ККД
Коефіцієнт корисної дії, в даному випадку — співвідношення потужності блока живлення (див. «Потужність») до його споживаної потужності. Чим вище ККД — тим більше ефективний блок живлення, тим менше енергії він споживає від мережі при тієї ж вихідної потужності і тим дешевше обходиться його експлуатація. ККД може відрізнятися залежно від навантаження; в характеристиках можуть вказувати як мінімальний ККД, так і його значення середньої навантаженні (50%).
Зазначимо, що від цього показника безпосередньо залежить відповідність того чи іншого рівня економічності 80PLUS (докладніше див. «Сертифікат»).
Діаметр вентилятора
Діаметр вентилятора (вентиляторів) в системі охолодження блока живлення.
Великий діаметр дає змогу досягти гарної ефективності при порівняно невисоких обертах — а це, зі свого боку, знижує шум та енергоспоживання. З іншого боку, великі вентилятори обходяться дорожче дрібних і займають багато місця, що позначається на габаритах всього БЖ. Також підкреслимо, що невеликий вентилятор ще не є ознакою дешевого блока живлення — таке оснащення можуть мати і досить прогресивні моделі, заради зменшення габаритів.
Що стосується конкретних діаметрів, то найменше значення, яке можна зустріти в сучасних БЖ споживчого рівня —
80 мм. Найбільш популярний варіант —
120 мм, такий розмір дає непогану ефективність і порівняно невеликий рівень шуму при розумною ціною і габаритах. Дещо рідше зустрічаються більші діаметри —
135 мм і
140 мм.
Сертифікат
Наявність або відсутність у блока живлення сертифіката 80+. Даний сертифікат свідчить про високої енергоефективності: для його отримання ККД (див. вище) повинен складати не менше 80 %, причому на різних режимах (20 %, 50 % і 100 % максимального навантаження). Існує кілька ступенів 80+:
—
80+. Оригінальний варіант сертифіката, що передбачає ККД не менше 82 % (не менше 85 % на 50 % завантаження).
—
80+ White. Друга назва оригінального сертифіката 80+ (див. вище).
—
80+ Bronze — ККД не нижче 85 % (для половинного завантаження — 88 %).
—
80+ Silver — відповідно 87 % (90 % для половинного завантаження).
—
80+ Gold — 89 % (92 % для половинного завантаження)
—
80+ Platinum — 90 % (94 % для половинного завантаження).
—
80+ Titanium — 94 % (96 % для половинного завантаження).
Коефіцієнт потужності (див. «Тип PFC») при цьому повинен складати не нижче 0,9 для нижчих рівнів і не нижче 0,95 для рівня Platinum. Також відзначимо, що для надмірного живлення, що застосовується в серверних системах, вимоги по ККД трохи нижче.
Стандарт ATX 12В v.
Стандарт для блоків живлення, що доповнює специфікації ATX щодо живлення по лінії 12 В. Введений в ужиток з часів процесора Intel Pentium 4. У першій серії стандарту переважно використовувалася лінія + 5 В, з версії 2.0 пішло впровадження лінії +12 В для повноцінного живлення компонентів комп'ютера. Також у другому поколінні з'явився 24-контактний роз'єм живлення, який використовується в більшості сучасних материнських плат.
+3.3V
Максимальні значення струму і потужності, які БЖ може забезпечити на окремих лініях живлення.
Лінію живлення можна спрощено описати як пару контактів для підключення тій чи іншій навантаження; один з цих контактів — «земля» (з нульовим напругою), а другий має певну напругу з плюсовим чи мінусовим знаком, цьому напрузі і відповідає напруга лінії живлення. В даному пункті це +3,3 V (таке живлення присутня в 20 - і 24-пінових конекторах для материнських плат, конекторах живлення SATA і деяких інших видах роз'ємів).
Загалом потужність і струм — це досить специфічні параметри, які пересічному користувачеві потрібні рідко — переважно при підключенні комплектуючих з високим енергоспоживанням, таких як відеокарти, а також при запуску БЖ без комп'ютера, для живлення іншої електроніки (наприклад, аматорських радіостанцій). Також варто сказати, що сума максимальних потужностей на всіх лініях може бути вище загальної вихідної потужності БЖ — це означає, що всі лінії не можуть одночасно працювати на повній потужності. Відповідно, при повному завантаженні БЖ частина з них буде видавати меншу потужність, ніж максимально можлива.
+5V
Максимальний струм, який БЖ здатний видати на лінію живлення +5V. Детальніше про лініях живлення загалом див. у пункті «+3.3 V». Тут же відзначимо, що живлення +5V, крім конекторів для материнських плат (на 20 і на 24 контакту), зустрічається також в штекерах Molex і SATA, а також деяких інших специфічних різновидах роз'ємів.
+12V1
Максимальний струм, який БЖ здатний видати на першу лінію живлення +12В.
Детальніше про лініях живлення загалом див. у пункті «+3.3 V». Тут же варто сказати, що 12 — це найпопулярніше напругу серед комп'ютерних роз'ємів живлення. Воно застосовується майже у всіх таких конекторах (за поодинокими винятками), а деякі штекери (наприклад, додаткове живлення PCI-E на 6 або 8 роз'ємів) використовують тільки 12-вольт лінії — причому саме у форматі +12V. А поділ живлення +12В на кілька окремих ліній застосовується в цілях безпеки — щоб знизити струм, що йде по кожному окремому дроту, і запобігти таким чином зайве навантаження і перегрів проводки. Втім, деякі виробники не уточнюють максимальний струм по окремим лініям +12V і приводять в характеристиках лише загальне значення; в таких випадках це число вказується саме в цьому пункті.
-12V
Максимальний струм, який БЖ здатний видати на лінію живлення -12V.
Детальніше про лініях живлення загалом див. у пункті «+3.3 V». Тут же варто сказати, що 12 — це найпопулярніше напругу серед комп'ютерних роз'ємів живлення. Однак найчастіше воно використовується в форматі +12V; а лінія -12V виконує переважно службову функцію, вона майже не зустрічається в інших конекторах, крім штекера живлення материнської плати (на 20 або 24 піна).
+5Vsb
Максимальний струм, який БЖ здатний видати на лінію живлення +5Vsb.
Детальніше про лініях живлення загалом див. у пункті «+3.3 V». Конкретно ж лінія +5Vsb використовується для живлення електроніки комп'ютера в режимі очікування, коли основна і єдина задача системи — зреагувати на натискання кнопки включення. Для цього не потрібна висока потужність, так що даний показник рідко перевищує 3А.
