Порівняння Pentax Jupiter 12x50 vs Pentax SP 12x50

Комплексний показник, що описує якість роботи бінокля/монокуляра в сутінках — коли освітлення слабкіше, ніж вдень, але ще не настільки тьмяно, як глибоким ввечері або вночі. Мова йде насамперед про здатність бачити через прилад дрібні деталі. Необхідність використання цього параметра пов'язана з тим, що сутінки є особливими умовами. При денному світлі видимість дрібних деталей в бінокль визначається насамперед кратністю оптики, при нічному — діаметром об'єктива (див. нижче); в сутінках ж на якість впливають обидва цих показника. Цю особливість і враховує сутінковий фактор. Його конкретне значення обчислюється як квадратний корінь з добутку кратності на діаметр об'єктива. Наприклад, для бінокля 8х40 сутінковий фактор буде становити корінь з 8х40=320, тобто приблизно 17,8. У моделях з регулюванням кратності (див. вище) зазвичай вказується мінімальний сутінковий фактор, на найменшому збільшення, але часто наводяться дані про максимальному. Найменшим значенням цього параметра для нормальної видимості в сутінках вважається 17. Водночас варто відзначити, що сутінковий фактор не враховує фактичного світлопропускання системи — а воно сильно залежить від якості лінз і призм, застосування просвітлюючих покриттів і т. ін. Тому реальне якість зображення в сутінках біля двох моделей з однаковим сутінковим фактором може помітно відрізнятися.

Один з параметрів, що описують якість видимості через оптичний прилад в умовах слабкого освітлення. Відносну яскравість позначають діаметр вихідної зіниці (див. нижче), зведений у квадрат; чим більше це число, тим більше світла пропускає бінокль/монокуляр. Водночас цей показник не враховує якості лінз, призм і покриттів, що використовуються в конструкції. Тому порівнювати дві моделі за відносної яскравості можна лише приблизно, оскільки навіть при рівних значеннях фактичну якість зображення може помітно відрізнятися.

Наявність в біноклі/монокуляре функції діоптрійною корекції. Ця функція буде дуже корисна, якщо Ви у зв'язку з короткозорістю або далекозорістю носите окуляри. Виставивши на шкалі настройки необхідну кількість «плюсових» або «мінусових» діоптрій, Ви зможете дивитися неозброєним оком в окуляр і бачити чітку картинку необхідну корекцію забезпечить оптика приладу. Це набагато зручніше, ніж спостерігати через окуляри. Правда, не варто забувати, що діапазон корекції (див. нижче) зазвичай невеликий, і при серйозних збоях зору можливостей бінокля може не вистачити; але такі ситуації все ж досить рідкісні. В біноклях (див. «Тип») дана регулювання зазвичай здійснюється для кожного окуляра окремо, оскільки необхідні для кожного ока діоптрії також можуть бути різними. Особливості управління корекцією залежать від типу фокусування (див. нижче). При роздільній фокусуванні кожен окуляр налаштовується власним регулятором, при центральній ж одна з половин (зазвичай ліва) регулюється за допомогою загального маховика фокусування, а друга — за допомогою окремої ручки на окулярі (хоча і тут зустрічаються окремі регулятори на обох окулярах).

Діапазон значень, в якому може здійснюватися диоптрическая корекція (див. вище). Якщо Ви носите окуляри з діоптріями, але плануєте дивитися в бінокль/монокуляр без них — варто вибрати модель, діапазон якої відповідав би характеристиками окулярів (або хоча б був максимально близький до них).

Просвітленням називають спеціальне покриття, що наноситься на поверхню лінзи. Призначено таке покриття для того, щоб знизити втрати світла на межі повітря-скло. Такі втрати виникають неминуче через відбиття світла, а покриття, що просвітлює, «розгортає» відбиті промені назад, підвищуючи таким чином світлопропускання лінзи. Крім того, дана функція знижує кількість відблисків на видимих в бінокль / монокуляр предметах. Розрізняють одношарове, повне одношарове, багатошарове, повне багатошарове. Докладніше про них:

— Одношарове. Дане маркування означає, що на одній або декількох поверхнях лінз (але не на всіх) нанесено одношарове антивідбиваюче покриття. Подібне обходиться недорого і може використовуватися навіть в оптичних приладах початкового рівня. З іншого боку, воно відсіває певний спектр світла, через що спотворюється кольоропередача у видимому зображенні — іноді досить помітно. До того ж в даному разі на деяких поверхнях лінз покриття взагалі відсутнє, що неминуче призводить до появи відблисків в полі зору. Таким чином, одношарове просвітлення є найпростішим різновидом і застосовується вкрай рідко, в основному в бюджетних моделях.

