Порівняння Ballu BKX-7 vs Ballu BHP-P-9

Найбільша потужність нагріву, яка видається тепловою гарматою.

Від цього параметра залежить максимальна площа, яку агрегат здатний ефективно обігріти (див. нижче). Навіть якщо в характеристиках вона не вказана, її можна приблизно визначити з того розрахунку, що для обігріву 1 кв. м приміщення зі стандартною висотою стелі 2,5 м і хорошою теплоізоляцією буде потрібно 100 Вт теплової потужності. Якщо висота стель значно відрізняється, то необхідну потужність для обігріву можна вивести вже з об'єму приміщення — на кожні 2,5 куб. м об'єму потрібні ті ж 100 Вт (а об'єм знаходиться множенням площі на висоту стелі). Існують і більш складні формули для максимально точного розрахунку, що враховують ступінь теплоізоляції, різницю температур всередині і зовні приміщення тощо; з ними можна ознайомитися в спеціальних джерелах.

Зазначимо також, що в електричних моделях (див. «Джерело живлення») максимальна теплова потужність, крім всього вищесказаного, визначає також загальне енергоспоживання агрегата: споживана потужність (див. нижче) не може бути менше теплової (зазвичай, вона декілька вище за відведення частини енергії на роботу вентилятора). А в пристроях з водяним контуром (див. там само) фактична теплова потужність залежить від температури теплоносія на вході і на виході. Тому в характеристиках зазвичай вказується якесь стандартне значення, а в примітках уточнюється, для яких температур воно актуально (наприклад, 90°/70°).

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування приміщення та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятись. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею, яку теплова гармата здатна ефективно обігріти.

При визначенні максимальної площі зазвичай застосовується універсальна формула, що діє для всіх обігрівачів: 1 кв. м площі в приміщенні з висотою стель стандартні 2,5 м вимагає 100 Вт теплової потужності. Тому, якщо висота стелі помітно відрізняється від цього показника, фактичну площу обігріву варто перерахувати; Докладніше про перерахунок див. «Макс. теплова потужність".

Цей показник описує різницю між температурою повітря на вході в теплову гармату і температурою на виході — іншими словами, на скільки градусів підвищується температура повітря при проходженні через агрегат. Чим вище Δt — тим більш гарячим буде виходить повітря і тим уважніше потрібно бути до дотримання заходів безпеки (не розміщувати пристрій поблизу легкозаймистих і чутливих до нагрівання матеріалів, не допускати перебування людей у безпосередній близькості від виходу гармати тощо).

Штатний напруга живлення, необхідного для роботи теплової гармати.

— Однофазні (230 В). Живлення від стандартної побутової мережі, простіше кажучи — звичайних розеток. Цей варіант найбільш універсальний: 230 В можна знайти практично скрізь, куди підключено електрику (і навіть з трифазної мережі 400 В можна «зняти» таке напруження, хоча без кваліфікації електрика робити цього не рекомендується). Водночас таке живлення погано підходить для пристроїв, які споживають понад 5 кВт — у таких випадках знадобиться особливий формат підключення, та й загалом потужність агрегатів не може бути надто високою. Тому серед електричних теплових гармат (див. «Джерело живлення») робоча напруга 230 в характерно для моделей початкового рівня. А ось серед інших різновидів воно досить поширене: споживана потужність вентилятора і допоміжної електроніки зазвичай невелика, і 230 В для неї цілком достатньо.

— Трифазне (400 В). Живлення від трифазної мережі напругою 400 В. Цей стандарт вельми поширений в промисловому обладнанні з високою споживаної потужністю, і теплові гармати немає винятком: робоча напруга в 400 В, зазвичай, свідчить про високої потужності і продуктивності електричної моделі. Водночас в агрегатах з іншими типами живлення даний варіант практично не застосовується — для їх роботи досить 230 В (див. вище). Крім того, варто враховувати, що трифазне підключення є далеко не скрізь, де є електром...ережі. А тому при покупці теплової гармати під 400 В варто заздалегідь переконатися в наявності живлення під неї в запланованому місці установки.

— Однофазне/трифазне (230 / 400 В). Універсальні моделі, здатні використовувати обидва описаних вище типу мереж. Зазвичай, це електричні агрегати відносно невисокій потужності — інакше вони не могли б нормально працювати з мережами 230 В. Однак навіть для них може стати в нагоді трифазне підключення, оскільки мережі 400 В набагато краще справляються з навантаженнями в кілька кіловат; а можливість роботи з однофазним живленням страхує від ситуацій, коли трьох фаз поблизу немає.

Сила струму, споживаного тепловою гарматою на нормальному режимі роботи. Цей параметр стане в нагоді насамперед для оцінки навантаження на електромережу, що виникає під час роботи агрегата, і організації відповідного підключення. Зокрема, номінальний струм запобіжника, встановленого в ланцюзі підключення, не може бути нижчим від загального номінального струму підключеного навантаження — інакше запобіжник спрацює і живлення відключиться. А теплові гармати (насамперед електричні, див. «Джерело живлення») є досить «ненажерливими» споживачами у значенні струму.

Потужність, споживана електричними компонентами теплової гармати під час роботи.

