Порівняння Caso AF 100 vs Caso AF 200

Загальна кількість програм готування, передбачене в пристрої.

Чим більше ця кількість-тим ширше можливості, тим ширше вибір у користувача. Однак варто враховувати, що конкретний набір режимів може бути різним, цей момент в кожному випадку варто уточнювати окремо. Докладніше про конкретні режими див. «програми».

Програми приготування, передбачені у пристрої. Найчастіше зустрічаються такі програми приготування: фрі, чипси, курка, м'ясо, креветки, риба, піца, овочі.

- Фрі. Програма для приготування страв «фрі»: хрусткої картоплі, грибів або м'яса в клярі, і т. п. Такі страви за визначенням можна готувати в будь-якій фритюрниці (див. «Тип»), проте в даному випадку мається на увазі саме спеціалізована програма автоматичного приготування. За наявності такої програми користувачеві не потрібно стежити за часом та температурою: достатньо завантажити продукти, вибрати режим, увімкнути готування та дочекатися завершення процесу. А в мультипечах та аерогрилях подібне приготування може здійснюватися з мінімальною кількістю олії або взагалі без неї.

- Чипси. Програма для приготування картопляних чіпсів - тонких, смажених до хрускоту скибочок картоплі. Як і страви фрі (див. відповідний пункт), технічно чипси можна приготувати у будь-якій фритюрниці; Однак якщо в пристрої не буде вбудованої програми готування, доведеться вручну налаштовувати параметри роботи та стежити за процесом. Готування чіпсів може також передбачатись у мультипечах та аерогрилях (див. «Тип»).

- Курка....Програма для приготування курячого м'яса. Зустрічається переважно в мультипечках та аерогрилях (див. «Тип»), як правило, йдеться про запікання. А ось фритюрниці такою програмою оснащуються рідше, у таких пристроях мається на увазі обсмажування у клярі або без нього.

- М'ясо. Програма для приготування м'яса (телятини, свинини тощо). Застосовується переважно у мультипечах та аерогрилях, при цьому мається на увазі запікання м'яса.

- Креветки. Програма для виготовлення креветок. Фритюрниці (див. «Тип») зазвичай допускають обсмажування креветок у темпурі (у клярі), в аерогрилях та мультипечах можуть передбачатися інші варіанти приготування, зокрема, відварювання (в пристроях останнього типу).

- Риба. Програма для приготування риби. У фритюрницях риба найчастіше готується в клярі, невеликими шматочками; у мультипечах та аерогрилях можливе запікання цілком, якщо дає змогу об'єм робочого простору.

- Піца. Програма оптимізована для приготування піци. Забезпечує рівномірне запікання страви італійської кухні з усіх боків, дозволяючи отримати хрумку скоринку зверху і залишити соковиту начинку всередині. Також ця програма підходить для приготування запіканок та пирогів. Режим "Піца" характерний для мультипечей.

- Овочі. Головною особливістю програми приготування овочів є використання помірної температури. Овочі піддаються повільному прогріву, як із гасіння. У такому режимі можна готувати прості гарніри, рагу, складені страви, супові заправки тощо. Програма «Овочі» зустрічається переважно у мультипечках.

- Автоприготування. Крім описаних вище, конструкції можуть передбачатися й інші види програм автоприготування — наприклад, для грибів, шашлику, випікання хліба тощо.

Режими приготування, передбачені в мультипечі.

- Спекота. Режим смаження передбачає роботу за високої температури. А для смаження у фритюрі мультипіч може комплектуватись спеціальними кошиками.

- Гриль. Спеціалізований режим для приготування соковитих стейків, страв у панірувальних сухарях із золотистою хрусткою скоринкою, риби-гриль, овочів-гриль тощо. Мультипечі з такою функцією зазвичай комплектуються спеціальним набором для гриля - знімним дном із типовими ребрами та отворами, невеликими шампурами для приготування м'ясного чи овочевого шашлику.

- Випічка. Можливості даного режиму багато в чому схожі на звичайну духовку. Під випіканням зазвичай мається на увазі приготування не тільки борошняних виробів, а й кексів, різноманітних запіканок тощо.

- Сушіння. Режим сушіння застосовується для зневоднення (дегідратації) продуктів за допомогою тривалого низькотемпературного нагрівання та обдування гарячим повітрям. Він підійде для заготівлі овочів та фруктів на зиму, приготування сушеного м'яса чи риби до походів тощо.

- Розморожування. Спеціальний режим для дбайливого розморожування заморожених продуктів. У ньому підтримується невисока інтенсивність роботи мультипечі — щоб вміст ефективно «відтаював», але водночас не запікався.

