Порівняння Bosch GKS 185-LI Professional ‎06016C1221 vs Bosch GKS 140 Professional 06016B3020

За типом джерел живлення всі сучасні пили можна умовно поділити на електричні та бензинові. Загальна різниця між ними полягає в тому, що електричні агрегати компактніші і легкі, менш галасливі, прості в обслуговуванні і не виробляють вихлопних газів, завдяки чому можуть без обмежень використовуватися в приміщеннях. Бензоінструмент, у свою чергу, поєднує в собі високу потужність і незалежність від електромереж, проте він важкий, громіздкий, складніший в експлуатації та ремонті, обходиться дорожче (як за власною вартістю, наприклад і за ціною палива) і в цілому розрахований на використання поза приміщень. Тому більшість сучасних пилок робиться електричними, які в свою чергу можуть використовувати різні види живлення:

- Електромережа (230 В). Підключення до стандартної побутової мережі 230 В, простіше кажучи, звичайної розетки. Даний варіант може застосовуватися як у переносних пилах, наприклад і стаціонарних інструментах порівняно невисокої потужності (до 3,5 кВт). Розетки є практично скрізь, де взагалі є електрика, а час роботи таких агрегатів виходить майже необмеженим (поки є напруга у мережі). Головний недолік подібного живлення - наявність шнура, що не дає змогу відходити далеко від розетки (а з переносним інструментом доводиться ще й стежити, щоб шнур не потрапив під полотно).

- Електромережа (110 В). Інструменти з живленням на американський...і японський манер - від електромереж з напругою 110 В. Електроінструмент з такою робочою напругою живлення випускаються для ринку Північної та Центральної Америки, Країни сонця, що сходить, Саудівської Аравії. Також електромережі 110 В зустрічаються у Великій Британії. Щоб уникнути виходу інструменту з ладу при підключенні до стандартних побутових мереж 230 В, знадобиться додаткова сполучна ланка в особі понижуючого трансформатора або спеціального перетворювача на 110 В.

- Електромережа (400 В). Живлення від трифазної електромережі напругою 400 В. Таке живлення підходить навіть для пилок високої потужності, проте доступне воно далеко не скрізь - переважно трифазне підключення є в цехах, майстернях та інших виробничих приміщеннях. Тому цей варіант зустрічається виключно в стаціонарних інструментах (див. «Тип») високої потужності, для яких звичайної розетки недостатньо.

- Акумулятор. Живлення від власного акумулятора. Головними перевагами даного варіанту є мобільність, можливість працювати незалежно від розеток та відсутність мережевого шнура, який може заважати під час роботи. З іншого боку, подібне живлення не підходить для пилок високої потужності, акумуляторний інструмент при інших рівних виходить помітно важчим і дорожчим за мережний, а час роботи обмежений зарядом батареї. Втім, у більшості випадків батарея робиться знімною, що дає змогу тримати напоготові кілька акумуляторів і змінювати їх у міру потреби.

- Акумулятор / електромережа (230 В). Інструменти, що допускають два варіанти живлення – від розетки та від власної батареї. Докладніше про кожен варіант див. вище, а їх поєднання робить пилку максимально універсальною. Так, за наявності поблизу розеток можна працювати від мережі, заощаджуючи заряд батареї (а то й заряджаючи її в процесі), а якщо з розетками проблема або мережний дріт заважає роботі - можна переключитися на акумулятор. З іншого боку, подібна універсальність позначається на ціні, а сам інструмент все одно виходить більше громіздким і важким, ніж мережевий.

Потужність двигуна пили у ватах. Для бензинових інструментів (див. «Джерело живлення») додатково зазначається також потужність в кінських силах, про неї див. нижче.

Чим вище потужність, тим краще інструмент підходить для об'ємних робіт і твердих матеріалів, тим більшу глибину різу він може забезпечити і тим легше вона справляється зі значними навантаженнями. Крім того, для різних типів пил і різних видів матеріалів актуальні значення потужності також можуть бути різними. Наприклад, потужність 2,5 – 3 кВт фактично є межею для ланцюгових електропил, а ось в ланцюгових бензопилах це середній показник, серед таких інструментів зустрічаються моделі на 3 – 4 кВт і навіть більше. Детальні рекомендації по вибору для різних випадків можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальні оберти диска, що забезпечуються пилою відповідної конструкції – дисковою, відрізною тощо (див. «Будова»).

