Провідне число
Провідне число є основною характеристикою, що описує потужність світлового імпульсу спалаху. Його описують як максимальна відстань (в метрах), на якому при чутливості ISO 100 і світлосилі об'єктива f/1 (діафрагмі 1) фотоспалах здатна освітити «середньостатистичний» об'єкт достатньою мірою для нормальної експозиції; простіше кажучи — на якій відстані від спалаху вийде нормально зняти сцену при зазначених ISO і світлосилі.
Існують формули, за якими, знаючи ведуче число, можна вивести практичне відстань зйомки для кожного конкретного значення чутливості і світлосили. Найпростіша формула, яка застосовується для розрахунку відстані при ISO 100, виглядає так: S=N/f, де S — відстань, N — провідне число, f — значення діафрагми. Наприклад, для провідного числа 56 і об'єктива f/2.8 ця відстань буде становити 56/2.8 = 20 м. Збільшення або зменшення чутливості у 2 рази відповідно збільшує або зменшує вказану відстань приблизно в 1,4 рази. Якщо ж потрібно максимально точно розрахувати відстань — варто звернутися до докладніших формул, які можна знайти в спеціалізованих джерелах.
Окремо варто відзначити, що провідні числа спалахів, зазвичай, зазначаються виробниками для конкретних фокусних відстаней об'єктивів. Пов'язано це з тим, що чим менше фокусна відстань і, відповідно, ширше кут огляду — тим більше світла необхідно для освітлення сцени, що знімається, і тим могутніше повинен бути імпульс спалаху (при тому ж відстані). А тому при виборі по про...відному числа має сенс звертати увагу на зазначене виробником фокусна відстань і підбирати модель з запасом по потужності — тим більше що провідні числа часто прописуються для досить «далекобійних» об'єктивів (з фокусною відстанню близько 80-100 мм екв. 35 мм).
Тривалість імпульсу
Тривалість імпульсу світла, яке забезпечується спалахом. Цей показник може становити від тисячних до стотисячних часток секунди; звичайно він виражається дробовим числом з одиницею в чисельнику, наприклад 1/880 с. Людське око не помічає різниці, однак на деяких режимах зйомки вона може стати критичною. Наприклад, для чіткої зйомки сцен, які швидко рухаються (таких, як бризки води, політ комахи або рух деталей механізму) необхідно вибирати спалах з якомога меншою тривалістю імпульсу — інакше зображення може виявитися не дуже вдалим.
Найбільша тривалість імпульсу в сучасних фотоспалахах становить близько 1/800 с; мінімальне значення може досягати 1/30 000 і навіть менше.
Колірна температура
Колірна температура світла, що видається пристроєм. Класичні імпульсні фотоспалахи в більшості своїй мають стандартну колірну температуру на рівні 5500 – 5600 До, тому для таких світильників цей параметр зазвичай не наводиться. А от джерела накамерного світла (див. «Тип») можуть помітно відрізнятися за цим показником, про них і піде мова.
Колірна температура характеризує загальний відтінок світіння, що видається пристроєм. При цьому цікавий нюанс полягає в тому, що низькі значення відповідають кольорам, які сприймаються людиною як теплі; а при підвищенні колірної температури відтінок все більше зміщується в бік холодних кольорів. Наприклад, для лампи розжарювання 60 Вт, світло якої має явно виражену жовтувате забарвлення, цей параметр становить приблизно 2700 К, а для люмінесцентної лампи, видає «денний» світло з голубуватим відтінком — близько 7000 К.
Загалом колірна температура освітлення є одним з найважливіших параметрів зйомки: вона визначає колірний баланс зображення, «видимого» камерою. У налаштуваннях камер цей показник носить назву «баланс білого». Він може визначатися і автоматично, проте для максимально достовірної передачі кольору бажано все-таки виставляти його значення, за відомою колірну температуру освітлення.
Конкретно в джерелах накамерного світла колірна температура може бути як незмінною, так і налаштовується. У нерегульованих моделях значення цього параметра таке ж, як у більшості фотоспалахів — 5500 К, що приблизно відповіда...є нейтральному білому кольору. Регулювання передбачає можливість як мінімум знизити колірну температуру — зазвичай до 3200 До, що приблизно відповідає теплому білому світу. Крім того, зрідка зустрічаються моделі, у яких максимальна колірна температура перевищує 5500 К, досягаючи До 6000 і навіть більше.
Можливість змінювати колірну температуру може стати в нагоді не тільки для зйомки як такої, але і для «узгодження» світильника з іншими джерелами світла. Річ у тім, що якщо кілька одночасно використовуваних джерел світла мають різну колірну температуру, перенесення кольорів на знімається сцені буде недостовірної — аж до того, що однотонний предмет, що підсвічується різними лампами з різних сторін, може виглядати як двоколірний. Один зі способів уникнути цього — виставити колірну температуру накамерного світла на рівні зовнішнього освітлення. Проте тут варто відзначити, що способи регулювання відтінків і точність такого регулювання можуть бути різними. Найбільш прогресивний варіант — використання двох комплектів світлодіодів, з теплим і холодним відтінком світіння; змінюючи співвідношення яскравості між цими наборами, можна змінювати і загальну колірну температуру — причому досить плавно і точно. Інший спосіб — використання кольорових дифузорів (див. нижче), однак тут регулювання виходить ступінчастою, з фіксованими значеннями (з дифузором і без нього). У деяких пристроях обидва ці способи поєднуються.