– Повне одношарове. Різновид описаного вище одношарового просвітлення, при якому антивідбиваюче покриття є на всіх поверхнях лінз (на кожній межі «повітря – скло»). Хоча для даного...варіанту теж характерне спотворення кольорів, він позбавлений іншого, найбільш ключового недоліку «неповних» просвітлень — відблисків в полі зору. А згадане спотворення кольоропередачі найчастіше не критично. При всьому цьому і обходиться повне одношарове просвітлення порівняно недорого, завдяки чому воно дуже популярне в моделях початкового і початково-середнього рівнів.

— Багатошарове. Тип просвітлення, при якому багатошарове відбиваюче покриття наноситься на одну або кілька поверхонь лінз (але не на все). Перевагою такого покриття перед одношаровим є те, що воно рівномірно пропускає практично весь видимий спектр і не створює помітних спотворень кольору. Відсутність же покриття на окремих поверхнях знижує вартість приладу (в порівнянні з повним багатошаровим просвітленням), проте повністю позбутися від відблисків в такій системі неможливо.

– Повне багатошарове. Найбільш прогресивний і ефективний з сучасних типів просвітлення: багатошарове покриття нанесене на всі поверхні лінз. Таким чином досягається висока яскравість і чіткість «картинки», з природною кольоропередачею і відсутністю відблисків. Недолік даного варіанту класичний – висока вартість; відповідно, повне багатошарове просвітлення характерне в основному для висококласних моделей.

Матеріал, який використовується для призм, встановлених в біноклях і монокулярах.

— BK-7. Різновид боросилікатного оптичного скла (крона), порівняно недорогий і водночас досить функціональний матеріал, що забезпечує хоча і не видатну, але цілком прийнятну якість зображення. Застосовується в моделях початкового і середнього рівня.

— BaK-4. Барієве оптичне скло, що помітно перевершує BK-7 за яскравістю і чіткістю зображення, однак і більш дороге. Відповідно і зустрічається в основному в преміумсегменті.

Можливість змінювати відстань між окулярами бінокля. Це дозволяє оптимально підстроювати прилад під відстань між зіницями очей користувача — адже у різних людей це відстань може відрізнятися, і розбіжність за розміром може викликати незручності. Ця функція буде особливо корисна, якщо користуватися пристроєм належить дитині — без регулювання він не зможе заглянути в обидва окуляри повнорозмірного бінокля (тоді як доросла людина може користуватися і не зовсім придатною з рознесення окулярів моделлю, хоча і без особливого комфорту).

Кількість елементів, з яких складена оптична система бінокля/монокуляра, а також груп, які об'єднані ці елементи. Елементами називають окремі лінзи. Чим більше їх використовується в конструкції — тим більш прогресивною вона вважається, тим більше різних хитрощів конструктори використовували для побудови якісного зображення з мінімумом спотворень. Те ж можна сказати і про кількість груп (групою можуть називати кілька скріплених лінз, так і окремо розташовану одиничну лінзу). З іншого боку, велика кількість деталей ускладнює конструкцію і робить її більш дорогою; крім того, якість зображення залежить не тільки від кількості, але і від характеристик компонентів системи. Тому саме по собі велику кількість елементів/груп не є показником високої якості бінокля/монокуляра.

Наявність в конструкції бінокля/монокуляра гнізда для кріплення адаптера під штатив (сам адаптер в комплект не входить, якщо не зазначено інше). Ця функція особливо важлива для моделей високої кратності (див. вище): вони зазвичай мають велику вагу, що ускладнює стабільне утримання в руках, а при великому збільшенні навіть невеликі тремтіння можуть зробити неможливим спостереження. Крім того, встановлення на штативі зручне для постійного спостереження за певним місцем, а для такого спостереження не завжди потрібна висока кратність. Тому можливість кріплення адаптера можуть мати навіть досить невеликі прилади. Самі ж адаптери можуть бути розраховані на різні розміри штативних кріплень — це необхідно враховувати при виборі такої моделі.