Відзначимо, що в більшості таких пил використовуються редуктори, так що оберти диска виходять значно меншими, ніж оберти двигуна (див. вище). За рахунок цього досягається збільшення крутного моменту, що в разі пил нерідко буває важливішим, ніж висока швидкість руху полотна.

Що стосується конкретного числа обертів, то перш за все варто відзначити, що порівнювати за даним показником можна тільки пили з однаковим діаметром диска. У подібних варіантах більш висока швидкість дає змогу досягти кращої продуктивності, проте платою за це є зниження крутного моменту; такі пили краще справляються з відносно «легкими» матеріалами. І навпаки, невисокі оберти знижують продуктивність, проте дають змогу полотну ефективно «вгризатися» навіть в щільні, непіддатливі заготівлі. Більш конкретні рекомендації щодо вибору пили за числом обертів диска можна знайти в спеціальних джерелах.

Найбільший розмір шини (в ланцюгових пилах) або дублювання диска (в дискових та деяких інших, див. «Пристрій»), допустимий для даного інструменту. Розмір шин вказується по робочій довжині, дисків за діаметром

Велика шина/диск дозволяє робити більш глибокі пропили, проте потребує більш потужних двигунів. Тому перевищувати даний параметр не можна — це може призвести до перевантаження двигуна з усіма відповідними неприємностями. Втім, у багатьох моделях з диском фізично неможливо встановити насадку з діаметром більше максимально допустимого.

Також відзначимо, що пили зі схожим розміром шини/диски можуть розрізнятися по максимальній глибині різання (переважно через різниці в конструкції або потужності). Що стосується конкретних розмірів, то вони залежать від різновиду пилки (див. «Пристрій»). Приміром, великі диски на 450 – 500 мм зустрічаються виключно в стаціонарних ланцюгових пилах, максимальний показник для відрізних моделей — 400 – 450 мм, для торцювальних — 300 – 350 мм, а розміри в 500 – 550 мм або більше однозначно свідчать, що мова йде про шині ланцюгової бензопили. Детальні рекомендації щодо вибору інструменту за даним розміром можна знайти в спеціальних джерелах.

Найбільша глибина пропилу, забезпечувана пилкою.

У більшості різновидів пил (див. «Пристрій») глибина пропилу безпосередньо залежить як від потужності двигуна, так і від розміру шини/диски. В характеристиках наводиться значення для максимально допустимого розміру робочої насадки; при використанні насадок меншого розміру глибина пропилу, відповідно, буде менше. А ось у стрічкових пилах ця глибина досить слабо пов'язана з фактичною довжиною стрічки — вона визначається насамперед довжиною відкритого ділянки стрічки, який безпосередньо бере участь в роботі.

У будь-якому разі велика глибина пропилу робить інструмент більш універсальним, однак позначається на його вагу, ціну та споживання електрики/палива. Так що при виборі варто враховувати реальні особливості планованих робіт і розміри заготовок, які планується пиляти. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні інструменти забезпечують глибину до 50 мм; 50 – 75 мм вважається невисоким показником, 75 – 100 мм — середнім, 100 – 125 мм — вище середнього, 125 – 150 мм — вже досить значна товщина, а найпотужніші сучасні пилки можуть мати глибину пропилу і більш ніж у 150 мм.

Максимальна глибина пропилу, що забезпечується при пилянні з нахилом в 45°.

Дана особливість вказується тільки для тих моделей, в конструкції яких спочатку передбачена можливість пиляння під нахилом — наприклад, за рахунок особливої конструкції кріплення для диска/полотна (в стаціонарних моделях, см. «Тип») або за рахунок похилої опорної платформи (в ручних). Максимальний кут нахилу пили в таких моделях може бути різним (докладніше див. нижче), проте стандартним варіантом вважається саме 45°, так що саме для такого нахилу наводяться дані по глибині пропилу.

