Порівняння Shimano Sienna FG 2500 vs Ryobi Excia MX 2000

Кількість підшипників, передбачена в конструкції котушки. Підшипники використовують для зниження тертя обертових деталей, що, з одного боку, захищає такі деталі від зношування, а з іншого — зменшує зайві зусилля, що витрачаються при обертанні рукоятки. Відповідно, чим більше підшипників — тим більше вузлів тертя захищено і тим краще «оптимізована» котушка; цей параметр є непоганим показником загального класу виробу. Водночас оцінювати різні моделі потрібно з урахуванням їх призначення (див. «Тип»).

Так, у нахлистових котушках, навіть досить дорогих, зазвичай передбачається 1 підшипник — в точці установки барабана на кронштейн призначений для кріплення до вудилища. Це фактично єдиний важливий вузол тертя, тому більшої кількості підшипників просто не потрібно. Для мультиплікаторних котушок це число варіюється від 1 у відносно простих варіантах, і до 6 – 7 для преміумкласу. А в безінерційних кількість підшипників може сягати кількох десятків.

Передавальне число описує різницю в швидкості обертання шпулі і рукоятки. В характеристиках котушок його часто записують у вигляді співвідношення виду x:1, де одиниця позначає 1 оборот рукоятки, а «x» — кількість оборотів шпулі за один такий оборот. Для спрощення запису у нашому каталозі вказується тільки перше число — наприклад, позначення 5.2 відповідає передатному числу 5.2:1.

Від цього параметра залежить насамперед співвідношення між швидкістю і «тяговитістю» котушки. Так, високі передавальні числа дають змогу швидко тягнути волосінь, що важливо для проводки з високою швидкістю — але потужність таких котушок буде невисокою, для витягування великої здобичі будуть потрібні значні зусилля на рукоятці. І навпаки, при низьких цифрах швидкість руху волосіні буде невелика, але Вам не доведеться прикладати для її руху значних зусиль. У моделях безінерційного типу (див. вище) передавальні числа близько 6 – 7 позначають так звані «швидкісні» котушки, 4 – 4.5 — «силові», а проміжні значення — універсальні. Мультиплікаторні моделі в силу специфіки зазвичай мають низькі передавальні числа, а висока потужність нахлистових котушок обумовлена тим, що в них рибалка обертає барабан безпосередньо, і передавальне число дорівнює 1.

Розмір основної шпулі (барабана) котушки. Цей параметр безпосередньо впливає на вагу котушки і її стійкість до навантажень. Для нього використовується умовне позначення в тисячах; щоб не вдаватися в зайві подробиці, можна сказати, що чим більше число в такому позначенні — тим крупніше й важче барабан. Для різних цілей оптимальними будуть різні розміри. Так, шпулі на 2500 – 3000 вважаються універсальними, їх можна застосовувати і для поплавковою риболовлі, і для лову на спінінг в нескладних умовах. Менший розмір рекомендується для легких снастей, в т. ч. категорії ультралайт, а оснащення для великої і важкої здобичі (наприклад, при лові коропа) може передбачати котушки на 4500 – 5000 і навіть більше.

Кількість волосіні, яка може поміститися на основний шпулі котушки при нормальній намотуванні. Позначається у вигляді співвідношення двох цифр, перша з яких відповідає довжині намотують волосіні в метрах, а друга — товщині в міліметрах: наприклад, цифри 200/0.45 говорять про те, що на котушку може поміститися до 200 м волосіні з товщиною 0,45 мм

Для різних видів рибної ловлі існують свої рекомендації щодо оптимального значення даного параметра; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же зауважимо, що ємність шпулі вказується виключно для гладкої волосіні; при застосуванні плетеного шнура фактичні показники можуть помітно відрізнятися.

Цей параметр визначає, скільки ліски намотується/розмотується за один повний оборот рукоятки. Чим більше значення намотування волосіні за оборот, тим менше сил потрібно прикладати при витягуванні улову, водночас зростає і швидкість намотування. Середньостатистична рядова котушка намотує за один оборот рукоятки в районі 50 см волосіні.

