Порівняння Kingston DataTraveler Kyson 256Gb vs Kingston DataTraveler 80 256Gb

Метод підключення флешки до ПК (ноутбука) передбачає як роз'єм (тип штекера) так і інтерфейс (швидкість). Серед таких зустрічаються: USB 2.0, USB 3.2 gen1, USB-C, microUSB і Lightning. Більше докладно про кожен з них:

— USB 2.0. Універсальний інтерфейс, що застосовується в комп'ютерній техніці для підключення великої кількості різноманітних пристроїв, у тому числі і зовнішніх накопичувачів. Версія 2.0 забезпечує швидкість передачі даних до 480 Мбіт/с і є найпоширенішою на сьогоднішній день, таким портом (часто — не одним) оснащені практично всі моделі комп'ютерів та ноутбуків, і навіть деякі планшети. Зазначимо, що під терміном «USB 2.0» в даному випадку мається на увазі інтерфейс, який використовує класичний роз'єм USB; моделі зі штекером Type-С відокремлені в окрему категорію (див. нижче).

— USB 3.2 gen1. Покращена версія стандарту USB. Забезпечує збільшену в 10 разів (до 4.8 Гб/с) швидкість передачі даних у порівнянні з ревізією USB 2.0, а також більш високу потужність живлення, що спрощує підключення декількох пристроїв до одного порту через розгалужувач (хаб). Як і у випадку з USB 2.0 (див. вище), в дану категорію виділені пристрої з класичним повнорозмірним USB-роз'ємом. Стандарти USB 2.0 і 3....2 gen1 взаємно сумісні — тобто до порту USB 3.2 gen1 можна без проблем підключити пристрій другої версії і навпаки. Швидкість, природно, буде обмежена пропускною здатністю більш повільного інтерфейса, тобто USB 2.0. При цьому виробники можуть маркувати свої флешки позначенням 3.1 (попередня назва сучасного інтерфейсу 3.2 gen2), проте швидкості показують, що це ніяк не друге покоління, а перше, тобто 3.0 за попередньою назвою. Зі зміною назв інтерфейсів можна ще більше заплутатись, тому дивіться безпочередньо на показники швидкості, які точніше опишуть працездатність моделі.

— USB 3.2 gen2. Наступне за USB 3.2 Gen1 масштабне оновлення інтерфейса USB (раніше було також відоме під позначеннями USB 3.1 Gen2 і USB 3.1). Максимальна швидкість підключення порівняно з попередньою версією зросла вдвічі — майже до 10 Гбіт/с. Традиційно для стандарту даний інтерфейс використовує роз'єм USB-A, також він сумісний з попередніми ревізіями – USB 2.0 і 3.2 gen1. З тим лише застереженням, що швидкості роботи обмежуватимуться можливостями повільнішої версії.

— microUSB. Свого роду «мобільна версія стандарту USB, що використовується в портативних пристроях на зразок смартфонів і планшетів. Відповідно, флешки з таким інтерфейсом підключення розраховані якраз на мобільні гаджети, а точніше на техніку з підтримкою функції USB OTG (див. «Функції/можливості»). Для підключення по USB OTG периферії зі звичайним USB-штекером довелося б використовувати перехідник, а microUSB-флешку можна увіткнути напряму. При цьому в конструкції таких флешок може передбачатися і класичний повнорозмірний штекер, що робить їх досить універсальними.

— USB-C. Формально USB-C є не окремим інтерфейсом підключення, а типом рох'єма, через який може бути реалізовано підключення по одній з описаних вище версій USB . Сам же роз'єм значно відрізняється від класичного USB-конектора. По-перше, він має менший розмір і може з однаковою легкістю застосовуватися і в стаціонарній і в портативній техніці. По-друге, він зроблений двостороннім, що значно полегшує підключення: штекер можна вставити з першого разу навіть наосліп, не переживаючи, яким боком повернути флешку. Цей штекер не сумісний з більш ранніми USB-портами, тому у флешках USB-C найчастіше використовується паралельно зі звичайними повнорозмірним штекером.

