Макс. швидкість при 5 ГГц
Максимальна швидкість, що забезпечується пристроєм при бездротовому зв'язку в діапазоні 5 ГГц.
Цей діапазон використовується в Wi-Fi 4 і Wi-Fi 6 як один з доступних, в Wi-Fi 5 — як єдиний (див. «Стандарти Wi-Fi»). А максимальна швидкість уточнюється в характеристиках тому, що можливості конкретного обладнання можуть бути помітно скромніше, ніж загальні можливості стандарту. Наприклад, пристрій з підтримкою Wi-Fi 4 може видавати лише 300 Мбіт/с, хоча теоретичний максимум у даного стандарту вдвічі вище — 600 Мбіт/с. Це пов'язано з тим, що максимально можлива швидкість зв'язку досягається за певних умов (зокрема, при використанні декількох антен), і далеко не кожна модель повністю задовольняє цим умовам. Конкретні цифри в даному разі такі: значення
до 500 Мбіт/с є досить скромним, найбільше пристроїв підтримують швидкості в діапазоні
500 – 1000 Мбіт/с, показники в
1 – 2 Гбіт/з можна віднести до категорії «вище середнього», а найбільш прогресивні моделі забезпечують і
більше 2 Гбіт/с.
Також варто відзначити, що в цьому пункті вказується значення швидкості для ідеальної ситуації. На практиці ж вона може бути помітно менше (нерідко — в рази), особливо при великій кількості бездротової техніки, одночасно підключеної до обладнання.
Функції та можливості
Основні функції і можливості, реалізовані в пристрої.
У дану категорію віднесені переважно найбільш ключові функції — а саме
балансування навантаження(Dual WAN),
резервування каналу,
Link Aggregation,
Bluetooth (різні версії, включаючи
Bluetooth v 5),
протокол зв'язку Zigbee,
голосовий асистент, NAT, режими
MESH,
мосту,
репітера, функція
Beamforming,
мережевого екрана (Firewall) і
CLI (Telnet). Ось детальніший опис кожного з цих пунктів:
— Dual WAN. Можливість одночасного підключення до двох зовнішніх мереж. Найчастіше застосовується для одночасної роботи з двома Інтернет-з'єднаннями (хоча можливі й інші варіанти); при цьому існує два основних режими роботи з такими з'єднаннями — резервування (Failover/Failback) і балансування (Load Balance). Так, в режимі резервування пристрій постійно використовує основний канал підключення до Інтернету, а при збоях на цьому каналі — автоматично перемикається на запасний варіант. В режимі балансування обидва канали використовуються одночасно, при ц
...ьому навантаження між ними розподіляється або автоматично (залежно від споживання трафіку тим або іншим пристроєм) або вручну (чітко прописується в налаштуваннях для конкретних пристроїв). Це дає змогу, наприклад, відокремити канал для ігор по мережі від решти зв'язку, максимально знизивши лаги і підвищивши ефективність.
— Link Aggregation. Функція, що дає змогу об'єднувати декілька паралельних фізичних каналів зв'язку в один логічний - для підвищення швидкості та надійності з'єднання. Простіше кажучи, при наявності Link Aggregation пристрій можна підключити до іншого пристрою не одним кабелем, а відразу двома або навіть більше. Збільшення швидкості при цьому відбувається за рахунок підсумовування пропускної спроможності всіх фізичних каналів; правда, загальна швидкість може бути менше суми швидкостей - з іншого боку, об'єднання декількох порівняно повільних роз'ємів нерідко обходиться дешевше, ніж використання обладнання з більш прогресивним одиничним інтерфейсом. А підвищення надійності здійснюється, по-перше, за рахунок розподілу загального навантаження по окремим фізичним каналам, по-друге, за рахунок «гарячого» резервування: вихід з ладу одного порту або кабелю може знизити швидкість, проте не призводить до повного розриву з'єднання, а при поновленні працездатності канал включається в роботу автоматично.
— Bluetooth. Підтримка пристроєм бездротової технології Bluetooth. Зміст даної функції буде залежати від формату роботи обладнання (див. «Тип пристрою»). Приміром, адаптери з такою можливістю дають змогу доповнити ПК не тільки Wi-Fi зв'язком, але і підтримкою Bluetooth — завдяки цьому можна обійтися одним адаптером замість двох. А в роутерах і точках доступу дана функція дає змогу зовнішнім пристроям отримувати доступ до Інтернету (або мережі) по Bluetooth-з'єднанню замість Wi-Fi. Такий формат роботи дає змогу розвантажити Wi-Fi канал і знизити енергоспоживання підключених пристроїв; це особливо важливо для компонентів розумного дому та інших пристроїв «Інтернету речей», в характеристиках деяких роутерів/точок доступу прямо заявлено, що Bluetooth призначений переважно для такої електроніки. Можуть передбачатися й інші способи використання даної технології, більш специфічні; втім, це зустрічається рідко.
