Порівняння Sigeta Panorama 15-40x50 vs Konus Konuspot-50

Кут огляду, забезпечуваний підзорною трубою.

Якщо провести дві лінії від центра об'єктива до двох протилежних точок по краях поля зору труби — кут між цими лініями і буде відповідати кутового поля зору. Відповідно, чим більше кут, тим ширше поле зору; проте окремі предмети в ньому будуть виглядати більш дрібними. І навпаки, підвищення кратності збільшення неминуче пов'язано з зменшенням кута огляду. А оскільки більшість сучасних підзорних труб мають змінну кратність збільшення, то і кутове поле зору є змінним, і в характеристиках даний показник вказується у вигляді двох чисел — для мінімального і для максимального збільшення.

Найменша відстань до розглянутого предмета, при якому підзорна труба здатна на ньому повноцінно сфокусуватися — тобто мінімальну відстань, на якому зображення в окулярі буде залишатися ясним.

Підзорні труби першопочатково створені для розглядання віддалених об'єктів, тому при занадто малій дистанції з наведенням на різкість можуть виникнути проблеми. У світлі цього виробники і вказують в характеристиках даний параметр. Втім, навіть в самих потужних і «далекобійних» моделях мінімальна дистанція фокусування складає близько 25 м — на такій відстані нерідко буває достатньо і неозброєного ока. Тому на даний параметр варто звертати увагу лише в тих випадках, коли можливість нормально працювати поблизу має принципове значення — наприклад, якщо труба використовується на стрільбище, де відстань до мішеней може бути різним, в т. ч. досить невеликим.

Діаметр вихідної зіниці підзорної труби.

Вихідна зіниця — це проєкція «видимого» трубою зображення, що виникає відразу за окуляром. Людина бачить зображення в підзорної труби саме за рахунок того, що вихідний зіницю проєктується на око.

Діаметр вихідної зіниці відповідає розміру об'єктива, поделенному на кратність (і про те, і про інше див. вище). Наприклад, для труби з апертурою в 50 мм, що працює на кратності 25х, цей розмір буде складати 50/25 = 2 мм. При цьому вважається, що для забезпечення максимально яскравого і комфортного зображення вихідний зіницю повинен бути не менше, ніж зіницю ока спостерігача — а це 2 – 3 мм на світлі і до 8 мм (у літніх людей — до 5 – 6 мм) в сутінках. Саме цим зумовлено те, що для комфортної роботи на високих кратностях та/або в умовах слабкого освітлення підзорна труба повинна мати досить великий об'єктив. Втім, більшість подібних оптичних приладів розраховані на денне застосування, а для цього достатньо вихідного вічка розміром від 1,33 мм.

Для більшості сучасних підзорних труб діаметр вихідного зіниці вказується двома числами — для мінімального і для максимального збільшення.

Винос вихідної зіниці підзорної труби.

Про самому вихідному зіниці докладніше див. вище. Тут же відзначимо, що називається виносом таку відстань від лінзи окуляра до ока спостерігача, на якому розмір видимого зображення з об'єктива відповідає мабуть розміром лінзи окуляра. Іншими словами, спостерігається «картинка» в цьому разі займає весь простір окуляра, без віньєтування (затемнення по краях) і без «розповзання» за краї окуляра. В цьому разі і загальну якість зображення буде найкращим.

Якщо дивитися в трубу неозброєним оком, у спостерігача зазвичай не виникає проблем з тим, щоб розміститися на відстані виносу, і на даний параметр можна не звертати особливої уваги. Проблеми можуть виникнути, якщо користувач носить окуляри, а діоптрійною корекції (див. вище) недостатньо, щоб комфортно спостерігати без окулярів. У таких випадках бажано використовувати моделі з виносом зіниці хоча б в 15 мм: таку відстань хоч і не забезпечить найвищої якості зображення при перегляді в окулярах, однак дасть змогу без особливих труднощів користуватися приладом. Втім, в сучасних підзорних трубах даний параметр може досягати 18 мм і навіть більше.