Загальний же сенс даного параметра досить очевидний. З одного боку, велика глибина пропилу дозволяє справлятися з більш товстими заготовками і в цілому дає більше можливостей; з іншого — збільшення глибини вимагає збільшення розмірів диска/полотна і підвищення потужності, що, відповідно, позначається на ціні, габаритах і споживанні електрики/палива.

Максимальний кут, на який можна нахилити робочу частину пилки відносно вертикалі. Може вказуватися не тільки для стаціонарних інструментів, але і для ручних — в тому випадку, якщо в конструкції передбачена опорна платформа. Звертати увагу на цей параметр варто в тому випадку, якщо Вам доведеться мати справу з косими пропилами: робити такі розрізи, виставивши пилу на певний кут, значно зручніше, ніж вивіряти цей кут вручну.

— Гальмо ланцюга. Пристосування, що забезпечує зупинку пили при так званому зворотному ударі. Згідно з назвою, застосовується в ланцюгових пилах (див. «Пристрій»). Зворотний удар може відбутися, зокрема, при контакті самого кінчика (носка) шини з оброблюваним матеріалом. Шину з ланцюгом при цьому відкидає в бік оператора, що може привести до травм. Щоб уникнути цього передбачається гальмо ланцюга: при зворотному ударі воно практично миттєво зупиняє пилу.

— Антивібраційна система. Різні конструктивні рішення, що знижують вібрацію інструменту під час роботи. Сильні вібрації, особливо тривалі, негативно позначаються на якості роботи і стані інструменту, а також призводять до швидкого стомлення оператора; антивібраційна система дає можливість до певної міри усунути ці явища.

— Безключовий натяг ланцюга. Можливість регулювання натягу ланцюга в ланцюгових пилах (див. «Пристрій») без використання спеціальних інструментів — ключів, викруток тощо. Ця функція особливо зручна з тієї причини, що при більш-менш тривалій роботі пилу потрібно періодично перевіряти і при необхідності підтягувати ланцюг прямо на місці — а це зручніше робити без зайвих пристосувань.

– Безмасляна пиляльна гарнітура. Пили, які не потребують додаткового змащування пиляльного обладнання. Такі моделі непридатні для довгих, продуктивних р...озпилів і застосовні для незначних робіт. Зате відсутність необхідності в змащуванні значно спрощує обслуговування пристрою і «підтримання його в формі».

— Плавний пуск. Спеціальна управляюча система, застосовувана в електричних пилах (див. «Джерело живлення»). Без плавного пуску електродвигун «стартує» дуже різко, що призводить до ривків пили і створює ризик випустити її з рук. Крім того, при такому запуску інструмент споживає високі струми, створюючи значне навантаження на електромережу. Система плавного пуску дає змогу уникнути цих явищ: електроніка обмежує пускові струми електродвигуна, даючи змогу уникнути ривків інструменту і стрибків напруги в мережі.

— Електронний захист двигуна. Система захисту, що відключає живлення двигуна пили у разі критичного зростання навантаження — наприклад, при заклинюванні диску/ланцюга. Такі системи застосовуються в електричних пилах (див. «Джерело живлення»). Вони дають змогу уникнути пошкодження агрегата при перевантаженні. При цьому зазначимо, що електронний захист є багаторазовим, після спрацювання та усунення проблеми достатньо знову включити живлення — і пилою можна знову користуватися.

— Безщітковий двигун. Наявність безщіткового (безколекторного) двигуна в електричній пилі (див. «Джерело живлення»). Такі електродвигуни мають ряд переваг перед традиційними колекторними: зокрема, вони економічніші в плані енергоспоживання, менш шумні, а також не іскрять, що може виявитися важливим в умовах підвищеної пожежної небезпеки. Недоліки безщіткових моторів — складність і висока вартість.

– Гальмо двигуна. Пристосування, яке додатково гальмує двигун при вимиканні інструменту. Сам по собі двигун (і, відповідно, робоча насадка) після вимикання може ще досить довго обертатися за інерцією; гальмо ж зупиняє це обертання практично відразу, завдяки чому не доводиться зайвий час тримати інструмент у висячому положенні.

