Дальність виявлення
Найбільшу відстань, на якому прилад нічного бачення здатний виявляти окремі предмети.
Методики, за якими виробники визначають цей параметр, можуть відрізнятися в деталях, проте загальний принцип один. Зазвичай, вказується відстань, на якому можна при освітленості 0,05 люкс (чверть Місяця) і среднеконтрастном тлі побачити досить великий об'єкт — для прикладу найчастіше береться людська фігура заввишки близько 170 см. При цьому мова йде не про те, щоб розібрати подробиці цього об'єкта, а про те, щоб лише зауважити сам факт його наявності. Простіше кажучи, дальність виявлення, скажімо, в 200 м означає, що подібний пристрій на дистанції 200 м можна побачити «щось, схоже на людину», проте окремі деталі (голову, руки) розібрати не можна.
Також варто відзначити, що на практиці цей параметр сильно залежить від особливостей обстановки. Наприклад, темний предмет на дуже світлому фоні буде видно далі, а на темному він може бути непомітний навіть поблизу; аналогічне явище спостерігається і для тепловізорів (див. «Тип»), тільки щодо різниці у температурі, а не в кольорах.
Оптичне збільшення
Ступінь збільшення зображення, яку ПНБ здатний забезпечити без цифрової обробки зображення, виключно за рахунок оптичної системи. Таке збільшення вважається краще цифрового, оскільки воно не погіршує чіткості видимого зображення; а для моделей на основі ЕОП (див. «Принцип роботи») це взагалі єдиний доступний варіант.
Теоретично чим вище кратність — тим більше дальність виявлення (див. вище), оскільки потужне збільшення дозволяє бачити більш дрібні предмети. Однак далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними показниками. Річ у тім, що при збільшенні кратності зменшується кутове поле зору і збільшується мінімальна дистанція фокусування (і те, і інше див. нижче), що може створити проблеми на ближніх дистанціях. Також варто відзначити, що високий ступінь збільшення негативно позначається на світлосилі всієї системи — в результаті фактична дальність виявлення в повній темряві може бути вище у приладу з меншою кратністю, оскільки він «ловить» більше світла. Та й на вартість даний параметр впливає відповідно.
Зазначимо, що ПНБ, на відміну від класичних біноклів і монокулярів, найчастіше мають фіксовану кратність. Моделі з можливістю плавного регулювання практично не зустрічаються, і єдиним варіантом є застосування додаткових насадок (див. «Форм-фактор»).
Зараз на ринку представлені ПНБ з таким оптичним збільшенням:
1х,
2 – 3х,
3.1 – 4х,
...href="/ua/list/260/pr-15213/">> 4xЦифрове збільшення
Максимальна ступінь збільшення, яку ПНБ здатний забезпечити за рахунок цифрової обробки зображення.
Дана функція доступна тільки в тепловізорах і деяких цифрових моделях класичних ПНБ (див. «Принцип роботи»). У загальних рисах її можна описати наступним чином: електроніка приладу бере частину зображення з приймача ПНБ і «розтягує» його на весь видимий користувачеві кадр, за рахунок чого предмети в полі зору виглядають більшими. Водночас подібна процедура знижує чіткість видимого зображення. Тому моделі з цифровим збільшенням зустрічаються досить рідко, і навіть в подібних випадках воно відіграє допоміжну роль і має досить скромну кратність — зазвичай не більше 2х.
Фокусна відстань
Фокусна відстань приладу нічного бачення. Під даним терміном розуміється таке відстань від оптичного центра об'єктива до фотокатода ЕОП або матриці
цифрового пристрою (див. «Принцип дії»), при якому на фотокатоде/матриці виходить чітке зображення.
Загалом великі фокусні відстані характерні для оптичних систем з високим ступенем оптичного збільшення (див вище). Однак у випадку ПНБ ця залежність не є жорсткою — просто при довгофокусній оптиці простіше забезпечити високу кратність. На практиці це означає, що моделі з одним і тим же фокусною відстанню можуть помітно відрізнятися по кратності. А ось на що даний показник впливає безпосередньо — так це на світлопропускання: за інших рівних умов більш «довгі» оптичні системи пропускають менше світла, що негативно позначається на можливості приладу. Це актуально і для тепловізорів (див. «Тип»), оскільки їх робочий інфрачервоний діапазон в даному випадку також підпорядковується загальним законам оптики.
Поле зору на відстані 100 м
Розмір області видимій ПНБ з відстані 100 м — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при яких їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Поряд з кутовим полем зору (див. нижче) цей параметр характеризує охоплюється оптикою простір; водночас він наочно описує можливості тієї чи іншої моделі, ніж дані про кутах огляду.