— Lightning. Також відомий як 8-pin. Фірмовий роз'єм компанії Apple, застосовуваний в портативній техніці (насамперед iPhone і iPad), починаючи з 2012 року. Відповідно, конектором Lightning оснащуються флешки, створені в розрахунку на використання з «яблучними» гаджетами. При цьому даний інтерфейс, як правило, не є єдиним — зазвичай він доповнює стандартний USB-конектор.

- Wi-Fi модуль. Наявність у конструкції флешки вбудованого модуля для бездротової передачі за стандартом Wi-Fi. Цей стандарт широко поширений у сучасній електроніці, його підтримка є практично обов'язковою для портативних пристроїв на зразок смартфонів, планшетів та ноутбуків. Спочатку Wi-Fi застосовувався для створення комп'ютерних мереж, але з недавніх пір використовується і для прямого зв'язку між пристроями, а швидкості передачі в сучасних версіях достатньо навіть для потокової трансляції відео. Конкретні можливості флешок з цією функцією можуть відрізнятися: одні забезпечують бездротової зв'язок, тільки будучи підключеними до комп'ютера (тобто працюють як адаптери), інші оснащені власними джерелами живлення і можуть функціонувати автономно, граючи роль зовнішнього сховища з бездротовим підключенням. У будь-якому випадку наявність модуля Wi-Fi може бути доречною, якщо Вам потрібно використовувати флешку з описаними вище портативними пристроями.

- Вбудований картридер. Наявність у конструкції flash-накопичувача картридера - пристрої для читання карток пам'яті. Таким чином, дані можна записувати, зберігати та зчитувати, використовуючи не тільки власну пам'ять накопичувача, але й змінні карти пам'яті. Такі карти все ширше застосовуються як пристрої для зберігання інформації в сучасних мобільних пристроях - мобільних телефонах, плеєрах і т.п.; картридер значно спрощує обмін інформацією між та...кими пристроями та ПК. Враховуючи компактні розміри сучасних флешок, подібні картридери зазвичай розраховані на формати microSD та аналогічні йому.

- Апаратне шифрування даних. Можливість шифрування даних для запису на накопичувач. Такі флешки мають додатковий чип, який відповідає за шифрування, і, на відмінність від звичайного захисту паролем, інформація записується на накопичувач у зашифрованому вигляді. Це дає змогу надійно захистити конфіденційні дані - у разі втрати або крадіжки пристрою її просто неможливо буде рахувати.

- Підтримка OTG. Можливість використання флешки у режимі USB OTG. Ця технологія використовується у смартфонах, планшетах та іншій мобільній техніці; вона дає змогу підключати до такої техніки різну зовнішню периферію, зокрема. USB-накопичувачі. Особливість такого з'єднання полягає в тому, що мобільні гаджети зазвичай не мають повнорозмірних портів USB, і підключення здійснюється за штатним універсальним роз'ємом - microUSB, USB Type-З або Lightning (див. "Інтерфейси підключення"). Власне, наявність якогось із цих роз'ємів є обов'язковою для флешки з підтримкою USB OTG — за рахунок цього можна використовувати з мобільним пристроєм накопичувач без перехідника. Зауважимо, що звичайні флешки, що мають тільки повнорозмірний роз'єм USB, теж цілком можуть працювати з мобільною технікою – проте для підключення потрібен перехідник, тому такі моделі OTG-сумісними не вважаються.

- Підтримка U3 Smart Drive. Технологія U3 Smart Drive дає змогу використовувати флешку для зберігання повного набору робочих інструментів користувача: програм, даних, паролів, налаштувань тощо. Таким чином, користувач звільняється від прив'язки до конкретного комп'ютера і може змінювати їх на свій розсуд, щоразу продовжуючи роботу з того місця, де закінчив минулого разу — що особливо зручно, якщо часто доводиться переміщатися між кількома комп'ютерами або багато подорожувати. З боку комп'ютерів технологія U3 Smart Drive підтримується лише операційними системами сімейства Windows (починаючи з 2000 і вище).

