Порівняння BRESSER Pirsch Gen II 20-60x80/45 WP vs Bushnell Trophy Xtreme 20-60x65

Поле зору підзорної труби при відстані до розглянутих об'єктів в 1 км, т. зв. «лінійне поле зору». По суті, це ширина (діаметр) простору, що потрапляє в поле зору при спостереженні з відстані в 1 км.

Даний параметр широко використовується в характеристиках підзорних труб поряд з кутовим полем зору (див. нижче): дані про лінійне поле зору більш наочні і наближені до практики, вони дають змогу оцінити можливості підзорної труби, не вдаючись до спеціальних обчислень.

Для моделей змінної кратності (а таких більшість) лінійне поле зору вказується у вигляді двох чисел — для мінімального і для максимального збільшення.

Найменша відстань до розглянутого предмета, при якому підзорна труба здатна на ньому повноцінно сфокусуватися — тобто мінімальну відстань, на якому зображення в окулярі буде залишатися ясним.

Підзорні труби першопочатково створені для розглядання віддалених об'єктів, тому при занадто малій дистанції з наведенням на різкість можуть виникнути проблеми. У світлі цього виробники і вказують в характеристиках даний параметр. Втім, навіть в самих потужних і «далекобійних» моделях мінімальна дистанція фокусування складає близько 25 м — на такій відстані нерідко буває достатньо і неозброєного ока. Тому на даний параметр варто звертати увагу лише в тих випадках, коли можливість нормально працювати поблизу має принципове значення — наприклад, якщо труба використовується на стрільбище, де відстань до мішеней може бути різним, в т. ч. досить невеликим.

Діаметр об'єктива — передньої лінзи підзорної труби. Також для цієї характеристики використовується термін «апертура».

Діаметр об'єктива — одна з найважливіших характеристик оптичної системи: від апертури безпосередньо залежить кількість світла, що потрапляє в об'єктив, і, відповідно, якість зображення (особливо при слабкій освітленості). З точки зору оптичних характеристик однозначно можна сказати, що чим крупніше об'єктив — тим краще, особливо при високій кратності збільшення (докладніше див. «Діаметр вихідного вічка»). З іншого боку, великі лінзи помітно впливають на розміри, вага, а головне — вартість підзорних труб. Тому виробники зазвичай вибирають розмір об'єктива з урахуванням кратності, цінової категорії і специфіки застосування підзорної труби — тим більше що при малих кратностях і хорошому освітленні навіть порівняно невелика апертура цілком може забезпечити якісне зображення. Детальніше про ці закономірності див. «Діаметр вихідного зіниці». Крім того, варто відзначити, що на особливості «картинки» впливають не лише математичні характеристики оптики, але і загальну якість її компонентів.

Діаметр вихідної зіниці підзорної труби.

Вихідна зіниця — це проєкція «видимого» трубою зображення, що виникає відразу за окуляром. Людина бачить зображення в підзорної труби саме за рахунок того, що вихідний зіницю проєктується на око.

Діаметр вихідної зіниці відповідає розміру об'єктива, поделенному на кратність (і про те, і про інше див. вище). Наприклад, для труби з апертурою в 50 мм, що працює на кратності 25х, цей розмір буде складати 50/25 = 2 мм. При цьому вважається, що для забезпечення максимально яскравого і комфортного зображення вихідний зіницю повинен бути не менше, ніж зіницю ока спостерігача — а це 2 – 3 мм на світлі і до 8 мм (у літніх людей — до 5 – 6 мм) в сутінках. Саме цим зумовлено те, що для комфортної роботи на високих кратностях та/або в умовах слабкого освітлення підзорна труба повинна мати досить великий об'єктив. Втім, більшість подібних оптичних приладів розраховані на денне застосування, а для цього достатньо вихідного вічка розміром від 1,33 мм.

Для більшості сучасних підзорних труб діаметр вихідного зіниці вказується двома числами — для мінімального і для максимального збільшення.

Винос вихідної зіниці підзорної труби.

Про самому вихідному зіниці докладніше див. вище. Тут же відзначимо, що називається виносом таку відстань від лінзи окуляра до ока спостерігача, на якому розмір видимого зображення з об'єктива відповідає мабуть розміром лінзи окуляра. Іншими словами, спостерігається «картинка» в цьому разі займає весь простір окуляра, без віньєтування (затемнення по краях) і без «розповзання» за краї окуляра. В цьому разі і загальну якість зображення буде найкращим.

Якщо дивитися в трубу неозброєним оком, у спостерігача зазвичай не виникає проблем з тим, щоб розміститися на відстані виносу, і на даний параметр можна не звертати особливої уваги. Проблеми можуть виникнути, якщо користувач носить окуляри, а діоптрійною корекції (див. вище) недостатньо, щоб комфортно спостерігати без окулярів. У таких випадках бажано використовувати моделі з виносом зіниці хоча б в 15 мм: таку відстань хоч і не забезпечить найвищої якості зображення при перегляді в окулярах, однак дасть змогу без особливих труднощів користуватися приладом. Втім, в сучасних підзорних трубах даний параметр може досягати 18 мм і навіть більше.

Також відзначимо, що винос зіниці може дещо зменшуватися при збільшенні кратності; в таких випадках в характеристиках зазначаються два числа, відповідні виносу на мінімальному і максимальному збільшенні.

Розташування окуляра щодо корпусу (точніше, щодо оптичної осі) труби.

— Пряме. В даному випадку окуляр спрямований паралельно оптичної осі труби — іншими словами, він «дивиться» туди ж, куди спрямований об'єктив. При цьому окуляр може знаходитися прямо на оптичній осі або вище неї. Пряме розташування зручно передусім у тих випадках, коли труба використовується без штатива і утримується в руках. Воно добре підходить для спостережень з укриття (наприклад, під час полювання або досліджень живої природи) — спостерігачеві не потрібно підніматися над корпусом труби, щоб зазирнути в окуляр. Також цей варіант простіше для початківців користувачів, які не мали раніше справи з оптичними приладами — трубу зручніше наводити на ціль. Крім того, при розташуванні окуляра на одній осі з об'єктивом можна обійтися без призм, що спрощує конструкцію (хоча сама по собі подібна компоновка не означає відсутності призм).

— Під 45°. Окуляр, загнутий вгору на 45° відносно оптичної осі труби. У багатьох ситуаціях така компоновка виявляється більш зручною для спостерігача. Наприклад, вона дозволяє комфортно використовувати порівняно низький штатив (тоді як трубу з прямим окуляром потрібно розміщувати на рівні очей, тобто або шукати високий штатив, або присідати до рівня окуляра). Крім того, з аналогічних причин загнуті окуляри зручніше при спостереженнях об'єктив над горизонтом і небесних тел. Недолік цієї ко...нструкції — однозначна необхідність використання призм Porro (див. «Тип призм»), що може позначитися на вартості. Крім того, для людини без досвіду наведення зігнутої труби на потрібний об'єкт може, з незвички, виявитися досить складною справою.

Наявність штатива в комплекті поставки підзорної труби.

Така комплектація зручна насамперед тим, що позбавляє від необхідності купувати штатив окремо — а це може бути досить клопіткою справою через те, що в підзорної труби може використовуватися фірмове кріплення, не підходить для стандартних штативів і вимагає як мінімум застосування адаптера. Також відзначимо, що штатив може стати в нагоді не тільки для масивної підзорної труби, яку важко тримати в руках, але і для компактної, допускає ручне застосування — навіть порівняно легкий оптичний прилад непросто довгий час тримати на вазі.