Порівняння Hikmicro Lynx Pro LH15 vs Hikmicro Lynx Pro LE10

Найбільшу відстань, на якому прилад нічного бачення здатний виявляти окремі предмети.

Методики, за якими виробники визначають цей параметр, можуть відрізнятися в деталях, проте загальний принцип один. Зазвичай, вказується відстань, на якому можна при освітленості 0,05 люкс (чверть Місяця) і среднеконтрастном тлі побачити досить великий об'єкт — для прикладу найчастіше береться людська фігура заввишки близько 170 см. При цьому мова йде не про те, щоб розібрати подробиці цього об'єкта, а про те, щоб лише зауважити сам факт його наявності. Простіше кажучи, дальність виявлення, скажімо, в 200 м означає, що подібний пристрій на дистанції 200 м можна побачити «щось, схоже на людину», проте окремі деталі (голову, руки) розібрати не можна.

Також варто відзначити, що на практиці цей параметр сильно залежить від особливостей обстановки. Наприклад, темний предмет на дуже світлому фоні буде видно далі, а на темному він може бути непомітний навіть поблизу; аналогічне явище спостерігається і для тепловізорів (див. «Тип»), тільки щодо різниці у температурі, а не в кольорах.

Ступінь збільшення зображення, яку ПНБ здатний забезпечити без цифрової обробки зображення, виключно за рахунок оптичної системи. Таке збільшення вважається краще цифрового, оскільки воно не погіршує чіткості видимого зображення; а для моделей на основі ЕОП (див. «Принцип роботи») це взагалі єдиний доступний варіант.

Теоретично чим вище кратність — тим більше дальність виявлення (див. вище), оскільки потужне збільшення дозволяє бачити більш дрібні предмети. Однак далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними показниками. Річ у тім, що при збільшенні кратності зменшується кутове поле зору і збільшується мінімальна дистанція фокусування (і те, і інше див. нижче), що може створити проблеми на ближніх дистанціях. Також варто відзначити, що високий ступінь збільшення негативно позначається на світлосилі всієї системи — в результаті фактична дальність виявлення в повній темряві може бути вище у приладу з меншою кратністю, оскільки він «ловить» більше світла. Та й на вартість даний параметр впливає відповідно.

Зазначимо, що ПНБ, на відміну від класичних біноклів і монокулярів, найчастіше мають фіксовану кратність. Моделі з можливістю плавного регулювання практично не зустрічаються, і єдиним варіантом є застосування додаткових насадок (див. «Форм-фактор»).

Зараз на ринку представлені ПНБ з таким оптичним збільшенням: 1х, 2 – 3х, 3.1 – 4х, ...href="/ua/list/260/pr-15213/">> 4x

Фокусна відстань приладу нічного бачення. Під даним терміном розуміється таке відстань від оптичного центра об'єктива до фотокатода ЕОП або матриці цифрового пристрою (див. «Принцип дії»), при якому на фотокатоде/матриці виходить чітке зображення.

Загалом великі фокусні відстані характерні для оптичних систем з високим ступенем оптичного збільшення (див вище). Однак у випадку ПНБ ця залежність не є жорсткою — просто при довгофокусній оптиці простіше забезпечити високу кратність. На практиці це означає, що моделі з одним і тим же фокусною відстанню можуть помітно відрізнятися по кратності. А ось на що даний показник впливає безпосередньо — так це на світлопропускання: за інших рівних умов більш «довгі» оптичні системи пропускають менше світла, що негативно позначається на можливості приладу. Це актуально і для тепловізорів (див. «Тип»), оскільки їх робочий інфрачервоний діапазон в даному випадку також підпорядковується загальним законам оптики.

Роздільна здатність матриці, встановленої в тепловізорі (див. «Тип») або цифровому ПНО (див. «Принцип дії»). Зазвичай вказується в пікселях по горизонталі та вертикалі, наприклад 640х480.

З одного боку, що вище роздільна здатність — то чіткішим і деталізованішим буде зображення. З іншого боку, збільшення дозволу без зміни розміру матриці означає, що на кожен піксель потраплятиме менше світла — а це негативно позначається на дальності виявлення (див. вище) і призводить до шумів. Тому дозвіл приймачів у сучасних ПНО невеликий - у перерахунку на звичні мегапікселі рідко перевищує 0,3 Мп. А однозначно порівнювати різні моделі за цим параметром навряд чи має сенс - адже фактична якість роботи багато в чому залежить також від розміру приймача, особливостей обробки сигналу і т.п.

Частота зміни кадрів на екрані тепловізора (точніше, на дисплеї, видимому стрілку через окуляр). Чим вище ця частота, тим більше плавним і менш смиканим виходить зображення, тим краще тепловізор підходить для розглядування швидко рухомих об'єктів. З іншого боку, даний показник безпосередньо впливає на ціну приладу і знижує його автономність, оскільки висока частота кадрів вимагає потужної (а отже, дорогий і «ненажерливою» електронної «начинки».

Кут огляду, забезпечуваний приладом нічного бачення — тобто кут між лініями, що з'єднують очей спостерігача з двома крайніми точками видимого простору. Широкі кути огляду дають змогу охоплювати великий простір, однак кратність збільшення (див. вище) при цьому виходить невисокою; зі свого боку, підвищення кратності веде до зменшення поля зору.

Найбільший час, яке прилад здатний безперервно пропрацювати від свіжих елементів живлення без їх заміни/підзарядки. Варто враховувати, що виробники зазвичай вказують це час для ідеальних умов: якісні батарейки, невисока яскравість видимого зображення, робота без застосування ІЧ-підсвічування, відеовиходи і відеорекордера (при їх наявності, див. «Додатково»), оптимальна робоча температура (див. нижче) і т. ін. Тому на практиці час безперервної роботи цілком може виявитися нижче заявленого. Тим не менш, цей параметр дозволяє як оцінювати автономність окремих пристроїв, так і порівнювати їх між собою.

Загальна вага приладу нічного бачення в робочому положенні. За наявності в комплекті шолома-маски (див. вище) її вага, зазвичай, також враховується.

Велика вага приладу робить його незручним у використанні — як під час роботи з рук, так і при кріпленні на шолом-маску. З іншого боку, при схожих характеристиках більш легкі моделі або будуть коштує дорожче, або будуть мати невисоку якість матеріалів.