– Запобіжна муфта. Пристосування, що захищає оператора від різких ривків, а також двигун від пошкоджень при різкому зростанні навантаження. У подібних випадках запобіжна муфта від'єднує вал двигуна, даючи змогу уникнути перевантажень. Відзначимо, що такі пристосування можуть бути як багаторазовими, так одноразовими - останні руйнуються при спрацьовуванні, і для продовження роботи потрібно встановити нову муфту.

— Лазерний маркер. Своєрідний «цілевказувач», що дає можливість наочно визначити, в якому місці відбудеться розпилювання. Для цього на заготівлю проєктується добре видима лінія, розташування якої відповідає розташуванню майбутнього пропилу.

— Підсвічування. Вбудована в пилу система підсвічування. Дана функція однозначно бажана під час роботи в умовах слабкої освітленості. Однак вона може стати в нагоді і при яскравому зовнішньому світлі: місце роботи нерідко опиняється в тіні (наприклад, від самого інструменту), і без спеціального підсвічування працювати в таких умовах буває складно.

— Регулятор обертів Можливість обмежити швидкість обертання двигуна пили (і, відповідно, швидкість руху полотна). Ця функція, по суті, являє собою плавне регулювання обертів; вона стане в нагоді насамперед у тих випадках, коли повна швидкість не потрібна — наприклад, під час роботи з м'якими матеріалами, які потребують делікатного оброблення.

— Підтримання обертів. Функція, що забезпечує підтримання постійної швидкості обертання двигуна (і, відповідно, постійної швидкості руху полотна) незалежно від навантаження на інструмент. Для цього автоматика інструменту регулює вихідну потужність залежно від поточного навантаження: при підвищенні навантаження потужність збільшується, при зниженні — зменшується. Постійна швидкість роботи позитивно позначається як на якості пропилу, так і на терміні служби полотна і довговічності всього інструменту.

— Стаціонарне встановлення. Можливість встановлення переносної пили (див. «Тип») стаціонарним способом. Найчастіше ця особливість передбачається в дискових пилах (див. «Пристрій»), причому для стаціонарного встановлення така пила зазвичай перевертається «догори ногами» і закріплюється на верстаті або іншій основі — таким чином, підошва перетворюється на імпровізований робочий стіл. Крім того, існують шабельні пили з подібною функцією. У них стаціонарне встановлення означає можливість закріплення пили прямо на заготівлі за допомогою струбцини — це дає змогу зробити рівний пропил без необхідності тримати пилу у повітрі і постійно контролювати її стан в руках.

— Водяне охолодження (МОР).. Наявність в пилі системи рідинного охолодження. В даному випадку мова йде про охолодженні заготівлі і полотна: вода постійно подається до місця пропилу за допомогою спеціального насоса. Завдяки цьому знижується нагрівання полотна, збільшується термін його служби, поліпшується якість пропилу і помітно зменшується кількість пилу, що утворюється при пилянні. Спосіб забору подачі води може бути різним: одні моделі потрібно підключати до водопроводу, інші оснащуються власними ємностями для води. Зазначимо, що для пиляння дерева водяне охолодження не потрібне; а от під час роботи по каменю, бетону і іншим твердим і щільним матеріалами воно може виявитися дуже до речі.

— Безключова заміна полотна. Можливість заміни полотна пили без використання ключів, викруток або іншого спеціального інструменту. Іншими словами, для заміни полотна користувачеві не доведеться шукати додатковий інструмент — відкрити кріплення, змінити полотно і закріпити його можна вручну.

— Маятниковий хід. Наявність функції маятникового ходу в шабельній пилі (див. «Пристрій»). При такому ході полотно, здійснюючи зворотний рух, трохи відхиляється від лінії різу в сторону, протилежну зубцям. Завдяки цьому збільшується швидкість різання, знижується нагрівання полотна і полегшується видалення тирси з робочої зони. Водночас маятниковий хід дещо знижує якість пропилу і не підходить для криволінійних ліній. Тому ця функція зазвичай робиться такою, що відключається,, а в деяких моделях — ще й регулюється: за допомогою перемикача можна змінювати амплітуду маятника.

– Дисплей. На дисплей виводиться найважливіша інформація про режими роботи пили. Це може бути: сила струму, швидкість різання, кількість проходів, час роботи тощо. Інформація, що виводиться на екран, залежить від модифікації пиляльного інструменту.

