Порівняння Intertool GT1402 vs Intertool GT1407

Власне тягове зусилля таля/лебідки. Для моделей, які укомплектовані зовнішнім рухомим блоком (або допускають його застосування) наводяться характеристики самого агрегата; дані з урахуванням блоку вказуються окремо (див. нижче).

В цілому вантажопідйомність сучасних талів і лебідок може бути як невеликою, так і досить значною – в окремих моделях вона перевищує 5 тонн. Однак при виборі варто враховувати, що більш потужний пристрій як мінімум обходиться дорожче. Крім того, в разі електричних агрегатів підвищення вантажопідйомності неминуче призводить до збільшення споживаної потужності, і багатьом «тяговитим» моделям потрібно вже не 230 В, а 400 В. А оцінюючи пристосування з ручним приводом (важільні талі і лебідки, ручні талі, барабанні лебідки), потрібно мати на увазі, що вантажопідйомність в них вказана в розрахунку на здорову дорослу людину, здатну забезпечити достатнє зусилля при роботі з механізмом.

Загальні правила вибору за даним показником такі. Для вертикального переміщення предметів вантажопідйомність агрегата повинна хоча б на 10 — 15% перевищувати максимальну вагу планованого вантажу – це дасть додаткову гарантію на випадок неполадок і непередбачених обставин. Переміщення по горизонтальних і похилих поверхнях мають свою специфіку; тут краще звернутися до докладних рекомендацій, викладених в спеціальних джерелах. А якщо лебідка купується для автомобіля-позашляховика — її тяга повинна мінімум в 2 рази перевищув...ати загальну вагу авто; тільки в такому разі можна ефективно подолати опір бруду, снігової каші тощо.

Ще раз підкреслимо, що в даному разі мова йде про вантажопідйомність без зовнішнього рухомого блоку; так що викладені вище правила актуальні тільки в тому разі, якщо агрегат працює без такого пристосування. При використанні блоку варто орієнтуватися перш за все на вантажопідйомність з блоком, прямо заявлену в характеристиках. Якщо ж ці дані не вказані, а агрегат має блок (або допускає його застосування) — варто виходити з наступного. Рухомий блок дає змогу вдвічі збільшити фактичне тягове зусилля (ціною зменшення швидкості і дальності переміщення); однак при цьому потрібно враховувати також власні обмеження агрегата. Справа в тому, що окремі деталі (трос/ланцюг, барабан тощо) можуть бути просто не розраховані на ту вагу, з якою теоретично здатна впоратися лебідка/таль в поєднанні з блоком. Наприклад, модель з власною тягою в 2 т при використанні блоку дає зусилля в 4 т, проте комплектний трос може бути розрахований всього на 3 т. Ці подробиці можуть уточнюватися в документації виробника.

Вантажопідйомність агрегата при використанні зовнішнього рухомого блоку; іншими словами — фактичне тягове зусилля, що розвивається талем/лебідкою при використанні такого блоку.

Рухомий блок вдвічі збільшує ефективну тягу пристрою (ціною зниження швидкості і дальності переміщення); однак для нормальної роботи і інші компоненти агрегата (трос, барабан, механізм/двигун тощо) повинні бути розраховані на збільшену вагу. Втім, багато сучасних пристроїв (переважно талі) першопочатково розраховані на роботу тільки з блоком; а в інших ці моменти зазвичай враховуються, так що в результаті вантажопідйомність з блоком, як правило, виходить рівно вдвічі більшою, ніж без нього. Наприклад, лебідка з власною тягою в 2600 кг при використанні блоку без проблем працює з вантажами вагою більше 5 тонн (якщо точніше, до 5200 кг). Хоча, зрозуміло, для повної гарантії даний параметр все одно не заважає уточнити перед використанням.

Загальні правила вибору моделі за вантажопідйомністю в даному разі практично ті ж, що і при використанні без блоку. Для вертикального переміщення предметів вантажопідйомність агрегата повинна хоча б на 10 — 15% перевищувати максимальну вагу планованого вантажу – це дасть додаткову гарантію на випадок неполадок і непередбачених обставин. Переміщення по горизонтальних і похилих поверхнях мають свою специфіку; тут краще звернутися до докладних рекомендацій, викладених в спеціальних джерелах. А якщо лебідка купується...для автомобіля-позашляховика — її тяга повинна мінімум в 2 рази перевищувати загальну вагу авто; тільки в такому разі можна ефективно подолати опір бруду, снігової каші тощо.

