Порівняння MSI Pulse 15 B13VGK [B13VGK-1262US] vs MSI Katana 15 B13VGK [B13VGK-484US]

— Глянцеве. Глянцева поверхня покращує загальну якість зображення: за інших рівних умов картинка на такому екрані виглядає більше яскравою і барвистою, ніж на матовому. З іншого боку, на подібній поверхні сильно помітні забруднення, а при яскравому зовнішньому освітленні на ній виникає безліч відблисків, здатних сильно перешкодити перегляду. Тому замість класичного глянцю в ноутбуках все частіше застосовується антивідблисковий різновид такого покриття (див. нижче). Тим не менш, цей варіант все ще не втрачає популярності: він обходиться трохи дешевше «антивідблиску», а при м'якому, відносно неяскравому освітленні — навіть може забезпечити більше приємне оку зображення.

— Матове. Матове покриття обходиться недорого і не утворює відблисків навіть від досить яскравого освітлення. З іншого боку, картинка на такому екрані виходить помітно тьмяніше, ніж на аналогічному глянцевому дисплеї. Втім, цей момент можна компенсувати різними конструктивними рішеннями (насамперед хорошим запасом яскравості); так що цей варіант можна зустріти у всіх категоріях сучасних ноутбуків — від бюджетних моделей для роботи з документами до топових ігрових конфігурацій.

— Глянцеве (антивідблискове). Різновид описаного вище глянцевого покриття, розроблений з таким розрахунком, щоб знизити кількість відблисків від зовнішніх джерел освітлення. Такі екрани дійсно відблискують помі...тно менше традиційних глянцевих (а то і зовсім не дають відблисків); при цьому за якістю зображення вони як мінімум перевершують матові. Так що саме цей тип покриття в наш час користується найбільшою популярністю.

Колірне охоплення матриці ноутбука за колірною моделлю NTSC.

Колірне охоплення описує діапазон кольорів, що може відображатися на екрані. Він вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного колірного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольори. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості екрана, тим якісніше виходить його кольоропередача.

Конкретно ж NTSC являє собою одну з перших колірних моделей, створених ще в 1953 році для кольорового телебачення. Вона не застосовується при виробництві сучасних РК-матриць, однак використовується для їх опису та порівняння. NTSC охоплює більший діапазон кольорів, ніж стандартно застосовувана в комп'ютерній техніці sRGB; тому навіть невелике число відсотків у цьому разі відповідає досить широкому охопленню. Наприклад, значення в 72% і більше за NTSC вже вважається хорошим показником для використання в дизайні і графіці. Водночас одні і ті ж цифри за NTSC в різних екранах можуть відповідати різним показникам по sRGB; так що якщо точна передача кольоропередача є для вас вирішальною — ці подробиці варто уточнити перед покупкою.

Також відзначимо, що серед окремих моніторів простіше знайти екран з великим колірним охопленням; при цьому він ще й обійдеться дешевше, ніж ноутбук зі схожими характеристиками дисплея. Так що вибирати саме...лептоп з висококласним екраном має сенс переважно тоді, коли мобільність має для вас не менш важливе значення, ніж якісна кольоропередача.

Результат, показаний процесором ноутбука в тесті Passmark CPU Mark.

Passmark CPU Mark — комплексний тест, більш детальний і достовірний, ніж популярний 3DMark06 (див. вище). Він перевіряє не тільки ігрові можливості CPU, але і його продуктивність в інших режимах, на підставі чого і виводить загальний бал; за цим балом можна досить достовірно оцінити процесор загалом (чим більше балів - тим вища продуктивність).

Об'єм оперативної пам'яті (ОЗП чи RAM), фактично встановленої в ноутбуці.

Обсяг ОЗП одна із найважливіших показників, характеризуючих загальну продуктивність системи. Чим більше оперативної пам'яті встановлено в ноутбуці - тим краще він справлятиметься з «важкими» ресурсомісткими програмами, і тим більше завдань можуть виконуватися на ньому одночасно без «гальм» і збоїв.

На сьогоднішній день за необхідний мінімум вважається 4 ГБ ОЗП. Об'єму в 8 ГБ зазвичай вистачає для комфортного побутового використання та нескладних ігор, 16 ГБ та 32 ГБ – для обертання ресурсомістких додатків та впевненого запуску сучасних ігор. А в розвинених геймерських і професійних лептопах зустрічаються і великі обсяги ЗОЗУ - 64 ГБ і навіть більше.

Зазначимо, що багато моделей ноутбуків дають змогу збільшити наявну кількість RAM; докладніше див. «Об'єм, що максимально встановлюється».

Кількість тепла, що виділяється графічним процесором (GPU) у штатному режимі роботи. Показник TDP виражається у ватах. Він дозволяє оцінити теплові характеристики ноутбука та визначити його потенціал для роботи з високими графічними навантаженнями. Чим вище значення GPU TDP, тим більше потужності споживає графічний процесор, що може вимагати використання більш ефективної системи охолодження, щоб уникнути перегріву та забезпечення стабільної роботи пристрою. Ноутбуки з більш високим показником тепловиділення GPU краще підходять для геймерів або професіоналів у галузі графіки та відеопродакшену.

Кількість додаткових роз'ємів M.2 на материнській платі ноутбука.

