Порівняння Maltec DH-2200 vs Camry CR 7903

Номінальна продуктивність осушувача — максимальний об'єм вологи, що агрегат здатний видалити з повітря за добу.

Для ефективної роботи продуктивність осушувача повинна бути не менше, ніж кількість зайвої вологи, яка накопичується в приміщенні за той же час. Цю кількість можна розрахувати за допомогою спеціальних формул або програм-калькуляторів. Щоправда, результати таких розрахунків виходять досить приблизними, однак їх цілком можна використовувати при підборі, а для повної гарантії варто взяти запас продуктивності хоча б у 10 – 20 %. При бажанні цей запас може бути і більше; але варто враховувати, що висока продуктивність помітно позначається на ціні, габаритах і енергоспоживанні осушувача.

Що стосується конкретних значень, то моделі початкового рівня, для невеликих приміщень, забезпечують не більше 25 л/добу. Показники в 26 – 50 л/добу можна назвати середніми, 51 – 75 л/добу — вище середнього; також існує чимало потужних професійних агрегатів з продуктивністю понад 75 л/добу.

Споживана потужність осушувача в штатному режимі роботи.

З практичної точки зору ця характеристика є вторинною — виробники підбирають потужність таким чином, щоб забезпечити потрібні параметри (продуктивність, повітряний потік тощо), і при виборі варто орієнтуватися насамперед на ці параметри. Тим не менш, від споживаної потужності теж залежать певні практичні моменти. По-перше, підключати до звичайних побутових розеток можна тільки моделі не більш ніж на 3 – 3,5 кВт; при більш високому енергоспоживанні потрібно або живлення 400 В (див. «Тип підключення»), або підключення безпосередньо до щитка. Втім, навіть потужність понад 2 кВт зустрічається в сучасних осушувачах рідко — у більшості таких пристроїв енергоспоживання лежить в діапазоні від 500 до 1000 Вт або від 1000 до 2000 Вт, а в найбільш скромних моделях воно взагалі не перевищує 500 Вт. По-друге, дані про потужність можуть знадобитися для розрахунку навантаження на електромережу. Така необхідність виникає в основному для підбору додаткового обладнання — автоматів вимикання, стабілізаторів, ДБЖ і т. ін.

Також відзначимо, що моделі зі схожими робочими характеристиками можуть розрізнятися по енергоспоживанню. При цьому більш економний осушувач часто коштує дорожче, проте при регулярному використанні ця різниця окупається за рахунок зниження витрат на еле...ктроенергію.

Площа приміщення, на яку розраховано пристрій. Фактично в даному пункті вказується максимальна площа, яку дана модель здатна ефективно обслужити: застосування в менших приміщеннях цілком допускається, а от на більш обширний простір у приладу просто не вистачить продуктивності. Також зазначимо, що площа вказується в розрахунку на висоту стель в 2.5 – 3 м — стандартне значення для житлових приміщень; при більшій висоті стель ефективна площа зменшується, перерахувати її можна за спеціальними формулами.

При виборі по площі варто брати певний запас, проте він не повинен бути занадто великим, інакше прилад виявиться надто потужним, громіздким і дорогим.

Від типу керування залежить те, як зовнішні керуючі елементи (кнопки, ручки, повзунки) взаємодіють із «начинкою» агрегата. Тут можливі два варіанти:

- Механічне. Системи, в яких органи керування безпосередньо впливають на окремі вузли осушувача. Наприклад, регулювання швидкості вентилятора (див. «Функції») у таких системах може здійснюватися за рахунок повзунка, що безпосередньо змінює опір резистора в ланцюгу живлення вентилятора; таймер відключення (див. там же) є поворотною ручкою з годинниковим механізмом і т. п. Механічне керування надзвичайно просто і надійно, воно підходить для роботи з усіма базовими функціями осушувача і при цьому обходиться недорого. З іншого боку, за точністю такі системи поступаються електронним, до того ж вони не дають змогу реалізувати багато додаткових можливостей (дистанційне керування, дисплей тощо). Тому, хоча цей тип керування можна зустріти у всіх категоріях осушувачів, проте в цілому таких моделей на сучасному ринку менше, ніж електронних.

- Електронне. Управління, яке здійснюється через спеціальну електронну схему: кожна дія користувача (натискання кнопки, поворот ручки тощо) обробляється цією схемою, і вже з неї на робочі елементи осушувача надходять управляючі сигнали. Такі системи є більше функціональними та просунутими, ніж механічні. Наприклад, вони дають змогу використовувати різні додаткові функції, що помітно «полегшують життя» корис...тувачеві — наприклад, дисплеї та пульти дистанційного керування; а керування окремими параметрами може здійснюватися з дуже високою точністю та невеликим кроком регулювання. Недоліками електронних систем вважають вищу вартість та меншу надійність, ніж у механіки, а також складність у ремонті. У той же час ці недоліки не так часто виявляються критичними: так, відмінності у вартості зазвичай майже непомітні на тлі загальної ціни пристроїв, а можливість відмови у сучасній електроніці все одно є дуже низькою. Тож у наш час це найпопулярніший тип керування серед осушувачів усіх категорій. А реалізовано може бути як кнопками, так і сенсорної панеллю. Другий варіант надає пристрою солідності.