– Zigbee. Протокол зв'язку, створений для систем автоматизації (включаючи «розумний дім»), сигналізації, промислового управління тощо. Дає можливість передавати управляючі сигнали з невисокими витратами енергії, а також створювати мережі MESH з направленням сигналу через кілька вузлів та автоматичним вибором оптимального маршруту з урахуванням поточної ситуації в мережі. Має високу захищеність каналів зв'язку від злому, а також можливість забезпечити високу швидкість спрацьовування.
— Голосовий асистент. Підтримка пристроєм того чи іншого голосового асистента. Найчастіше зустрічаються такі варіанти (окремо або разом):
- Amazon Alexa
- Google Assistant
Конкретний функціонал цих асистентів можна уточнити за спеціальними джерелами (тим більше, що він постійно оптимізується і розширюється). Тут же відзначимо, що в разі Wi-Fi обладнання мова зазвичай йде не про асистента, вбудованого в сам пристрій, а про покращену сумісність зі смартфонами і іншими гаджетами, на яких встановлений відповідний помічник. Подібний функціонал буває особливо корисний з урахуванням того, що сучасні голосові асистенти застосовуються в тому числі для управління компонентами розумного дому. Зв'язок при такому управлінні нерідко здійснюється саме через домашній роутер або інше аналогічне устаткування, і підтримка таким обладнанням голосових асистентів помітно спрощує налаштування і розширює можливості всієї системи.
— NAT (Network Address Translation). Функція, що дає змогу Wi-Fi обладнанню під час роботи із зовнішньою мережею (наприклад, Інтернетом) замінювати IP-адреси всіх підключених до цього обладнання комп'ютерів та інших пристроїв на одну загальну IP-адресу. Іншими словами, мережа з таким роутером бачиться «ззовні» як один пристрій, з одним загальним IP. Найпопулярніший варіант застосування NAT — підключення до Інтернету декількох абонентів (наприклад, комп'ютерів і гаджетів в межах будинку або офісу) через один обліковий запис провайдера. При цьому кількість таких абонентів у межах мережі обмежується лише можливостями роутера і може вільно змінюватися, на доступ до Всесвітньої Мережі це не вплине (тоді як без використання NAT довелося б організовувати окремий обліковий запис на кожен пристрій). Підтримка NAT є обов'язковою функцією для роутерів (див. «Тип пристрою»).
— Режим моста. Можливість роботи устаткування в режимі моста. Цей режим дає змогу бездротовим способом пов'язувати між собою окремі сегменти мережі — наприклад, об'єднати два поверхи, якщо прокласти між ними кабель складно. Втім, можливий зв'язок і на більш далекі відстані — в окремих спрямованих точках доступу (див. «Тип пристрою»), створених переважно саме для такого застосування, дальність дії може перевищувати 20 км. Власне, даний режим підтримує більшість точок доступу (як спрямованих, так і звичайних), однак також він популярний в інших видах обладнання, зокрема, роутерах.
Зазначимо, що для роботи в режимі моста найкраще використовувати однотипні пристрої — це гарантує якісний зв'язок в обох напрямках. Також варто сказати, що крім двостороннього режиму «точка – точка», зустрічається також обладнання з підтримкою багатосторонніх мостів («точка – багатоточка»); наявність такої можливості варто уточнювати окремо.
— Режим репітера. Режим роботи, в якому обладнання лише повторює Wi-Fi сигнал від іншого пристрою, граючи роль ретранслятора. Основне призначення даної функції — розширення Wi-Fi мереж, забезпечення доступу там, куди не дістає основний пристрій (наприклад, роутер). Класичний приклад репітерів — підсилювачі Wi-Fi (див. «Тип пристрою»), в них цей режим є за визначенням; втім, він зустрічається і в інших різновидах Wi-Fi обладнання. Виняток становлять MESH-системи, що мають схожу специфіку, проте відрізняються за форматом роботи. Детальніше про цей форматі див. нижче, тут же відзначимо, що мережі з репітерами багато в чому поступаються MESH за практичним можливостям. По-перше, сигнали від основного устаткування і від ретранслятора бачаться як окремі мережі Wi-Fi, і при переміщенні між ними абонентські пристрої повинні перепідключатися; це може відбуватися автоматично, проте переривання зв'язку та зміна мереж все одно створює незручності. По-друге, робота через репітер помітно знижує швидкість Wi-Fi. По-третє, ретранслятор працює за строго фіксованою, заздалегідь встановленою схемою маршрутизації. З іншого боку, точки доступу з функцією репітера обходяться помітно дешевше MESH-вузлів, а згадані недоліки далеко не завжди є критичними.