Також відзначимо, що винос зіниці може дещо зменшуватися при збільшенні кратності; в таких випадках в характеристиках зазначаються два числа, відповідні виносу на мінімальному і максимальному збільшенні.

Тип просвітлення оптики, передбачений у підзорній трубі.

Просвітленням називають спеціальне покриття, що наноситься на поверхню лінзи. Призначене таке покриття для того, щоб знизити втрати світла на межі повітря-скло. Такі втрати виникають неминуче через відбивання світла, а просвітлююче покриття «розвертає» відбиті промені назад, підвищуючи таким чином світлопропускання лінзи. Крім того, ця функція зменшує кількість відблисків на видимих в підзорну трубу предметах.

Типи просвітлення можуть бути такими:

— Одношарове. Дане маркування означає, що на одній або декількох поверхнях лінз (але не на всіх) нанесене одношарове антивідбивне покриття. Подібне обходиться недорого і може використовуватися навіть в оптичних приладах початкового рівня. З іншого боку, воно відсіває певний спектр світла, через що спотворюється передача кольору у видимому зображенні — іноді досить помітно. До того ж в даному разі на деяких поверхнях лінз покриття взагалі відсутнє, що неминуче призводить до появи відблисків в полі зору. Таким чином, одношарове просвітлення є найпростішим різновидом і застосовується вкрай рідко, переважно в бюджетних моделях.

— Повне одношарове. Різновид описаного вище одношарового просвітлення, при якому антивідбивне покриття є на всіх поверхнях лінз (на кожному кордоні «повітря – скло»). Хоча для даного варіанта теж характерне спотворення кольорів, він...позбавлений іншого, найбільш ключового недоліку «неповних» просвітлінь — відблисків в полі зору. А згадане спотворення передачі кольору найчастіше не критично. При всьому цьому і обходиться повне одношарове просвітлення порівняно недорого, завдяки чому воно дуже популярне в підзорних трубах початкового та початково-середнього рівнів.

— Багатошарове. Тип просвітлення, при якому багатошарове відбиваюче покриття наноситься на одну або кілька поверхонь лінз (але не всі). Перевагою такого покриття перед одношаровим є те, що воно рівномірно пропускає практично весь видимий спектр і не створює помітних спотворень кольору. Відсутність покриття на окремих поверхнях знижує вартість приладу (порівняно з повним багатошаровим просвітленням), проте повністю позбавитися від відблисків в такій системі неможливо.

— Повне багатошарове. Найбільш прогресивний і ефективний із сучасних типів просвітління: багатошарове покриття нанесене на всі поверхні лінз. Таким чином досягається висока яскравість і чіткість «картинки», з природною передачею кольору і відсутністю відблисків. Недолік цього варіанта класичний — висока вартість; відповідно, повне багатошарове просвітління характерне переважно для висококласних підзорних труб.

Матеріал, який використовується для призм, встановлених в підзорній трубі (див. «Тип призм»).

— BK-7. Різновид боросилікатного оптичного скла (крона), порівняно недорогий і водночас досить функціональний матеріал, що забезпечує хоч і не видатну, але цілком прийнятну якість зображення. Застосовується в моделях початкового і середнього рівня.

— BaK-4. Барієве оптичне скло, помітно перевершує BK7 за яскравістю і чіткістю зображення, але являється й більш дорогим. Зустрічається переважно в підзорних трубах преміумрівня.

Матеріал і загальна конструкція корпусу підзорної труби.

Більшість сучасних моделей використовує обгумовані корпусу, у яких тверда основа (металева або з міцного полікарбонату) покрита гумою. Це забезпечує не тільки міцність, але і підвищену стійкість до струсів — причому навіть у тому випадку, коли ударостійкість як така (див. вище) в характеристиках не заявлена. У моделях преміумкласу зустрічаються корпусу з магнієвого сплаву — він відрізняється високою міцністю в поєднанні з невеликою вагою.

Окрему категорію являють собою труби Галілея (див. вище) — вони зазвичай випускаються в оформленні «ретро» і використовують відповідні матеріали, наприклад мідь і покриття з високоякісного шкірозамінника.