Порівняння Vortex Razor AMG UH-1 Gen II Holographic Sight vs EOTech HWS EXPS3-0

Коліматорні приціли (див. «Тип»), використовують голографічний принцип роботи.

У таких моделях за проєктування прицільної марки не відповідає класична система лінз і дзеркал, а лазерний світлодіод і спеціальна голографічна решітка. Це помітно збільшує вартість, проте дає цілу низку переваг перед класичними коліматорів. Так, голографічні приціли зазвичай повністю позбавлені паралакса (див. «Відбудування від паралакса») — тобто видима мітка завжди залишається чітко точки прицілювання, незалежно від положення робочого очі щодо прицілу і від дистанції до мети. Лінзи в таких моделях мають краще світлопропускання і дають менше відблисків, що покращує видимість. Правда, голографічні приціли робляться переважно відкритими (див. «Конструкція»), однак ступінь захищеності у них зазвичай трохи вище, ніж у традиційних аналогів; до того ж лінза в такому коллиматоре залишається працездатною навіть при частковому пошкодженні. До недоліків «голографії», крім ціни, можна віднести підвищене енергоспоживання, що вимагає застосування більш потужних і ємних батарей.

Діаметр об'єктива — передньої лінзи прицілу. Також цей параметр називають «апертура».

Цей параметр важливий насамперед для оптичних прицілів і їх спеціалізованих різновидів — «нічників» і тепловізорів (див. «Тип»). Чим більше об'єктив — тим більше світла в нього потрапляє, тим вище якість зображення і тим ефективніше пристрій буде працювати при слабкому освітленні, проте тим дорожче обійдеться така оптика. Тут варто зазначити, що вимоги до апертурі залежать ще й від ступеня збільшення: простіше кажучи, для невисоких кратностей особливо великі об'єктиви не потрібні. Тому відносно невеликі вхідні лінзи, діаметром у 25 – 35 мм і навіть менше, зустрічаються у всіх цінових категоріях класичної оптики — від бюджетної до топової. А порівнювати по апертурі можна лише моделі з однаковим максимальним збільшенням, та й то дуже приблизно — варто пам'ятати, що якість зображення сильно залежить ще й від загального якості компонентів прицілу.

Зі свого боку, для нічних прицілів, особливо на основі ЕОП (див. «Принцип роботи ПНБ»), велика апертура принципово важлива. Так що діаметр від 36 до 45 мм считаtтся для таких пристроїв дуже невеликим і зустрічається лише в деяких цифрових моделях, більшість же «нічників» оснащується об'єктивами на 46 мм і більше.

Що стосується коліматорів, то в них від апертури залежить переваж...но розмір простору, що потрапляє в приціл. Причому фактично видимий розмір можна змінювати, встановлюючи приціл ближче або далі до оці — принцип роботи коліматорів дає таку можливість. Відзначимо також, що для моделей з лінзами прямокутної або схожої з нею форми розмір об'єктива зазвичай вказується по діагоналі.

Діаметр області, видимої в приціл з відстані 100 м — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при якому їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Цей показник для багатьох користувачів зручніше, ніж кутове поле зору (кут між лініями, що з'єднують об'єктив і крайні точки видимого зображення) — він дуже наочно описує можливості приладу.

В прицілах з регулюванням кратності (див. вище) може зазначатися як весь діапазон ширини — від максимальної до мінімальної — так і тільки одне значення цього параметра. В останньому випадку зазвичай береться найбільша ширина поля зору, на мінімальної кратності.

Різновид покриття, використовується в лінзах прицілу. У будь-якому разі мова йде про т. зв. просветляющем покритті, яке являє собою найтоншу плівку (одно - або багатошарову) на поверхні лінзи, що контактує з повітрям. Властивості цієї плівки підібрані таким чином, щоб звести до мінімуму відображення світла від поверхні скла. Зміст даної функції полягає не стільки у зниженні яскравості відблисків, здатних демаскувати стрілка, скільки у підвищенні світлопропускання оптики і, відповідно, якості видимого через неї зображення.

Сучасні приціли можуть оснащуватися такими видами покриттів:

— Що просвітлює. У цьому разі мається на увазі найпростіший варіант — неповне одношарове покриття. Термін «неповне» означає, що покриття є не на всіх поверхнях лінз (хоча просвітлених поверхонь може бути і декілька). Коштує таке просвітлення недорого, проте і якість зображення виходить відносно невисоким — зокрема, тому, що одношарова плівка найбільш ефективна лише для частини видимого спектра кольорів.