— Режим MESH. Можливість роботи пристрою в ролі вузла MESH-мережі. Таку функцію за визначенням мають всі MESH-системи, однак вона може передбачатися і в інших видах обладнання. Детальний опис мереж цього типу наведено в п. «Тип пристрою — MESH-система». Тут же коротко опишемо їх особливості і відмінність цього режиму від режиму репітера (див. вище), який має багато в чому схоже призначення.
Технологія MESH дає змогу створити єдину бездротову мережу за допомогою великої кількості окремих вузлів (точок доступу), пов'язаних одна з одною по Wi-Fi. При цьому реалізується так званий безшовний режим роботи: вся мережа бачиться як єдине ціле, перемикання між точками доступу при необхідності відбувається автоматично, в таких випадках зв'язок не розривається і користувач взагалі не помічає переходу на інший вузол в мережі. У цьому полягає одна з ключових відмінностей від використання репітерів. Інша відмінність — динамічна маршрутизація: вузли MESH-мережі автоматично визначають оптимальний режим проходження сигналу. Завдяки цьому, а також завдяки деяким іншим особливостям даної технології, наявність «посередників» на шляху сигналу практично не впливає на швидкість зв'язку (на відміну від тих же репітерів). Головним недоліком обладнання з цією функцією можна назвати порівняно високу вартість.
— Beamforming. Технологія, що дає змогу підсилювати сигнал Wi-Fi на тому напрямку, де знаходиться приймаючий пристрій (замість того, щоб транслювати сигнал у всі сторони або у великому секторі, як це відбувається у звичайному режимі). Звуження діаграми спрямованості дає змогу направити у бік приймача більш високу потужність, збільшивши таким чином дальність і ефективність зв'язку; при цьому положення приймаючого пристрою визначається автоматично, користувачеві не потрібно мати справу з додатковими налаштуваннями. А багато моделей Wi-Fi обладнання здатні підсилювати сигнал відразу за кількома напрямами (зазвичай, для цього передбачається кілька антен). При цьому абонентські пристрої не обов'язково повинні підтримувати Beamforming — покращення зв'язку помітно і при односторонньому застосуванні цієї технології (хоча і не так явно, як при двосторонньому).
Зазначимо також, що єдині стандарти Beamforming були офіційно впроваджені як частина специфікації Wi-Fi 5. Правда, «формування променя» застосовувалося і в більш ранніх версіях Wi-Fi, проте в них різні виробники використовували різні способи реалізації Beamforming, несумісні один з одним. Так що в наш час ця функція майже не зустрічається поза обладнання, сумісного з Wi-Fi 5.
— Мережевий екран (Firewall). Функція, що дає змогу Wi-Fi пристрою здійснювати контроль трафіку, що проходить через нього. Фактично Firewall — це набір програмних фільтрів: ці фільтри порівнюють пакети даних з заданими параметрами і приймають рішення, пропускати або не пропускати трафік. При цьому оброблення може здійснюватися за двома правилами: «дозволено все, що прямо не заборонено», або навпаки, «заборонено все, що прямо не дозволено». Основне призначення «фаєрвола» — захист мережі (або окремих сегментів мережі) від несанкціонованого доступу і різних атак. Крім цього, дана функція може застосовуватися для контролю користувацької активності — наприклад, заборони на доступ до окремих Інтернет-сайтів. Зазначимо, що мережевий екран можна реалізовувати і на рівні окремих пристроїв, але використання його на роутері дає змогу убезпечити відразу всю мережу.
— CLI (Telnet). Можливість управління пристроєм за протоколом Telnet. Це один з протоколів, використовуваних у наш час для віддаленого управління мережевим обладнанням; при цьому Telnet, на відміну від іншого популярного стандарту HTTP, не має графічного інтерфейсу і використовує виключно командний рядок. Застосовується такий доступ переважно в службових цілях — для відладки і зміни налаштувань в інших протоколах на основі тексту (HTTP на веб-сторінках, SMTP і POP3 на поштових серверах тощо); для роботи з Telnet необхідні спеціальні знання.Стандарти безпеки
— WPA. Протокол шифрування, створений як тимчасове рішення для усунення найбільш критичних вразливостей описаного нижче WEP. Використовує прогресивніший алгоритм шифрування, а також передачу паролів в зашифрованому вигляді. Однак надійність цього стандарту теж виявилася недостатньою, тому була розроблена вдосконалена версія — WPA2.
