Порівняння AGM Wolf-14 NW2 vs Dipol D128

Найбільшу відстань, на якому прилад нічного бачення здатний виявляти окремі предмети.

Методики, за якими виробники визначають цей параметр, можуть відрізнятися в деталях, проте загальний принцип один. Зазвичай, вказується відстань, на якому можна при освітленості 0,05 люкс (чверть Місяця) і среднеконтрастном тлі побачити досить великий об'єкт — для прикладу найчастіше береться людська фігура заввишки близько 170 см. При цьому мова йде не про те, щоб розібрати подробиці цього об'єкта, а про те, щоб лише зауважити сам факт його наявності. Простіше кажучи, дальність виявлення, скажімо, в 200 м означає, що подібний пристрій на дистанції 200 м можна побачити «щось, схоже на людину», проте окремі деталі (голову, руки) розібрати не можна.

Також варто відзначити, що на практиці цей параметр сильно залежить від особливостей обстановки. Наприклад, темний предмет на дуже світлому фоні буде видно далі, а на темному він може бути непомітний навіть поблизу; аналогічне явище спостерігається і для тепловізорів (див. «Тип»), тільки щодо різниці у температурі, а не в кольорах.

Максимальна ступінь збільшення, яку ПНБ здатний забезпечити за рахунок цифрової обробки зображення.

Дана функція доступна тільки в тепловізорах і деяких цифрових моделях класичних ПНБ (див. «Принцип роботи»). У загальних рисах її можна описати наступним чином: електроніка приладу бере частину зображення з приймача ПНБ і «розтягує» його на весь видимий користувачеві кадр, за рахунок чого предмети в полі зору виглядають більшими. Водночас подібна процедура знижує чіткість видимого зображення. Тому моделі з цифровим збільшенням зустрічаються досить рідко, і навіть в подібних випадках воно відіграє допоміжну роль і має досить скромну кратність — зазвичай не більше 2х.

Діаметр вхідної лінзи, якою оснащений об'єктив приладу нічного бачення.

Цей параметр є одним з найважливіших для будь-якого оптичного пристрою, включаючи ПНБ: чим крупніше об'єктив, тим більше світла (або ІЧ-випромінювання) потрапляє в нього і тим чутливіше виходить оптика, за інших рівних умов. Зворотною стороною цього є збільшення габаритів, ваги і вартості приладу. Крім того, не варто забувати, що в конструкції можуть використовуватися різні хитрощі і додаткові технології; тому сам по собі великий об'єктив далеко не завжди є однозначним показником високого класу.

Фокусна відстань приладу нічного бачення. Під даним терміном розуміється таке відстань від оптичного центра об'єктива до фотокатода ЕОП або матриці цифрового пристрою (див. «Принцип дії»), при якому на фотокатоде/матриці виходить чітке зображення.

Загалом великі фокусні відстані характерні для оптичних систем з високим ступенем оптичного збільшення (див вище). Однак у випадку ПНБ ця залежність не є жорсткою — просто при довгофокусній оптиці простіше забезпечити високу кратність. На практиці це означає, що моделі з одним і тим же фокусною відстанню можуть помітно відрізнятися по кратності. А ось на що даний показник впливає безпосередньо — так це на світлопропускання: за інших рівних умов більш «довгі» оптичні системи пропускають менше світла, що негативно позначається на можливості приладу. Це актуально і для тепловізорів (див. «Тип»), оскільки їх робочий інфрачервоний діапазон в даному випадку також підпорядковується загальним законам оптики.

Кут огляду, забезпечуваний приладом нічного бачення — тобто кут між лініями, що з'єднують очей спостерігача з двома крайніми точками видимого простору. Широкі кути огляду дають змогу охоплювати великий простір, однак кратність збільшення (див. вище) при цьому виходить невисокою; зі свого боку, підвищення кратності веде до зменшення поля зору.

Довжина хвилі інфрачервоного випромінювання, видається встановленим у ПНБ ІЧ-освітлювачем. Здебільшого даний параметр є чисто довідковим: виробники зазвичай підбирають довжину хвилі з таким розрахунком, щоб вона оптимально відповідала особливості приладу і забезпечувала заявлені характеристики. Тим не менш, з довжиною хвилі пов'язаний і практичний момент — «видимість» або «невидимість» освітлювача (див. «Невидимий спектр випромінювання»).

Наявність в конструкції ПНБ ІЧ-випромінювача (див. вище), що працює в повністю невидимий спектр.

Одна з особливостей сучасних світлових приладів (у т. ч. інфрачервоних) полягає в тому, що жоден з них не здатний видати хвилі суворо однієї довжини — якась частина випромінювання неминуче буде захоплювати сусідні діапазони. Через це виникають ситуації, коли освітлювач, основна потужність якого зосереджена в ІЧ-спектрі, випромінює і видиме світло. Це виглядає як тьмяне червоне світло; воно недостатньо сильно, щоб висвітлити навколишні предмети для неозброєного ока, проте добре видно в темряві і може демаскувати користувача. Випромінювачі з невидимим спектром, як випливає з назви, позбавлені цього недоліку. Тому якщо Ви шукаєте ПНБ для ситуацій, в яких важлива скритність — наприклад, для полювання — має сенс вибирати серед моделей з даною функцією. Правда, варто враховувати, що дальність освітлення у таких випромінювачів дещо менше, ніж у видимих.