- Сканер відбитка пальця. Пристрій розпізнавання відбитка пальця користувача. Дозволяє обмежити доступ до вмісту флешки: при належному настроєних параметрах вважати інформацію з накопичувача можна тільки після того, як сканер розпізнає правильний відбиток пальця. Це запобігає несанкціонованому доступу до конфіденційних даних.

- Захист від запису. Наявність системи захисту накопичувача від випадкового перезапису зазвичай у вигляді зовнішнього перемикача-повзунка, що блокує запис. Переведення флешки в режим «тільки читання» дає змогу зберегти важливу інформацію на ній від випадкового стирання.

- Індикатор читання/запису. Індикатор (як правило, світловий), що сигналізує про читання даних з флешки або запису на неї. Під час обміну інформацією накопичувач не можна від'єднувати від комп'ютера - це може призвести до пошкодження інформації, наприклад і самого пристрою. Індикатор читання/запису дає змогу визначити, чи здійснюється обмін даними та, відповідно, чи можна вимикати флешку.

— Пластик. Недорогий і водночас досить практичний матеріал. Пластик дозволяє створювати корпусу практично будь-яких форм і забарвлень — від класичних до вельми оригінальних; при цьому він досить міцний і надійний, щоб захистити флешку при звичайному побутовому використанні і навіть в деяких несприятливих ситуаціях. Водночас міцність і ударостійкість пластику відносно невисокі, і при серйозних неприємностях» — падінні з великої висоти, наступанні на флешку і т. ін. — такий корпус з високою часткою ймовірності виявиться пошкоджений. Втім, такі ситуації виникають рідко, а сортів пластику існує досить багато, деякі з них — дуже міцні. Тому даний матеріал в сучасних флешках надзвичайно популярний.

— Метал. Метал поєднує високу міцність і надійність зі стильним зовнішнім виглядом, флешки з цього матеріалу виглядають солідно і здатні перенести досить сильні впливи, які пошкодили б пластикове виріб. Такі корпуси можуть бути більш важкими, ніж пластикові, однак це не можна назвати недоліком: вага сучасних флешок не настільки великий, щоб це створювало незручності, а масивність вироби підсилює враження солідності. А ось з однозначних недоліків металу можна назвати більш високу вартість, ніж у пластику.

— Гума. Гума досить проста в обробці і придатна для створення корпусів складної форми; багато флешки, виконані з такого матеріалу, належать до оригінального д...изайну. Головною ж особливістю практичної гуми є пружність. Це робить корпус досить ударостійким і дозволяє без наслідків переносити сильний короткочасний тиск (наприклад, якщо на виріб наступити). Водночас гума трохи дорожче пластику, а згадані переваги здебільшого не мають ключового значення. Тому даний матеріал зустрічається помітно рідше.

— Шкіра. Шкіра сама по собі не підходить в якості матеріалу для корпусу; тому в даному випадку мова звичайно йде про шкіряному покритті на твердій основі — металевої або пластиковою. Докладніше про цих матеріалах див. вище; що ж стосується шкірі, то цей матеріал надає флешці багатий і солідний зовнішній вигляд, однак обходиться недешево, а з практичної точки зору не дає особливих переваг. Тому корпуси з шкіряними вставками є прерогативою іміджевих моделей, для яких важлива не тільки функціональність, але і дорогий представницький дизайн.

— Дерево. З практичної точки зору дерево не має переваг перед пластиком, при цьому воно помітно дорожче і складніше у виробництві — зокрема тому, що для вологостійкості і міцності потрібна спеціальна обробка. Перевагою даного матеріалу можна назвати привабливий зовнішній вигляд; крім того, деякі користувачі вважають дерев'яні корпуси найбільш «екологічними» або приємними на дотик. Внаслідок цього подібні корпусу зустрічаються рідко — виключно в дизайнерських моделях «флешок», створених у розрахунку на те, щоб виділятися серед пластикових і металевих виробів.