками з пластику — зазвичай досить невеликими, що навіть не закривають рукоятку цілком. Пластик забезпечує додаткову зручність при утриманні: він зазвичай має насічку, що забезпечує надійний хват, а в холодну погоду такі накладки не так холодять руки, як метал.

Наявність чохла в комплекті поставки ножівки.

Чохол буде корисний для зберігання і транспортування інструмента: він закриває пилу майже цілком (зовні звичайно знаходиться тільки рукоятка), захищаючи полотно і рамку (якщо вона є) від забруднень, вологи і контактів зі сторонніми предметами. Останнє дозволяє безпечно возити пилу в одній сумці з іншими речами. Штатні чохли, зазвичай, значно зручніше імпровізованих пристосувань (зразок ганчірки, у яку загорнуто полотно), а коштують загалом недорого.