— WEP. Історично перший протокол шифрування, який застосовувався у бездротових мережах. Використовує шифрування від 64-бітного до 256-бітного, останній варіант сам по собі вважається сильним, однак власні вразливості стандарту дають змогу фахівцеві без особливих труднощів зламати такий канал зв'язку. Внаслідок цього WEP є остаточно застарілим, його підтримка передбачається, переважно, для сумісності з максимально простим обладнанням (тим більше що передбачити цю підтримку технічно нескладно).
— WPA2. Найбільш популярний стандарт безпеки в сучасному Wi-Fi обладнанні. У свій час став важливим оновленням оригінального WPA: зокрема, в WPA2 був впроваджений алгоритм AES CCMP, надзвичайно складний для злому. З часом, щоправда, в цьому протоколі були виявлені деякі вразливості, що і призвело до розробки прогресивнішого WPA3; однак WPA3 ще тільки починає масово впроваджуватися, і в більшості Wi-Fi пристроїв найпрогресивнішим стандартом залишається саме WPA2.
Окремо варто відзначити два нюанси. По-перше, WPA2 доступний у двох версіях — персональній і корпоративній; в даному разі мова йде про персональну, корпоративні варіанти ви
...несені в пункт «802.1 х». По-друге, підтримка цього стандарту гарантовано означає також сумісність з WEP і оригінальним WPA.
— WPA3. Принципове вдосконалення WPA2, представлене в 2018 році і спрямоване на усунення недоліків, виявлених в WPA2 за 14 років з моменту введення в експлуатацію. Даний стандарт представив чотири ключові нововведення:
- Покращена безпека публічних мереж. На відміну від попередника, WPA3 шифрує трафік між гаджетом і роутером/точкою доступу, навіть якщо мережа загальнодоступна і не потребує введення пароля.
- Захист від вразливості KRACK, що давала змогу зламувати канал зв'язку WPA2 у момент встановлення з'єднання. За цей захист відповідає алгоритм SAE — прогресивніший, ніж застосовуваний раніше PSK. Зокрема, при встановленні з'єднання по SAE обидва пристрої вважаються рівноправними (в PSK чітко визначалися приймач і передавач) — це не дає змоги зловмисникові «вклинитися» між пристроями використовуючи методи KRACK.
- Функція Easy Connect — спрощення підключення до Wi-Fi мереж для пристроїв, що не мають дисплеїв (зокрема, компонентів «розумного дому»). Кожен з таких пристроїв буде мати на корпусі QR-код, і для з'єднання з мережею досить буде просканувати цей код за допомогою смартфона/планшета, вже підключеного до цієї мережі. Щоправда, дана функція не пов'язана безпосередньо з WPA3, для її роботи досить WPA2; однак масового впровадження Easy Connect варто очікувати одночасно з WPA3.
- Покращені алгоритми шифрування для чутливих даних, що підходить навіть для державних структур і оборонних підприємств. Втім, ця особливість актуальна переважно для корпоративної версії WPA3 — а підтримка цієї версії вказується як «802.1 х», (про неї див. нижче, в даному ж разі мова йде переважно про персональну версію цього стандарту).
У багатьох пристроях оновлення з WPA2 до WPA3 може бути реалізовано програмно, шляхом встановлення нової версії прошивки. Втім, якщо для вас важлива підтримка цього протоколу — найкраще вибирати обладнання, де така підтримка першопочатково передбачена. Також відзначимо, що наявність WPA3 практично гарантовано означає також сумісність з WPA2.
— 802.1 х. У цьому разі мається на увазі підтримка корпоративних стандартів безпеки — найчастіше відповідних версій протоколів WPA2, в нових пристроях також WPA3. Приміром, якщо в характеристиках маркування «802.1 x» вказана у додаток до «WPA3», то це означає, що дана модель підтримує персональну і корпоративну версію WPA3. Що стосується відмінностей між подібними версіями, то однією з них є підтримка окремого сервера аутентифікації в корпоративних протоколах. Іншими словами, при використанні цієї функції дані про облікові записи та права доступу зберігаються окремо від Wi-Fi обладнання, на спеціальному захищеному сервері, і саме цей сервер в кожному разі перевіряє дані обладнання, що підключається, і приймає рішення про дозвіл або заборону доступу.