Кутове поле зору
Кут огляду, забезпечуваний приладом нічного бачення — тобто кут між лініями, що з'єднують очей спостерігача з двома крайніми точками видимого простору. Широкі кути огляду дають змогу охоплювати великий простір, однак кратність збільшення (див. вище) при цьому виходить невисокою; зі свого боку, підвищення кратності веде до зменшення поля зору.
Мін. дистанція фокусування
Найменша дистанція до спостережуваного предмета, при якій він буде чітко видно через ПНБ. Для нормального використання ПНБ потрібно, щоб ця дистанція не перевищувала мінімального передбачуваного відстані до розглянутих предметів; у світлі цього потрібно враховувати, що чим вище кратність збільшення (див. вище) — тим, зазвичай, більше дистанція фокусування.
Винос вихідної зіниці
Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо прилад нічного бачення передбачається використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока. Також він актуальний для пристроїв, що допускають установку на зброю: чим більше відстань до ока — тим менше вірогідність отримати травму через віддачі.
Додатково
—
Відеовихід. Наявність в конструкції ПНБ виходу, що дозволяє транслювати зображення з приладу на зовнішнє пристрій, наприклад, ноутбук. Таким чином можна розглядати «картинку» на великому дисплеї і записувати відео навіть за відсутності в ПНБ власного відеорекордера (див. нижче); а за його наявності можна транслювати не тільки зображення у реальному часі, але і зняті матеріали. Конкретний інтерфейс відеовиходу може бути різним, але найчастіше сигнал передається в аналоговому форматі.
—
Вбудований відеорекордер. Наявність власного відеорекордера в конструкції ПНБ. Це дозволяє застосовувати пристрій в ролі відеокамери, фіксуючи на відео все, що потрапляє в поле зору; при цьому для такого запису не потрібно додаткового обладнання, на відміну від роботи з описаним вище відеовиходом. Відео, зазвичай, зберігається на карту пам'яті, а в багатьох моделях передбачається можливість перегляду запису прямо на самому приладі.
—
Перемикання режимів спостереження. Під можливістю перемикання режимів спостереження мається на увазі зміна колірних особливостей у видимій користувачеві «картинці». Так, тепловізори (див. «Тип») з даною функцією підтримують як мінімум два класичних режиму «white hot» (чим тепліше об'єкт, тим він світліше) і «black hot» (чим тепліше, тим темніше); крім цього, можуть передбачатися і додаткові формати, такі як виділення червоним особливо
...теплих об'єктів. У класичних ж ПНБ перемикання режимів зазвичай передбачає зміну колірного відтінку видимого зображення — наприклад, з класичного зеленого на червоний або чорно-білий. А додаткові можливості можуть включати, наприклад, режим підвищеної контрастності.
— Заповнення газом. Ця особливість передбачає наявність у корпусі наповнювача у вигляді інертного газу — наприклад, азоту — містить мінімум водяних парів. Таке середовище не окисляє контактують з нею деталі, а «сухість» наповнювача ще й запобігає запотівання оптики зсередини при перепадах температур. Зазначимо, що своєрідним «побічним ефектом» заповнення газом є пило - та вологозахист (див. нижче), оскільки корпусу подібних приладів за визначенням повинні бути герметичні.
— Пило-,вологозахист. Наявність в конструкції ПНБ захисту від пилу і вологи, що запобігає попаданню забруднень на чутливі компоненти. Ця функція є практично обов'язковою, якщо Ви плануєте активно використовувати пристрій на свіжому повітрі, наприклад, на полюванні. Варто враховувати, що рівень захищеності може бути різним, а високий ступінь захисту зазвичай означає високу ціну. Тому при виборі має сенс уточнювати параметри, заявлені для кожної конкретної моделі, і співвідносити їх з Вашими реальними викликів.
— Ударозахист. Дана функція передбачає застосування різних засобів — міцних пружних матеріалів корпусу, систем амортизації і т. ін. — які запобігають пошкодження чутливих компонентів пристрою при ударах і струси. Ступінь і особливості ударозахисту можуть помітно різнитися: зазвичай подібні моделі витримують падіння щонайменше 1,5 м, але в деяких випадках цей показник може бути більше. Зазначимо, що для установки на вогнепальну зброю потрібна спеціальна захист від віддачі, яку мають не всі ударостійкі пристрою.
— Скошені наочник. Наявність скошених наглазников (або одного наглазника, у разі монокулярів — див. «Тип») в конструкції ПНБ. Подовжена частина наглазника під час роботи з приладом розташовується із зовнішнього боку ока, практично на скроні; за рахунок цього вона забезпечує додатковий захист для ока — насамперед від сторонніх «засвіток», що заважають нормально бачити зображення в окулярі. Водночас подібні моделі погано поєднуються з окулярами: в кращому разі наглазник доведеться підвернути, звівши нанівець всі його переваги, а в деяких пристроях навіть така можливість відсутня.