Можливість дистанційного управління осушувачем зі смартфона, планшета або іншого аналогічного гаджета з встановленим спеціальним додатком. Підключення в даному разі здійснюється через Wi-Fi.

Ця функція не тільки дає змогу управляти пристроєм на відстані, але нерідко дає більше можливостей, ніж класичний спосіб управління: через додатки доступно більше опцій, а також різноманітні сповіщення про статус роботи.

Діапазон відносної вологості (Rh— relative humidity) навколишнього повітря, при якому осушувач гарантовано здатний впоратися зі своїм завданням і видати при цьому робочі характеристики на рівні, заявленому виробником.

Чим ширше цей діапазон, тим універсальніше агрегат, тим менше у нього ймовірності опинитися в позаштатних умовах. Водночас при виборі варто враховувати специфіку застосування осушувача. Так, осушувачі першопочатково розраховані на підвищену вологість повітря, однак можливість роботи при 100% відносній вологості потрібна далеко не завжди. Наприклад, в холодну пору року надходить з вулиці повітря осушується» сам по собі при нагріванні в приміщенні (через підвищення температури відносна вологість падає, хоча фактична кількість вологи в повітрі не змінюється), і навіть в сиру погоду осушувача з межею в 80 – 90% може виявитися цілком достатньо. А нижня межа осушення безпосередньо залежить від завдань, що стоять перед пристроєм. Якщо мова йде про житлових приміщеннях, офісах і інших місцях, де потрібно створити приємні для людей умови, то потрібно врахувати, що найбільш комфортні для людини значення щодо вологості становлять 40 – 70%. Тому для таких умов немає сенсу спеціально шукати прилад з нижньою межею менше 40%. А ось для специфічних завдань на зразок висушування приміщень при ремонті, складського зберігання і т. ін. можуть знадобитися і менші показники вологості.

Зазначимо, що вихід за межі робочого діапазону не завжди є надзвичайною ситуац...ією, загрозливою неполадками і іншими неприємностями: багато моделі цілком здатні працювати і в таких умовах, хіба що ефективність роботи може знизитися. Втім, цей момент в будь-якому разі не завадить дізнатися з офіційної документації.

Діапазон температур навколишнього повітря, в якому осушувач може нормально працювати. Чим ширше цей діапазон, тим більш універсальним є осушувач, тим різноманітніші умови, в яких його можна застосовувати. Зазначимо, що, на відміну від діапазону вологості (див. вище), вихід за межі робочих температур загрожує не тільки втратою ефективності, але і серйозними неполадками і навіть поломками. Тому вибирати агрегат за цим параметром варто з таким розрахунком, щоб гарантовано перекрити можливі коливання температури повітря, з яким доведеться працювати осушувачу.

Зазначимо, що більшість сучасних моделей розраховані на роботу при «плюсових» температурах, причому нижній поріг становить у середньому близько 4 – 5 °С. Єдина різновид осушувачів, здатна працювати при температурах нижче нуля — адсорбційні (див. «Призначення»).

Обсяг бака для збору конденсату (вилученої з повітря вологи), передбаченого в конструкції осушувача.

Чим ширшими бак для конденсату — тим повільніше він буде наповнюватися й тим рідше доведеться його спорожняти. Особливо це важливо для агрегатів високої продуктивності (див. вище). З іншого боку, об'ємний резервуар має відповідні розміри, що позначається на габаритах всього осушувача. Оцінюючи співвідношення між ємністю бака і продуктивністю осушувача, варто враховувати, що пристрій дуже рідко працює на повну продуктивність. Докладніше про це див. «Продуктивність»; тут же відзначимо, що якщо, приміром, осушувач з показниками 24 л/добу має бак на 4 л — це не означає, що бак обов'язково буде заповнюватися доверху кожні 4 години. Альтернативою баків є використання систем постійного відводу конденсату; детальніше про них див. «Функції».

Максимальний рівень шуму, вироблюваний осушувачем під час роботи. Чим нижче цей показник, тим більш комфортним буде використання агрегата; особливо це актуально для житлових приміщень. Для виробничих цехів, складів та інших подібних місць рівень шуму не настільки критичний — дана різновид кліматичної техніки часто встановлюється в місцях, де люди майже не бувають, або по сусідству з таким гучним обладнанням, на тлі якого шум від осушувача може просто губитися. Тим не менше, і для нежитлових приміщень дані про «гучності роботи» можуть виявитися корисними, наприклад, для того, щоб оцінити необхідність спеціального захисту для вух та інші заходи щодо охорони праці.

Зазначимо, що даний показник вимірюють у децибелах, а це — нелінійна величина: наприклад, зміна на 3 дБ приблизно відповідає збільшенню/падіння потужності в 2 рази, на 10 дБ — в 10 разів і т. ін. Тому для оцінки рівня шуму найпростіше користуватися порівняльними таблицями. Ось спрощена таблиця для діапазону, до якого належить більшість сучасних осушувачів.

35 дБ — розмова на приглушених тонах;
40 дБ — неголосна розмова; максимальний рівень шуму, допустимий в житлових приміщеннях в денний час;
45 – 50 дБ — розмова звичайним тоном;
55 дБ — звуковий фон в офісі без спеціальних джерел шуму;
60 дБ — голосна розмова;
65 дБ — міська вулиця з середньою інтенсивністю руху;
70 дБ — розмову декількох людей на підвищених тонах.