Тягове зусилля визначає граничний вагу, який котушка може регулярно витягати на собі, без негативних наслідків надалі. Так, тягове зусилля середньостатистичної котушки знаходиться на рівні 2-3 кг. Подібної моделі можна довірити витягування на берег, за допомогою однієї котушки, здебільшого прісноводних риб, від карася і коропа до ляща, окуня і сазана. Якщо ж планується ловити сома, щуку або морську рибу, то краще скористатися котушкою з великим тяговим зусиллям.

Також відзначимо, що досвідчені рибалки зазвичай витягують на берег улов не за рахунок котушки, а самим вудилищем, за допомогою прийому «виведення». Робота вудилищем дозволяє практично суттєво розвантажити котушку.

Матеріал, з якого виконана основа котушки — частина конструкції, на яку встановлюється шпулі та інші механізми.

— Пластик. Пластик має невисоку вартість, невелику вагу, до того ж він стійкий до корозії і абсолютно несприйнятливий до солоній воді. Водночас цей матеріал легко дряпається, його міцність відносно невисока, а під дією ультрафіолету в деяких сортах пластику вона ще більше знижується. Внаслідок цього пластик застосовується переважно в котушках початкового рівня, не розрахованих на складні умови і високі навантаження. Зазвичай, його якість напряму залежить від ціни виробу.

— Графіт. Найчастіше під цим терміном мається на увазі відносно проста різновид вуглецевого волокна, що має невисоку вартість і може застосовуватися навіть у моделях бюджетного класу. Водночас при невеликій вазі графіт кілька більш міцний і стійкий до деяких впливів, ніж пластик, а тому зустрічається і в більш дорогих виробах. Якість цього матеріалу також може відрізнятися залежно від ціни котушки.

— Карбон. Ще один вид вуглецевого волокна, більш високого класу, ніж графіт. Карбон поєднує високу міцність, стійкість на вигин і довговічність при навантаженнях з надзвичайно малою вагою; крім того, він абсолютно інертний хімічно (не піддається корозії) і непогано переносить ультрафіолет, перепади температур і т. ін. Основним недоліком даного матеріалу можна назвати високу ціну, за рахунок чого він використовується переважно в моделях преміумкласу. Також відзначимо, що карбо...н вимагає досить обережного поводження, тому що погано переносить удари.

— Композит. Композитами називають матеріали, що поєднують кілька окремих компонентів, не перемішаних між собою (на відміну, наприклад, від сплавів). В котушках під цим терміном найчастіше мається на увазі поєднання описаного вище графіту або карбону зі скловолокном. Скловолокно, незважаючи на назву, мало схоже на звичайні скло — воно має високу гнучкість і без особливих проблем витримує удари і падіння, тому поєднання цього матеріалу з карбоном дозволяє зменшити крихкість останнього. А в «зв'язці» з графітом скловолокно кілька підвищує міцність всієї конструкції. Композитна основа може зустрічатися в моделях різних цінових категорій — це обумовлено різницею в якості використовуваних компонентів.

— Алюміній. Головною перевагою алюмінієвих сплавів можна назвати високу міцність, за рахунок чого цей матеріал можна зустріти навіть в «великокаліберних» котушках, розрахованих на сильну і важку видобуток. Втім, є і варіанти простіше — знову ж таки, алюмінієві сплави бувають різних видів, і їх характеристики зазвичай залежать від ціни. За вагою даний матеріал якщо і перевершує пластик, то ненабагато, та й корозійна стійкість його досить непогана. З явних недоліків можна відзначити хіба що досить високу (загалом) вартість.

— Магній. Сплави на основі магнію належать до матеріалів преміумкласу. Головною їх особливістю є надзвичайно легка вага у поєднанні з високою міцністю та надійністю, що дозволяє створювати потужні і водночас досить легкі котушки. З іншого боку, обходяться такі вироби недешево, а сам матеріал погано переносить контакт з солоною водою, та й загалом його стійкість до корозії відносно невисока (що вимагає застосування спеціальних покриттів).

Загальна вага котушки (тільки самого пристосування, без ліски). Цей параметр важливий насамперед для тих, хто підбирає спорядження класу «ультралайт» — в таких снасті боротьба йде, що називається, за кожен зайвий грам. В інших же випадках можна не приділяти вазі особливої уваги.