— Синхронізація зі смартфоном. Можливість з'єднання інструменту зі смартфоном або іншим пристроєм (наприклад, планшетом) через Wi-Fi або Bluetooth. У мобільному додатку може надаватися інформація про стан пилки: рівень заряду акумулятора, температуру тощо, також фірмове програмне забезпечення нерідко попереджає користувача про необхідність сервісного обслуговування інструменту або заміни деталей. Деякі стаціонарні пилки підтримують віддалене керування зі смартфона (увімкнення/вимкнення, регулювання швидкості, вибір режиму роботи, налаштування різних параметрів тощо). Нарешті, мобільний додаток може використовуватися для встановлення пароля на запуск інструменту або журналування робіт, що здійснюються.

– Диск. Наявність пиляльного диска у комплекті постачання циркулярного інструменту. Їх може бути як один, так і декілька, що дає змогу використовувати пилу «з коробки» без необхідності докуповувати витратні матеріали. Якщо пиляльний диск вже є або його передбачається вибирати під спеціальні задачі, варто придивитися до комплектацій без диска – такі зазвичай обходяться дешевше.

– Ланцюг. Один або кілька ланцюгів у штатній комплектації пили. Наявність ланцюга із зубцями для різання дає змогу обійтися без купівлі окремого виконавчого органу для ланцюгових пил. Втім, існують комплектації і без ланцюга — передбачається, що у користувача вже є ланцюг або він підбере необхідний варіант самостійно.

— Пиляльне полотно. Наявність в комплектації шабельного або стрічкового інструменту одного або кількох пиляльних полотен. Вони забезпечують готовність пили до роботи буквально відразу після розпакування. Також зустрічаються комплектації шабельних або стрічкових моделей без пиляльного полотна – вони обходяться дешевше, а підібрати відповідне полотно користувач може самостійно.

— Пилозбірник. Наявність пилозбірника в комплекті пили. Пилозбірник являє собою контейнер для збору тирси та іншого сміття, що утворюється під час роботи; як правило, такий контейнер робиться знімним. Встановлення пилозбірника дещо збільшує габарити всього інструменту, однак це компенсується чистотою і зручністю: пил та інші відходи виробництва здебільшого осідають в контейнері, а не на навколишніх предметах.

– Зарядний пристрій. Наявність зарядного блоку в комплектації дає змогу заряджати акумулятори. Відповідно для моделей з акумуляторами даний аксесуар є необхідним для живлення батареї. Однак зустрічаються моделі і без зарядного пристрою. А пили з ним можуть відрізнятися за моделлю зарядника, назва якого дасть змогу більше дізнатися про його характеристики і при необхідності або за потребою (поломка) докупити аналогічний.

— Кейс (сумка).... Наявність кейса або сумки в комплекті інструменту. Кейс являє собою контейнер-валізку з твердого матеріалу, сумки зазвичай робляться м'якими. Таким чином, кейс забезпечує максимальний захист, а сумку можна компактно скласти в той час, коли вона не використовується. Конкретний тип футляра, яким укомплектована пила, варто уточнювати окремо. Однак в будь-якому разі комплектний кейс або сумка будуть зручнішими при зберіганні і транспортуванні інструменту, ніж імпровізована упаковка.

— Підставка. Підставка робить пиляльний інструмент більш стійким, надійним і безпечним. Наявність підставки характерна для пил стаціонарного типу. Переважно це потужні, продуктивні, великі і важкі моделі, які розміщуються в окремому місці. Підставка може бути реалізована як класичними ніжками (станиною), так і тумбою з інструментальним відділенням. Підставкою можуть оснащуватися різні типи пил: дискові, торцювальні, стрічкові, відрізні і навіть ланцюгові (з електроприводом).

— Колеса для транспортування. Колеса для транспортування спрощують переміщення пиляльного обладнання по цеху. Наявність коліс буде до речі, коли пилу потрібно трохи змістити для встановлення певних габаритних заготівель або ж просто від час прибирання майстерні. Як правило, колеса характерні для стаціонарних пил зі стільницею або утримувачем заготівель.