...- Розігрів. Під розігрівом мається на увазі не приготування сирих продуктів, а підігрів готових страв. У режимі розігріву температура підтримується відносно невисокому рівні. Деякі моделі можуть передбачати інтенсивне нагрівання спочатку та подальшу підтримку страви в теплому стані.

- Нагрів. Опція попереднього нагріву застосовується при готуванні деяких страв, інгредієнти для яких необхідно помістити заздалегідь нагріту ємність. Як правило, у цьому режимі чаша мультипечі розігрівається до високої температури за короткий проміжок часу (наприклад, до 200 ° С за 3-4 хв).

Температура приготування, що забезпечується пристроєм. Більшість моделей мають можливість регулювання, тому в цьому пункті вказується діапазон робочих температур.

Спека у фритюрі здійснюється при температурах від 130 до 190 ° С, залежно від типу продукту (наприклад, овочі готуються при порівняно низькій температурі, а вироби з тіста - за високої). Відповідно, у фритюрницях (див. «Тип») робочий діапазон зазвичай більше-менш відповідає цим значенням. У мультипечах, функції яких досить різноманітні, діапазон температур зазвичай значно ширше, наприклад, у багатьох моделях становить 60 – 200 °C. А ось високі робочі температури(понад 200 °) зустрічаються рідше.

Об'єм чаші мультипечі, корзини фритюрниці, колби аерогрилю або робочої камери мультидуховки.

Даний параметр виражається в літрах і напряму пов'язаний із місткістю кошика (див. вище) – для більшої кількості продуктів і об'єми потрібні відповідні. Зі свого боку, для фритюрниць цей параметр зазвичай вказується не за повним об'ємом, а за кількістю олії, яке заливається в пристрій при стандартній заправці – дана інформація дає змогу оцінити, скільки олії потрібно для використання приладу. У моделях з роздільними ємностями (див. нижче) об'єм може вказуватись для кожного відсіку окремо.

- Підтримка температури. Функція підтримки температури готової страви, щоб вона не остигала. Виявиться доречним у тих випадках, коли між готуванням і подачею до столу проходить тривалий час, а їжу бажано вживати теплою.

- Знімна чаша. Можливість зняти чашу пристрою. Це значно полегшує обслуговування та очищення: наприклад, зливати олія з окремої чаші зручніше, ніж нахиляти для цього весь прилад та й миття помітно спрощується. Зазначимо, що мультипечі та аерогрилі (див. «Тип») практично всі мають знімну чашу; виняток становлять лише поодинокі моделі мультипечок, де знімною робиться не чаша, а кришка. А ось у фритюрницях ця особливість передбачається далеко не завжди.

— Оглядове вікно. Прозоре вікно в кришці пристрою дозволяє спостерігати за процесом приготування, не відкриваючи кришку. Така можливість особливо актуальна для фритюрниць: при відкриванні кришки з чаші можуть вилітати бризки окропу, наприклад що найбезпечніше спостерігати за процесом через вікно. Втім, вікном можуть оснащуватися мультипечі (див. «Тип»).

- Фільтр проти запаху. Фільтр, який очищає повітря, що виходить з пристрою, і запобігає появі сильних запахів при готуванні. Варто враховувати, що такій фільтр має обмежений термін служби, через певний час його доводиться чистити або міняти.

- ...>Індикатор нагрівання. Індикатор, що сигналізує, що пристрій нагрівся до робочої температури. Зазначимо, що в багатьох моделях такій покажчик працює і в процесі нагрівання, попереджаючи про те, що прилад увімкнений і вже міг встигнути розігрітися до високих температур.

- Антипригарне покриття. Спеціальне покриття, що перешкоджає підгоранню та прилипанню продуктів до стінок чаші. Ця особливість значно полегшує очищення чаші. Зазначимо, що багато видів антипригарного покриття дуже делікатні, вимагають акуратного поводження і не допускають чищення металевими предметами чи абразивними засобами; з іншого боку, таке чищення зазвичай і не потрібно.

— Приготування фондю. Фондю є стравою, що вживається специфічним способом: у розплавлений сир на довгих вилочках опускаються невеликі шматочки хліба, овочів, грибів тощо. Можливість приготування такої страви зустрічається виключно у фритюрницях (див. «Тип»): для цього кришка знімається, а нагрівач постійно працює у режимі «повільного вогню», підтримуючи необхідну консистенцію сиру. Існують й інші види фондю, зокрема, м'ясне (з бульйоном та тонкими шматочками м'яса) та шоколадне (шоколад та шматочки фруктів); можливість їхнього приготування варто уточнювати окремо.

- Таймер відстрочки старту. Система, що дозволяє відкласти початок приготування на певний час. У пристрій із таймером відстрочки можна завантажити продукти заздалегідь, а час початку програми виставити на свій розсуд — наприклад, за півгодини до повернення з роботи, щоб після приходу додому отримати свіжоприготовлену гарячу страву.