Максимальна відстань, на яку таль/лебідка можуть перемістити вантаж. Найчастіше такі пристрої використовуються для вертикального підйому, тому і даний параметр традиційно називають «висотою підйому»; однак на практиці мова цілком може йти і про переміщення по горизонталі.

Підкреслимо, що тут мова йде про дальність переміщення без додаткового рухомого блоку (для роботи з блоком дані вказуються окремо). Тому висота підйому зазвичай дорівнює максимальній довжині троса/ланцюга, що постачаються в комплекті. Вибір за даним показником досить очевидний; відзначимо тільки, що агрегати з більшою висотою підйому, при інших рівних умовах, зазвичай виходять більш дорогими, важкими і громіздкими. Так що при виборі варто враховувати реальні особливості планованого застосування, а не гнатися за максимальними значеннями.

Максимальна відстань, на яку таль/лебідка можуть перемістити вантаж при використанні зовнішнього рухомого блоку. Найчастіше такі агрегати використовуються для вертикального підйому, тому і даний параметр традиційно називають «висотою підйому»; однак на практиці мова цілком може йти і про переміщення по горизонталі.

Рухомий блок (див. «Комплектація») помітно збільшує тягове зусилля, однак для його використання комплектний трос/ланцюг доводиться, по суті, складати вдвічі. Тому і висота підйому з блоком зазвичай становить приблизно половину від довжини троса/ланцюга і висоти підйому без блоку (іноді навіть трохи менше половини — через технічні особливості конструкції). Наприклад, в лебідці з довжиною троса в 12 м ефективна дальність з блоком може становити 6 м або навіть 5,5 – 5,7 м.

Вибір за даним показником досить очевидний; відзначимо тільки, що агрегати з більшою висотою підйому, при інших рівних, зазвичай виходять більше дорогими, важкими і громіздкими. Так що при виборі варто враховувати реальні особливості планованого застосування, а не гнатися за максимальним показником.

Робоча довжина троса, ланцюга або ременя, що штатно постачається в комплекті з агрегатом. Як правило, довжина троса / ланцюга відповідає висоті підйому без блока, проте виробники можуть приводити в характеристиках обидва параметри. Робитися це може з різних міркувань — наприклад, в розрахунку на те, що натягувати трос не обов'язково будуть саме вертикально, і термін «висота підйому» є не зовсім коректним. А в характеристиках автомобільних і важільних лебідок взагалі може наводитися тільки довжина троса / ланцюга – вони першопочатково не розраховані на підйом вантажу вертикально.

Додаткові приналежності, що входять до комплекту постачання таля/лебідки. Це може бути пульт управління (дротовий, іноді доповнюється бездротовим), тяговий елемент (сталевий або синтетичний трос, ланцюг, ремінь), електрокаретка, зовнішній рухомий блок, а також кейс або сумка для зберігання і транспортування. Ось докладніший опис цих варіантів:

— Пульт управління. Практично обов'язковий елемент оснащення для пристроїв з електричним або гідравлічним приводом: такий агрегат при роботі нерідко розташовується досить далеко від користувача, і управління на відстані є єдино можливим варіантом. Традиційний тип пульта для лебідок і талів — дротовий, він входить в комплектацію будь-якої моделі, яка взагалі оснащена пультом. Це пов'язано з низкою переваг: подібні управляючі пристрої прості, недорогі, надійні і не залежать від окремого живлення. Правда, дріт неминуче обмежує рухливість пульта і може створювати інші незручності. Тому в деяких моделях (переважно автомобільних електролебідках) дротовий пристрій може доповнюватися бездротовим. Це, наприклад, дає змогу без проблем управляти роботою механізму, сидячи в салоні позашляховика.

– Тяговий елемент (ланцюг, трос, ремінь)....Той чи інший тяговий елемент практично обов'язково входить до комплекту постачання. А його тип залежить перш за все від тягового механізму (див. вище), який, зі свого боку, визначається загальним типом пристрою. Однак є й інші нюанси:

