Тип
Залежно від набору функцій котли поділяють на одноконтурні та двоконтурні.
—
Одноконтурні котли оснащуються одним теплообмінником, в якому тепло від згоряння палива передається теплоносію системи опалення. Єдиною функцією таких котлів є опалення приміщень. Технічно можливо застосовувати одноконтурні котли для забезпечення гарячого водопостачання, однак для цього потрібен додатковий бойлер (т. зв. бойлер непрямого нагріву).
— У
двоконтурних котлах первинний теплообмінник доповнено вторинним, за рахунок цього такий котел, крім опалення приміщення, забезпечує також гаряче водопостачання. При цьому може використовуватися як проточна вода, так і вода, накопичена в спеціальній ємності (див. Вбудований бойлер).
Площа опалення
Максимальна площа приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.
Конденсаційний
Котли, які виробляють додаткове тепло за рахунок конденсації водяної пари з продуктів згорання. В таких агрегатах продукти згоряння перед тим, як потрапляти в димохід, пропускаються через додатковий теплообмінник, в якому вони остуджувати, а водяна пара конденсується і передає теплову енергію теплоносія. Це дозволяє підвищити ККД на 10 – 15 % в порівнянні з котлами класичної конструкції — аж до того, що в багатьох подібних моделях ККД перевищує 100 % (докладніше див. «ККД»).
Конденсаційний принцип роботи найчастіше зустрічається в газових моделях (див. «Джерело енергії»); однак випускаються також твердо - та рідкопаливні котли з цією особливістю.
Виносний блок управління
Блок дистанційного керування, що дозволяє керувати котлом з іншого приміщення. Може підключатися як провідним, так і бездротовим способом, часто забезпечується електронним дисплеєм для індикації режимів роботи, встановленої температури, надзвичайних ситуацій і т. ін. Багато такі блоки представляють із себе досить прогресивні пристрої з можливостями програмування роботи котла, наприклад, на тиждень; деякі моделі можуть оснащуватися датчиками температури, які автоматично регулюють інтенсивність роботи котла залежно від температури в приміщенні.
Мін. потужність
Мінімальна теплова потужність на якій може працювати опалювальний котел в постійному режимі. Робота на мінімальній потужності дозволяє зменшити кількість циклів включення і вимикання, які несприятливо позначаються на довговічності опалювальних котлів.
Споживана потужність
Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна в основному для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.
Мін. t теплоносія
Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.
Макс. тиск у контурі ГВП
Максимально допустимий тиск в контурі гарячого водопостачання (ГВП) котла, при якому він здатний працювати необмежено довгий час без відмов і пошкоджень. Детальніше див. «Макс. тиск в контурі опалення».
Мін. t гарячої води
Мінімальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання (ГВП). Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Водночас в деяких котлах мінімальна температура нагрівання може становити всього 10 °С, а то і 5 °С. Подібний режим роботи використовується для захисту труб від промерзання в холодну пору року: циркуляція води з плюсовою температурою запобігає утворенню всередині льоду і пошкодженню контурів.
Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.