Додатковим в даному випадку називають будь-який вільний роз'єм M.2 (при наявності встановленого накопичувача роз'єм вважається основним і його характеристики наводяться вище — див. «Інтерфейс роз'єму M.2» та інше). Таких вільних слотів може бути і декілька — тому в нашому каталозі уточнюється кількість додаткових роз'ємів M.2, а не просто їх наявність.

В будь-якому разі, цей параметр корисний насамперед у тому випадку, якщо ноутбук купується в розрахунку на апгрейд. Він дає змогу оцінити, скільки SSD-накопичувачів під M.2 (або іншої периферії з таким підключенням) можна додатково встановити в пристрій. При цьому, вибираючи конкретні компоненти, варто врахувати також інтерфейс і розміри вільних M.2-слотів (детальніше див. нижче).

Інтерфейс підключення, підтримуваний наявними в ноутбуці додатковим роз'ємом M.2 (див. вище). Нагадаємо, цей роз'єм першопочатково вільний; так що дана інформація дає змогу оцінити сумісність з додатковими комплектуючими і, відповідно, можливості апгрейду.

Через роз'єм M.2 можуть реалізовуватись два основні типи інтерфейсів SATA і PCI-E. SATA був першопочатково створений для жорстких дисків, його підтримка обходиться недорого, проте швидкість такого підключення не перевищує 600 МБ/с — це дуже небагато за мірками SSD-накопичувачів і іншої сучасної периферії. Тому в додатковому роз'ємі (роз'ємах) M.2 найчастіше реалізується той чи інший різновид PCI-E. Цей інтерфейс має декілька варіацій, що розрізняються за версією, кількістю ліній і, як наслідок, швидкістю роботи; ось варіанти, найбільш актуальні для сучасних ноутбуків:

— PCI-E 3.0 2x. Підключення з використанням 2 ліній PCI-E версії 3.0, дає максимум швидкості трохи менше ніж в 2 ГБ/с.
— PCI-E 3.0 4x. Підключення з використанням 4 ліній PCI-E версії 3.0. Забезпечує максимальну швидкість близько 4 ГБ/с.
— PCI-E 4.0 4x. Підключення з використанням 4 ліній PCI-E версії 4.0, пропускна здатність — близько 8 МБ/с.
— PCI-E. Підключення PCI-E, для якого виробник не уточнив докладні дані (версію та кількість ліній).

Тут варто зазначити, що у випадку з M.2 різні версії PCI-E цілком сумісні між собою (хіба що швидкість роботи буде обмежуватися можливостями більше пові...льної сторони — накопичувача або роз'єма). Тому навіть якщо конкретні можливості такого роз'єму не уточнюються — це в цілому не є критичним (ці можливості не завадить дізнатися хіба що в тому випадку, якщо висока швидкодія є для вас принципово важливою).

Розмір додаткового слота під накопичувач (або іншу периферію) з інтерфейсом M.2, передбаченого в ноутбуці.

Підкреслимо, що в даному випадку мова йде не про фактично встановлений накопичувач, а саме про розмір відсіку (нагадаємо, накопичувач в ньому першопочатково відсутній — докладніше див. «Додатковий роз'єм M. 2»). Знаючи цей розмір, можна оцінити максимальні габарити SSD-модуля (або іншого компонента), який може поміститися в цей відсік. Тут варто зазначити, що найбільшого поширення в наш час отримали M.2-плати шириною 22 мм, під цю стандартну ширину зазвичай робляться і слоти в ноутбуках. Тому основний показник, що визначає сумісність за розміром — довжина.

У відсіків на материнських платах лептопів довжина найчастіше становить 80 мм (маркування 22х80 мм). Це дає змогу встановлювати 22-міліметрові M.2-плати довжиною 80 мм, 60 мм, 42 мм та 30 мм — тобто всі види таких плат, за винятком найбільших, на 110 мм. Останнє, втім, не є недоліком, оскільки 110-мм компоненти вкрай рідко використовуються в ноутбуках. Якщо додаткових (вільних) M.2-слотів декілька і вони розрізняються за розміром — у цьому пункті уточнюються і ці дані, наприклад, «22х80/22х42 мм».

Технологія синхронізації підсвічування, підтримувана ноутбуком.

Про підсвічуванні в цілому див. вище; тут же нагадаємо, що мова йде про клавіатуру ноутбука. А синхронізація дає змогу «узгодити» роботу цієї системи з підсвічуванням інших компонентів, підключених до лептопу — миші, клавіатури, колонок тощо Завдяки цьому можна одночасно вмикати і вимикати підсвічування, змінювати яскравість, створювати різні ефекти тощо. Окремо варто відзначити, що синхронізація використовується переважно в системах RGB, здатних також змінювати відтінок світіння — це забезпечує ще більше широкі можливості. Однак для нормального узгодження підсвічування необхідно, щоб всі компоненти підтримували одну технологію синхронізації; даний пункт дає змогу оцінити таку сумісність. При цьому кожен виробник, як правило, створює свою технологію — наприклад, у Asus це Aura Sync, у MSI — Mystic Light Sync тощо. Так що найпростіше добитися сумісності, докупивши до ноутбука комплектуючі того ж бренду.