- Самоочищення. Підтримка пристроєм режиму самоочищення. Такий спосіб очищення значно простіше, ніж миття важкої колби з присохлими забрудненнями в кухонному миття: як правило, достатньо налити в колбу трохи води з миючим засобом і включити відповідний режим, а потім вилити воду і протерти колбу. Зазначимо, що аерогрилі з механічним керуванням можуть не мати окремої кнопки для ввімкнення режиму самоочищення - натомість необхідні параметри (температура та час) вказуються в інструкції.

- Захист від дітей. В даному випадку мається на увазі можливість заблокувати панель керування - щоб цікава дитина не змогла включити пристрій або змінити виставлені робочі налаштування. При цьому для дорослого зняття блокування не становить проблем.

- Автовідключення. У кришці аерогрилю знаходяться основні агрегати - нагрівач та вентилятор. Тому ввімкнення приладу з кришкою, що знаходиться поза чашею (і навіть просто при відкритій кришці) небезпечне, воно загрожує опіками, пошкодженнями предметів і навіть пожежею. Щоб уникнути цього, у більшості сучасних аерогрилів передбачається автоматична система, що відключає нагрівання та конвекцію при відкритті кришки. Найчастіше подібна автоматика має вигляд вимикача під доладною ручкою: коли користувач піднімає ручку, щоб зняти чашу, вимикач звільняється і розмикає ланцюг. Зрозуміло, теоретично кришку можна зняти, і не піднімаючи ручку; проте на практиці це дуже незручно, а то й взагалі неможливо, і загалом вимикачі під ручкою досить надійні.

Тип таймера, передбаченого в конструкції пристрою.

Сам по собі таймер — це пристрій для контролю часу готування: воно відміряє заданий користувачем проміжок часу і після закінчення його подає сигнал, а в деяких моделях — ще й припиняє нагрів. А типи таких пристроїв можуть бути такими:

— Механічний. Найпростіший різновид таймера, що має зазвичай вид спеціальної ручки. Виставляється такий таймер поворотом ручки до потрібної поділки, після чого вона обертається в зворотному напрямку, відлічуючи час. Таймери механічні максимально прості, надійні і недорогі, проте не дуже точні: час можна виставити з точністю до однієї-двох хвилин, до того ж ручка з часом розбовтується і точність установки ще більше знижується. Тим не менше, для більшості випадків такої точності цілком достатньо.

— Електронний. Таймер, що виставляється за допомогою електронних схем. Виставлене час і зворотний відлік при цьому відображаються на дисплеї. Головною перевагою даного варіанта є висока точність: час можна вибрати з точністю до секунди. З іншого боку, електронні таймери складніше і дорожче механічних.

Потужність, споживана пристроєм під час роботи. Зазвичай вказується за максимальним споживанням енергії, на самому інтенсивному режимі роботи.

Велика ємність неминуче вимагає більшої потужності. Тим не менш, пристрої зі схожими характеристиками можуть розрізнятися за цим параметром. Варто відзначити, що за інших рівних умов більш низька потужність не означає більш економне споживання енергії: готування в такому пристрої займає більше часу, в результаті кількість витраченої енергії виходить практично тим же. Водночас більш низька потужність означає менше навантаження на електромережі, що буває важливо в будинках зі слабкою проводкою.

- Поворотний перемикач. Управління, яке здійснюється за рахунок механічних елементів, безпосередньо пов'язаних з відповідними вузлами пристрою. Традиційний, найбільш популярний варіант передбачає дві поворотні ручки: термостат і таймер вимкнення з годинниковим механізмом (див. «Функції»). Основні переваги цього типу керування - простота і низька ціна. При цьому можливості "механіки" хоч і скромні, проте їх цілком вистачає для керування всіма ключовими функціями. З однозначних недоліків у порівнянні з електронним управлінням варто відзначити меншу точність.

- Кнопкове. Кнопкове керування ґрунтується на електронних схемах. Такі системи точніші, ніж механічні, передбачається більше можливостей та режимів. З іншого боку, подібне керування складніше і дорожче механічного.

- Сенсорне. Різновид електронного керування із сенсорними перемикачами. У порівнянні з кнопковими моделями забезпечує високий рівень комфорту в роботі, сучасніше і естетичніше виглядає. Зустрічається сенсорне керування переважно у топових моделях соковитискачів.

— Поворотний перемикач із сенсором. Ще один різновид електронного керування, де основним органом керування є повортний перемикач, який доповнюють сенсорні кнопки. Сам перемикач спрощує вибір режимів, температури, часу таймера, а сенсори є...другорядними. Однак сама панель керування виглядає стильно і не поступається дизайну моделям тільки з сенсорним управлінням.