Даний параметр дозволяє насамперед оцінити навантаження на електромережі і придатність наявного живлення для нормальної роботи агрегата: занадто висока потужність може «просадити» мережа або генератор і навіть вибити запобіжники. Цей момент є актуальним для всіх різновидів сучасних теплових гармат (див. «Джерело живлення»). Проте варто відзначити, що в деяких електричних моделях споживана потужність вказується для режиму вентиляції. У цьому режимі нагрівальний елемент не задіяний, та енергоспоживання виходить вкрай невисоким — лічені десятки ватт. У таких випадках оцінити загальну потужність можна за максимальної теплової потужності (див. вище) — в електричних моделях ці параметри практично не відрізняються один від одного.

— Спіраль. Найпростіший різновид нагрівача для електричних теплових гармат (див. «Джерело живлення»): спіраль з металу з високим опором, який нагрівається при проходженні через нього електричного струму. Спіралі коштують недорого, швидко нагріваються, забезпечують велике збільшення температури повітря (див. вище) і загалом гарну ефективність. Водночас на відкритий нагрівач може потрапити пил або інші забруднення, що призводить до появи неприємних запахів, інтенсивний нагрів «сушить» повітря, а сам елемент відрізняється підвищеною пожежною небезпекою і має відносно недовгий термін служби (простіше кажучи — досить швидко перегорає від контакту з повітрям, вологою і забрудненнями).

— ТЕН. Абревіатура від терміна «трубчастий електронагрівач». Основним елементом таких пристроїв також є металева спіраль (див. вище), проте в даному випадку вона не встановлена відкрито, а поміщена в металеву трубку, заповнену теплопровідним ізолюючим матеріалом (наприклад, кварцовим піском). ТЕНи нагріваються повільніше, ніж відкриті спіралі, і температура нагріву у них нижче, однак цей тип нагрівачів вважається більш прогресивним — насамперед завдяки тому, що захищена спіраль безпечніше і довговічніше. Крім того, невисока робоча температура також має свої переваги — великий перепад температур на вході і виході не завжди зручний, та й неприємних запахів при забрудненні ТЕНа виникає менше.

— Керамічний. Найбільш прогресивний різновид нагрівачів для теплових гармат електричного типу. Зазвичай, такі елементи мають вигляд ряду пластин із спеціальної кераміки з високою теплопровідністю. За рахунок цього можна забезпечити високу ефективність тепловіддачі при низькій робочій температурі, завдяки чому керамічні нагрівачі не спалюють пил і забруднення, практично не утворюють неприємних запахів, а ефект «висушування повітря» від них не так помітний. З іншого боку, подібне оснащення обходиться недешево.

— Теплообмінник. Різновид нагрівача, застосовувана тільки у водяних моделях (див. «Джерело живлення») і дизельних агрегатах непрямого нагріву (див. «Тип дизельної гармати»). У першому випадку теплообмінник являє собою контур, по якому проходить нагріта вода або інший теплоносій, у другому — камеру згоряння особливої конструкції. У будь-якому разі проходить через гармату повітря нагрівається за рахунок контакту з зовнішніми стінками теплообмінника. Для збільшення площі контакту та підвищення ефективності нагріву ці стінки нерідко мають складну форму — з ребристими виступами, пластинами і т. ін.

— ІЧ-пластина. Пластина особливої конструкції, що забезпечує передачу тепла насамперед за рахунок інфрачервоного випромінювання. З низки технічних причин застосовується тільки в дизельних теплових гарматах, причому, на відміну від традиційних агрегатів, ці моделі позбавлені вентилятора. Пов'язано це з тим, що ІЧ-випромінювання нагріває не повітря, а безпосередньо предмети, які знаходяться, тому забезпечувати циркуляцію повітря нема чого. ІЧ-нагрівачі зручні в тих випадках, коли потрібно обігріти лише відносно невелика ділянка в об'ємному приміщенні; крім того, їх можна ефективно використовувати навіть на відкритому повітрі, де тепло від традиційної теплової гармати просто розсіюється б в атмосферу.

Максимальна кількість повітря, яке теплова гармата здатна пропустити через себе за певний час.

Цей параметр пов'язаний зі збільшенням температури повітря (див. вище): при незмінній потужності більш висока продуктивність, зазвичай, відповідає меншому перепаду температур. Відповідно, більш продуктивна теплова гармата швидше прогріє весь об'єм приміщення, однак температура нагріву буде нижче. А значить, вибирати ж за цим параметром варто з урахуванням того, що для Вас важливіше — велика різниця температур або висока швидкість нагріву.

Спосіб регулювання потужності нагріву, передбачений в конструкції теплової гармати.

— Ступінчаста. Ступенева регулювання припускає наявність декількох фіксованих значень потужності, між якими в процесі установки і здійснюється перемикання. Точність такої установки гірше, ніж у плавною (див. нижче) навіть у тих випадках, коли фіксованих значень є досить багато. Водночас ідеальна точність потрібна далеко не завжди, а виставити конкретний розподіл простіше, ніж підбирати положення регулятора при плавного регулювання.

— Плавна. До плавним відносять системи регулювань, які не мають фіксованих ступенів і дозволяють виставити значення потужності у будь-якому діапазоні від мінімального до максимального. Завдяки цьому така налаштування надзвичайно точна, хоча в деяких випадках не так зручна, як описана вище ступінчаста.