— Повне просвітлення. Повне просвітлення означає, що всі поверхні лінз, що контактують з повітрям, мають спеціальне покриття; в цьому випадку воно одношарове. Таке покриття дорожче, ніж просте покриття, але і якість «картинки» при його використанні вище, оскільки спотворення світла на переходах між склом і повітрям зводяться до мінімуму.

— Багатошарове. Неповне покриття, що просвітлює (див. вище), що використовує багатошарові плівки. Завдяки кільком верств...ам просвітлення охоплює весь видимий спектр, що дає змогу досягти більш світлого зображення з меншим спотворенням кольорів в порівнянні з одношаровими покриттями; щоправда, і ціна таких приладів вище.

— Повне багатошарове просвітління. Найбільш прогресивний варіант: багатошарове покриття на всіх поверхнях лінз, використовуваних в конструкції прицілу. Особливості повного і багатошарового покриття окремо описані вище. Тут же відзначимо, що їх поєднання характерне для прицілів високого класу, оскільки воно забезпечує максимально якісне зображення, однак і обходиться недешево.

Конструкція барабана (барабанів) для введення поправок, передбачена в прицілі.

— Закритий. Барабани, закриті ковпачками на різьбленні або іншими захисними пристроями. Така конструкція не дозволяє швидко, на ходу, вносити поправки, зате регулятори виходять максимально захищеними від сторонніх предметів, і ймовірність збити настройки при випадковому контакті з таким предметом зводиться практично до нуля. Завдяки цьому закриті барабани ідеально підходять для прицілів, які налаштовуються один раз при первісній пристрілку, а потім використовуються на фіксованих параметрах; в якості прикладу можна навести коліматори та мисливську оптику для порівняно невеликі відстані (до 300 м).

— Відкритий. Барабани, що не мають спеціального захисту — таким чином, повернути такий барабан можна відразу, лише простягнувши до нього руку. Подібні регулятори дають змогу вносити поправки «на ходу», буквально після кожного пострілу, завдяки чому вони дуже зручні для високоточної стрільби, особливо при постійно змінних умовах; зокрема, саме відкриту конструкцію використовують професійні снайпери. Що стосується недоліків, то можна зустріти твердження, що при випадковому контакті зі стороннім предметом барабанчик може провернутися, збивши налаштування. Проте в сучасних прицілах виробники враховують таку ймовірність і запобігають подібні випадки — наприклад, за рахунок тугого механізму повороту або спеціальних систем фіксації барабанчиков.

Тип живлення, що застосовується в прицілі, фактично описує тип автономного елементу (акумулятори або батареї), на який розрахований прилад.

Найбільшу популярність у сучасних прицілах отримали елементи CR2032 — характерні «таблетки» діаметром 20 мм і товщиною близько 3 мм Їхня форма дуже добре вписується в компоновку як оптики, так і класичних коліматорів (див. «Тип»), а ємність хоча і відносно невисока, але цілком достатня для нормальної роботи протягом тривалого часу, оскільки енергоспоживання даних типів прицілів невелика. А от у більш «ненажерливих» нічних, тепловізійних (див. там само) та голографічних (див. вище) моделях зазвичай застосовуються більш солідні батарейки — найчастіше або пара стандартних пальчикових елементів АА, або 3,7 В елемент CR123 (діаметр 17,5 мм, довжина 35 мм). При цьому приціл може бути сумісний як з одним з цих типів, так і з обома. Також варто відзначити, що елементи АА і CR123 випускаються ще й у вигляді акумуляторів, що перезаряджаються, що може стати ідеальним варіантом при частому використанні прицілу.

Приблизний час безперервної роботи прицілу на одному комплекті батарейок або заряді акумулятора. Вказується для якихось стандартних умов, тому фактичний час роботи може відрізнятися від заявленого (тим більше, що воно залежить ще й від якості конкретних батарейок). Водночас даний параметр досить точно характеризує загальну автономність пристрою, а також цілком підходить для порівняння різних моделей між собою: наприклад, якщо для одного коліматора заявлено вдвічі більше годин, ніж для іншого, він і на практиці, швидше за все, за інших рівних умов пропрацює вдвічі довше.