Зазвичай, «невидимі» випромінювачі мають довжину хвилі (див. вище) не менше 800 нм.

— Відеовихід. Наявність в конструкції ПНБ виходу, що дозволяє транслювати зображення з приладу на зовнішнє пристрій, наприклад, ноутбук. Таким чином можна розглядати «картинку» на великому дисплеї і записувати відео навіть за відсутності в ПНБ власного відеорекордера (див. нижче); а за його наявності можна транслювати не тільки зображення у реальному часі, але і зняті матеріали. Конкретний інтерфейс відеовиходу може бути різним, але найчастіше сигнал передається в аналоговому форматі.

— Вбудований відеорекордер. Наявність власного відеорекордера в конструкції ПНБ. Це дозволяє застосовувати пристрій в ролі відеокамери, фіксуючи на відео все, що потрапляє в поле зору; при цьому для такого запису не потрібно додаткового обладнання, на відміну від роботи з описаним вище відеовиходом. Відео, зазвичай, зберігається на карту пам'яті, а в багатьох моделях передбачається можливість перегляду запису прямо на самому приладі.

— Перемикання режимів спостереження. Під можливістю перемикання режимів спостереження мається на увазі зміна колірних особливостей у видимій користувачеві «картинці». Так, тепловізори (див. «Тип») з даною функцією підтримують як мінімум два класичних режиму «white hot» (чим тепліше об'єкт, тим він світліше) і «black hot» (чим тепліше, тим темніше); крім цього, можуть передбачатися і додаткові формати, такі як виділення червоним особливо...теплих об'єктів. У класичних ж ПНБ перемикання режимів зазвичай передбачає зміну колірного відтінку видимого зображення — наприклад, з класичного зеленого на червоний або чорно-білий. А додаткові можливості можуть включати, наприклад, режим підвищеної контрастності.

— Заповнення газом. Ця особливість передбачає наявність у корпусі наповнювача у вигляді інертного газу — наприклад, азоту — містить мінімум водяних парів. Таке середовище не окисляє контактують з нею деталі, а «сухість» наповнювача ще й запобігає запотівання оптики зсередини при перепадах температур. Зазначимо, що своєрідним «побічним ефектом» заповнення газом є пило - та вологозахист (див. нижче), оскільки корпусу подібних приладів за визначенням повинні бути герметичні.

— Пило-,вологозахист. Наявність в конструкції ПНБ захисту від пилу і вологи, що запобігає попаданню забруднень на чутливі компоненти. Ця функція є практично обов'язковою, якщо Ви плануєте активно використовувати пристрій на свіжому повітрі, наприклад, на полюванні. Варто враховувати, що рівень захищеності може бути різним, а високий ступінь захисту зазвичай означає високу ціну. Тому при виборі має сенс уточнювати параметри, заявлені для кожної конкретної моделі, і співвідносити їх з Вашими реальними викликів.

— Ударозахист. Дана функція передбачає застосування різних засобів — міцних пружних матеріалів корпусу, систем амортизації і т. ін. — які запобігають пошкодження чутливих компонентів пристрою при ударах і струси. Ступінь і особливості ударозахисту можуть помітно різнитися: зазвичай подібні моделі витримують падіння щонайменше 1,5 м, але в деяких випадках цей показник може бути більше. Зазначимо, що для установки на вогнепальну зброю потрібна спеціальна захист від віддачі, яку мають не всі ударостійкі пристрою.

— Скошені наочник. Наявність скошених наглазников (або одного наглазника, у разі монокулярів — див. «Тип») в конструкції ПНБ. Подовжена частина наглазника під час роботи з приладом розташовується із зовнішнього боку ока, практично на скроні; за рахунок цього вона забезпечує додатковий захист для ока — насамперед від сторонніх «засвіток», що заважають нормально бачити зображення в окулярі. Водночас подібні моделі погано поєднуються з окулярами: в кращому разі наглазник доведеться підвернути, звівши нанівець всі його переваги, а в деяких пристроях навіть така можливість відсутня.

Тип елементів живлення, що використовуються приладом нічного бачення для роботи. Технічно це можуть бути як змінні елементи стандартного типорозміру, так і вбудовані акумулятори. Однак на практиці другий варіант практично не зустрічається, оскільки він не дає можливість швидко замінити батарейку, яка сіла, на свіжу — а така можливість є критичною для більшості випадків застосування ПНБ.

Що ж до конкретних типів батарей, то найчастіше зустрічаються такі варіанти:

— CR123. Елемент, що отримав найбільше поширення серед сучасних ПНБ. За формою ці батарейки схожі на популярні АА (див. нижче), однак їх діаметр більше, а довжина — помітно менше: 17 і 35 мм відповідно. Робоча напруга становить 3,7 В, що забезпечує непогану потужність, достатню для нормальної роботи ПНБ. Це і зумовило популярність CR123.

— АА. Класичні «пальчикові» батарейки на 1,5 В. Потужність такого живлення нижчі, ніж у CR123, через що елементів потрібно більше; з іншого боку, такі батарейки простіше знайти в продажу.

— ААА. «Мініпальчикові» або «мізинчикові» батарейки, зменшена версія елементів АА. Через невеликих розмірів такі елементи не відрізняються потужністю і ємністю, а тому застосовуються лише у відносно простих приладах, для яких важливі компактні розміри.