• Ланцюг. Стандартний тяговий елемент для талів. Ланцюги більше важкі і громіздкі, ніж троси, однак саме вони найкраще підходять для зубчастих коліс, що застосовуються в механізмах талів.
• Трос сталевий. Троси (всіх типів) використовуються в лебідках і аналогічних пристосуваннях (таких, як тельфери). Конкретно ж сталеві вироби характеризуються високою міцністю, що дає змогу переносити навіть дуже високі навантаження, а також стійкістю до стирання і загальною надійністю, а коштують помітно дешевше синтетичних. Тому саме цей різновид тросів в наш час є найбільш популярним. До недоліків цього варіанту можна віднести перш за все високу ймовірність появи задирок, так що працювати з таким тросом, навіть новим, вкрай бажано в рукавичках. Крім того, метал досить чутливий до сильних перегинів, що може створювати проблеми при намотуванні; а сталевий трос, що лопнув, дуже небезпечний для об'єктів і людей, що знаходяться поблизу.
• Трос синтетичний. Ще один різновид тягових елементів для лебідок – троси, виконані з синтетичних волокон. Сучасні синтетичні троси (канати) за вантажопідйомністю в цілому не поступаються сталевим, при цьому мають ряд переваг перед ними. По-перше, такі вироби помітно легше сталевих. По-друге, вони нечутливі до заломів і без проблем намотуються на барабан. По-третє, на канатах не утворюється задирок. По-четверте, при розриві такі троси не так сильно «вистрілюють», як сталеві, в цьому сенсі вони набагато безпечніше; до того ж канат, йкий порвався, можна полагодити в польових умовах, зв'язавши його досить надійним вузлом. По-п'яте, синтетичні матеріали зазвичай плавучі, що у випадку з автолебідкою може полегшити витягування з глибокої водойми. Втім, на практиці синтетичні троси застосовуються значно рідше сталевих. Одна з головних причин цього — більш висока вартість, проте цим справа не обмежується. Перш за все — канати менш надійні в плані стійкості до стирання, ультрафіолету, перепадів температур і інших несприятливих факторів. Другий момент полягає в тому, що вони потребують додаткового догляду — особливо при постійному використанні в бруді і пилу (що характерно для тих же автолебідок); без регулярного очищення між волокнами залишаються забруднення, які поступово перетирають їх і знижують надійність троса.
• Ремінь. Тяговий елемент, що зустрічається в окремих моделях лебідок. Про відмінності між ремінними і тросовими пристроїв в цілому див. «Тяговий механізм». Ремінь же за властивостями багато в чому нагадує синтетичний трос, проте має і свої особливості. Так, він застосовується переважно в ручних лебідках загального призначення і практично не зустрічається в автомобільних моделях. Ремінь зазвичай займає всю ширину барабана, через що при тих же загальних розмірах лебідки (в змотаному вигляді) його довжина виходить меншою: кожному оберту барабана відповідає всього один виток ременя. З іншого боку, даний варіант може стати справжнім порятунком в деяких ситуаціях, де трос не підходить. Наприклад, якщо тяговий елемент при роботі контактує зі стороннім предметом (край стіни або віконного отвору, імпровізований упор тощо) — то трос може швидко протерти в такому предметі борозну, тоді як ремінь в цьому плані набагато більш делікатний.

— Електрокаретка. Пристосування, що дає змогу агрегату переміщатися по горизонтальній балці-напрямній за рахунок роботи електродвигуна. Користувачеві при цьому не потрібно докладати ніяких зусиль — досить віддавати команди з пульта ДУ. Подібне оснащення зустрічається виключно в тельферах (див. «Пристрій») — власне, наявність електрокаретки якраз і є відмітною ознакою подібних пристосувань.

— Блок. Додатковий рухомий блок, що встановлюється на робочий ланцюг таля або трос лебідки. Нагадаємо, таке пристосування дає дворазовий виграш в вантажопідйомності ціною дворазового зменшення швидкості і висоти підйому. При цьому в талях блок нерідко робиться незнімним і вбудовується прямо в штатний гак для підйому вантажу; а ось в лебідках подібне оснащення, як правило, можна знімати і встановлювати за своїм бажанням.
Відзначимо також, що багато пристроїв, першопочатково не укомплектовані блоком (переважно лебідки), дають змогу докупити його окремо і використовувати в разі потреби. Однак для повної гарантії найкраще придбати модель, першопочатково укомплектовану цим механізмом.

– Кейс (сумка). Пристосування для зберігання і перенесення, що має вигляд або жорсткого валізки (кейс), або м'якої сумки. Конкретний різновид варто уточнювати окремо, тим більше що кожен варіант має свої переваги. Так, кейси забезпечують найкращий захист – причому як для вмісту, так і для навколишніх предметів. Сумки, зі свого боку, не настільки громіздкі, до того ж при необхідності можуть компактно згортатися. У будь-якому разі комплектний кейс або сумка набагато зручніше імпровізованої упаковки.