Площа опалення
Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.
Виносний блок управління
Блок дистанційного керування, що дозволяє керувати котлом з іншого приміщення. Може підключатися як провідним, так і бездротовим способом, часто забезпечується електронним дисплеєм для індикації режимів роботи, встановленої температури, надзвичайних ситуацій і т. ін. Багато такі блоки представляють із себе досить прогресивні пристрої з можливостями програмування роботи котла, наприклад, на тиждень; деякі моделі можуть оснащуватися датчиками температури, які автоматично регулюють інтенсивність роботи котла залежно від температури в приміщенні.
Корисна потужність
Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.
Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.
Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).
Мін. t теплоносія
Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.
Макс. t теплоносія
Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.
Літній режим роботи
Режим роботи котла, розрахований на теплу пору року. У цьому режимі він працює тільки на забезпечення гарячого водопостачання (якщо така послуга передбачена), опалення вимикається. Якщо котел оснащений датчиком зовнішньої температури, у
літньому режимі цей датчик також відключається, щоб опалення не включалося вночі, коли температура зовнішнього повітря знижується.
Циркуляційний насос
Наявність в котлі власного
циркуляційного насоса.
Такий насос забезпечує рух теплоносія по контуру опалення, завдяки чому тепло рівномірно і ефективно розподіляється по радіаторам. Подібні пристосування випускаються і у вигляді окремих пристроїв; однак купівля котла з циркуляційним насосом позбавляє від необхідності купувати додаткове обладнання і спрощує систему опалення. До недоліків подібних моделей можна віднести проблематичність в усуненні неполадок: якщо окремий насос вийде з ладу, досить замінити тільки його, а для вбудованого в котел модуля може знадобитися складний і дорогий ремонт, причому на цей час система опалення стає недоступною.
Також відзначимо, що теоретично можна побудувати систему опалення і без насоса, на основі природної циркуляції; однак такі системи мають ряд недоліків, так що на практиці краще все ж використовувати примусову циркуляцію.
ККД
Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.
Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.
Системи захисту
—
Падіння тиску газу. Ця система захисту забезпечує відключення котла в разі критичного падіння тиску газу, недостатній для нормального функціонування пальника. У разі такого падіння закривається і блокується клапан, що подає газ на пальник. Після відновлення тиску газу він також залишається закритим, відкривати його і відновлювати подачу газу необхідно вручну.
—
Перегрів води. Температурний датчик, автоматично вимикає котел при критичному перевищенні температури теплоносія в системі.
—
Згасання полум'я. Захист від згасання полум'я заснована на датчику, який відстежує горіння газу та автоматично припиняє подачу в разі згасання пальника. Це запобігає заповнення приміщення газом і можливі трагічні наслідки цього.
—
Відсутність тяги. У котлах з відкритою камерою згоряння для збереження нормальних умов у приміщенні, де встановлено такий котел, необхідний постійний відвід продуктів згоряння в атмосферу. Відсутність нормальної тяги в димоході може призвести до накопичення продуктів згоряння в приміщенні. Система захисту від відсутності тяги запобігає це, автоматично вимикаючи котел при виявленні виходу продуктів згоряння за межі димоходу.
—
Відключення електроенергії. Більшість сучасних котлів мають електронну систему управління; крім того, багато елементів конструк
...ції (насоси, клапани, вентилятори тощо) теж приводяться в дію за рахунок електрики. Таким чином, відключення електроживлення під час роботи котла неминуче призведе до нештатному режиму його роботи, що загрожує поломками і навіть аваріями. Для запобігання подібних випадків встановлюється система захисту від відключення електроенергії, яка повністю зупиняє роботу котла в разі відключення електроживлення. При поновленні подачі електроенергії котел, зазвичай, необхідно перезапустити вручну.
— Порушення циркуляції води. Ця система захисту контролює нормальний рух теплоносія контуру опалення. Порушення циркуляції може привести до перегріву окремих елементів котла і його пошкодження. Щоб уникнути цього при порушенні циркуляції система відключає насос і перекриває подачу газу в пальник.
— Замерзання рідини в контурі. Система, яка контролює температуру в контурі опалення. Замерзання рідини в контурі порушує нормальну роботу опалення, що може в кращому випадку вимагати прогріву труб, а в гіршому — привести до пошкодження системи (розривів). Щоб уникнути подібного при падінні температури теплоносія нижче 5 °С запалюється пальник, активується циркуляційний насос і контур прогрівається до досягнення температури близько 35 °С — таким чином, запобігає утворенню в трубах льоду.