Паливна економічність
Індекс опору коченню, якому відповідає шина. Чим вище цей показник — тим нижчий опір, тим менше пального витрачається на подолання і тим економічніше шина. Індекси ефективності позначаються літерами латинського алфавіту в порядку зниження економічності:
A (найвища ефективність),
B,
C,
D,
E,
F,
G (найнижча ефективність).
За інших рівних умов більш економічні шини, зазвичай, обходяться дорожче, однак ця різниця компенсується економією палива.
Зчеплення на мокрій дорозі
Індекс, що визначає загальну ефективність шини на мокрому асфальті. Позначається літерами від
A (найвищий) до
G (найнижчий); проміжні варіанти, відповідно —
B,
C,
D,
E і
F.
Чим вище цей показник — тим міцніше шина «чіпляється» за мокру дорогу, тим ефективніше і безпечніше вона буде в негоду, за інших рівних умов. При цьому варто зазначити, що низький індекс зчеплення не означає непридатність до їзди в дощ або сніг — просто на такій гумі потрібно бути більш акуратним. І навпаки, високий індекс не позбавляє водія від необхідності бути уважним у складних погодних умовах.
Рівень шуму
Середній рівень шуму, створюваний шиною під час руху. Чим нижчий цей показник — тим більше комфортною буде ця модель, тим менше додаткового шуму вона створюватиме.
Зазначимо, що правила ЄС передбачають 3 категорії шин шумно.
"Тихими" вважаються моделі з показником до 68 дБ,
"середніми" - 68 - 71 дБ,
"гучними" - 72 дБ і вище.
Зносостійкість (Treadwear)
Коефіцієнт зносостійкості шини згідно стандарту Treadwear, введеному Національною адміністрацією безпеки дорожнього руху США.
Даний коефіцієнт вказує, яку відстань шина здатна пройти до тих пір, поки протектор не досягне критичного рівня зносу. Treadwear позначається в умовних балах; формально кожні 100 балів відповідають 48 тис. км (30 тис. миль). Однак варто враховувати, що тестування з даного стандарту проводиться в ідеальних умовах — на рівних дорогах, без великої кількості різких прискорень і гальмувань, при стабільній температурі тощо. Тому на практиці реальна зносостійкість, як правило, виявляється нижче мінімум на 20 – 30 %; а для повної гарантії заявлений показник взагалі рекомендується ділити на два. Наприклад, формально значення Treadwear 240 відповідає пробігу 48*2,4=115,2 тис. км — однак на практиці навряд чи варто розраховувати більше ніж на 90 тис. км, а краще всього орієнтуватися на значення 55 – 58 тис. км.
В цілому рівні Treadwear до 250 включно вважаються досить невисокими, 251 – 300 — середніми, 301 – 350 — вище середнього, а показник понад 350 притаманний для
найбільш довговічних моделей шин. Відзначимо, що дана характеристика наводиться переважно для літніх, рідше — всесезонних шин; зимова гума повинна бути досить м'якою, через що в ній важко досягти більше-менш солідних показників зносостійкості.
Рейтинг (місце в тесті)
Місце, зайняте даною моделлю шин в рейтингу за результатами тестів. Джерелами такої інформації є дані від великих автомобільних журналів, автоклубів, експертних організацій тощо (див. «Джерело оцінки»). Зрозуміло, між собою зазвичай порівнюються шини з подібними характеристиками — наприклад, зимові шиповані, літні для компактних авто (гольф-клас), позашляхові певного типорозміру і т. ін. В нашому каталозі є можливість вибрати шини з
Топ-3,
Топ-5 або
Топ-7 різних рейтингів.
Дані про рейтинг можуть виявитися дуже корисними з урахуванням того, що на ринку представлений широкий асортимент шин з подібними характеристиками. Це здатне ввести в оману навіть фахівця, не кажучи вже про простих автоаматорах. А місце в тесті дозволяє з певним ступенем точності визначити якість шин, не вдаючись у зайві тонкощі — причому якість не тільки «на папері», за офіційними даними, але і на практиці. Однак при цьому варто мати на увазі, що рейтинг наводиться на певний рік (зазвичай рік випуску шини або наступного за ним), і з плином часу місце певної моделі в тесті може змінюватися — зазвичай, воно зрушується вниз, оскільки з'являються нові, більш досконалі шини.
Тестування
Джерело, з якого взято дані про результати, показані шиною під час тестування (див. «Рейтинг (місце в тесті)»). Як такі джерела використовуються переважно відомі та авторитетні видання та організації, однак кожен користувач може вирішити для себе, наскільки він довіряє тому чи іншому джерелу.