Варто відзначити, що в оптичних прицілах (див. «Тип») живлення використовується лише для роботи додаткових функцій на зразок підсвічування прицільної марки. Так що для таких моделей цей параметр має другорядне значення: загалом оптика залишається цілком працездатною навіть без батарейок.

Дана функція передбачає автоматичне відключення живлення по закінченні деякого часу. Загальний її сенс полягає в економії заряду батареї — щоб приціл не «їв» енергію вхолосту, якщо стрілець забуде його вимкнути. А ось конкретні особливості автовимкнення в різних моделях можуть помітно різнитися. Так, в одних пристроях воно відбувається незалежно від зовнішніх факторів, в інших — тільки якщо прилад деякий час перебував у нерухомому положенні (у першому випадку час до відключення зазвичай вимірюється годинами, у другому — хвилинами). Також зазначимо, що існують приціли з можливістю налаштувати час відключення.

Клас зброї, з яким можна застосовувати даний приціл.

Різні класи зброї розрізняються по енергії пострілу і, відповідно, силу віддачі, яку повинен без наслідків переносити приціл. Саме максимально допустима енергія пострілу (дульна енергія) і є в даному випадку основним критерієм для віднесення прицілу до однієї з категорій: легка пневматика, гвинтівки і рушниці, великий калібр. Варто сказати, що такий поділ є дещо умовним — докладніше див. в окремих пунктах; ось, власне, їх детальний опис:

— Легка пневматика. Приціли, розраховані на зброю, практично не дає віддачі — таке, як пневматичні PCP-гвинтівки, пружинно-поршневі «переломки» з дуловою енергією до 7,5 Дж, карабіни під патрон Флобера, а також страйкбольні приводи. Для вогнепальної зброї такі моделі однозначно не підходять: вони погано переносять навіть віддачу від дрібнокаліберних гвинтівок, не кажучи вже про більш серйозному застосуванні. І навіть для пневматики є свої обмеження, зокрема, потужні (понад 7,5 Дж) пружинно-поршневі моделі дають значну віддачу з сильними вібраціями, а в пістолетах з системою Blow-back помітні струсу виникають не через самого пострілу, а через роботи автоматики. Так що ці види зброї краще оснащувати більш міцними і надійними прицілами.

— Гвинтівки і рушниці. Приціли, що допускають застосування з гвинтівками невеликих і середніх калібрів, а також гладкост...вольною зброєю (дробовиками). Мають міцну конструкцію, що дозволяє без наслідків переносити досить сильну віддачу і супутні вібрації, але ось конкретне обмеження щодо допустимої дуловою енергії (і, відповідно, калібром і застосовуваних боєприпасів) може бути різним. Втім, приціли цієї категорії зазвичай здатні спокійно переносити як мінімум 2500 Дж — цього достатньо для нарізних калібрів 5.45х39, 7,62х39 та .223, а також для рушничних патронів 12 калібру зі стандартної висоти пороху. А в багатьох моделях максимально допустима енергія може досягати 3500 Дж і навіть 4000 Дж (найменші значення, необхідні для повноцінного застосування з калібрами .308 і 7,62х54R відповідно). Водночас для посилених боєприпасів «магнум», а також для деяких потужних (хоча і не великих) калібрів такого прицілу все одно може виявитися недостатньо.

— Крупнокаліберне. Максимально міцні і надійні приціли, розраховані на дульне енергію в 4000 Дж і вище. Завдяки цьому вони допускають застосування навіть з крупнокаліберним вогнепальною зброєю, а також з деякими потужними калібрами, формально не належать до великих — наприклад, .300 Win і .338 Lapua Magnum. Конкретне обмеження щодо дуловою енергії, знову ж таки, може бути різним, проте якщо ви шукаєте приціл під калібр могутніше 7.62х54R або під посилений рушничний боєприпас на зразок 12х76 — однозначно варто звертати увагу саме на цю категорію.

Окремо варто відзначити, що «вогнепальні» приціли, навіть досить міцні і надійні, не рекомендується ставити на пневматику з пружинно-поршневих механізмом або газовою пружиною. Річ у тім, що такі гвинтівки мають специфічну віддачу, спрямовану швидше вперед, ніж тому, до того ж дає різкі коливання в різних напрямках; і хоча сила такої віддачі невисока, вона все одно може негативно вплинути на приціл, першопочатково на неї не розрахований.